298
Отже, оцінка ризиків інноваційного проекту може бути досить суб’єктивною. Результати і саме рішення щодо рівня ризиковості проекту буде залежати від інструментарію, яким володіє фахівець з ризик-менеджменту.
9.4. Механізми зниження та протидії ризикам Механізми зниження та протидії ризикам
ґрунтуються на використанні сукупності методів і прийомів зменшення можливих фінансових та інших втрат внаслідок реалізації того чи іншого ризику.
Існують такі групи методів зниження ризиків:
технічні методи, засновані на впровадженні різних технічних заходів, наприклад, системи протипожежного контролю, банківських електронних розрахунків та ін.
правові методи, такі, як: страхування, застава, неустойка (штраф, пеня), гарантія, завдаток тощо.
організаційно-економічні методи – включають комплекс заходів, спрямованих на попередження втрат від ризику у випадках виникнення несприятливих обставин, а також на їх компенсацію у випадках виникнення втрат.
До основних механізмів зниження та протидії ризикам відносять (рис.9.4):
1. Уникнення ризику полягає у розробці внутрішніх заходів, які повністю виключають конкретний вид діяльності по проекту. До таких заходів, перш за все, слід віднести відмову від здійснення фінансових операцій з надмірно високим рівнем ризику. Але
водночас при цьому підприємство втрачає запланований дохід і прибуток від операції, тобто виникає ризик упущеної вигоди. Тому використання
такого способу уникнення ризику повинно здійснюватися дуже виважено.
2. Диверсифікація – розподіл капіталу між різними напрямами діяльності, об'єктами інвестування, які безпосередньо між собою не пов'язані; використовується
299
лише для уникнення негативних наслідків несистематичних (специфічних) ризиків, які залежать від самого підприємства.
Лімітування ризику – встановлення відповідних нормативів (лімітів) за окремими напрямами проектної діяльності з метою фіксації можливих фінансових втрат на допустимому для підприємства рівні. Перелік нормативів (лімітів) залежить від виду ризику, що лімітується.
Диверсифікація |
|
Лімітування |
|
|
|
|
|
Зменшення ризику |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Внутрішнє |
|
|
|
Зовнішнє |
страхування |
|
|
|
страхування |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
МЕХАНІЗМ
Утримання ризику НЕЙТРАЛІЗАЦІЇ Передача ризику
НЕГАТИВНИХ
НАСЛІДКІВ
РИЗИКУ
Нейтралізація |
|
Уникнення ризику |
ризику |
|
|
|
|
|
|
|
|
Створення запасів і |
|
Відмова від |
резервів |
|
ризикової операції |
|
|
|
Рис. 9.4. Механізми нейтралізації негативних наслідків ризиків по проекту
Розподіл ризиків – здійснюється шляхом часткової передачі ризиків окремим партнерам, задіяним у проведенні ризикової операції. Як правило, контрагентам передаються ті ризики, які від них залежать. Умови розподілу ризиків регламентуються
300
відповідними угодами. За допомогою розподілу можна мінімізувати такі ризики:
інвестиційний ризик (шляхом передачі підрядчикам ризиків, пов'язаних з будівництвом; банкам – ризиків, пов'язаних зі своєчасним кредитуванням та ін.);
комерційний ризик (шляхом передачі постачальникам сировини частини ризиків, пов'язаних
її можливими втратами під час доставки);
виробничі ризики (при застосуванні оперативного лізингу лізинговій компанії передається ризик фізичного та морального старіння основних виробничих засобів);
кредитний ризик (при рефінансуванні дебіторської заборгованості за допомогою факторингу, обліку векселів, форфейтингу ризик неповернення боргів передається банку чи факторинговій компанії).
Розподіл ризику зазвичай здійснюється в процесі підготовки плану проекту та контрактних документів. Для кількісного розподілу ризику в проектах можна використовувати модель, засновану на "дереві рішень". При цьому кожний учасник виконує запланований проектом обсяг робіт та несе відповідну частку ризику у випадку невиконання проекту. Але найбільше ризикує інвестор. Тому потрібно враховувати, що труднощі в пошуку інвестора, як правило, збільшуються із збільшенням ступеня ризику, що покладається на інвестора.
5. Самострахування (внутрішнє страхування) –
являє собою форму утримання ризику; полягає у формуванні підприємством ризикового капіталу в формі: резервного фонду; спеціальних цільових резервних фондів (фонду уцінки товарів, фонду погашення безнадійної дебіторської заборгованості тощо); резервних статей у капітальних і поточних бюджетах; страхових резервів за окремими видами оборотних активів тощо.
