Документ: Ріст і розвиток людини, страницы 106-110

Мал. 35. Вікова динаміка артеріального тиску на правій променевій артерії

Мал. 36. Зміни ХОК крові залежно від віку

У старості зменшується ЧСС, ударний об'єм серця.

З віком знижується хвилинний об'єм крові?(мал. 36). З 50 років серцевий викид зменшується на 1 % у рік за рахунок зменшення систолічного об'єму і зменшення ЧСС.'Достачання кисню зменшується з віком на 0,6 % у рік.

Зниження ХОК розглядають як реакцію серцево-судинної системи на знижену потребу тканин організму в кисні.

Абсолютні величини центрального об'єму крові (ЦОК) з віком не змінюються. Співвідношення ЦОК і маси циркулюючої крові збільшується.,

Відносне підвищення ЦОК у людей похилого віку пов'язане зі збільшенням залишкового об'єму крові в порожнинах серця (мал. 37). З віком швидкість кровотоку зменшується.

Мал. 37. Час повного кругообігу крові

Коронарне і мозкове постачання кров'ю залишається з віком на достатньому рівні, але ниркове і печінкове кровопостачання значно зменшується; 3 віком збільшується артеріовенозна різниця щодо кисню, це пов'язано із затримкою кровотоку на різних ділянках серцево-судинної системи. Така перебудова компенсує збільшення енерговитрат під час роботи серця в умовах збільшення опору серцевого викиду та підвищеного периферійного опору. /З віком зменшується скоротлива здатність міокарда.

Цьому передують такі явища:

склероз міокарда;

вогнищева атрофія м'язових волокон;

розростання сполучної тканини;

зниження енергетичних процесів;

порушення мінерального обміну;

зниження резерву адаптації серця.

У старості збільшуються пороги впливу симпатичної нервової системи. Через напружену діяльність серця складаються умови енергетично-динамічної недостатності серця.

Важлива характеристика старості -- це зниження рівня процесу реполяризації в міокарді. Вона проявляється зменшенням амплітуди зубця Т електрокардіограми в усіх відведеннях. З віком розширюється комплекс QRS (у нормі не більше ніж 0,1 с). Електрична вісь відхиляється вліво, збільшується електрична систола серця, затримується передсердно-шлуночкова провідність.

В умовах старіння організму послаблюються умовні рефлекторні впливи на серцево-судинну систему. Виявляється інертність судинних реакцій як результат порушень гемодинаміки.

У старості послаблюються впливи на серце окремих структур мозку, симпатичної нервової системи, блукаючого нерва. Порушується енергетика, ритм міокарда^ Змінюється відповідь серця на катехоламіни й ацетилхолін.

Межа	Вік, роки
0--1	3--6

Предыдущая глава

Анатомо-фізіологічні особливості серцево-судинної системи у новонароджених

Следующая глава

Порушення, які виявляють під час обстеження серцево-судинної системи

Діяльність серцево-судинної системи слід оцінювати з урахуванням віку пацієнта, базуючися на даних комплексного дослідження серця і судин. Комплексне дослідження передбачає анамнез, огляд, пальпацію, перкусію, аускультацію, лабораторне та інструментальне обстеження.

Анамнез

У пацієнта необхідно довідатися про такі симптоми:

чи є у нього задишка;

яка задишка: у стані спокою чи після фізичного навантаження;

чи спостерігається ціаноз губ, нігтів, загальний ціаноз шкіри;

ціаноз буває в стані спокою чи після фізичного навантаження;

коли з'являються набряки ніг, попереку, обличчя, можливо, вони збільшуються під кінець дня;

чи спостерігається серцебиття;

чи відчувається біль у ділянці серця, його локалізація, час виникнення, тривалість, інтенсивність, іррадіація, провокуючі чинники, індивідуальні прояви;

чим знімається біль у ділянці серця;

час появи шуму в серці;

наявність у родині осіб із захворюваннями серця;

частота захворювань на гострі респіраторні вірусні інфекції, ангіни, наявність хронічного тонзиліту тощо.

