Материал: Ріст і розвиток людини

Секрети слини, шлунка, печінки, підшлункової залози мають бактерицидні властивості.

З віком збільшується кількість мікробів (табл. 17) у тонкій кишці, що гальмує гідроліз і всмоктування. Збільшенню кількості мікробів сприяє послаблення моторики і перистальтики.

Зменшується маса печінки, знижується функція гепатоцитіз, що призводить до порушення білкового, жирового, вуглеводного обміну, зниження антитоксичної функції.

Збільшується в об'ємі жовчний міхур і знижується його тонус, збільшується передньо-задній розмір і довжина міхура. Рухова активність його послаблюється. В умовах збільшення виділення холестерину формуються камені.

Мал. 48. Компоненти шлункового соку після максимальної стимуляції гістаміном:

Мал. 49. Вміст пепсиногену (на 1 г тканини) у слизовій оболонці

Таблиця 17. Середня кількість мікробів в 1 мл вмісту різних відділів травного тракту, взятого натще у здорових людей

Обмін речовин та енергії

У дорослих спостерігається рівновага надходження та використання енергії. Енергія міститься в продуктах, які споживають гетеротрофні організми. Поживні речовини мають не тільки енергетичне, а й пластичне значення. Вони використовуються для росту і самооновлення організму. Внутрішньоутробному періоду і періоду дитинства притаманні процеси синтезу росту, тому в ці періоди онтогенезу енергетичний обмін позитивний. Для організму, що росте, характерний позитивний білковий баланс, який супроводжується накопиченням в організмі азоту. Під час росту поживні речовини використовуються як будівельний матеріал, як джерело енергії для синтезу ферментів і нуклеїнових кислот. Енергетичні витрати організму складаються з основного обміну та робочих прибавок (витрати енергії та виконання фізичної роботи, на терморегуляцію та специфічно-динамічну дію їжі).

Обмін речовин у плода

Поживні речовини плід отримує з крові матері. Головним джерелом енергії є глюкоза, більше значення має анаеробна фаза розщеплення глюкози. Перехід глюкози через плаценту відбувається шляхом дифузії. Концентрація глюкози в крові плода становить 3,55 ммоль/л, а в крові матері -- 4,5-- 6 ммоль/л. Глюкоза використовується для утворення глікогену. У плода концентрація глікогену в печінці в три рази, у скелетних м'язах -- у п'ять разів, у міокарді -- у десять разів більша, ніж у дорослих.

Метаболізм амінокислот в організмі плода найбільш інтенсивний, ніж в усі вікові періоди. Амінокислоти використовуються для синтезу білків, ферментів, гормонів білкової природи, що забезпечують ріст плода. Концентрація амінокислот у плазмі крові плода в 2 рази більша, ніж у матері.

Через плаценту з крові матері у невеликій кількості можуть транспортуватися білки. Велике значення має перехід гаммаглобулінів, особливо наприкінці вагітності. Переходять через плаценту в невеликій кількості й альбуміни.

Перенесення через плаценту ліпідів виражене слабко. Концентрація їх у крові плода в 2--3 рази менша, ніж у крові матері. Повільно транспортуються через плаценту жирні кислоти, які зв'язуються з альбумінами.

У печінці плода відбувається інтенсивний синтез жирних кислот, які використовуються тканинами плода для синтезу жирів. Синтез жирних кислот у плода відбувається і в легенях, і в мозку. Значна кількість жирів у плода синтезується з вуглеводів.

У перші місяці кількість жиру в плода незначна. У віці 5 міс жир становить 1 % від маси тіла плода. У цей період уже розрізняють білі й бурі жирові клітини. Кількість жиру в плода збільшується до 7--8 міс і стано-. вить у цьому віці 2,5--5 % від маси тіла. Перед народженням кількість жиру становить 16 % від маси тіла (як у дорослих). Починаючи з другого півріччя життя жир відкладається під шкірою (близько 80 %).

Обмін речовин у різні вікові періоди

Потрапляння поживних речовин в організм протягом першої доби не задовольняє потреб новонародженого в енергії, витрати якої різко збільшуються після народження. Організм починає використовувати запаси поживних речовин. Для підтримання певного рівня глюкози в крові використовується глікоген, і його вміст у печінці різко знижується за першу добу життя дитини. Знижується вміст глікогену і в скелетних м'язах, і в міокарді. Концентрація глікогену поступово відновлюється і досягає рівня дорослих на 2--3-му тижні.

