Материал: Ріст і розвиток людини

Стенокардичний тип -- важкість за грудниною, біль у серці, задишка. У чоловіків напади пов'язані з фізичним навантаженням серед повного здоров'я. Ці порушення погано лікуються без застосування тестостеронів.

Вазорегуляторно-астенічний синдром - - втомлюваність, м'язова слабкість, яка не залежить від фізичного навантаження. Це пов'язано з порушенням периферійного кровотоку (зниження швидкості кровотоку, неадекватність його розподілу).

Сечові та статеві порушення характерні для патологічної клініки у чоловіків і пов'язані зі зниженням тонусу сечового міхура, зменшенням кількості статевих гормонів. Біль тупий у ділянці сечового міхура, зменшення струменя сечі, утруднення початку сечовиділення, зниження потенції, що призводить до конфлікту між бажанням і можливостями статевого життя.

На статеве життя впливає не тільки зниження діяльності статевих залоз, а й зміни психічної і фізичної діяльності.

Ендокринні порушення, характерні для патологічного клімаксу:

Відсутня фаза овуляції, не утворюється жовте тіло. Зберігається естрогенна функція яєчників. Ступінь порушення різний. Може швидко розвиватися виснаження функцій яєчників. Перший прояв -- затримка менструації на 2--3 міс, що може бути пов'язано з постменструальною кровотечею і проявом клімактеричного синдрому.

Поступово приходить стійка менопауза, екскреція гормонів знижується, але повного припинення немає. Найбільш виражене зниження гормонів спостерігається через 3 роки менопаузи. Розвиваються компенсаторні реакції, які замінюють нормальну тканину в разі загальної атрофії. Компенсація здійснюється завдяки естрогенам з інших залоз. Різко виражений клімактеричний синдром. Велике значення має ЛГ і кора надниркових залоз -- головні адаптивні реакції.

З віком підвищується секреція гонадотропінів -- лютеїнізувального і фолікулостимулювального гормонів (ЛГ і ФСГ). Ще в період правильного менструального циклу у віці 40 років добова екскреція з сечею ЛГ і ФСГ збільшується майже в 4 рази (мал. 16). З віком, як тільки зменшується продукція естрогенів, підвищується продукція ФСГ.

Мал. 16. Добова екскреція сумарних гонадотропінів (МО) в різні вікові періоди у жінок

Продукція естрогенів поступово знижується, особливо у віці 40 років, і різко зменшується в період менопаузи. Збільшення концентрації гонадотропінів у крові призводить до надмірної стимуляції яєчників і до гіперплазії інтерстиціальної тканини.

У період менопаузи у жінок спостерігається високий рівень у крові естрону. Естрон постачається в кров завдяки біотрансформації андро-стендіолу в інтерстиціальній тканині яєчника і в корі надниркових залоз, процес відбувається в жировій тканині. Тому в жінок у період менопаузи паралельно з підвищенням естрогенів збільшується маса тіла.

Таким чином, на зміну естрадіолу в менопаузі з'являється естрон. Добова продукція естрадіолу в менопаузі 6 мкг (у зрілому віці -- 80-- 500 мкг), а естрону -- 400 мкг (98 % естрону постачається завдяки біотрансформації).

Таким чином, підвищення рівня гонадотропінів у крові спричинюється до зниження продукції класичних естрогенів. Цей механізм у розвитку клімаксу іноді можна ліквідувати і відновити у жінок ритмічну функцію яєчників, якщо циклічно застосовувати 5--6 курсів естрогенів (прогестинів), які забезпечують зниження рівня гонадотропінів у крові.

У чоловічому організмі репродуктивна система працює в циклічному, постійному режимі. Синтез і секреція тестикулярних андрогенів регулюється ЛГ, а сперматогенез -- ФСГ. Продукція тестостерону і секреція ЛГ, ФСГ саморегулюється за механізмом зворотного зв'язку. Секреція тестостерону, ФСГ, кортизолу має добовий ритм, а продукція ЛГ -- постійна, не змінюється протягом доби.

Таблиця 3 Концентрація тестостерону в крові чоловіків

Таблиця 4. Рівень гонадотропі-нів у крові чоловіків

Концентрація тестостерону в крові залишається постійною у віці від 16 до 50 років, але після 60 років продукція гормону знижується (табл. 3). Вікові зниження екскреції 17-КС із сечею пов'язані з гіпофункцією яєчок, а також із гіпофункцією надниркових залоз, яка зумовлена підвищенням вмісту в крові гонадотропінів (табл. 4).

