Дипломная (вкр): Управління оборотним капіталом підприємства

Управління оборотним капіталом підприємства

Міністерство освіти і науки України

Київський університет ринкових відносин

Кафедра фінансів та банківської справи

Спеціальність 8.050.104 «Фінанси»

Спеціалізація «Фінансовий менеджмент»

ВИПУСКНА МАГІСТЕРСЬКА РОБОТА

на тему:

Управління оборотним капіталом підприємства

Магістрант студентка

Шкарупа Олена Василівна

Науковий керівник: к.е.н., доцент

Герасьов Віктор Васильович

Київ - 2013

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ УПРАВЛІННЯ ОБОРОТНИМИ АКТИВАМ

.1 Сутність оборотного капіталу та його значення в системі управління фінансами підприємства

.2 Управління оборотними активами підприємств

.3 Особливості формування та використання оборотного капіталу торговельних підприємств

Висновки до розділу 1

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ ФОРМУВАННЯ ОБОРОТНОГО КАПІТАЛУ ПІДПРИЄМСТВ

.1 Оцінка ринкових умов формування оборотного капіталу та

активів торгівельних підприємств

.2 Аналіз стану оборотних активів торговельних підприємств  та джерел їх авансування на прикладі ТОВ « АД Шина»

.3 Аналіз ефективності авансування оборотного капіталу підприємств

Розділ 3. Напрями удосконалення управління оборотним капіталом підприємств

Висновки до розділу 2

РОЗДІЛ 3. НАПРЯМИ УДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ ОБОРОТНИМ КАПІТАЛОМ ПІДПРИЄМСТВ

.1 Формування напрямів управління оборотним капіталом

3.2 Впровадження методів управління оборотним капіталом підприємства

.3 Напрями оптимізації оборотного капіталу торговельних підприємств

Висновки до розділу 3

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ

ВСТУП

Управління оборотним капіталом відносно нова сфера функціонального управління підприємством. Воно являє собою одну з найбільш комплексних управляючих систем, в якій інтегруються методологічні принципи фінансового, операційного, інноваційного менеджменту, бухгалтерського обліку, контролінгу, логістики та інших спеціальних областей знань.

Основи управління оборотним капіталом пов`язані зі здійсненням операційної чи інвестиційної діяльності підприємства. Тому загальна увага в системі менеджменту оборотного капіталу приділяється забезпеченню ефективності формування операційним чи інвестиційним процесом. Разом з тим на сучасному етапі все більшого розвитку отримують і відносно нові інтегровані системи менеджменту оборотного капіталу тому, що управління оборотним капіталом є складовою загальної економічної стратегії підприємства. Вона передбачає формування оптимального обсягу та складу оборотних активів і джерел їх авансування, що потребує аналізу і визначення принципових підходів до їх оптимізації за видами, серед яких потрібно виділити: обґрунтування оптимальних значень оцінних показників стану оборотного капіталу в залежності від чинної політики його формування, управління дебіторською заборгованістю, управління грошовими потоками, управління запасами, управління поточними фінансовими інвестиціями, управління ризиками використання оборотних активів, також забезпечення необхідної ліквідності і підвищення рентабельності, обґрунтування загального обсягу оборотного капіталу і джерел його формування. Особливу увагу в вирішені задач управління оборотними активами торгівельних підприємств треба поділяти розв`язанню оптимізаційних задач шляхом побудови моделі формування оптимального складу оборотних активів з урахуванням обмежень, які відображають ефективність управління оборотними активами,моделі для оптимізації складу джерел авансування оборотних активів з урахуванням обмежень, які характеризують фінансовий стан підприємства.

Ефективне управління оборотними капіталом і активами вирішує цілий комплекс проблем стратегічного розвитку підприємства і забезпечує високі кінцеві результати всієї господарської його діяльності. З врахуванням цієї високої ролі менеджмент оборотного капіталу на кожному підприємстві повинен базуватися на широкому спектрі вже накопичених системних знань в цій області та ефективному практичному використанні моделей, фінансових інструментів, механізмів та методів.

Тому вибрана тема дипломного дослідження є актуальною та практично значимою.

Основною метою дослідження є удосконалення управління оборотним капіталом підприємства та складу джерел авансування оборотних активів , а також розробка практичних рекомендацій по їх застосуванню в діяльності конкретного підприємства.

Згідно із метою дослідження в процесі вивчення теми були поставлені наступні завдання:

1. Дослідження сутності оборотного капіталу та його значення в системі управління фінансами підприємства.

2.      Вивчення системи управління оборотним капіталом підприємства.

