Материал: МЕХАНІЗОВАНІ ТЕХНОЛОГІЇ В ВИРОБНИЦТВІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ ТДАТУ

До кожного комплекту входить шість нагнітально-витяжних шахт, що встановлюються в перекритті будівлі; шість силових блоків та пульт керування з датчиками. Для підігрівання холодного нагнітального повітря є електронагрівальні елементи ТЭН-27.

Кожний агрегат (рис. 4) - це два концентрично розташованих металевих циліндра – внутрішній 1 служить витяжним каналом, а кільцевий зазор між ними – нагнітальним каналом. У внутрішньому циліндрі закріплено електродвигун, на валу якого встановлено крильчатка нагнітально-витяжного вентилятора 4 з двома рядами лопатей. Внутрішні лопаті витягують повітря із приміщення, а зовнішні подають свіже повітря по кільцевому каналу. Нижня частина секції закінчується приймально-роздавальною камерою, в якій знаходяться шість трубчатих електронагрівачів 5.

.

1 – внутрішній повітровід; 2 – змішувальні заслінки; 3 – зовнішній повітровід; 4 – нагнітально-витяжний вентилятор; 5 – нагрівальний елемент; 6 – розподільне сопло

Рисунок 4 – Схема нагнітально-витяжної установки ПВУ-4

По периметру камери розташовані вихідні сопла 6 з козирками, що призначені для направлення потоку нагнітального повітря, змінення його швидкості та дальності розповсюдження струменів за рахунок змінення площі вихідного перерізу сопла. У середній частині агрегату розташовані дві заслінки 2 напівциліндрової фор-

111

ми, що закріплені на осях. Осі заслінок мають привід, що складається із електродвигуна та черв’ячного редуктора.

Заслінки можуть переставлятися із одного крайнього положення, коли вони майже перекривають секцію вентилятора від проміжної секції, в інше - повного відкриття, коли вони встановлюються паралельно стінкам внутрішнього циліндру.

У силовому блоці змонтовано пускову, захисну, сигнальну і апаратуру ручного керування.

Працює нагнітально-витяжна установка таким чином. При вмиканні установки повітря із приміщення через захисні грати всмоктується у приймально-роздавальну камеру і по внутрішньому повітроводу викидається в атмосферу. Водночас по кільцевому зазору між внутрішнім та зовнішнім повітроводами надходить свіже повітря.

Повітря виходить горизонтальними струменями (віялом) через сопла 6 у приміщення із швидкістю 5...6 м/с, завдяки чому надає рух навколишньому повітрю, змішується із свіжим та опускається донизу, втрачаючи швидкість, яка у зоні, що займають тварини, вже не перевищує зоотехнічні норми. У холодний період року свіже повітря може підігріватися електронагрівальними елементами і частково перемішуватися з теплим повітрям, що виводиться із приміщення.

Нагнітально-витяжний, осьовий з двома рядами лопаток вентилятор працює з постійною повітроподачею на притоці та витяжці повітря. Тому забезпечується сталість загальної витрати повітря. Але пропорційне відношення у повітрообміну свіжого та внутрішнього повітря може змінюватися автоматично внаслідок різного положення, що займають заслінки.

В міру зниження температури заслінки прикриваються. Це зменшує надходження свіжого повітря і до нього, при сталості загальної витрати повітря, підмішується частина повітря, що виводиться із приміщення, тобто система починає працювати у режимі часткової рециркуляції. Перекриття повітропотоку заслінками та рециркуляція зростають, якщо електронагрівачі не встигають прогрівати зовнішнє повітря, тобто його постачання автоматично обмежується. Навпаки, при високій температурі зовнішнього повітря заслінки відкриваються повністю, і подача у приміщення свіжого

112

повітря складає 100%. Якщо вентилятор зупинено, установка працює у режимі витяжної шахти природної вентиляції.

Основні технічні характеристики вентиляційного обладнання наведені в таблиці 1.

Таблиця 1 – Технічні характеристики вентиляційного обладнання

2.3.3 Для повітряного опалювання та вентиляції тваринниць-

ких приміщень використовують електрокалориферні установки типу СФОА або СФОЦ. До складу електрокалориферної установки (рис. 5) входять рама 6, блок електронагрівачів 5, відцентровий вентилятор 2 з електродвигуном 1, перехідний патрубок 4, м’яка вставка 3 та віброізолятор.

1 – електродвигун; 2 – відцентровий вентилятор (типу Ц4-70); 3 – м’яка вставка; 4 – перехідний патрубок; 5 – електрокалорифер; 6 – рама

Рисунок 5 – Схема та загальний вид електрокалориферної установки

113

В електрокалорифері встановлені ребристі трубчаті нагрівальні елементи, які з’єднані у вертикальні ряди, кожний із яких служить самостійною тепловою секцію, що вмикаються чи вимикаються в залежності від температури повітря у приміщенні. Кількість нагрівальних секцій від 1 до 3, теплова потужність кожної складає 4,8...30,0 кВт.

Електрокалорифер і вентилятор з віброосновою кріпляться до загальної рами, що виконано із швелеру. Подачу вентилятора регулюють заслінкою-шибером, яку встановлено на трубопроводах, що підводять або відводять.

Температура повітря, що задається, підтримується автоматично. При вмиканні установки працюють три секції нагрівачів. В міру того, як температура збільшується, поступово вимикаються перша та друга секції. Третя секція вимикається терморегулятором, коли повітря у приміщенні нагрівається до необхідної. При зниженні температури автоматичне вмикання секцій відбувається в зворотному порядку. Електрокалориферні установки можуть працювати і в ручному режимі.

2.3.4 Більш високий коефіцієнт теплопередачі, ніж електрока-

лорифери, мають вентиляційно-опалювальні агрегати типу ТВ

(ТВ-6, ТВ-9, ТВ-12, ТВ-18, ТВ-24, ТВ-36), які називаються тепловентиляторами.

Схему агрегату цієї серії зображено на рисунку 6, а функціональну схему роботи – на рисунку 7.

Електродвигун приводить до роботи відцентровий вентилятор, що створює повітряний потік у системі «обичайка жалюзних заслінок – жалюзі калориферу – жалюзі обвідного каналу – корпус тепловентилятора – відцентровий вентилятор – нагнітальний патрубок».

Тепловентилятори розраховані на роботу у двох режимах: у зимовому (з теплоносієм у калориферу) та літньому (без теплоносія).

У зимовий період жалюзі обвідного каналу закриті, а калориферів відкриті.

Все повітря, що подається у приміщення, проходить через калорифер. Вентилятор при цьому працює з мінімальною частотою обертання.

114

11 – каркас; 12 – нагнітальний патрубок; 13 – натяжний пристрій; 14 – електродвигун; 15 – клинопасова передача

Рисунок 6 – Схема тепловентилятора типу ТВ

1 – виконавчий механізм; 2 – калорифер; 3 – обвідний канал; 4 – корпус; 5 – відцентровий вентилятор; 6 – нагнітальний патру-

бок; 7 – електродвигун; 8 – регулятор температури; 9 – жалюзі обвідного каналу; 10 – обичайка жалюзних заслінок; 11 – жалюзі калорифера

Рисунок 7 – Функціональна схема тепловентилятора ТВ

115