Материал: МЕХАНІЗОВАНІ ТЕХНОЛОГІЇ В ВИРОБНИЦТВІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ ТДАТУ

вуарах на сільськогосподарських, тваринницьких, харчових і промислових підприємствах, міських і побутових очисних спорудах.

Характеристики:

продуктивність - 318…6702 м3/год;

крутний момент на робочому валу - 153…3725 Нм;

потужність на привод - 0,75…18,5 кВт.

Доступні як стаціонарні електричні, так і мобільні – пересувні мішалки з приводом від кардану трактора (роздавальної коробки). Довжина заглибної частини для мобільної мішалки від 2,5 м до 3,5 м.

1

2 3 4

а – гомогенізуючий пристрій (загальний вид); б – конструкти- вно-технологічна схема: 1 – трактор, 2 – привод, 3 – заглибна частина, 4 – гомогенізуючий пристрій.

Рисунок 4 - Мобільна мішалка-гомогенізатор

Компостування гною. Одним із способів обробки рідкого гною є компостування його з торфом і з додаванням мінеральних добрив, яке проводиться або в спеціальному цеху, або на майданчику. Такий спосіб збагачення рідкого гною застосовується в тих районах, в яких є достатня кількість підстилкових матеріалів (торфу, соломи, тирси). Здатність органіки до розпаду під впливом різноманітних груп мікроорганізмів супроводжується термодинамічними процесами, які за певних умов забезпечують часткове знезараження, пригноблення схожості насіння бур'янів, неодноразове зменшення оброблюваних відходів (сумішей) за об'ємом і вагою, підвищенням питомого вмісту біогенних речовин. Ефективність компостування як способу переробки органічних відходів полягає в тому, що при невисоких технологічних витратах він забезпечує отримання цінного і екологічно безпечного кінцевого продукту —

201

високоякісних органічних добрив. Проте реалізацію технології по- в'язано з великою витратою дорогих компостуємих матеріалів, що є не у всіх господарствах. Крім того, для приготування компостів придатний лише безпідстилковий гній вологістю не вище 92%, у іншому випадку різко збільшується потреба в компостуємих матеріалах і знижується удобрювальна цінність компосту. Обробка гною шляхом компостування потребує значних витрат праці і технічних засобів.

Розділення гною на фракції один з найбільш раціональних способів його переробки з виділенням основної маси поживних речовин в тверду фракцію і повним очищенням виділеної води до рівня, що робить можливим її використання в обороті підприємства або скидання у відкриті водоймища.

Для розділення на фракції (сепарації) грубодисперсних систем, аналогічних гною, існують декілька методів, які можуть бути реалізовані різними по своїй конструкції машинами, апаратами і пристроями, званими розподільниками. У загальному випадку можна виділити три великі класи цього виду техніки: фільтрувальні апарати, осаджувальні пристрої і флотаційні машини.

Технологічний процес розділення гною здійснюється таким чином. Рідкий гній в корівнику 11 провалюється через щілинну підлогу і потрапляє в гноєприймальний канал 12 (рис. 5) гідравлічної рециркуляційної системи. Звідки він змивається переробленою та освітленою рідкою фракцією гною по поперечному колектору в насосну станцію 9. З неї гнойова маса насосом подається по гноєпроводу 8 на фільтрувальну центрифугу УОН-700М1 для розділення на фракції. Рідка фракція по трубопроводу 13 поступає у від- стійники-накопичувачі 16, 17 для її освітлення. Після чого заглибним насосом 18 відкачується в цистерни 19 і відвозиться в польові гноєсховища для знезараження на протязі 8 -10 міс. з метою подальшого використання на полив. Частина рідкої фракції після освітлення йде на змив гнойових каналів 12.

Тверду фракцію гною, отриману після розділення на центрифузі УОН-700М1 складують в бурти 3, 4 і після зберігання протягом 3… 4 місяців її використовують як органічне добриво.