.        Дослідження правового забезпечення та нормування як методу управління оборотним капіталом підприємства.

.        Оцінка ринкових умов формування оборотного капіталу та активів підприємств - об’єкта дослідження ТОВ «АД Шина».

.        Аналіз стану оборотних активів торговельних підприємств та джерел їх авансування на прикладі ТОВ «АД Шина».

.        Аналіз ефективності авансування оборотного капіталу підприємств.

.        Впровадження методів управління оборотним капіталом підприємства.

Об’єктом дослідження є оборотні активи підприємства ТОВ «АД Шина».

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних і практичних проблем, пов’язаних з функціонуванням оборотного капіталу на підприємстві і підвищенням ефективності управління ним.

Основними методами дослідження є економіко-статистичні методи, економіко-математичні. Для розрахунків використано табличний процесор Microsoft Excel 7,0 для Windows 98, що входить до програмного пакету Microsoft Offise для ПЕОМ.

Інформаційною базою дипломного дослідження є статистичні дані Державного комітету статистики України, різноманітні посібники, підручники, словники та інша література щодо оцінки та методів управління оборотним капіталом підприємства.

Структура роботи.

Робота складається зі вступу, трьох розділів (кожен з яких складається з трьох підрозділів), висновків і списку використаної літератури.

У вступі висвітлені загальні риси управління оборотним капіталом підприємства, мета і завдання дипломної роботи.

В першому розділі висвітлені теоретичні засади управління оборотним капіталом підприємства.

У другому розділі проведено аналіз ефективності формування оборотного капіталу підприємства.

В третьому розділі проведено розробку методик удосконалення управління оборотним капіталом, вплив управлінням оборотними активами на витрати підприємства, впровадження методів управління оборотним капіталом підприємства, поточними фінансовими інвестиціями та моделювання механізмів управління.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ УПРАВЛІННЯ ОБОРОТНИМ КАПІТАЛОМ

.1 Сутність оборотного капіталу та його значення в системі управління фінансами підприємства

Капітал підприємства характеризує загальну вартість засобів у грошовій, матеріальній і нематеріальній формах, які інвестуються у формування його активів.

Капітал - одна з найбільш використовуваних економічних категорій. Він є базою створення і розвитку підприємства й у процесі функціонування забезпечує інтереси держави, власників і персоналу. Будь-яка організація, що веде виробничу чи іншу комерційну діяльність повинна мати визначений капітал, що представляє собою сукупність матеріальних цінностей і коштів, фінансових вкладень і витрат на придбання прав і привілеїв, необхідних для здійснення його господарської діяльності.

Під загальним поняттям «капітал підприємства» розуміють різні його види, які характеризуються десятками термінів. Все це потребує відповідної систематизації термінів, які використовуються. Така систематизація проведена за найбільш важливими класифікаційними ознаками (Дод. А, табл. 1, табл. 2).

Таблиця 1.1

Види капіталу підприємства

Капітал будь-якого підприємства представлений двома складовими: власними та позиковими коштами.

У сучасних умовах для багатьох вітчизняних підприємств типовим наслідком кризових явищ їх економічного розвитку є гостра нестача оборотного капіталу, яка супроводжується низьким рівнем його використання. Оборотному капіталу належить особливе місце у структурі капіталу підприємства, оскільки від якості управління ним залежить безперервність процесу виробництва та реалізації продукції, ліквідність підприємства, його платоспроможність та рентабельність. На сучасному етапі розвитку економіки України оборотний капітал як економічна категорія потребує глибшого дослідження та удосконалення організації управління ним на практиці.

Термін «оборотний капітал» походить від англійського поняття «circulating capital». Для української економіки термін «оборотний капітал» є відносно новим, більш звичним і застосованим є термін «оборотні активи», поточні активи», «оборотні кошти».

Деякі автори ідентифікують оборотний капітал з оборотними коштами. Треба відмітити, що оборотний капітал ширше поняття оборотних коштів. Оскільки, враховуючи вищевикладене, в сучасних умовах до складу оборотних активів підприємства враховують і короткострокові фінансові інвестиції, то це свідчить про неідентичність понять «оборотний капітал» та «оборотні кошти».

