Материал: управління іноваціями загальне

Однією з важливих передумов становлення і розвитку інноваційної економіки є зрілість і стійкість інститутів, які стабілізують і регулюють інноваційне середовище. Світовий досвід показує, що ключовим

моментом у формуванні інфраструктури підтримки

23. Роджерс Еверетт М. Дифузія інновацій / пер. з англ. Василя Старка. К.:

КМА, 2009. C.208.

11

підприємництва є створення мережі центрів малого підприємництва (інноваційних, виробничих, науково-технічних, інвестиційних, навчально-методичних), що дозволяють комплексно використовувати наявні місцеві

ресурси, вибудовувати з напрацьованого організаційного матеріалу і окремих блоків системи підтримки малого бізнесу, механізми його розширеного відтворення.

Якщо зачіпати впровадження інновацій на малих підприємствах, то можна сказати наступне. В силу своєї специфіки, малим підприємствам доводиться проявляти більшу активність на ринку, використовуючи свою гнучкість і здатність до швидкої переорієнтації. Тому найчастіше саме ці підприємства стають відкривачами нових продуктів і нових технологій в різних галузях. Як вже було відзначено, інноваційна діяльність сприяє підвищенню рівня життєздатності компанії в конкурентній боротьбі, що особливо важливо для малого підприємства. Крім того, при реалізації інновації, запропонованої до продажу, відбувається обмін «гроші– інновація». Грошові кошти, отримані підприємцем в результаті такого обміну, по-перше, покривають витрати зі створення і продажу інновацій, по-друге, приносять прибуток від реалізації інновацій, по-третє, виступають стимулом для створення нових інновацій, по-четверте, є джерелом фінансування нового інноваційного процесу.

1.2. Класифікація та функції інновацій

У практиці управління інноваціями використовують різні класифікатори інновацій. Залежно від технологічних параметрів, інновації підрозділяються на9:

5888. продуктові – включають застосування нових матеріалів, нових напівфабрикатів і комплектуючих; одержання принципово нових продуктів;

0. Максютов А.А. Экономический анализ. М.: ЮНИТИ: Единство, 2007.

0. с.

12

0. процесні – означають нові методи організації виробництва (нові технології).

За масштабом новизни для ринку інновації діляться

на:

0. нові для галузі у світі;

1. нові для галузі в країні;

0. нові для даного підприємства (групи підприємств).

За ступенем новизни (залежно від глибини змін, що вносяться):

^ радикальні (піонерні) (базуються на відкриттях, як правило, спричиняють створення нових галузей виробництва і споживання, нових ринків, формування нових відносин у різних сферах людської діяльності тощо);

^ ординарні (базуються на винаходах або нових рішеннях і вносять істотні зміни в традиційні галузі діяльності);

^ поліпшуючі (базуються на раціоналізаторських пропозиціях і вдосконалюють традиційні продукти, технології, методи управління тощо);

За стимулом появи (джерелом) можна виділити:

0. інновації, спричинені розвитком науки і техніки;

0. інновації, спричинені потребами виробництва;

1. інновації, викликані потребами ринку.

За місцем в системі (на підприємстві, у фірмі)

можна виділити:

0. інновації на вході підприємства (сировина, обладнання, інформація та ін);

0. інновації на виході підприємства (вироби, послуги, технології, інформація та ін);

0. інновації системної структури підприємства (управлінської, виробничої).

У залежності від глибини внесених змін, виділяють:

0. радикальні (базисні) інновації, які реалізують великі винаходи і формують нові напрями в розвитку техніки;

13

0. поліпшуючі інновації, які реалізують дрібні винаходи і переважають на фазах поширення і стабільного розвитку науково-технічного циклу;

0. модифікаційні (часткові) інновації, спрямовані на часткове поліпшення застарілих поколінь техніки та технології.

З урахуванням сфер діяльності підприємства:

0. технологічні;

0. виробничі (використовуються у сфері виробництва);

0. економічні (використовуються у сфері економічних відносин);

0. маркетингові (використовуються у сфері маркетингової діяльності, у тому числі маркетингові дослідження, товарна, цінова, збутова, комунікаційна політика, управління маркетингом тощо);

0. торгові;

0. соціальні;

0. управлінські (використовуються у сфері управління);

1. екологічні(використовуютьсяусфері

природокористування і охорони навколишнього середовища).

За темпами здійснення:

0. швидкі,

0. уповільнені,

1. затухаючі,

2. наростаючі,

3. рівномірні,

0. стрибкоподібні.

