Дипломная (вкр): Управління оборотним капіталом підприємства

Оборотнi активи торговельних пiдприємств використовуються переважно в забезпеченнi логiстичих потокових процесiв, тобто в торговельно-технологiчних процесах, які відносяться до основної операційної діяльності в торгівлі.

Завершується кругооборот оборотного капiталу в торгiвлi виручкою вiд реалiзацiї товарiв, яка перевищує обсяг авансованого обсягу капiталу на суму реалiзованого торговельного доходу, тобто на суму виручки вiд реалiзацiї торговельних послуг, якi супроводжують товарний потік [127].

Торговельний дохід покликаний покривати витрати обiгу i забезпечувати отримання прибутку або соцiального ефекту. Якщо пiдприємство отримує прибуток або iнший зиск, то авансування капiталу досягло своєї мети.

На кожнiй стадiї кругообороту оборотний капiтал виконує вiдповiднi функцiї. Загалом же достатність, структура та швидкiсть обертання оборотного капiталу забезпечують фiнансове становище пiдприємства.

Оборотний капiтал є важливим iнструментом економiчного механiзму функціонування пiдприємств i незамінним засобом пiдвищення ефективностi торговельної діяльності.

Треба відмітити, що операційний цикл - це тривалість часу, необхідного для придбання запасів, їхньої переробки і продажу, і одержання за це грошей. Цикл має два окремих періоду. У перший входить час, необхідний для придбання, переробки і продажу запасів [123]. Він називається періодом обороту запасів (Рис. 1.5).

Другий період це час, протягом якого оплачуються рахунки до одержання, і називається періодом обороту або обертання дебіторської заборгованості. Операційний цикл показує, яким чином продукт рухається по рахунках поточних активів. З кожним новим періодом актив стає більш Грошовий відтік для підприємства наступає не відразу, а через якийсь час, що називається періодом оплати кредиторської заборгованості. Він складається з періоду оплати поточної заборгованості перед постачальниками (товарна кредиторська заборгованість), періоду оплати поточної заборгованості перед бюджетом і персоналом, а також періоду обороту авансових платежів покупців (середній термін передоплати продукції і/або товарів покупцями).

Рисунок 1.5 Грошовий потік у часі та короткострокова операційна діяльність виробничого підприємства

Такий розрив між притоками і відтоками коштів, що є не профінансований іншими учасниками операційного циклу, викликає необхідність або позики, або збереження ліквідного запасу у формі коштів або цінних паперів, що легко реалізуються. Тривалість грошового циклу і, відповідно, необхідна сума коштів, може регулюватися зміною періодів обороту запасів, оплати дебіторської і кредиторської заборгованості. Між грошовим циклом і прибутковістю власного капіталу ROE існує безпосередній зв'язок. Одним з факторів, що визначає ROE, є оборотність всіх активів. Ніж коротше грошовий цикл, тим менше підприємство фінансує запаси і дебіторську заборгованість.

Треба відмітити, що Арутюнов Ю.А. вважає, що «оборотний капітал - це інвестиції в поточні активи, які називають також оборотними коштами. Особливістю оборотного капіталу є те, що він не витрачається, не споживається, а авансується, що припускає повернення коштів після кожного виробничого циклу або кругообігу, що включає виробництво продукції, її реалізацію, одержання виручки» [23, с. 137]. У своєму визначенні автор точно характеризує економічну природу оборотного капіталу, але як вже визначалося до складу оборотних коштів не включаються короткострокові фінансові інвестиції. Тому більш виправданим було б таке визначення: оборотний капітал - інвестиції в оборотні активи.

Таким чином виявлено, що в економічній літературі існують різні підходи до визначення суті оборотного капіталу. Ці підходи узагальнено у таблиці 1.2.

Таблиця 1.2

Підходи до визначення суті оборотного капіталу

На підставі проведеного аналізу та узагальнення наукових підходів до визначення сутності оборотного капіталу його можна визначити таким чином. Оборотний капітал - це авансована вартість в елементи оборотних виробничих фондів і фондів обігу на рік чи операційний цикл для забезпечення безперервного процесу виробництва та реалізації продукції з метою досягнення достатнього рівня прибутковості підприємства.