Концентрація глюкози в крові відразу після народження становить 4,1 ммоль/л. У наступні години концентрація глюкози знижується до 2,9 ммоль/л, що називається фізіологічною гіпоглікемією. На початку 2-го тижня рівень глюкози знову досягає 4,1 ммоль/л.

Зі зниженням запасів глікогену головним джерелом енергії стають жири. За добу концентрація жирних кислот у плазмі крові плода досягає максимального рівня. Повне окислення жиру не може відбуватися в умовах нестачі вуглеводів, тому частина жирів розщеплюється до кетонових тіл і в дитини в перші дні після народження спостерігається кетонемія. Через тиждень концентрація кетонових тіл знижується і досягає нормального рівня.

Розпад білків має невелике значення в енергетичному забезпеченні новонародженого (всього 5 % енергії, у дорослих -- 17 %).

Енергетичні потреби плода забезпечуються материнським організмом, тому основний обмін у вагітних жінок підвищений. У плода витрати енергії на ріст досягають максимальної величини у 8,5 місяця, а потім зменшуються. У 8,5 місяця ці витрати становлять 100 ккал (419 кДж) на добу, а перед народженням дитини -- 76 ккал (318 кДж) на добу. Зміна обміну енергії після народження дитини пов'язана з особливостями обміну речовин, становленням гормональної регуляції, ростом організму, типом харчування, збільшенням скелетних м'язів та їх діяльністю.

Енергетичний обмін у дітей та дорослих

Енергія потрібна для основного обміну (підтримання життя в стані повного спокою при температурі 20 °С протягом 14 год після їди).

Основний обмін

У стані неспокою дитини витрати енергії збільшуються на 20--60 %, а під час плачу -- у 3 рази. У разі підвищення температури на 1 °С обмін підвищується на 14--16 %. У дітей до 1,5 року обмін підвищується, а потім знижується. Головний компонент -- витрати енергії та самооновлення. У дітей ендогенній азот сечі вищий, ніж у дорослих. 1 мг ендогенного азоту = 1 ккал = 4,184 кДж. Виділення азоту з сечею (протягом доби):

до 2,5 року -- 60 мг/кг;

з 3 до 25 років -- 50 мг/кг (у хлопчиків більше);

до 29 років -- 40--30 мг/кг;

до 69 років -- 30--25 мг/кг.

У дітей до 1,5 року відзначається спочатку підвищення основного обміну, а потім поступове зниження його.

На підтримання температури тіла витрачається 48--100 ккал/кг (201--419 кДж/кг на добу). Витрати енергії на підтримку тепла тим нижчі, чим менша дитина.

Витрати енергії на ріст (пластичний обмін) у дітей найбільші. Приріст маси на 1 г потребує 7 ккал (29 кДж).

До 3 міс витрати енергії на ріст становлять 46 %; до 6 міс -- 28 %; до 9 міс -- 13 %; до 12 міс -- 6 %.

З 4 років і в період статевого дозрівання витрати енергії збільшуються. У дорослих вони становлять 1/3 від добової витрати енергії.

На інші витрати (піт, волосся, нігті, фекалії) організм витрачає 1--2 % енергії.

Білковий обмін

1 г білка = 4 ккал = 16,7 кДж. У дорослих кількість виділеного азоту дорівнює кількості отриманого азоту. У дітей позитивний баланс, вони отримують з їжею більше азоту, ніж його виділяється. Потреба дітей у білках і в амінокислотах вища, ніж у дорослих. Дитині потрібно амінокислот у 6 разів більше, ніж дорослим. Діти більш чутливіші до голоду. Інтелектуальний індекс школяра залежить від білкової недостатності в ранньому дитинстві. Дорослі, які голодували в дитинстві, погано переносять стреси. Білкове голодування називають квашіоркором.