2.3.3 Розділення рідкого гною на фракції фільтруванням

Розділення гною шляхом примусового фільтрування через пористу перегородку, здатну затримувати тверді частинки певного

202

розміру і пропускати рідину, що містить частинки меншого діаметру, широко застосовують на фермах і комплексах ВРХ і свиней для видалення грубодисперсних включень. Фільтрувальні апарати і механізми з отворами 15…30 мм зазвичай служать для виділення довгостеблових включень і сторонніх домішок. Крупнодисперсні домішки виділяють на фільтрувальних перегородках з розміром щілини до 0,25 мм і більше.

1 – штабель; 2 – причіп; 3, 4 – бурти; 5 – бульдозер; 6 – стрічковий транспортер; 7 – фільтрувальна центрифуга; 8 – гноєпровід; 9 – насосна станція; 10 – поперечний колектор; 11 – тваринницьке

16, 17 – відстійник-накопичувач; 18 – заглибний насос; 19 – цистерна; 20 – польове гноєсховище.

Рисунок 5 - Схема потокової лінії переробки рідкого гною з використанням фільтрувальної центрифуги

До фільтрувальних апаратів відносяться власне фільтри, роботу яких засновано на використанні поверхневих сил, які створюються стовпом рідини, насосом, компресором або повітровідсмоктувальною установкою, і фільтрувальних центрифуг, які працюють під дією відцентрових сил, характерних для обертального руху. Стосовно розділення на фракції і обробці рідкого гною найбільше застосування отримали різні фільтри, віброгуркіти, вібросита, а також фільтрувальні та осаджувальні центрифуги.

Самоочищенню фільтрувальних поверхонь сприяє установка

203

їх під певним кутом (дугові сита). Для ліквідації затриманих домішок з перегородок, встановлених з незначним ухилом, застосовують вібрацію (віброфільтр, віброгуркіт). Використання при фільтраційному розділенні відходів тваринництва відцентрових сил дозволяє інтенсифікувати процес, понизити вологість виділених домішок. Ефективність роботи фільтрувальних апаратів визначається розмірами і щільністю фільтрувальних перегородок. Більшість пристроїв вимагають значних витрат енергії (таблиця 1).

Віброгуркіти отримали розповсюдження при розділенні гною свиней і великої рогатої худоби. Їх відрізняють простота будови, стійкість технологічного процесу при зміні подачі і концентрації вихідного гною. За недоліки слід вважати низьку ефективність, високу метало- і енергоємність, складність в експлуатації, пов'язану з частими замінами фільтрувального полотна.

Барабанний віброгуркіт ГБН-100 (рис. 6) застосовується для розділення на фракції гною ВРХ. Це перфорований барабан, який має можливість обертання з одночасною вібрацією (при вологості гною нижче 97,5 %) або без неї.

1 – лоток; 2 – рама; 3 - вібратор; 4 – підшипники вібратора; 5 – електродвигун; 6 – кривошип; 7 – сферичні підшипники барабана; 8 – противага; 9 – барабан перфорований; 10 – труба подавальна; 11 – муфта еластична; 12 – привод барабана; 13 - резервуар рідкої фракції.

Рисунок 6 - Схема віброгуркіта ГБН-100

Працює барабанний віброгуркіт таким чином. Рідкий гній з

204

промислової зони підприємства самопливом або за допомогою насосів прямує в приймальний резервуар споруд підготовки гною до використання. Тут гній збирається, перемішується і потім подається в дозуючий пристрій, звідки самопливом поступає всередину перфорованого барабану. Під впливом відцентрових сил відбувається розділення його на фракції: рідка фракція через перфорацію барабану потрапляє в збірник фільтрату, тверда фракція завдяки нахилу барабану до горизонту виводиться назовні.

Таблиця 1–Показники роботи технологічних засобів на розділенні рідкого гною і проміжних продуктів

Фільтрувальна центрифуга УОН-700М (рис. 7) складається із зварної рами з напрямними, по яких на роликових опорах може переміщатися кожух 6, який щільно притиснено гвинтами до задньої панелі. Усередині нього на валу встановлені фільтрувальний ротор 7 з лопатками 5 і шнек 2 виведення твердої фракції, який закріплено в перфорованому корпусі. З внутрішньої сторони до ротору притискається ніж 3, вісь якого шарнірно закріплено в корпусі шнека. Позаду ножа у внутрішній порожнині ротору розміщено

205