1.2 Управління оборотними активами підприємств

Для здійснення будь-якої підприємницької діяльності підприємство повинно, мати певний обсяг майна, яке може належати йому на правах власності або користування. Усе майно кожної підприємницької структури відображається в бухгалтерському балансі, незалежно від схеми бухгалтерського обліку, і називається її активами.

За визначенням Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 2 «Баланс» (далі П(с)БО 2), активи - це «ресурси, контрольовані підприємством в результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до надходження економічних вигод у майбутньому [25, п.4]. Активи визначаються стандартом як економічні ресурси у формі сукупних майнових цінностей, які призначені для використання у господарській діяльності з метою одержання економічного зиску (вигод) найчастіше у вигляді прибутку.

За характером участі в підприємницькій діяльності та швидкістю обороту активи підприємств поділяються на оборотні та необоротні. У вищеназваному пункті Положення оборотні активи визначаються як «грошові кошти та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу чи протягом дванадцяти місяців з дати балансу».

Розкриваючи економічну сутність товарно-матеріальних оборотних активів підприємств торгівлі, слід зазначити що вони виступають сукупністю речових цінностей підприємства, які використовуються у операційній діяльності протягом одного комерційного циклу, виходячи з нього в грошовій формі. У торгівлі комерційна діяльність є основною операційною діяльністю. Вона забезпечує одержання доходу від реалізації товарів, робіт, послуг, курсових різниць, від реалізації інших оборотних активів (окрім фінансових інвестицій).

На відміну від оборотних необоротні активи являють собою сукупність майнових цінностей підприємства, які багаторазово беруть участь у процесі господарської діяльності і переносять на витрати підприємства свою вартість відповідно до спрацювання.

В основу такого поділу активів покладено часовий критерій їх оборотності - термін, протягом якого активи можуть бути реалізовані або використані у господарській діяльності підприємства. Терміном оборотності можуть виступати: календарний рік (дванадцять місяців) або операційний цикл - проміжок часу між придбанням товарно-матеріальних цінностей для здійснення діяльності і отриманням коштів від реалізації виробленої з них продукції або закуплених для продажу товарів (послуг).

Стосовно Положень (стандартів) бухгалтерського обліку (П(с)БО) підприємства самостійно здійснюють поділ активів на оборотні і необоротні, виходячи з часового критерію оборотності.

За визначенням провідних вітчизняних учених, «Особливістю кругообороту обігових активів торговельних підприємств є відсутність виробничої стадії, тобто сукупності операцій, що пов’язані з придбанням та використанням матеріально-технічних ресурсів, виготовленням продукції підприємства» [19, 526]. Ця особливість визначає процес формування структури майна торговельних підприємств загалом і оборотних активів зокрема. Головною особливістю активів торговельних підприємств є домінування оборотних активів. Наприклад, у загальній вартості активів відібраної для дослідження сукупності торговельних підприємств частка оборотних активів коливається від 65 до 98%. Такі коливання, як показав аналіз, залежать найперше від того, чи має підприємство у своїй власності необоротні активи, зокрема основні фонди, чи ні. У тих підприємств, які мають власні основні фонди, частка оборотних активів менша ніж у підприємств, які орендують такі фонди.

Треба відмітити, що домінуюче положення оборотних активів у майнових ресурсах торговельних підприємств обумовлене специфікою їх діяльності, пов’язаною з закупівлею товарів та формуванням запасів з метою забезпечення безперервної їх реалізації.

Збільшення питомої ваги оборотних активів, авансованих чистим оборотним капіталом, у структурі майна торговельного підприємства свідчить про зростання можливостей фінансового забезпечення основної операційної діяльності, яка пов’язана з логістичними потоковими процесами.

Тому головне місце серед функцій формування оборотних активів торговельних підприємств посідає обслуговування логістичних потоків, починаючи з закупівлі товарів у виробників і постачальників, включаючи їх транспортування, складування, зберігання, підготовку до продажу і закінчуючи реалізацією товарів в оптовій торгівлі для подальшого перепродажу, а в роздрібній - безпосереднім споживачам та після продажним сервісом. Стає зрозумілим, що об’єктом логістики в торгівлі є товаропотоки, які супроводжуються інформаційними, опосередковуються грошовими і забезпечуються сервісними потоками [26, 27, 125,147; 28, 46-47].

