Материал: управління іноваціями загальне

Г.А. Мохонько, І.П. Малик. К.: КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2017. С. 346.

281

знань про майбутні події. При цьому сприятливі події ми називаємо можливостями, а несприятливі – загрозами.

Ризик – це можливість чи загроза відхилення результатів конкретних дій від очікуваних.

Проектні ризики – сукупність ризиків, що загрожують реалізації інвестиційного проекту чи можуть знизити його ефективність (комерційну, економічну, бюджетну, соціальну, екологічну тощо); сукупність обставин, за яких ймовірність завершення поставлених цілей проекту зменшується або виключається; сукупність ризиків, які зумовлюють загрозу економічній ефективності проекту, що виражається в негативному впливі різних чинників на грошові потоки.

0. багатьох роботах в галузі ризик-менеджменту запропоновані класифікації ризиків. Для потреб

проектного аналізу доцільно використовувати класифікацію, адаптовану до проектної діяльності. Сучасні розробки у цьому напрямі наведено у Додатку 3.

Ризик інноваційного проекту – ймовірність виникнення в ході реалізації проекту таких умов, які призведуть до негативних наслідків для всіх або окремих учасників проекту.

Зазвичай ризиковими вважаються такі проекти, у яких з більшою ймовірністю майбутні грошові потоки, а отже і сама величина прибутку, будуть змінюватися. Чим більша мінливість, тим вище ризик.

Ризики виникають на різних стадіях життєвого циклу інноваційного проекту (табл.9.1).

Таблиця 9.1

Види ризиків, що виникають на різних стадіях

життєвого циклу проекту⁷⁸

78 Управління проектами: навч. посібн. / уклад.: Л.Є. Довгань,

Г.А. Мохонько, І.П. Малик. К.: КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2017. С. 348.

282

Продовження таблиці 9.1

Інвестиційна • Платоспроможність замовника

0. Непередбачені витрати на будівельні роботи

0. Перевищення термінів будівництва, вартості обладнання

0. Несвоєчасність постачання обладнання

0. Невиконання контрактних зобов’язань підрядчиками

0. Несвоєчасна підготовка персоналу Експлуатаційна • Поява альтернативного продукту (послуги)

1. Неплатоспроможність споживачів

0. Неправильно визначені обсяг і сегмент ринку, на якому реалізується продукт проекту

0. Зміна цін на сировину і матеріали, перевезення; заробітної плати

0. Зміна вартості капіталу і рівня інфляції

1. Загроза екологічній безпеці

0. Зміна ставлення населення до реалізації проекту

Загалом прийнято виділяти два види ризику, пов’язаного з підготовкою і реалізацією проекту – систематичний і несистематичний. Систематичний ризик належить до зовнішніх щодо проекту чинників, приміром, стан економіки в цілому, і перебуває поза загальним контролем над виконанням проекту. Прикладами систематичного ризику є також політична нестабільність, умови оподаткування, тобто чинники, пов’язані з діями держави. Інші види систематичного ризику відбивають вплив чинників конкурентного середовища, як-от загальний ринковий попит, рівень конкуренції, ціни на сировину і робочу силу в галузі. Означені чинники мають розглядатися, бо проект замалий для того, щоб впливати на зміну цих чинників.

Несистематичним є ризик, що безпосередньо стосується проекту. Рівень рентабельності виробництва, період початку будівництва і сам процес будівництва, вартість основного капіталу і продуктивність – усе це є видами несистематичного ризику. Інші види несистематичного ризику включають у себе зовнішні

283

чинники, які можна контролювати або впливати на них

0. межах проекту. Це – заробітна плата персоналу проекту, ціни збуту продукції проекту, ціни постачальників на сировину і навіть урядові податки, як-от митний та акцизний збори, інші види податків.

Варто відмітити, що для інноваційних проектів існує важлива особливість в ідентифікації ризиків. Так, наприклад, певні ризики можуть бути фатальними в цілому для проекту. До таких ризиків можна віднести низку технологічних ризиків на всіх етапах розробки новацій і їх впровадження та низку економічних ризиків, пов'язаних, перш за все, з відсутністю очікуваної лояльності кінцевого споживача продукції.

