дним і фунгіцидним діями. У рекомендованій концентрації (0,25%) нетоксичний, нешкідливий, не викликає алергічну рекцію. Крім широкого спектру антимікробного впливу, чинного протягом усього періоду інкубації, цей препарат знімає статичні заряди, які утворюються в зародку в процесі розвитку, особливо в другому періоді інкубації. У господарствах, неблагополучних щодо колібактеріозу, сальмонельозу та інших гострозаразних хвороб, рекомендується вторинна обробка цим препаратом яєць в період накльовування. Цим же розчином з успіхом можна санувати інвентар, обладнання, внутрішні і зовнішні поверхні інкубаційних шаф.
7.При використанні білкових і мінеральних добавок до комбікормів необхідно перевіряти їх на бактеріальну забрудненість.
8.Щодня вести спостереження за станом перепелів і споживанням корму і води.
9.Негайно відправляти у ветеринарну клініку падіжну птицю, упаковану в непроникну тару. Діагностика проводиться на підставі лабораторних і патологоанатомічних досліджень. При підтвердженні діагнозу на заразне захворювання за вказівкою спеціаліста ветеринарної медицини проводити дезінфекцію, кратність якої і час витримки приміщення після неї визначає фахівець. Під час епідемії гострих заразних захворювань падіжну птицю спалювати або закопувати в землю на глибину 1,5 м, з тим, щоб запобігти доступу до неї бродячих і диких тварин.
10.При придбанні нових перепелів для поповнення стада або для племінного розведення необхідно новоприбулих птахів розміщувати в окремому приміщенні і протягом місяця тримати окремо від інших птахів (на карантині). Протягом місяця стежать за поїданням кормів. Якщо у перепела гарний апетит і нормальний послід в останні два тижні місяця і він виглядає здоровим, то його можна підсаджувати до решти птиці. У перші два тижні карантину у птаха може погіршуватися споживання корму і стіл через стрес під час перевезення і зміну раціону. Бажано під час першого тижня карантину давати перепелам воду зі слабким розчином марганцевокислого калію. При можливості два рази протягом карантину (з проміжком в тиждень) проводити бактеріологічне та паразитологічні дослідження посліду придбаних перепелів. Це дослідження проводиться в лабораторії ветеринарної поліклініки.
66
11. При несприятливій обстановці по ньюкаслській хворобі проводити вакцинацію сухою вирус-вакциною з штаму Ла-Сота і В1.
2.3.2 Зоотехнічні вимоги до годівлі перепелів.
При вирощуванні та утриманні перепелів особливе значення має повноцінне годування. Швидке зростання перепелят і висока яйценоскість перепілок проявляються тільки за умови забезпечення їх кормами, що містять всі необхідні поживні речовини: білки, вуглеводи, жири, мікроелементи і вітаміни.
Думки різних дослідників про потреби перепелів у сирому протеїні значно різняться. Проте встановлено, що ці птахи можуть переносити нестачу або надлишок білка без особливої шкоди в таких межах: молодняк віком від 1 до 30 днів – 24…27,51% сирого протеїну в кормі; перепела від 31 до 45 днів – 17…27,5%; перепіл- ки-несучки 21…25%. Найбільша потреба в протеїні спостерігається
уперепелят в перші два тижні вирощування.
Усередньому в 100 г корму для дорослої птиці повинно міститися 21% сирого протеїну. Головними джерелами обмінної енергії в раціонах перепелів є кукурудза і кормовий жир.
Здоров'я і продуктивність перепелів залежить не тільки від наявності в раціоні достатніх кількостей протеїну, енергії, жирів і вуглеводів, а й від кількості і співвідношення мінеральних речовин, які є необхідною складовою частиною будь-якого кормового раціону.
Основою раціону для перепелів є комбікорми. Із злаків найбільшого застосування в годівлі перепелів знайшли кукурудза, овес, ячмінь і просо. В якості зелених кормів перепелам дають подрібнену зелену траву (різнотрав'я), конюшину, люцерну, кропиву, бадилля буряка, салат, шпинат, зелене листя капусти, коренебульбоплоди - картопля, буряк; в якості вітамінних кормів - моркву, капусту, трав'яне борошно.