Оборотні активи і оборотний капітал є двома категоріями, які характеризують одні й ті ж об’єкти: грошові кошти, короткострокові фінансові інвестиції, запаси, дебіторську заборгованість, тому поняття «оборотний капітал» та «оборотні активи» ототожнюються багатьма науковцями. Вважається, що це ототожнення має обмеження . Оборотний капітал на відміну від оборотних активів не споживається та витрачається, а інвестується з подальшим його збільшенням. Як економічна категорія, оборотний капітал виражає відносини купівлі-продажу грошових коштів, які на ринку виступають своєрідним товаром. Придбання такого товару підприємцем означає появу фінансових ресурсів для авансування оборотних активів, які на відміну від капіталу мають натурально-речову форму і повністю споживаються в одному торговельно-комерційному циклі. Неадекватність ототожнення оборотного капіталу з оборотними активами викликана тим, що авансований в оборотні активи капітал приймає їх натурально-речову форму і тільки по закінченню операційного циклу використання оборотних активів повертається в тому ж обсязі і формі.

Дослідивши різні підходи науковців в економічній літературі до визначення оборотного капіталу в роботі виділені три підходи до тлумачення сутності оборотного капіталу.

Перший підхід визначає оборотний капітал як грошові кошти, авансовані для формування оборотних виробничих фондів і фондів обігу. Ці науковці визначають його грошову природу, функцію платіжного обслуговування кругообігу. Зелгавілс І.В. визначає оборотний капітал як «грошові кошти й мобільні активи, які перетворяться в грошові кошти впродовж одного виробничого циклу, що забезпечує безперервність виробничого процесу виробництва й обороту та отримання прибутку» [6, с 68]. До такої точки зору схиляються Парфаняк П.О. [8, с. 47], Усатов І.А. [11, с. 96]. Гриньова В.М., Коюда В.О. надають таке трактування: «оборотний капітал - це кошти, що обслуговують процес господарської діяльності, які беруть участь одночасно і в процесі виробництва, і в процесі реалізації продукції» [12, с. 62].

Друга група економістів визначають оборотний капітал як мобільні активи, які використовуються і реалізуються підприємством протягом року або операційного циклу. Володькіна М.В. дає таке трактування досліджуваній економічній категорії: «оборотний капітал - це частина активів підприємства, яка включає оборотні кошти та короткострокові фінансові інвестиції» [5, с. 39]. Але це визначення розглядає тільки склад оборотних активів, а не відображає економічну суть оборотного капіталу і не розкриває повного його значення.

Ковальов В.В. вважає, що оборотний капітал належить до мобільних активів підприємства, які є грошовими коштами або можуть бути перетворені в них протягом року або одного виробничого циклу [7, с. 330]. До аналогічної точки зору схиляється і Русак Н.А. [10, с. 107]. Це визначення досить точно відображає суть оборотного капіталу, проте воно не розкриває економічної природи даної категорії. Таке формулювання, є дуже невизначеним, оскільки не відображає суті досліджуваної категорії.

Третя група економістів визначає оборотний капітал як авансовану вартість. На відміну від розглянутих вище визначень, тут підкреслюється, по-перше, рухомий відновлюваний характер вартості, яка лише авансується й повертається після кожного кругообігу в грошовій формі. По-друге, у характеристиці оборотного капіталу як авансованої вартості підкреслюється, що створений додатковий продукт до оборотного капіталу не відноситься. За таким підходом: оборотний капітал - фінансові ресурси, вкладені в об'єкти, використання яких здійснюється фірмою або в рамках одного відтворювального циклу, або в рамках відносно короткого періоду часу» [1, с 302]. Кулішов В.В. зазначає, що «оборотний капітал (оборотні засоби) - частина продуктивного капіталу, вартість якого в процесі споживання цілком переноситься на продукт і повертається до підприємця в грошовій формі протягом кожного кругообігу капіталу» [7, с. 83]. Поддєрьогін А.М. об`єднує терміни «оборотний капітал» і «оборотні кошти». В його редакції «оборотний капітал (оборотні кошти) - це кошти, авансовані в оборотні виробничі фонди й у фонди обігу для забезпечення безперервності процесу виробництва, реалізації продукції та отримання прибутку» [9, с. 83]. Ми вважаємо це визначення найбільш виправданим. Воно розкриває суть та економічну природу оборотного капіталу. На думку авторів, бухгалтера, використовуючи поняття «оборотний капітал» мають на увазі «чистий оборотний капітал» (net working capital), який представляє різницю між оборотними (поточними) активами і поточними зобов`язаннями. На відміну від бухгалтерів, фінансові аналітики під оборотним капіталом розуміють оборотні активи (оборотні кошти, поточні активи) тобто брутто-оборотний капітал (gross working capital), який визначається як інвестиції підприємства в оборотні активи, такі як грошові кошти, ринкові цінні папери, дебіторську заборгованість, товарно-матеріальні запаси. Як бачимо, представлене визначення також відображає напрями використання фінансових ресурсів підприємства, але, не розкриває основних рис оборотних активів.