Материал: МЕХАНІЗОВАНІ ТЕХНОЛОГІЇ В ВИРОБНИЦТВІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ ТДАТУ

водна станція через гідроциліндри надає рух поршню 4 (див. рис. 10) і всмоктувально-нагнітальному клапану 3.

Гноєпровід 1 діаметром 325 мм з єднує поршневий насос з гноєсховищем. Гній із приміщення скребковими, скреперними й іншими пристроями подається в завантажувальну лійку установки УТН-10. Під дією власної маси і розрідження, створюваного при русі поршня 4 в корпусі «назад», гній із завантажувальної лійки 2 надходить у робочу камеру корпуса 8. У цей час канал гноєпроводу перекритий клапаном, а вікно завантажувальної лійки відкрито. Після заповнення робочої камери клапан перекриває вікно завантажувальної лійки і відкриває нагнітальний канал гноєпровода. Поршень насоса, виконуючи робочий хід, виштовхує гній з робочого циліндра по гноєпроводу в гноєсховище, заповнюючи його знизу. Потім цикл повторюється.

Параметри насоса: продуктивність 10 т/год., відстань транспортування до 150 м, діаметр циліндра 35 мм, хід поршня 630 мм. Тривалість одного циклу близько 26 с. За один хід поршня в гноєсховище подається 55...75 кг гною вологістю не менше 76%.

2.3.6 Шнеково-відцентровий насос НЖН-200 (рис. 11) при-

значено для перекачування рідкого та напіврідкого гною із гноєзбірників і гноєсховищ у транспортні засоби або по трубопроводу. Його випускають у двох виконаннях: пересувний і стаціонарний.

1 – дверці, 2 – обойма, 3 – опорна рама, 4 – лебідка, 5 – рукав, 6 – напрямні, 7 – болт фіксації, 8

– привод, 9 – візок, 10 – відцентровий насос, 11 – корпус, 12 – шнек, 13 – лопатева мішалка, 14 – напірна труба, 15 – поворотна рама, 16 – трос

Рисунок 11 - Шнекововідцентровий насос НЖН-200

191

Він складається з опорної 3 і поворотної 15 рам, насоса 10, моторної лебідки 4 і колісного ходу 9. Відцентровий насос 10 з електродвигуном 8 і напірною трубою 14 змонтовані на поворотній рамі 15, яка для роботи встановлюється лебідкою 4 і тросом 16 у вертикальне положення, а при переїздах — у горизонтальне, транспортне положення. Вздовж поворотної рами 15 насос переміщається на полозках.

Для перемішування гнойової маси в гноєзбірнику на зовнішньому кінці валу насоса передбачено мішалка 13 пропелерного (лопатевого) типу. Гній через вікно засмоктується в корпус шнека 11, захоплюється його витками і транспортується вгору на робоче колесо. При цьому соломисті включення подрібнюються ножами подрібнювача (зазор регулюють прокладками при збиранні насоса), розташованими між шнеком і робочим колесом, а також додатково між штифтами, що маються в корпусі насоса, і концентричними канавками на диску робочого колеса. Потім гній лопатями робочого колеса викидається через равликоподібну частину корпусу в напірну трубу.

Параметри насоса: діаметр колеса 400 мм; ширина 92 мм; діаметр шнека 198 мм; крок витків 158 мм. Діаметр напірного рукава 150 мм. Подача насоса 74 кг/год. при вологості гною 94,4% і 23кг/год. при вологості 88,5%. Потужність електродвигуна насоса 30 кВт, лебідки - 0,6 кВт. Найбільша глибина вивантаження 3,2 м.

2.4 Після виконання роботи, студент складає звіт, який вміщує дані:

1 Номер, найменування і мету роботи.

2 Схеми технологічного процесу видалення твердого та рідкого гною.

3Класифікація механічних засобів видалення гною та гідравлічних систем.

4Технологічно-конструктивні схеми транспортерів КСГ-7-02 та скреперної установки УСГ-3 (УС-Ф-170).

5Опис конструкцій тягових ланцюгів скребкових транспортерів та скрепера УСГ-3.

6Призначення, регулювання та технологічний процес механічних засобів для видалення гною.

192

7 Призначення основних елементів гідравлічних систем гноєвидалення. Особливості роботи самопливної системи періодичної дії.

8 Призначення та технологічний процес насосів УТН-10 та НЖН-200.

