Материал: МЕХАНІЗОВАНІ ТЕХНОЛОГІЇ В ВИРОБНИЦТВІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ ТДАТУ

для полегшення умов чищення каналу і первісного запуску системи в експлуатацію. Канали відстійно-лоткової системи для ферм великої рогатої худоби роблять з ухилом і = 0,01…0,02, ширина каналів у корівниках з безприв'язним утриманням дорівнює 1…1,2 м, з прив'язним утриманням - 0,7…0,9 м, у свинарниках - 0,9 м.

Поперечний переріз (рис. 8, а) поздовжніх каналів у свинарниках прямокутний із скошеними чи закругленими двома кутами.

а - поперечні перерізи каналів: 1 - прямокутне зі скошеними кутами, 2 - прямокутне з закругленими кутами, 3 - трапецеїдальне з овальним дном, ар-

мованим сектором азбестоцементної труби, 4 - зі скошеною задньою стінкою; б -

поздовжній розріз самопливного каналу: 1 - засувка, 2 - змивний трубопровід, 3 -

щілинна підлога, 4 - шибер, 5 - гідрозатвор, 6 - кришка люка, 7 - поперечний колектор, 8 - поріжок, 9 - гнойова маса; в - фрагмент випускної частини каналу: 1 - гнойова маса, 2 - поріжок, 3 - гідрозатвор, 4 - поперечний колектор; г-

Рисунок 8 - Устаткування гноєприймальних каналів систем гноєвидалення

186

При змивній системі — U- подібний перетин. Канали в корівниках нерідко роблять із скошеною задньою стінкою.

На рис. 8, б представлено розріз самопливного каналу зі змивним трубопроводом і поперечний колектор. Головна частина поздовжнього каналу подовжується на відстань l = 0,5…1 м за межі щілинної підлоги з метою усунення випадків нагромадження гною біля торцевої стінки каналу і посилення рухливості гнойової маси.

У нижній (випускній) частині каналу (рис. 8, в) у місці його примикання до поперечного колектору встановлені в напрямних рамках шибер, поріг висотою 100…150 мм і гідрозатвор.

Поріжки і шибера в самопливних каналах служать для запуску системи в самопливний режим роботи при введенні її в експлуатацію після спорудження або чищення каналів.

Гідрозатвор призначено для запобігання проникнення шкідливих газів з поперечного колектора через гноєприймальний канал у приміщення. Це виключає також можливість поширення інфекції через канали.

Колектор (поперечний канал) служить для самопливного транспортування гною, що видаляється з приміщень у гноєзбірник. Він іноді виконується з азбестоцементних чи залізобетонних труб діаметром не менше 0,5 м, що укладаються під землею з ухилом 0,01…0,02. При цьому потрібно розташувати його на 0,3 м нижче випускного кінця подовжнього каналу.

Робота гідравлічної самопливної системи періодичної дії ві-

дбувається наступним чином. Перед пуском в експлуатацію всі гноєприймальні і поперечний канали звільняють від будівельного сміття і сторонніх предметів, перевіряють якість стиків залізобетонних блоків і усувають можливі нерівності на внутрішній поверхні каналів. Одночасно перевіряють якість монтажу поріжка, шибера і гідрозатвора, звертаючи увагу на легкість їх переміщень у напрямних рамках. Після установки поріжка і шибера на місце канал заповнюють водою до рівня поріжка (100…150 мм). Екскременти тварин, провалюючись через решета, накопичуються в каналах до рівня поріжка в головній частині каналу, при якому відстань від поверхні шару маси до нижньої поверхні щілинної підлоги допускається не менш 0,3…0,35 м (відповідно до санітарно-ветеринарних вимог). Практика показує, що період накопичування гною складає

187

7…14 днів, в залежності від віку і породи тварин, кормового раціону і пори року.

Після заповнення каналу шибер відкривають і випускають гній, що накопичився, тим самим приводячи в дію самопливну систему, тому що шар гною, що залишився в каналі, на рівні поріжка витісняється свіжою гнойовою масою, що надходить у канал.

При зміні поголів'я в приміщенні (при закінченні відгодівлі, при переході на пасовищний спосіб і т.п.) роблять чищення каналів, для цього виймають з них поріжки і роблять злив всього вмісту з каналу.

При цьому додають воду і застосовують побудники для зколомучення осаду, що утворився на дні каналу.

