СОДЕРЖАНИЕ
Вікові зміни органів і систем центральної нервової системи
Ембріональний розвиток нервової системи
Анатомо-фізіологічні особливості нервової системи у новонароджених
Кількість синапсів у момент народження така сама, як у дорослих
Безумовні рефлекси новонароджених
Розвиток нервової системи у віковому аспекті
Формування рухової активності та психічних функцій у дітей
Геронтологічні зміни нервової системи
Судинні розлади головного мозку
Атеросклеротична енцефалопатія
Гострі розлади мозкового кровообігу
Спінальні вікові зміни судинного походження
Геронтологічні зміни зорового аналізатора
Геронтологічні зміни слухового аналізатора
Вища нервова діяльність у період першого дитинства
Вища нервова діяльність у період другого дитинства
Вища нервова діяльність у підлітків
Вища нервова діяльність у людей похилого віку
Сон у різні вікові періоди життя людини
Виховання дітей дошкільного віку
Виховання дітей шкільного віку
Проблеми виховання в підлітковому віці
Оцінка стану пацієнта медичною сестрою та її дії
Анатомо-фізіологічні особливості гіпофіза
Аденогіпофіз виробляє такі гормони
Анатомофізіологічні особливості щитоподібної залози
Геронтологічні зміни щитоподібної залози
Порушення, які виявляються під час обстеження щитоподібної залози
Анатомо-фізіологічні особливості прищитоподібних залоз
Проблеми, які виникають у пацієнта в разі порушення функцій прищитоподібних залоз
Анатомо-фізіологічні особливості надниркових залоз
Геронтологічні зміни надниркових залоз
Проблеми, які виникають у пацієнта в разі порушення функцій надниркових залоз
Анатомофізіологічні особливості інсулярного апарату підшлункової залози
Геронтологічні проблеми інсулярного апарату підшлункової залози
Розвиток статевої системи у хлопчиків та дівчаток
Особливості репродуктивної функції в період статевого дозрівання у чоловіків і жінок
Вікові зміни статевого апарату в чоловіків та жінок. Механізм клімаксу
Проблеми, які виникають у пацієнта в разі порушення функцій статевих залоз
Імунна система і фактори неспецифічного захисту
Гуморальні фактори імунного захисту
Геронтологічні зміни імунної системи
Методи дослідження імунної системи
Ембріональний розвиток системи крові
Анатомо-фізіологічні особливості системи кровотворення
Вікові зміни системи згортання крові
Проблеми, які виявляють у пацієнтів під час обстеження органів кровотворення
Ембріональний розвиток серцево-судинної системи. Розвиток серця і судин у плода
Кровообіг плода в різні періоди ембріогенезу
Анатомо-фізіологічні особливості серцево-судинної системи у новонароджених
Регуляція серцево-судинної системи у новонароджених
Вікові зміни серцево-судинної системи
Порушення, які виявляють під час обстеження серцево-судинної системи
Ембріональний розвиток органів дихання
Розвиток органів дихання у плода
Анатомофізіологічні особливості органів дихання
Зовнішнє дихання новонародженого
Геронтологічні зміни з боку органів дихання
Травна система. Обмін речовин та енергії
Ембріональний розвиток травної системи
Травлення в період внутрішньоутробного розвитку
Анатомо-фізіологічні особливості травної системи
Особливості процесу травлення у новонароджених
Вікові зміни органів травлення
Особливості процесів травлення після переходу на загальний харчовий раціон
Геронтологічні зміни з боку органів травлення
Порушення, які виявляють під час обстеження органів травлення
Шкіра, підшкірна жирова клітковина. Терморегуляція
Ембріональний розвиток шкіри і підшкірної жирової клітковини
Анатомо-фізіологічні особливості шкіри і підшкірної жирової клітковини в різні вікові періоди
Порушення, які виявляють під час обстеження шкіри та підшкірної жирової клітковини
Ембріональний розвиток сечової системи
Анатомофізіологічні особливості сечової системи у новонароджених
Реабсорбція та, секреція в проксимальних сегментах
Механізм регуляції добового діурезу
Проблеми, пов'язані із сечовими органами
Ембріональний розвиток опорно-рухового апарату
Анатомо-фізіологічні особливості опорно-рухового апарату
Геронтологічні зміни опорно-рухового апарату
Поведінка подружжя в суспільстві й у сім'ї
Суперечка і сварка в сімейному житті
Старіння організму і старечий вік людини
Природне і передчасне старіння. термін життя
Закономірності в теорії старіння
![]() Межа |
Вік, роки |
|
0--1 |
3--6 |
Діяльність серцево-судинної системи слід оцінювати з урахуванням віку пацієнта, базуючися на даних комплексного дослідження серця і судин. Комплексне дослідження передбачає анамнез, огляд, пальпацію, перкусію, аускультацію, лабораторне та інструментальне обстеження.