Вуглеводний обмін

• 1 г = 4 ккал -- 16,7 кДж. У дітей 1-го року вміст вуглеводів забезпечує потребу в енергії і становить 40 %. На 2-му році життя вуглеводний обмін підвищується на
• 60 %. У перші місяці життя потреби покриваються за рахунок молочного цукру -- лактози грудного молока. Після введення прикорму дитина починає отримувати крохмаль, глікоген. У цей період слина вже має достатню кількість амілази. У старечому віці знижується активність лактази. Багато людей не переносять незбираного молока. Рідше проявляється природжена мальабсорбція сахарози, частіше у дітей, які перебувають на штучному вигодовуванні. Рівень глікемії залежить від співвідношення глікогену та глікогенолізу. Керує цим процесом цукровий центр -- сукупність різних центрів у ЦНС: кора півкуль, ядра півкуль, гіпоталамус, довгастий мозок та ендокринні залози.

Існують природжені дефекти ензимних систем, при яких синтез або розпад глікогену порушується. Для новонароджених характерна гіпоглікемія, до 5--6-го дня рівень глюкози підвищується. Підвищення рівня глюкози відбувається до 6 років, а потім -- до 12 років, що збігається з періодами посилення росту і підвищенням концентрації соматотропного гормону. Для визначення кривої вмісту глюкози у дорослих застосовують навантаження -- 1 г цукру на 1 кг маси тіла. У дітей цукрове навантаження збільшується з віком. Тип цукрової кривої будують відповідно до даних табл. 18.

Однак рівень підвищення глюкози після навантаження у дітей менший, ніж у дорослих, проте діти важче переносять цукровий діабет.

Таблиця 18. Вміст глюкози в крові після цукрового навантаження

Жировий обмін

Жири в організмі швидко поновлюються. Так, 50 % жирового депо дорослої людини поновлюється кожні 5--9 днів, а 50 % жиру печінки -- кожні З дні. Жири мають значення в синтезі гормонів, захисті організму від тепловтрати, транспорті вітамінів. У доношеної новонародженої дитини жир становить 11--16 % від маси тіла, а у дитини до 6 міс -- 26 %. У цей період дитина перебуває на грудному вигодовуванні. У віці понад 6 міс вміст жирів зменшується. Рівень їх знову підвищується до 6--9 років і в період статевого дозрівання. У жінок накопичення жиру збільшується до 30--35 років і становить у цьому віці 35 % від маси тіла. У юнаків до 15-- 16 років він зменшується, а потім зростає і до 35 років досягає 26 %. Зі збільшенням кількості жиру зростає рівень глікогену. Існує різниця в хімічному складі тригліцеридів. У новонароджених жир має високу точку плавлення -- 43 °С, у дорослих -- 17,5 °С. Це потрібно враховувати під час організації догляду за дітьми і виконання ін'єкцій.

У дітей перших днів життя спостерігається стеаторея. З калом виділяється 3 г ліпідів на добу. У калі дитини зменшується кількість жирних кислот, що свідчить про краще всмоктування в кишках.

У дітей знижена активність ліпази, жовчі виділяється менше, ніж у дорослих (на 1-му році життя -- 70 % від норми в дорослих). Унаслідок тканинного обміну жирів утворюються проміжні продукти -- кетонові тіла. Схильність до кетозу особливо проявляється у віці 2--10 років, коли порушується співвідношення жирів, білків і вуглеводів (у нормі воно становить, відповідно, 1:1:4). У дитячому віці в крові невеликий вміст ліпідів, з віком він збільшується.

Водно - сольовий обмін

Тканини й органи дитини містять більше води, ніж тканини й органи дорослих. З віком вміст води зменшується. У новонародженої дитини вода становить 75,5 % від маси тіла, у дорослих людей -- 60--65 %. Втрата води у новонароджених становить 8 % від маси тіла.

На вміст води в тканинах організму впливає їжа і наявність у ній жиру. Жирова тканина утримує 22 % води.

Рідини організму поділяються на внутрішньоклітинну і позаклітинну. Кожні 20 хв між кров'ю та інтерстиціальною рідиною відбувається обмін води, рівний масі тіла. Об'єм циркулюючої плазми змінюється щохвилини, з віком він зменшується. Якщо з віком вміст позаклітинної рідини зменшується, то внутрішньоклітинної -- збільшується. Водний обмін у дітей інтенсивніший, ніж у дорослих.