Материал: МЕХАНІЗОВАНІ ТЕХНОЛОГІЇ В ВИРОБНИЦТВІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ ТДАТУ

5) для підстилкового гною і посліду або сумішей їх, осадів і мула з вологопоглиначами вологістю до 75%.

За технологією, даною на рис. 1, а, підстилковий гній механічними засобами поступає з тваринницьких приміщень в секційні сховища (карантинні ємності) для витримки його протягом 6 діб з метою перевірки на зараженість і для знезараження, наприклад хлорним вапном у разі виникнення епізоотії в господарстві. Після цього гній транспортується або безпосередньо в польові сховища, або на майданчики компостування для біологічної переробки.

За технологією, даною на рис. 1, б, безпідстилковий гній також поступає в карантинні сховища, де витримується протягом 6 діб. Для отримання однорідної консистенції перед завантаженням в транспортні засоби і у разі знезараження його гомогенізують шляхом перемішування за допомогою гідравлічних або пневматичних барботерів (перемішуючих пристроїв). Вивантаження гною з карантинних ємностей здійснюється насосами. Залежно від прийнятої схеми використання він подається в транспортні засоби (цистерни, трубопроводи) для доставки в польові сховища або піддається механічному розділенню на тверду і рідку фракції. При цьому остання також поступає в польові гноєсховища, а тверда фракція – на майданчик компостування для використання обох фракцій як органічного добрива.

За технологією, даною на рис. 1, в, з гною механічними засобами 3 видаляються крупні включення. Потім його направляють в резервуар для перемішування, звідки насосами перекачують в секційні карантинні ємності 5. Гній вільний від збудників особливо небезпечних захворювань, механізмами подається на переробку, яка передбачається в дві стадії. Перша стадія переробки свинячого гною передбачає його грубе розділення на тверду і рідку фракції на машинах фільтрувального типу і тонке розділення рідкої фракції у відстійниках, що забезпечує отримання освітленої рідини з вмістом в ній зважених речовин не більше 2 г/л і осаду (твердої фракції) вологістю не більше 92%. Ця ж стадія стосовно гною ВРХ здійснюється пристроями, що забезпечують отримання освітленої рідини з вмістом в ній зважених речовин 13...15 г/л і осаду вологістю 84…86%. Друга стадія обробки як свинячого, так і гною великої рогатої худоби включає обезводнення отриманих на першій стадії осадів до вологості 70…75% з вмістом зважених речовин в рідкій

196

фракції 13…15 г/л, з подальшою подачею її в польове сховище, а твердої фракції – на майданчик компостування.

а – 75 – 90%; б – 88 – 95%; в – 93 – 98%; 1 – тваринницьке приміщення; 2 – система видалення та транспортування гною; 3 - відокремлювач механічних домішок ОМВ-200; 4 – приймальний резервуар з насосною станцією; 5 – карантинне сховище; 6 - фільтрувальна машина; 7 – відстійник; 8 – система біологічної очистки; 9 – пристрій для обезводнення твердої фракції; 10 - пристрій для ущільнення; 11 – пристрій для обезводнення осаду; 13 – польове або прифермське сховище; 14 – розкидач рідкого гною; 15 – трубопровідна система; 16 – навантажувач твердого або рідкого гною; 17 – автосамоскид.

Рисунок 1 - Основні схеми переробки гною різної вологості

2.3.2 Класифікація способів і засобів переробки рідкого

гною

Зараз в тваринництві застосовуються різні технологічні схеми видалення і обробки відходів, але всі вони пов'язані з їх тривалим зберіганням або вивозом на поля без належної обробки. Поблизу тваринницьких комплексів утворяться зони підвищеного забруднення. При цьому рідка фракція стоків безконтрольно проникає у ґрунтові води, розповсюджується по водоносних горизонтах і забруднює їх. А вивезення відходів на поля без попередньої обробки призводить до засмічення і закислення ґрунтів, порушує їх структуру і змушує масово використовувати гербіциди. Крім того, гній містить токсичні з'єднання і хвороботворні бактерії, включаючи патогенну мікрофлору. У результаті використання продуктів, ви-

197

Але цей процес протікає ефективно за умови оптимальної вологості біомаси (76...78%). Ця умова, як правило, забезпечується у випадку утримання тварин з використанням пористої підстилки. Якщо вологість гною є значно вищою, то її знижують змішуванням гною з пористими матеріалами, наприклад, з торфом малого ступеню мінералізації (компостування).