При роботі змивних систем над головною частиною кожного поздовжнього каналу встановлюють змивний бачок (рис.7, г) зі швидкодіючою засувкою. Змивні бачки з'єднуються з каналом сталевою трубою 100…150 мм. Промивають канали 1-2 рази на добу.

Видалення гнойової маси з поперечного колектора проходить самопливом у сполученні з періодичним змивом (2…4 рази на добу) очищеною рідиною або технічною водою. Для цього від насосної станції прокладається магістральний змивний трубопровід, наприкінці якого встановлені насадки чи форсунки. Тиск на виході зі змивних насадок повинен бути не менше 0,1 МПа. На відводах змивного трубопроводу в гноєприймальних каналах встановлюють засувки з ручним керуванням, а на магістральному трубопроводі - засувки з електроприводом і дистанційним керуванням.

Найбільш ефективною системою гноєвидалення в свинарниках визнано на сьогодні відстійно-лоткову систему (самопливна періодичної дії) через її простоту та надійність роботи, низьку ресурсоємність (витрата води знижується на 30…40%), універсальність (підходить для будь-яких приміщень).

Самопливна система періодичної дії ( рис. 9) - це система каналів (іноді їх називають ваннами), закритих згори пластиковою підлогою або бетонно-щілинними підлогами, через які в них потрапляє гній. Під каналами під певним кутом проходять труби для гноєвидалення з антилипким шаром, що ведуть у відстійник. Від каналів труби відділяють заглушки. Гній накопичується в каналах

188

два тижні, після чого співробітник ферми по черзі піднімає пробки і гній самопливно витікає у відстійник.

Реалізується така система за допомогою пластикової труби діаметром 250 мм. Для розрідження повітря в системі передбачений випускний клапан діаметром 160 мм. Для запобігання прилипанню гною до дна ванни має бути створена водяна подушка глибиною до 100 мм.

Рисунок 9 – Фрагмент самопливної системи періодичної дії

усвинарнику

2.3.5Установка для транспортування гною УТН-10

(рис.10) призначено для транспортування гною будь-якої консистенції (рідкого, напіврідкого, підстилкового) у різних кліматичних умовах (при температурі навколишнього середовища від - 40 до 50 °С). Установка подає гній до гноєсховища трубопроводом, прокладеним під землею нижче рівня промерзання. Гноєсховище заповнюється знизу, що запобігає замерзанню вихідного кінця гноєпроводу і самого гною. Особливо ефективна установка в багаторядних корівниках з поперечним транспортером. У цьому разі вона може працювати в автоматичному режимі.

Установка УТН-10 складається з поршневого насосу, завантажувальної лійки, гідроприводної станції, апаратури керування та гноєпроводу. Поршневий насос — це гідравлічна машина, що за-

189

безпечує переміщення гною трубопроводом за допомогою поршня. Останній приводиться в дію гідроприводною станцією.

Поршневий насос складається із корпуса, рами з вушками для приєднання двох гідроциліндрів привода насоса, а також перехідника. У корпусі насоса є всмоктувально-напірний клапан, який приводиться в дію гідроциліндром залежно від такту поршня, забезпечує перекриття завантажувальної горловини лійки чи напірного каналу гноєпроводу. Зверху на корпусі насоса кріпиться завантажувальна лійка, а спереду — конус, до якого приєднаний гноєпровід. Гостра кромка забірної камери і термічно оброблений хромований поршень дозволяють легко розрізати соломисті матеріали. Це забезпечує надійне транспортування трубопроводом підстилкового гною.

1 – гноєпровід, 2 – завантажувальна лійка, 3 – клапан, 4 – поршень, 5 – гідроциліндр, 6 – мастилопровід, 7 - перехідник напрямний, 8 – корпус насоса, 9 – конус

Рисунок 10 – Установка для транспортування гною УТН-10

Автоматичне керування роботою насоса забезпечується двома реверсивними золотниками. Система керування складається із штанг, пружин, шайб, упорів, тяги та важеля. Останній перемикає реверсивні золотники.

Гідроприводна станція складається з гідробаку й електродвигуна, змонтованого на його кришці. Електродвигун потужністю 13кВт через муфту приводить в обертання шестерний насос. Усередині гідробака змонтований паророзподільник з важелем і фільтр тонкого очищення мастила. Тиск мастила контролюють за манометром, встановленому на нагнітальному мастилопроводі. Гідропри-

190