301
Створення резервів ресурсів на покриття непередбачених витрат дозволяє компенсувати ризик, який виникає в процесі реалізації проекту, і, тим самим, компенсувати збої у виконанні проекту. Це спосіб боротьби з ризиком, який передбачає встановлення співвідношення між потенційними ризиками, які впливають на вартість проекту, та розміром витрат, необхідних для подолання збоїв у виконанні проектів. Частина резерву завжди повинна знаходитися у руках менеджера, а іншою частиною повинні розпоряджатися інші учасники відповідно до контракту.
Першим етапом при використанні цього методу є оцінка наслідків ризиків, тобто сум на покриття
непередбачених витрат. При цьому можна використовувати всі методи аналізу ризиків. Далі визначається структура резерву на покриття непередбачених витрат та для яких цілей слід використовувати встановлений резерв.
Страхування – передача ризику страховій компанії шляхом підписання страхового договору, сплати страхових внесків з метою відшкодування збитків у разі настання ризикової події. Такий спосіб доцільно застосовувати, якщо сформованих резервів власних грошових коштів не вистачає для компенсації можливих фінансових втрат і ризик утримувати недоцільно. У випадку зовнішнього страхування ризиків необхідно врахувати прийнятне для підприємства співвідношення між страховою премією (платою за страхування ризику) і страховою сумою (сумою страхового відшкодування за договором страхування). При цьому потрібно брати до уваги також розмір франшизи – мінімальної суми збитку страховика, що не компенсується страховиком.
Управління ризиком здійснюється на всіх стадіях життєвого циклу проекту за допомогою моніторингу, контролю та необхідних коригуючих дій. Здійснює це проект-менеджер у тісній взаємодії з усіма учасниками проекту.
302
Питання для самоперевірки, повторення та обговорення
Що розуміють під невизначеністю та ризиком проекту?
Розкрийте сутність управління ризиками.
Які найбільш поширені види проектних ризиків Ви знаєте?
Як класифікуються ризики за джерелами виникнення?
Які причини виникнення проектних ризиків?
Які існують зовнішні та внутрішні ризики для проекту?
Яка послідовність виконання робіт з аналізу ризиків?
Що таке кількісний та якісний аналіз ризику?
Які методи та методики аналізу ризиків Ви знаєте?
Які існують способи зниження ризиків проекту?
Ризик інвестиційного проекту — це:
а) ймовірність того, що проект буде реалізовано; б) очікуване значення НРУ проекту;
в) міра невизначеності одержання очікуваного рівня доходності при реалізації даного проекту;
г) правильна відповідь відсутня.
Несхильність інвесторів до ризику означає, що:
а) інвестори не вкладатимуть кошти в ризиковані проекти;
б) інвестори вкладатимуть кошти в ризиковані проекти;
в) інвестори не підуть на додатковий ризик, якщо не очікують, що це буде компенсовано додатковими доходами;
г) правильна відповідь відсутня.
Для кількісної оцінки ризиків використо-
вується показник:
а) термін окупності;
303
б) коефіцієнт трансформації; в) точка беззбитковості;
г) середньоквадратичне відхилення.
Відмова від певної діяльності чи істотна (радикальна) її трансформація, у результаті
якої ризик зникає, називається:
а) скасуванням ризику;
б) запобіганням та контролюванням ризику; в) страхуванням ризику; г) поглинанням ризику.
Поглинання ризику – це:
а) відмова від певної діяльності чи істотна (радикальна) її трансформація, у результаті якої ризик зникає;
б) коли учасники мають змогу ефективно впливати на чинники ризику і зменшувати можливість настання негативних подій;
в) зменшення збитків від діяльності за рахунок фінансової компенсації з боку страхових фондів;
г) спосіб діяльності, коли при матеріалізації ризику збитки повністю несе його учасник (учасники).
6. |
Інструменти |
управління |
проектними |
|
ризиками, відповідно до яких створюються |
||
|
резервні фонди окремих учасників проектної |
||
|
діяльності та проекту загалом, застави в |
||
|
різноманітних формах, є: |
|
|
а) |
організаційними; |
|
|
б) |
технічними; |
|
|
в) |
фінансовими; |
|
|
г) |
договірно-правовими. |
|
|
включає:
а) зміну податкового законодавства та рішення податкової служби, які знижують податкові переваги;
304
б) можливість використання з тих або інших причин податкових пільг, установлених законодавством;
в) зниження податкових ставок, що сприяє підвищенню величини прибутку у наступних періодах;
г) правильна відповідь відсутня.
а) засновані на впровадженні різних технічних заходів, наприклад, система протипожежного контролю, та ін.;
б) включають страхування, заставу, неустойку (штраф, пеню) і т. п.;
в) включають комплекс заходів, спрямованих на попередження втрат від ризику у випадках виникнення несприятливих обставин, а також на їх компенсацію у випадках виникнення втрат;
г) правильна відповідь відсутня.