Інновація як економічна категорія відображає найбільш загальні властивості, ознаки, зв'язки і відносини виробництва і реалізації нововведень. Сутність інновації проявляється в її функціях. Функції інновації відбивають її призначення в економічній системі держави і її роль у господарському процесі.

14

Особливу роль відіграють інновації в підвищенні конкурентоспроможності підприємств.

Інновація виконує такі три функції10:

23. Відтворювальна функція означає, що інновація являє собою важливе джерело фінансування розширеного відтворення. Зміст цієї функції полягає в отриманні прибутку від інновації і використання його в якості джерела фінансових ресурсів.

23. Інвестиційна функція означає, що прибуток від інновації може бути використаний для інвестування за різними напрямами, у тому числі і в якості капіталу. Цей капітал може спрямовуватись на фінансування нових видів інновацій.

23. Стимулююча функція проявляється при стимулюванні підприємницької діяльності. Одержання підприємцем прибутку за рахунок реалізації інновації прямо відповідає основній меті будь-якої комерційної організації. Прибуток служить стимулом підприємцю для впровадження інновацій; спонукає його постійно

вивчати попит, удосконалювати організацію маркетингової діяльності, застосовувати сучасні методи управління фінансами.

1.3. Характеристика інноваційного процесу

Інноваційний процес означає інноваційну діяльність будь-якого підприємства. Він спрямований на розроблення і реалізацію результатів науково-технічних досліджень у вигляді нового продукту або нового

технологічного процесу. Можна сказати, що інноваційний процес – це послідовний ланцюг подій, в ході якого нововведення «визріває» від ідеї до конкретного продукту, технології або послуги і поширюється в господарській практиці.

Інноваційний процес являє собою послідовність дій з ініціації інновації, розробки нових продуктів і

23. Управление инновационными проектами и программами: учебное пособие / В.В. Быковский, Е.С. Мищенко, Е.В. Быковская и др. Тамбов: Изд-во ГОУ ВПО ТГТУ, 2011. С.8–9.

15

операцій з їх реалізації на ринку і подальшому поширенню результатів. У загальному вигляді основні етапи інноваційного процесу представлені на рис.1.1.

Рис. 1.1. Основні етапи інноваційного процесу 11

Інноваційний процес включає в себе сім елементів, поєднання яких в єдиний послідовний ланцюжок утворює структуру інноваційного процесу. До них відносяться:

5888. ініціація інновації;

5888. маркетинг інновації;

5889. випуск (виробництво) інновації;

5888. реалізація інновації;

5889. просування інновації;

5888. оцінка економічної ефективності інновації;

5889. дифузія (поширення) інновації.

0. Управление инновационными проектами и программами: учебное пособие / В.В. Быковский, Е.С. Мищенко, Е.В. Быковская и др. Тамбов: Изд-во ГОУ ВПО ТГТУ, 2011. С.10.

16

Початком інноваційного процесу є ініціація. Ініціація – це діяльність, яка полягає у виборі цілі інновації, постановці задачі, виконуваної інновацією, пошуку ідеї інновації, її техніко-економічному обґрунтуванні та матеріалізації ідеї. Матеріалізація ідеї означає перетворення ідеї на товар (майно, новий продукт тощо).

Після обґрунтування нового продукту проводяться маркетингові дослідження запропонованої інновації, у ході яких вивчається попит на новий продукт, визначається обсяг випуску продукту, визначаються споживчі властивості й товарні характеристики, які слід додати інновації як товару, що виходить на ринок. Потім проводиться продаж інновації, тобто поява на ринку невеликої партії інновації, її просування, оцінка ефективності й дифузія.

Просування інновації являє собою комплекс заходів, спрямованих на реалізацію інновацій (реклама, організація процесу торгівлі тощо).

Результати реалізації інновації і витрати на її просування піддаються статистичній обробці й аналізу,

на підставі чого розраховується економічна ефективність інновації.

Інноваційний процес закінчується дифузією інновації. Дифузія (лат. diffusio – поширення, розтікання) інновації – являє собою поширення одного разу освоєної інновації в нових регіонах, на нових ринках.

1.4. Управління інноваційними процесами та технології реалізації інновацій

Проблема створення інфраструктури управління інноваційними процесами може бути структурована за чотирма напрямами (рис. 1.2):

Проблема управління інноваційними процесами

Теорія

Інструмен-

Методичне

Технології

управління

тальні засоби

забезпечення

нововведень

інноваціями

управління

підготовки

інноваціями

спеціалістів