Якщо прибирання гною з приміщень здійснюється гідрозмивним способом, то вологість гною буде високою (іноді до 98 %). Тоді для утилізації його доцільно розділити на рідку і тверду фракції (рис. 1 б, в). Для розділення гною на фракції його спочатку гомогенізують перемішуванням гнойової маси у гноєзбірнику за допомогою фекальних насосів.

Далі масу подають до сепараторів фракцій, які виконуються на базі плоских або конічної форми віброгуркітів, шнекових пресів, фільтраційних центрифуг або дугових сит.

Гомогенізація. Технологія зберігання і приготування гомогенізованого гною полягає в систематичному його перемішуванні протягом всього періоду зберігання в сховищах-гомогенізаторах, в які його завантажують лише після попередньої витримки протягом 6 днів в карантинному гноєсховищі. Знезаражений гній насосом, встановленим на насосній станції, перекачується в основне гноєсховище – гомогенізатор, де зберігається протягом 3…6 місяців. При цьому здійснюється щоденне перемішування маси гною танге- нціально-направленими струменями, тобто шляхом барботажу самої гнойової маси. При цьому рідкий гній забирається насосом знизу з центру сховища і під тиском подається у верхню частину периферії, створюючи струмінь, який приводить в обертання всю масу. Обробка гомогенізацією містить мінімальне число операцій. Проте реалізація її пов'язана з великими капіталовкладеннями, необхідними для спорудження сховищ-гомогенізаторів. Водночас реалізація технології на невеликих тваринницьких фермах доцільна і необхідна, тому що дозволяє поліпшити загальний санітарний стан ферм і вирішує питання підготування безпідстилкового гною до використання з урахуванням охорони навколишнього середовища.

Інститут механізації тваринництва, м. Запоріжжя, пропонує установку для гомогенізації рідкого гною, принцип дії якої оснований на використанні направленого струменя гною УГН-Ф-500

199

(рис. 3). Установку рекомендується застосовувати на тваринницьких фермах і комплексах з безпідстилковим утриманням тварин і гідравлічними способами видалення гною. При цьому вологість гною має бути не менше 92%.

Установку УГН-Ф-500 монтують на фундаменті безпосередньо у гноєсховищі. Кількість установок визначається розмірами сховища, діаметром насадок, тиском і продуктивністю насосів.

1 – фланець; 2 – патрубок; 3 – рама; 4 - рукояті; 5 - механізм підйому струменя; 6 – стовбур; 7 – ключ; 8 – гайка; 9 – кінцевик; 10 – стояк; 11 – гвинт стопорний.

Рисунок 3 - Схема установки УГН-Ф-500

Технологічний процес здійснюється таким чином. Рідкий гній забирається насосами з придонної частини сховища і подається в установку для гомогенізації до кінцевика. В установці за допомогою насадки і змінних кінцевиків формується струмінь потрібного діаметру (40, 60, 80 мм). Застосування випрямляча усуває завихрення струменя, зменшує розсіюваність, збільшує дальність польоту і ударну силу. Струмінь може подаватися в різні точки гноєсховища і, володіючи певним запасом кінетичної енергії, інтенсивно руйнує структуру гнойової маси, приводячи її в однорідний стан. Прямує струмінь плавними поворотами стовбура установки в горизонтальній і вертикальній площині.

Заглибні мішалки - гомогенізатори – серія TBM (рис. 4) за-

стосовуються для перемішування і усереднювання густих агресивних рідин з високою концентрацією сухих речовин в різних резер-

200