Управління та узгодження організаційних, технологічних, економічних, екологічних та інших процесів товароруху потребує фінансового забезпечення, яке полягає в авансуванні найперше оборотного капіталу у відповідні активи. Оборотний капітал при цьому опосередковує товарорух і авансує логістичні витрати. Активи, пов’язані з товарорухом, з упевненістю можна називати логістичними активами, тобто активами основної операційної діяльності в торгівлі. Інша операційна та фінансова діяльність також супроводжується відповідними активами. За цією ознакою можна виділити три види активів: логістичні, інші операційні та фінансові (рис. 1.6)

Через канали торговельної мережі проходять великі потоки товарно-матеріальних цінностей, опосередкованих оборотним капіталом, які підтверджені ризикам, а саме небезпека втрат як матеріальних цінностей і авансованого в них оборотного капіталу. Ризики втрат оборотного капіталу в процесі його авансування в товари більше пов’язані з інфляцією, ніж з матеріальними втратами.

Отже, крім інформаційних і грошових процесів, що супроводжують товарорух, до сфери логістичних витрат слід віднести й витрати, пов’язані з кадровим забезпеченням, інноваціями та сервісом. Обґрунтування стратегії управління грошовими потоками охоплює й управління формуванням і використанням оборотного капіталу на основі потреб в оборотних активах.

Найскладнішим процесом економічного управління торговельним підприємством є розробка плану ефективного товароруху, який повинен передбачати постачання потрібної кількості товарів, в потрібному асортименті за вигідними цінами, в потрібний час і в потрібне місце з мінімальними витратами.

Останнім часом до потоків, які обслуговують товарорух, крім інформаційних і фінансових, відносять ще й сервісний потік [28, 46-47]. Логістичні потокові процеси обумовлюють особливості операційного циклу торговельного підприємства, пов'язані з авансуванням оборотного капіталу у відповідні активи.

Вивчення елементів оборотних активів в системі логістичних потоків показало, що у їхньому складі переважають матеріальні активи у формі товарних запасів і запасів інших матеріальних цінностей, зокрема, товарні запаси займають до 70% обсягу цих активів.

Виходячи з визначень запасів, наведених у П(с)БО 9 «Запаси», під запасами в торгівлі слід розуміти активи, які утримуються для подальшого продажу за умов торговельної діяльності [ 29, п. 4].

Основною метою формування запасів в торгівлі виступає забезпечення широкого асортименту та безперервності реалізації товарів покупцям, повне задоволення їх попиту і отримання прибутку підприємством.

Рисунок 1.6 Класифікація оборотних активів підприємств

Врахування мети формування товарних запасів є життєво необхідним для підприємства, оскільки забезпечує основу для його нормальної діяльності в плановому періоді. Досягнення такої мети пов’язане з оборотним капіталом, необхідним для авансування товарних запасів.

Особливістю структури оборотних активів торговельних підприємств є те, що до їх складу включаються товарні запаси не тільки за купівельною вартістю, а й з урахуванням витрат обігу, які відносяться на товарні запаси, тобто на залишок нереалізованих товарів. Ці витрати відображаються в активах торговельного підприємства в статті балансу «Незавершене виробництво». Їх розмір визначається часткою логістичних витрат обігу, пов’язаних з транспортуванням, зберіганням, обробкою, підсортуванням та передпродажною підготовкою нереалізованих товарів і теж потребує використання оборотного капіталу для відшкодування.

Період перебування оборотного капіталу у формі товарних запасів призупиняє його кругооборот і викликає додаткову потребу в капіталі для авансування товарів, які знаходяться в дорозі під час транспортування, на складах під час технологічно вимушеного зберігання, в процесі підготовки до продажу і власне продажу. Управління товарними запасами передбачає оптимізацію часу на виконання логістичних операцій товароруху.