Зелені корми перед вживанням ретельно подрібнюють і використовують при приготуванні вологих мішанок. Для збільшення в раціоні перепелів вмісту мінеральних речовин в корм додають крейду, товчену черепашку, товчену шкарлупу яєць, кухонну сіль.
Раціони. Раціони для перепелів повинні відповідати природним особливостям цих птахів, охоче ними поїдатися і не викликати небажаних наслідків.
67
У Японії птицю часто годують сумішшю, що містить 50% відходів свіжої риби і 50% рису. Для перепелів найкращими кормами є соєве борошно, рибне борошно і кукурудза.
Для утримання одного перепела на рік потрібно близько 8…9 кг корму. Важливо не порушувати режим годівлі, бо це відразу позначиться на кількості і якості яєць. Самки перепелів у період яйцекладки споживають від 21 до 35 г корму, самці – 17…18 г.
Комбікорм для перепелів може складатися і з таких компонентів (у відсотках від загальної маси комбікорму): кукурудза жовта - 20, просо - 15,7, пшениця - 19, соняшниковий макуха - 4,9, молоко сухе - 4, борошно м'ясо-кісткове - 12, борошно рибне - 12, дріжджі сухі - 6, трав'яне борошно - 3, черепашка мелена - 2, сіль кухонна- 0,3, мінеральна добавка - 0,5. У 100 г такого комбікорму міститься 22,6% сухих протеїнів, 2% кальцію, 1,6% фосфору і 0,6% натрію.
В умовах присадибної ділянки раціон перепелів може бути різноманітним. Тут і зернові, і білкові та вітамінні корми, мінеральні добавки, просо, кукурудзяна та ячмінна крупа, борошно трав'яне, картопля варена, морква терта, борошно рибне і м'ясо-кісткове, черепашка, крейда, товчена шкарлупа яєць. Додатковими кормами можуть служити свіжі (не солоні!) кухонні відходи. Комбікорми згодовують як у сухому, так і у зволоженному у вигляді. Орієнтовна витрата на одну дорослу птицю в день може бути наступною: зерномучні корми - пшоно, ячмінна крупа або вівсянка 12 г; білкові
-свіжа риба, м'ясний фарш, сир-12 г; вітамінні - морква, капуста, салат, кропива і інша зелень - без обмеження; мінеральні речовини
-яєчна шкарлупа, крейда - 3 г.
Перепілки добре несуться, коли їм дають комбікорм, складений для яйценосних курей, у звичайних умовах вони поїдають 22…27 г комбікорму на голову за добу. При годуванні вологими мішанками додаткової води їм не потрібно. Зелень можна згодовувати птиці окремо і не подрібненою. Черепашка мелена та гравій повинні постійно перебувати в годівницях.
Дорослих птахів годують два або три рази на день, в один і той же час. Орієнтовний розпорядок годівлі перепелів взимку:
а) при природному освітленні: в 7 год. роздавання 1/3 денної норми зерна; в 10 і 13 год. - вологих мішанок (вони повинні бути кімнатної температури); в 16 год. - 2/3 денної норми зерна;
68
б) при штучному освітленні: о 6 годині роздавання 1/3 денної норми зерна; в 10 і 16 год. - вологих мішанок; в 19 год. - 2/3 денної норми зерна. Світло вимикають о 23 год.
Корми насипати в годівниці слід не більше ніж на 2/3 їх глибини, так як перепела сильно розкидають корм. Бажано на годівницях мати загнуті всередину бортики для запобігання розсипів корму.
2.3.3 Механізовані технології утримання перепелів. Утримання молодняку.
Способи утримання. При утриманні дорослих перепелів у всіх країнах використовується тільки кліткова система. Однак, при вирощуванні перепелят застосовується ще комбінована та підлогова системи. При підлоговому утриманні перепелят підлогу покривають чистою торф'яної підстилкою шаром близько 2 см. Насипають її з розрахунку 3,2 кг сухого торфу на 1 м2. Торф додають у міру потреби протягом 30 днів приблизно в 2,5-кратному кількості. В Японії перепелят з добового до 7-денного віку утримують або на підлозі під обігрівальними лампами, або в обігрівальних ящиках. З 8-денного віку їх, як правило, вирощують у клітках.
Конструкція кліток для молодняка (до 3…4 тижнів) може бути різною, але головна вимога - наявність електрообігрівачів. Ними можуть бути або електрообігрівачі, або лампи інфрачервоного випромінювання.
Стінки і підлогу клітки для перепелят роблять з металевої сітки з розміром осередка не більше 10x10 мм. У багатоярусних кліткових батареях дверцята клітки влаштовують в передній стінці. Нижня частина передньої стінки стаціонарна, висотою 7-10 см. Вона оберігає перепелят від випадання з клітки при роздаванні корму, води, заміні папіру або сітки. Верхню частину клітки прикріплюють на шарнірах до нижньої частини. Вона відкривається зверху вниз. Висота клітки, як для молодняку, так і для дорослих перепелів може бути на рівні 14 см. У клітках для молодняку така висота дозволяє легко обслуговувати птицю, для дорослої птиці - запобігати травмуванню голови при спробах перепелів злетіти.
У перші 5…7 днів вирощування в клітках ноги перепелят провалюються в осередки сітки, тому підлогу покривають щільним папіром. Однак іноді у добових перепелят спостерігається слабкість ніг, і на слизькій поверхні вони роз'їжджаються. У цьому ви-
69
падку краще покривати підлогу кліток тканиною типу мішковини. Після прання її можна використовувати неодноразово. Дуже важливо укласти папір або мішковину рівно, так як частина пташенят інстинктивно ховається під згинами і гине. Забруднену підстилку щодня міняють.
Клітка для молодняка. Ширина 145, глибина 60, висота 30 см. Стінки клітки з металевої сітки з осередками 5x5 мм, підлога - також з сітки з осередками 10x10. Передня стінка є одночасно і дверцятами. Вона повинна відкриватися зверху вниз. Під підлогою встановлюють деко для посліду з листового оцинкованого заліза. У такій клітці можна розмістити 60 добових перепелят. Всередині клітка розділяється на обігрівальне та кормове відділення. В обігрівальному відділенні встановлюється джерело тепла (електрична лампа з абажуром), в кормовому - годівниці і напувалки.
Для першого тижня вирощування перепелят бажано застосовувати годівницю-деко, надалі краще її замінити на жолобкову, яка не дозволяє сідати пташенятам в годівницю і забруднювати корм.
Як напувалки бажано використовувати вакуумну напувалку. Для цього найкраще застосовувати чашку Петрі, на дно якої кладуть дерев'яну хрестовину заввишки не більше 5 мм. На неї ставлять догори дном заповнену водою скляну банку ємністю 0,5 л. Вакуумна напувалка необхідна при вирощуванні перепелят протягом першого тижня після вилуплення, так як в інших типах напувалок вони часто тонуть.
Умови утримання.
Температура повітря. Для регулювання температури в клітці її накривають плівкою. З добового до 7-денного віку застосовують обігрів. Перепелята набагато чутливіші до холоду, ніж курчата, тому пташенят тримають під електричним джерелом тепла (36…38 °С). Потім температуру знижують до 27…28 °С, а з 30 денного віку до 20…25 °С. (див. табл. 1)
Таблиця 1 - Температурний режим перепелят віком до місяця
День вирощу- |
Температура під |
Температура в |
вання |
обігрівачем, °С |
приміщенні, °С |
1-7-й |
35…36 |
27…29 |
8-14-й |
30…32 |
25…26 |
15-21-й |
25…27 |
23…25 |
|
70 |
|