Материал: Ріст і розвиток людини

Ніс у новонародженого відносно малий, має вузькі носові ходи (до 1 мм). Хрящі м'які, відсутня нижня носова раковина і нижній носовий хід. Носову порожнину вкриває миготливий епітелій. Слизова оболонка тонка, суха, яскраво-рожева завдяки густій сітці кровоносних капілярів. Підслизова оболонка має недорозвинену кавернозну тканину. Приносові пазухи в новонароджених недорозвинені (табл. 11), а лобова пазуха відсутня.

Горло в новонародженого вузьке і коротке. Слухова труба, яка з'єднує носову частину горла з барабанною порожниною, широка, коротка, пряма. Отвори слухових труб розташовані на задній поверхні носової частини горла, близько до хоан.

Горлове лімфатичне кільце недорозвинене. Піднебінні мигдалики малі за розміром, сховані за піднебінними дужками, у них погано розвинені крипти.

Таблиця 11. Розвиток приносових пазух

Приносова пазуха	Термін розвитку під час ембріогенезу	Розмір пазухи у новонародженого	Термін інтенсивного розвитку пазух
Решітчасті комірки	5--6 міс	5x2x3 мм	7--12 років
Верхньощелепна (гайморова)	3 міс	8x4x6 мм	2--7 років
Лобова	Не розвивається	--	Повільно -- з 7 років, інтенсивно -- у 15-- 20 років
Клиноподібна	3 міс	1--2 мм	7 -- 15 років

Гортань у новонародженого має лійкоподібну форму, вона відносно коротка з вузьким просвітом, хрящі її м'які та піддатливі.

Голосова щілина вузька і розташована високо, на рівні IV шийного хребця (у дорослих -- на рівні VI шийного хребця). Довжина голосових зв'язок 4--4,5 мм (відносно короткі).

Слизова оболонка гортані ніжна, тонка, суха, багата на кровоносні та лімфатичні судини. Еластична тканина гортані розвинена погано.

Трахея до моменту народження дитини встигає повністю сформуватися, її верхній край більше розширений, він розташований на рівні IV шийного хребця (у дорослих - на рівні VIII хребця). Трахея має лійкоподібну форму, відносно вузький просвіт, складається з 12--20 хрящових напівкілець, які теж м'які та піддатливі.

У трахеї недостатньо розвинута еластична тканина. Слизова оболонка має такі самі особливості, як і в гортані.

Діаметр просвіту трахеї змінюється протягом дихального циклу. Особливо значні зміни відбуваються під час кашлю -- просвіт зменшується на одну третину свого поперечного розміру.

Бронхи новонароджених вузькі й короткі. Роздвоєння трахеї розташоване на рівні III грудного хребця (у дорослих -- на рівні V). Правий бронх короткий, широкий, він є продовженням трахеї. Лівий бронх -- вузький, довгий, відходить від трахеї під прямим кутом. М'язові та еластичні волокна бронхів недорозвинені. Слизова оболонка пухка, добре постачається кров'ю, але суха, залози слизової оболонки погано функціонують. Поверхня бронхів вкрита тонким шаром слизу, який рухається зі швидкістю 0,25-- 1 см/хв. У бронхіолах рух слизу повільніший (0,15--0,3 см/хв).

Легені у новонародженого мають масу 50--60 г, що становить 1/50 маси тіла. Ліва легеня складається з двох часток (верхня і нижня), права -- з трьох часток (верхня, середня і нижня).

Окремі частки легень розвиваються нерівномірно. Міжчасткові щілини не виражені. Сегментарна будова легень відповідає будові легень у дорослих. Але окремі сегменти відокремлені один від одного вузькими прошарками пухкої сполучної тканини. Корені легень у новонароджених мають багато кровоносних та лімфатичних судин. Легенева тканина має однокамерні альвеоли, розміри яких у 4 рази менші, ніж у дорослих, загальна кількість альвеол також значно менша (у новонароджених у 10--12 разів менше альвеол порівняно з дорослими). Альвеолярні ходи широкі, еластична тканина розвинута недостатньо, у легенях переважає пухка сполучна тканина з розвинутою сіткою кровоносних судин.

Механізм першого вдиху

Легені до народження дитини заповнені рідиною, об'єм якої в середньому становить 100 мл.

Механізм гуморальної стимуляції дихання у новонародженого складний. У його основі лежать такі основні процеси:

Зниження порційного тиску кисню, підвищення порційного тиску вуглекислого газу, зниження рН у крові новонародженої дитини, що відбу вається під час перерізання пуповини і припинення трансплацентарного кровообігу, призводить до подразнення дихального центру плода.

Різке збільшення потоку імпульсів від рецепторів шкіри (холодових і тактильних), пропріорецепторів, вестибулорецепторів під час пологів і відра зу після народження дитини. Усі імпульси стимулюють ретикулярну фор мацію стовбура мозку, яка підвищує збудливість нейронів дихального центру.

Відразу після пологів верхні дихальні шляхи очищують від слизу і рідини, що знімає гальмівний ефект на дихальний центр.

Перший вдих новонародженого характеризується сильним інспіратор-ним збудженням м'язів вдиху, насамперед діафрагми. У 85 % випадків перший вдих глибший і триваліший, ніж наступні. Триває перший вдих 0,1--0,4 с, при цьому об'єм повітря становить 20--80 мл. Особливістю першого циклу є велика тривалість видиху -- 3,8 с. Видих відбувається на тлі звуженої голосової щілини і супроводжується криком. Видихає новонароджений 24 мл повітря. Різниця об'єму повітря під час вдиху і під час видиху формує функціональну залишкову ємкість легень. Після першого вдиху в легенях дитини залишається від 4 до 50 мл повітря. Протягом перших 10--20 хв функціональна залишкова ємкість (ФЗЄ) легень досягає 75 мл. Аерація легень закінчується на 4-й день після народження (ФЗЄ досягає 100 мл). Після першого вдиху змінюється газовий вміст і рН артеріальної крові (табл. 12). Ці показники стабілізуються на 1-му тижні життя.

Таблиця 12 Зміни показників газового вмісту і рН в артеріальній крові в період новонародженості

Вік	РО2, мм рт.ст.	РС02, мм рт.ст.	РН
Перед першим вдихом	20-50	28-45	7,24-7,34
1-ша година	70	38	7,22
1-ша доба	68-88	35	7,3
7-ма доба	67--90	35	7,42
Дорослі	100	40	7,4

Зовнішнє дихання новонародженого

Спокійне дихання у новонародженого є діафрагмовим. Робота міжребро-вих м'язів менш ефективна, тому що ребра стоять під меншим нахилом до хребта, ніж у дорослих.

Малі розміри тіла новонародженого визначають особливості зовнішнього дихання. Мала ФЗЄ легень (100 мл) потребує високої частоти дихання і невеликого дихального об'єму.

Частота дихання у новонародженого 40--60 за 1 хв, дихальний об'єм у середньому 17 мл (від 10 до 25 мл). Зі збільшенням маси тіла ХОД знижується (табл. 13).

Верхні дихальні шляхи у новонародженого вузькі, їх опір приблизно у 8 разів більший, ніж у дорослих. Поєднання значного розтягнення стінок грудної порожнини з незначним розтягненням самих легень стає причиною надходження в легені невеликої кількості повітря, тому в плевральній порожнині новонародженого значно менший негативний тиск (0,2--0,9 см вод. ст.), ніж у дорослих (близько 2 см вод. ст.).

Життєва ємкість легень (ЖЄЛ) у новонародженого визначається за об'ємом повітря (120--150 мл), який видихається під час крику (табл. 14). ЖЄЛ збільшується з віком людини.

Таблиця 13, Відносний хвилинний об'єм дихання (ХОД) залежно від віку

Вік	Маса тіла, кг	ХОД, мл
Новонароджені	3,5	206
1 рік	10	200
5 років	20	190
8 років	29	180
12 років	39	150
16 років	54	140
Дорослі	66	100

Транспорт газів кров'ю у новонародженого характеризується меншою насиченістю гемоглобіну киснем, але більшою кисневою ємкістю крові (210--260 мл кисню в 1 л крові) через високий вміст гемоглобіну в крові більшою потребою кисню на одиницю маси, зниженням рН крові. Після народження дитини посилюється метаболічний ацидоз із поступовою компенсацією стану новонародженого. Кожен віковий період характеризується своїми показниками дихання (мал. 39, 40).

Мал. 39. Зміни показників дихання залежно від віку:

Таблиця 14. Життєва ємкість легень залежно

Вік	ЖЄЛ, мл
Новонароджені	50
1 рік	500
4 роки	1000
6 років	1200
8 років	1600
10 років	1800
12 років	2200
14 років	2700
16 років	3800
Дорослі	5000

Источник: https://studwood.net/1647512/meditsina/rist_i_rozvitok_lyudini

Смотрите также:





ЦЕНОВАЯ ПОЛИТИКА ПРЕДПРИЯТИЯ НА ПРИМЕРЕ ООО «ДНС РИТЕЙЛ»
_archivetempпротивовоспалительные
_Роджерс Карл, Брак и его альтернативы
- Обратный порядок следования фаз 4
- Сопротивление изоляции 25
!_Лабораторные_работы_1_сем_ОУТС