Ідентифікація ризиків є одним із найскладніших процесів, тому заслуговує на детальне вивчення.

Ідентифікація ризиків – процес, що здійснюється першочергово і супроводжує управління проектом до його завершення. Ідентифікація ризиків визначає, які ризики можуть вплинути на проект, і документує характеристики цих ризиків.

Відповідно до цілей управління інноваційними проектами розрізняють такі типові ризики проекту,

що базуються на практиці проектної діяльності:

Ризик учасників проекту – це ризик свідомого чи змушеного невиконання учасниками своїх зобов'язань у межах проектної діяльності.

Ризик перевищення кошторисної вартості проекту може бути наслідком помилок у проектуванні, нездатності підрядчика забезпечити ефективне використання ресурсів, зміни умов реалізації проекту (наприклад, підвищення цін або збільшення податків).

Ризик невчасного завершення будівництва можуть спричинити помилки у проектуванні, порушення зобов'язань підрядчиком.

Ризик низької якості робіт і об'єкта може бути зумовлений порушенням зобов'язань підрядчика чи постачальника матеріалів і устаткування, помилками у проектуванні тощо.

284

Конструкційний і технологічний ризики.

Конструкційним називають ризик технічної нездійсненності проекту ще на інвестиційній (будівельній) фазі через помилки розробників проектної (технічної) документації. Технологічним вважають ризик відхилення в режимі експлуатації об'єкта від заданих

техніко-економічних параметрів (підвищені експлуатаційні витрати, великий відсоток браку,

високий ступінь аварійності, невідповідність екологічним нормативам тощо) .

Виробничий ризик пов'язаний з можливістю виникнення перебоїв у виробничому процесі. Він може виявлятися в порушенні ритмічності виробництва чи у його припиненні.

Управлінський ризик так само вважають виробничим, оскільки він зумовлюється недостатнім рівнем кваліфікації та досвіду управлінського персоналу, помилками і низьким рівнем менеджменту на всіх фазах та стадіях проектної діяльності – доінвестиційній, інвестиційній, виробничій і закриття проекту (особливо коли для управління проектом створено «наскрізну» групу менеджерів).

Збутовий ризик зумовлюється зменшенням обсягів реалізації продукту проекту (товару, послуги) і зниженням ціни на нього. Цей ризик називають ще ризиком зміни кон'юнктурного ринку, маркетинговим або ціновим.

Основними різновидами фінансового ризику щодо проектної діяльності є кредитний, валютний, зміни процентної ставки та рефінансування.

Країновий ризик є зовнішнім. Він полягає в тому, що соціально-політичні процеси, які відбуваються у країні, і її політика можуть створити утруднення для проектної діяльності чи зробити її неможливою.

Адміністративні ризики так само є зовнішніми. Вони пов'язані з одержанням різноманітних ліцензій, дозволів і угод від державних регулювальних і наглядових відомств. Ці документи потрібні на всіх

285

етапах проектної діяльності. Для окремих проектів їх може бути сотні. До того ж для інтернаціонального проекту документи видаються державними відомствами кількох країн.

Юридичні ризики певною мірою пов'язані з країновими, адміністративними та управлінськими.

Причини непевності криються у нечіткому національному законодавстві й «прогалинах» у міжнародному праві, недостатньому рівні якості договорів, контрактів, гарантійних листів та інших юридичних документів, недосконалості арбітражно-судової системи (нерівний доступ сторін до судів і їх корумпованість, невизнання рішень іноземного суду, низька ефективність виконання судових рішень тощо).

Ризик форс-мажор (непереборної сили, настання стихійних лих) є зовнішнім щодо проектної діяльності. Він пов'язаний з такими природними явищами, як землетруси, пожежі, повені, урагани, цунамі тощо. Під категорію форс-мажор підпадають і окремі соціальні й політичні стихійні явища, наприклад страйки, повстання, революції. Таким чином, частина країнових ризиків є ризиками форс-мажорного характеру.