У чоловічому організмі відбуваються зміни в тонічному центрі гіпоталамуса, але сперматогенез не припиняється. Якщо розглядати клімакс як виключення репродуктивної функції, то тоді в чоловічому організмі клімакс відсутній.

Зниження секреції тестостерону обмежує репродуктивний потенціал. У старечому віці у чоловіків паралельно збільшується кількість у крові естрогенів, особливо естрадіолу. З віком в організмі налагоджується стабільне продукування глюкокортикоїдів.

Андрогени надниркових залоз чинять патогенну дію на передміхурову залозу. З віком у чоловіків збільшується частота аденокарцином передміхурової залози.

Збільшення маси тіла, зниження толерантності до вуглеводів, холес-теринемія формують клімакс вікових змін, які можна визначити як хворобу компенсації в період старіння організму в чоловіків.

Проблеми, які виникають у пацієнта в разі порушення функцій статевих залоз

Під час загального клінічного обстеження проводиться оцінка статевого дозрівання дівчаток і хлопчиків за класифікацією Теннера.

Для дівчаток:

• 1-ша стадія -- молочні залози не розвинені, статеве оволосіння відсутнє.
• 2-го стадія -- нагрубання молочних залоз, збільшення діаметра їх ареол;

рідке, пряме, довге, незначно пігментоване волосся розташоване уздовж статевих губ.

3-тя стадія --збільшення молочних залоз; волосся темніє, стовщується,

починає спіралізуватися, поширюється на ділянку лобка.

4-та стадія --сосок і ореоли молочної залози дещо підняті над контуром залози, сосок має вторинний горбик; статеве оволосіння за жіночим типом, але ще не вкриває всю ділянку лобкової поверхні.

5-та стадія --молочні залози досягай розвитку залоз у дорослої жінки;

статеве оволосіння на всій ділянці лобкової поверхні.

Для хлопчиків:

1-ша стадія -- статевий член, яєчка і калитка дитячі; статеве оволосіння

відсутнє.

• 2-го стадія --збільшення яєчок, калитки, статевий член ще не збільшений, шкіра калитки червоніє; волосся рідке, пряме, довге, незначно пігментоване біля основи статевого члена.
• 3-тя стадія --подальше збільшення яєчок, статевого члена в довжину; волосся стовщується, темніє, спіралізується і поширюється на лобкову ділянку.
• 4-та стадія --подальше збільшення яєчок, калитки, статевий член збільшується в діаметрі; статеве оволосіння за чоловічим типом, але волосся ще не вкриває всієї лобкової поверхні.
• 5-та стадія --зовнішні статеві органи відповідають органам дорослих чоловіків; статеве оволосіння поширилося на всю надлобкову поверхню.

У разі необхідності можна проводити ультразвукове обстеження органів малого таза у дівчаток і яєчок у хлопчиків.

Для оцінки функцій статевих залоз проводять визначення рівня статевих гормонів у крові й сечі. Оцінюючи розвиток і функцію статевих залоз, можна виявити проблеми пацієнта, для їх вирішення складають плани сестринського догляду.

Організувати правильне статеве виховання.

Імунна система і фактори неспецифічного захисту

Гуморальні фактори імунного захисту.

Специфічний імунний захист організму.

Геронтологічні зміни імунної системи.

Методи дослідження імунної системи.

Проблеми, які виникають у пацієнта в разі порушення функцій імунної системи.

Алергійні захворювання.

Питання для самоконтролю.

Імунна система в організмі людини виконує функцію контролю над гомеостазом внутрішнього середовища організму. Імунітет -- це властивість захисту організму від живих істот та речовин, які несуть у собі чужорідну генетичну інформацію. Порушення імунітету призводить до таких явищ:

• *пригнічення захисту від ракових клітин;
• * зниження протимікробної резистентності;

автоімунних реакцій і розладів;

розвитку імунодефіцитних станів.

Імунні реакції організму на дію конкретного антигену мають високу специфічність. Однак резистентність організму до вірусів і бактерій залежить не тільки від специфічних імунних реакцій, а й від неспецифічного захисту. Важливим бар'єром на шляху проникнення в організм бактерій і вірусів стають:

шкірні покриви і слизові оболонки;

лімфатичні вузли;

миготливий війчастий епітелій дихальних шляхів;

середовище шлунка з кислою рН;

непроникний гематоенцефалітний бар'єр;

нирки;

молочна та жирні кислоти як складові секрету потових і сальних залоз;

*гуморальні фактори неспецифічного захисту.