Огляд

Під час проведення огляду важливо дати оцінку функцій серцево-судинної системи за такими критеріями:

важкість загального стану і положення в ліжку;

серцева задишка (експіраторна чи змішана), посилюється в поло женні лежачи чи послаблюється, коли пацієнт сідає (іноді задишка супро воджується ціанозом, це ядухо-ціанотичний синдром);

шкіра бліда або ціанотична (відтінок шкіри може бути синім, вишне во-червоним, фіолетовим тощо), у ділянках ціанозу шкіра холодна;

збільшення шийних вен, їх пульсація;

набряки на нижніх кінцівках;

зміна форми фаланг пальців рук і ніг (форма "скельця годинника");

розширення вен.

Під час огляду ділянки серця важливо звернути увагу на такі показники, як серцевий поштовх і серцевий горб.

Пальпація. Перкусія. Аускультація

Отримані під час об'єктивного обстеження дані дають змогу оцінити стан пацієнта за такими клінічними проявами:

шляхом пальпації серцевого поштовху визначити його локалізацію, поширеність, висоту, силу (резистентність), тремтіння передньої грудної стінки;

характеризуючи пульс, визначити частоту, ритмічність, слабкість, пружність, висоту, повноту;

проводячи перкусію серця, визначити його розміри, положення в грудній порожнині, межі абсолютної та відносної тупості;

проводячи аускультацію серця, дати характеристику тонам у різних положеннях пацієнта (лежачи, сидячи, стоячи), до і після фізичного наван таження, під час нормального дихання та під час його затримки;

характеризувати І тон (систолічний) та II тон (діаетолічний) за кри теріями звучності, ритмічності, інтенсивності, тембру, тривалості, ло калізації, зміни під час фізичного навантаження або в різних положеннях тіла;

визначити під час аускультації серцеві шуми за Інтенсивністю, тем бром, тривалістю, локалізацією, зв'язком із систолою чи діастолою;

під час аускультації судин визначити артеріальний тиск.

Додаткові методи обстеження

рентгенографія серця і головних судин у 3 проекціях;

електрокардіографія (ЕКГ), фонокардіографія (ФКГ);

полікардіографія, векторкардіографія;

ехокардіографія;

ультразвукова діагностика (УЗД) серця;

реовазографія, реокардіографія;

функціональні проби серцево-судинної системи.

На основі оцінки стану пацієнта медична сестра формулює й узгоджує з родичами пацієнта проблеми та складає план сестринського догляду.

Дати хворому таблетку нітрогліцерину під язик. Уразі необхідності повторити вживання нітрогліцерину через 5--7 хв.

Якщо нітрогліцерин не дає ефекту, ввести за призначенням лікаря наркотичний анальгетик (промедол, ом-нопон) або суміш такого складу: спазмолітик (папаверин, но-шпа), анальгетик (анальгін) та антигістамін-ний засіб (димедрол, піпольфен). Налагодити кисневу інгаляцію.

У важких випадках забезпечити госпіталізацію хворого в кардіологічне відділення (госпіталізацію здійснюють після зняття больового синдрому).

Записати ЕКГ, виміряти AT, пульс. Давати по одній таблетці нітрогліцерину під язик кожні 10--15 хв протягом 1--1,5 год. Це сприятиме обмеженню зони некрозу в міокарді. З метою знеболення за призначенням лікаря внутрішньовенне ввести:

*у разі помірного болю -- суміш, яка складається

з анальгетика, спазмолітика та антигістамінного засобу (див. вище);

*у разі кардіогенного шоку -- наркотичний анальгетик.

За призначенням лікаря з метою розсмоктування тромбу у вінцевій артерії внутрішньовенно ввести тромболік (стрептокіназа, стрептодеказа) за схемою. Організувати госпіталізацію хворого в кардіологічне відділення після купірування болю. Хворого не можна перевдягати. Транспортувати хворого на ношах у горизонтальному положенні машиною швидкої допомоги.

Пункція периферійної вени голкою великого діаметра. За призначенням лікаря налагодити інфузію рео-поліглюкіну, пресорних амінів (дофамін) на ізотонічному розчині (внутрішньовенно повільно). З метою підвищити артеріальний тиск внутрішньовенно ввести стероїдні гормони (преднізолон, гідрокортизон).

Материал: Ріст і розвиток людини

Порушення, які виявляють під час обстеження серцево-судинної системи

Смотрите также: