Материал: МЕХАНІЗОВАНІ ТЕХНОЛОГІЇ В ВИРОБНИЦТВІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ ТДАТУ

обертанні барабана забезпечують інтенсивне переміщування молока.

1 – приймальна камера, 2 – витискувальний барабан, 3 –молочна ванна, 4 – парова камера, 5 – кожух, 6 – молочна лійка, 7 – поплавок, 8 – паропровід, 9 – кран триходовий, 10 – термометр, 11 – кришка ванни, 12 – трубопровід, 13 – лопаті, 14 – сльозникове кільце, 15– запобіжний клапан, 16– пристрій зливу конденсату, 17– вал,18– втулка, 19– болт регулювальний, 20– корпус

Рисунок 9 – Конструктивно-функціональна схема пастеризатора ОПД - 1М

Принцип дії пастеризатора. Молоко подається в приймальну лійку 6, а з неї поступає в приймальну камеру І і заповнює нижню частину простору між ванною та витискувальним барабаном. При обертанні барабана молоко теж починає обертатися. Під дією відцентрової сили молоко притискується до поверхні ванни і піднімається вгору. Далі молоко захоплюється лопатями 13 і під тиском видаляється у вихідний патрубок.

Температуру пастеризації молока контролюють термометром 10, регулюють подачею пари, а також часом перебування молока в

296

пастеризаторі. Якщо температура молока нижче заданої, тоді за допомогою триходового крана можна зменшити його вихід чи, при необхідності, направити на повторну пастеризацію.

В разі пастеризації молока в вихідний отвір приймальної камери 6 вставляють вставку з діаметром отвору 25 мм. а при пастеризації вершків - 17 мм.

Пара паропроводом 8 поступає в барабан 2 та в паровий простір між молочною ванною 3 і циліндром корпусу 20. Молоко тонким шаром проходить в зазорі між ванною та барабаном і нагрівається до заданої температури. Конденсат, що утворюється в паровій оболонці, збирається в нижній частині циліндра і крізь пристрій 16 зливається. Пристрій для відведення конденсату 16 запобігає прямому виходу пари в атмосферу з парової оболонки та барабана. По мірі накопичення рівень конденсату в пристрої підвищується. При цьому відкривається клапан і конденсат переливається через край трубки і видаляється.

Тиск пари в паровій оболонці та барабані не повинен перевищувати 130 кПа. Такий тиск в пастеризаторі підтримується верхнім паровим клапаном 15. Якщо припиняється подача пари, то в паровій оболонці створюється розрідження. В цьому випадку відкривається нижній повітряний клапан запобіжника 15 і в міжстінковий простір надходить повітря.

Перед початком роботи в приймальну лійку пастеризатора заливають воду, триходовий кран 9 встановлюють в положення на злив води знову в цю ж лійку і проводять циркуляційну промивку.

Після цього воду зливають, а в приймальну лійку подають молоко і поступово відкривають кран паропроводу. Спочатку молоко циркулює в пастеризаторі без виходу. Коли температура пастеризації досягне заданої 85 0С (358 0К) для молока та 90 0С (3630К) для вершків, повертають кран 9 і пастеризоване молоко направляють на вихід, а в приймальну лійку направляють свіже молоко. Щоб в пастеризатор не потрапляло повітря під час пастеризації в приймальній лійці повинен бути постійний рівень молока (на 40…50 мм нижче краю).

Після закінчення пастеризації молока або вершків необхідно вимкнути подачу пари, припинити подачу молока, повернути приймальну лійку на 900 та злити залишки молока чи вершків; встановити триходовий кран 9 в положення на злив в приймальну

297

камеру і заповнити останню мийним розчином. Потім відкрити кран подачі пари і підігріти розчин до 60…70 0С (333…343 0К). Промивають пастеризатор в циркуляційному режимі протягом 20 хв. Після промивання припиняють подачу пари, зливають розчин і прополіскують пастеризатор чистою водою.

Таблиця 5 - Технічна характеристика пастеризатора ОПД-1М

2.4Після виконання роботи, студент складає звіт, який

вміщує:

1 Номер, найменування та мету роботи.

2 Зоотехнічні та санітарно-гігієнічні вимоги до первинної обробки молока.

3 Вимоги до охолодників.

4 Технічні характеристики установок: СОМ-3-1000, ОСП-3, ОМ-1А, ТО-2А, ОПФ-1-300, ОПД - 1М, „Мотор Січ - 500”.

5 Конструктивно-функціональні схеми.

6 Технологічні регулювання.

Пункти 1,2,3 студент виконує самостійно, як підготовку до лабораторних занять.

2.5Питання для самоконтролю

2.5.1Класифікація сепараторів.

2.5.2Поясніть будову і роботу сепараторів-молокоочисників та вершковідокремлювачів.

2.5.3Поясніть процес розділення молока на вершки та від-

війки.

298

2.5.4Яку конструктивну та технологічну різницю мають сепаратори-молокоочисники і вершковідокремлювачі?

2.5.5Назвіть режими пастеризації.

2.5.6Поясніть призначення та принцип дії танка-охолодника молока ТО-2А.

2.5.7Поясніть будову та принцип роботи пастеризатора

ОПД-1М.

2.5.8Поясніть будову та робочий процес пастеризаційної установки ОПФ-1-300.

2.5.9Поясніть призначення генератора тепла.

2.5.10Техніка безпеки при роботі з сепараторами, пастеризаторами та охолодниками.

299

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.Алешкин В.Р. Механизация животноводства / В.Р. Алешкин, П.М. Рощин. - 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Агропромиздат, 1993.

–319 с.

2.Болотнов П.М. Механизация птицеводства / П.М. Болотнов, В.М. Лук’янов. – М.: Агропромиздат, 1988. – 297 с.

3.Болтянська Н.І. Машиновикористання техніки в тваринництві» : курс лекцій (Частина 2) / Н.І. Болтянська, О.Г. Скляр, Р.В.

Скляр, Б.В. Болтянський, С.В. Дереза. – Мелітополь: ТДАТУ, 2019.

–160 с.

4.Болтянська Н.І. Машиновикористання техніки в тваринництві: навчальний посібник з виконання лабораторних робіт/ Н.І.

Болтянська, О.Г. Скляр, Р.В. Скляр, Б.В. Болтянський, С.В. Дереза.

–Мелітополь: ТДАТУ, 2019. – 180 с.

5.Вагин Б.И. Практикум по механизации животноводческих ферм / Б.И. Вагин, В.М. Побединский. – Л.: Колос, 1983. – 239 с.

6.Воробьев В.А. Практикум по механизации и электрификации животноводства / В.А. Воробьев, Г.П. Дегтерев, П.А. Филат-

кин. – М.: Агропромиздат, 1989. – 254 с.

7.Готовцев Б.Н. Механизация работ в животноводстве/ Б.Н. Готовцев, В.И. Дубров. – М.: Агропромиздат, 1991. – 361 с.

8.Гриб В.Г. Механизация животноводства / В.Г. Гриб, З.Ф. Каптур, Н.М. Лукашевич. – Минск,: Урожай, 1987.– 439 с.

9.Зайцев А.М. Микроклимат животноводческих комплексов/

А.М. Зайцев, В.И. Жильцов, А.В. Шавров. – М.: Агропромиздат, 1986. – 190 с.

10.Залыгин А.Г. Механизация свиноводческих ферм и комплексов / А.Г. Залыгин. – М.: Агропромиздат, 1990. – 260 с.

11.Зелепухин А. Повышение эффективности использования производственного потенциала в скотоводстве / А. Зелепухин // АПК: экономика и управление. – 2001.– № 8. – С. З–8.

12.Зинченко А.П. Тенденции и проблемы использования производственного потенциала крестьянских (фермерских) хозяйств / А.П. Зинченко// Экономика сельскохозяйственных и перерабатывающих предприятий, – 2001. – № 10. - С. 17-20.

300