0. кілька типових проблем, які можуть бути генераторами ризикових ситуацій.

1. Неправильне уявлення інноваційного

проекту і невиявлені ризики. Якщо уявлення про проект у керівника проекту та керівництва організації занадто спрощене, то при виконанні проекту такі

ризики проявляються несподівано. Раптом відкриваються несподівані обставини, невраховані фактори, непередбачені зовнішні ускладнення, виникає ризикова ситуація з появою ризикової події.

0. Помилки мислення і невизнані ризики. Якщо керівництво організації та керівник проекту взяли на озброєння помилкову парадигму, то можливе помилкове заперечення ризику, виникає невизнана ризикова ситуація.

286

3. Відсутність системного підходу і

недостатньо повне уявлення проектного процесу. Іноді керівництво організації і керівник проекту недостатньо повно враховують компоненти системи інноваційного проекту та ігнорують будь-які важливі компоненти, наприклад, культуру, в результаті чого виникають ризикові ситуації.

0. Ускладнена модель проектного процесу. Іноді проект, проектний процес, система управління проектом розуміються надмірно детально. Враховується занадто багато позицій і система управління не здатна переробляти багато інформації, рішення приймаються несвоєчасно, тоді можливі ризикові ситуації.

9.2. Особливості управління проектними

ризиками

Одним з основних завдань, які розв'язують у межах управління проектами, є управління ризиками проектної діяльності, або управління ризиками проекту. Це завдання не відокремлюється від більшості інших функцій управління проектами. При визначенні фінансових потреб, обчисленні кошторису й бюджету, підготовці й укладанні контрактів, під час контролю за реалізацією проекту постає завдання захисту учасників проектної діяльності від різних видів ризиків.

Ризики існують на всіх фазах і етапах проектної діяльності, тому функція управління ними є актуальною аж до закриття проекту. Управління проектними ризиками "пронизує" всі без винятку напрями діяльності

0. межах управління проектами. Тому виникають різні труднощі (організаційні, кадрові, психологічні тощо) щодо виокремлення цієї функції в самостійний елемент організаційної структури управління проектами. У процесі реалізації навіть великих проектів діяльність з управління ризиками координує керівник (менеджер) проекту: за чіткої організації управління проектом без методичної бази щодо управління ризиками можуть виникати великі проблеми. Якщо проектна команда не

287

врахує хоча б один істотний ризик або не забезпечить своєчасно кваліфікований захист від нього, крах проекту неминучий з певними наслідками для всіх або окремих його учасників. Досвід негативної реалізації багатьох проектів у державному та приватному секторах багатьох країн – наочне цьому підтвердження. Це зумовило появу на Заході в 90-х роках ХХ ст. великої кількості праць у галузі управління проектними

ризиками в межах управління проектами. Нагромаджено великий обсяг знань, процедур і технологій щодо обмеження (мінімізації) ризиків при реалізації проектів.

Процес управління ризиками передбачає використання таких технологій.

1. Ідентифікація ризиків. Дослідження проектного процесу і встановлення, регулярний огляд і перегляд складу ризикових подій. Використовується як вихідна інформація для планування управління ризиками проекту.

0. Планування управління ризиками. Може бути, а може і не бути, а план може обмежитися заходами щодо реагування. У плані відбивається система управління ризиками проекту та реагування на ризики, а також заходи щодо запобігання ризикових подій.

0. Аналіз ризиків. Передбачає якісну і кількісну оцінку ризиків. Призначення аналізу ризиків – надати потенційним учасникам проектної діяльності необхідні дані для прийняття рішень щодо виконання задуманої діяльності. Аналіз ризику не обов'язково завершується ухваленням рішення. У проектній діяльності можуть виявитися нові чинники ризику, і в оцінки відомих раніше ризиків можуть бути внесені корективи.