Пункти 1, 2, 3 студент виконує самостійно, як підготовку до лабораторної роботи.

2.5Контрольні запитання

2.5.1Які операції входять до технологічного процесу видалення твердого та рідкого гною?

2.5.2Опишіть загальну будову та технологічний процес транспортерів типу КСГ (ТСН), УСГ.

2.5.3Наведіть характерні ознаки розбіжності між транспортерами для видалення гною.

2.5.4Який принцип дії та будова скреперних установок УСГ?

2.5.5Дайте аналіз гідравлічних систем.

2.5.6Що необхідно враховувати при виборі систем гноєвида-

лення?

2.5.7Поясніть принцип дії відстійно-лоткової і самопливної

системи

2.5.8Поясніть принцип дії змивної системи.

2.5.9Назвіть основні вузли обладнання УТН-10 та НЖН-200.

2.5.10Принцип дії насосів УТН-10 та НЖН-200.

193

Лабораторна робота № 11

СИСТЕМИ ТА ЗАСОБИ МЕХАНІЗАЦІЇ ПЕРЕРОБКИ ГНОЮ ТВАРИН

МЕТА РОБОТИ - вивчити системи та засоби механізації переробки гною тварин.

1 ВКАЗІВКИ З ПІДГОТОВКИ ДО РОБОТИ

1.1 Завдання для самостійної підготовки до роботи

Ознайомитись з:

- основними схемами переробки гною тварин [1, с. 361…362;

2].

основними перевагами і недоліками способів переробки гною [1, с. 404…411; 2];

Вивчити:

способи переробки рідкого гною [1, с. 405; 2].

Скласти звіт по роботі.

- номер, найменування та мета роботи;

–основні схеми переробки гною різної вологості [2];

–основні особливості способів переробки рідкого гною - гомогенізації, компостування, розділення на фракції, отримання біогазу.

1.2 Питання для самопідготовки

1.2.1 Які існують технології для видалення та переробки гною тварин?

1.2.2 Особливості кожної із технологій?

1.2.3 Які способи переробки рідкого гною Ви знаєте? 1.2.4 Яку обробку рідкого гною передбачає гомогенізація?

1.2.5 Яку обробку рідкого гною передбачає компостування? 1.2.6 Яку обробку рідкого гною передбачає розподіл на фрак-

ції?

1.2.7 При яких умовах можна отримати біогаз при переробці гною тварин?

1.2.8 Які варіанти використання твердої фракції після розподілу рідкого гною Ви знаєте?

1.2.9 Які варіанти використання рідкої фракції після розподілу рідкого гною Ви знаєте?

194

1.3 Рекомендована література

1Мельников С.В. Технологическое оборудование жнвотноводческих ферм и комплексов/ С.В. Мельников - Л.: Агропромиздат. 1985 - 640с.

2Смирнов О.П. Сооружения по подготовке к использованию отходов животноводства/ О.П. Смирнов, Э.А. Кошевой, Л.И. Фришерман– К.: Урожай, 1989. – 152 с.: ил.

2 ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ РОБОТИ

2.1 Програма роботи

Виконуючи роботу студенту необхідно вивчити:

призначення, будову та технологічний процес обладнання для розподілу рідкого гною на фракції ГБН-100, УОН-700М1, 1Т- ВПО-20А та безнапірного дугового сепаратора;

загальну схему переробки гною та відходів на біогаз на прикладі біогазової установки ZORG (Зорг).

Ознайомитись:

- з призначенням та технологічним процесом обладнання для гомогенізації гною: УГН-Ф-500 та будовою мішалок типу ТВМ;

- з поточною технологічною лінією переробки рідкого гною за допомогою фільтрувальної центрифуги УОН-700М1.

Скласти звіт та захистити роботу.

2.2 Оснащення робочого місця

2.2.1 Безнапірний дуговий сепаратор 2.2.2 Експериментальна біогазова установка 2.2.3 Наочні стенди

2.2.4 Методичні вказівки до лабораторної роботи № 11

2.3 Рекомендації щодо виконання роботи й оформлення

звіту

2.3.1 Технології видалення і переробки гною тварин

Технологія видалення і переробки гною з урахуванням його вологості і консистенції розробляється для наступних його видів:

1)для підстилкового гною вологістю 75…90%;

2)для підстилкового гною вологістю 88… 95%;

3)для рідкого гною вологістю 93… 98%;

4)для тваринницьких стоків вологістю 97… 99%;

195