Анамнез
У пацієнта необхідно довідатися про такі симптоми:
чи є у нього задишка;
яка задишка: у стані спокою чи після фізичного навантаження;
чи спостерігається ціаноз губ, нігтів, загальний ціаноз шкіри;
ціаноз буває в стані спокою чи після фізичного навантаження;
коли з'являються набряки ніг, попереку, обличчя, можливо, вони збільшуються під кінець дня;
чи спостерігається серцебиття;
чи відчувається біль у ділянці серця, його локалізація, час виникнення, тривалість, інтенсивність, іррадіація, провокуючі чинники, індивідуальні прояви;
чим знімається біль у ділянці серця;
час появи шуму в серці;
наявність у родині осіб із захворюваннями серця;
частота захворювань на гострі респіраторні вірусні інфекції, ангіни, наявність хронічного тонзиліту тощо.
Огляд
Під час проведення огляду важливо дати оцінку функцій серцево-судинної системи за такими критеріями:
важкість загального стану і положення в ліжку;
серцева задишка (експіраторна чи змішана), посилюється в поло женні лежачи чи послаблюється, коли пацієнт сідає (іноді задишка супро воджується ціанозом, це ядухо-ціанотичний синдром);
шкіра бліда або ціанотична (відтінок шкіри може бути синім, вишне во-червоним, фіолетовим тощо), у ділянках ціанозу шкіра холодна;
збільшення шийних вен, їх пульсація;
набряки на нижніх кінцівках;
зміна форми фаланг пальців рук і ніг (форма "скельця годинника");
розширення вен.
Під час огляду ділянки серця важливо звернути увагу на такі показники, як серцевий поштовх і серцевий горб.
Пальпація. Перкусія. Аускультація
Отримані під час об'єктивного обстеження дані дають змогу оцінити стан пацієнта за такими клінічними проявами:
шляхом пальпації серцевого поштовху визначити його локалізацію, поширеність, висоту, силу (резистентність), тремтіння передньої грудної стінки;
характеризуючи пульс, визначити частоту, ритмічність, слабкість, пружність, висоту, повноту;
проводячи перкусію серця, визначити його розміри, положення в грудній порожнині, межі абсолютної та відносної тупості;
проводячи аускультацію серця, дати характеристику тонам у різних положеннях пацієнта (лежачи, сидячи, стоячи), до і після фізичного наван таження, під час нормального дихання та під час його затримки;
характеризувати І тон (систолічний) та II тон (діаетолічний) за кри теріями звучності, ритмічності, інтенсивності, тембру, тривалості, ло калізації, зміни під час фізичного навантаження або в різних положеннях тіла;
визначити під час аускультації серцеві шуми за Інтенсивністю, тем бром, тривалістю, локалізацією, зв'язком із систолою чи діастолою;
під час аускультації судин визначити артеріальний тиск.
Додаткові методи обстеження
рентгенографія серця і головних судин у 3 проекціях;
електрокардіографія (ЕКГ), фонокардіографія (ФКГ);
полікардіографія, векторкардіографія;
ехокардіографія;
ультразвукова діагностика (УЗД) серця;
реовазографія, реокардіографія;
функціональні проби серцево-судинної системи.
На основі оцінки стану пацієнта медична сестра формулює й узгоджує з родичами пацієнта проблеми та складає план сестринського догляду.
Дати хворому таблетку нітрогліцерину під язик. Уразі необхідності повторити вживання нітрогліцерину через 5--7 хв.
Якщо нітрогліцерин не дає ефекту, ввести за призначенням лікаря наркотичний анальгетик (промедол, ом-нопон) або суміш такого складу: спазмолітик (папаверин, но-шпа), анальгетик (анальгін) та антигістамін-ний засіб (димедрол, піпольфен). Налагодити кисневу інгаляцію.
У важких випадках забезпечити госпіталізацію хворого в кардіологічне відділення (госпіталізацію здійснюють після зняття больового синдрому).
Записати ЕКГ, виміряти AT, пульс. Давати по одній таблетці нітрогліцерину під язик кожні 10--15 хв протягом 1--1,5 год. Це сприятиме обмеженню зони некрозу в міокарді. З метою знеболення за призначенням лікаря внутрішньовенне ввести:
*у разі помірного болю -- суміш, яка складається
з анальгетика, спазмолітика та антигістамінного засобу (див. вище);
*у разі кардіогенного шоку -- наркотичний анальгетик.
За призначенням лікаря з метою розсмоктування тромбу у вінцевій артерії внутрішньовенно ввести тромболік (стрептокіназа, стрептодеказа) за схемою. Організувати госпіталізацію хворого в кардіологічне відділення після купірування болю. Хворого не можна перевдягати. Транспортувати хворого на ношах у горизонтальному положенні машиною швидкої допомоги.
Пункція периферійної вени голкою великого діаметра. За призначенням лікаря налагодити інфузію рео-поліглюкіну, пресорних амінів (дофамін) на ізотонічному розчині (внутрішньовенно повільно). З метою підвищити артеріальний тиск внутрішньовенно ввести стероїдні гормони (преднізолон, гідрокортизон).