0. Реагування на ризики. Встановлення способу реагування на ризикову подію. На ситуації, пов'язані з ризиком, можна реагувати по-різному, найбільш відомі 4 способи – уникнення, ухвалення, зменшення, передача ризику. Докладніше ці способи розглянемо нижче.

288

0. Моніторинг та контроль ризиків. Технологія систематичного спостереження (моніторингу) за ризиковими факторами, ситуаціями і подіями, а також оцінка ризику і коригування заходів захисту (контроль).

Отже, у межах управління проектними ризиками розглядають такі питання:

 класифікацію проектних ризиків;

 методи виявлення й оцінки ризиків;

 інформаційне забезпечення управління ризиками;

 моніторинг і прогнозування ризиків;

 технологію зниження (елімінування) ризиків;  організацію управління ризиками;

 оцінювання ефективності й обґрунтування

оптимального рівня витрат на управління ризиками.

У межах теорії та практики управління проектними ризиками найважливішими є, зокрема, методи оцінки, моніторингу та прогнозування ризиків, інформаційного забезпечення управління ризиками.

Управління ризиком в широкому розумінні являє собою особливий вид діяльності, спрямованої на зниження або повне усунення впливу його несприятливих наслідків на результати проведених господарських операцій, зокрема результати реалізації інноваційного проекту.

Управління ризиками повинно сприяти досягненню цілей інноваційного проекту та організації в цілому. На практиці це передбачає пошук компромісу між вигодами від зменшення ризику і необхідними для цього витратами.

Важливим є вибір методу й інструментів управління ризиком. Зауважимо, що поняття "метод" ширше, ніж "інструмент". У межах обраного методу можна використовувати конкретні інструменти.

Відомі чотири основних методів управління ризиками: скасування, запобігання та контролювання, страхування та поглинання ризиків.

289

Скасування ризику означає відмову від певної

діяльності чи таку істотну (радикальну) її трансформацію, у результаті якої ризик зникає.

Запобігання та контролювання ризику – це ефективна організація проектної діяльності, тобто коли

0. учасники мають змогу ефективно впливати на чинники ризику і зменшувати можливість настання несприятливої події. Контролювання ризику полягає в реалізації комплексу заходів, спрямованих на мінімізацію збитків після настання несприятливої події.

Страхування ризику передбачає зменшення збитків від діяльності за рахунок фінансової компенсації зі спеціальних страхових фондів.

Поглинання ризику – це такий спосіб діяльності, коли при матеріалізації ризику збитки повністю несе його учасник (учасники). Цей метод управління ризиками застосовують тоді, коли можливість ризику невелика чи збитки в разі його настання неістотно впливають на учасників проектної діяльності.

Будь-яка проектна діяльність пов'язана не з одним, а з багатьма ризиками, тому щодо одних ризиків застосовують метод поглинання, щодо інших – страхування, щодо третіх – запобігання та контролювання.

Після вибору методу та інструментів управління ризиком приймають рішення щодо початку реалізації проекту. Зволікання з прийняттям такого рішення призводить до негативних наслідків для учасників проекту чи виникнення суперечностей між ними (аж до розпаду проектної компанії).

0. межах кожного з розглянутих методів можуть

застосовуватись одночасно кілька інструментів управління ризиками. Наприклад, у межах методу

страхуваннявикористовуютьспільне(взаємне)

страхування, перестрахування, самострахування, різноманітні форми традиційного страхування за участі страхових компаній.

290

Метод запобігання та контролювання ризиків передбачає розробку планів і програм превентивних заходів ситуаційного плану, а також таких організаційно-технічних заходів на основі розроблених планів і програм:

0. моніторинг ризиків;

1. прогнозування ризиків;

0. інформування керівництва про можливу небезпеку і формування відповідних рекомендацій;

0. спеціальні заходи – навчання персоналу, закупівля спеціального устаткування для ліквідації наслідків катастроф і аварій, упровадження систем електронного контролю за функціонуванням машин і устаткування та ін.

Дієвість методу запобігання та контролювання більшості ризиків очевидна. Проте іноді ризикам неможливо запобігти чи зменшити їх, а для окремих з