За результатами оцінки проекту в соціальному аспекті експерт повинен кількісно охарактеризувати зв’язок між організацією, що його реалізує, та регіоном в особі населення, яке в ньому проживає, визначивши дві кількісні характеристики:
бальну оцінку проекту за соціальним аспектом;
ступінь ризику проекту за соціальним аспектом. У випадку низької бальної оцінки та високого
ступеня ризику експерт обов’язково повинен сформулювати рекомендації щодо змін проекту, які дозволять забезпечити його відповідність соціальним обмеженням.
Будь-який проект реалізується в умовах турбулентного оточення. Частина рішень, від яких залежить доля проекту, приймається представниками зовнішнього середовища проекту. Прикладом такої зацікавленої сторони є органи влади. Тобто успіх проекту залежить не тільки від внутрішніх факторів, на гармонізацію яких спрямовані дії з управління проектом, але й від сукупності зовнішніх факторів, якими описується середовище проекту.
190
Інституційний аспект є з’єднувальним ланцюгом між організацією та ситуацією, яка властива певному регіону країни.
Метою експертизи проекту за інституційним аспектом є оцінка ступеня впливу зовнішніх (політичних, економічних, соціокультурних, правових тощо) і внутрішніх (рівня кваліфікації персоналу, залученого до проведення проекту, менеджменту організації, яка здійснює проект) факторів на можливість успішної реалізації проекту.
Зовнішні фактори практично не можуть бути змінені розробниками та командою проекту; фактично вони є системою обмежень, яка повинна враховуватися у процесі підготовки проектних рішень.
Державні нормативні акти, закони, підзаконні адміністративні акти мають обмежувальний характер і виступають як рамкові умови реалізації проекту. З іншого боку, нормативні акти можуть сприяти реалізації проектів завдяки заохоченню, наданню пільг щодо оподаткування, державних субсидій, дотацій, пільгових кредитів і т.д.
Практично всі проекти розвитку перебувають під впливом політико-правового поля, яке диктує обмеження в процесі прийняття рішень у вигляді правових та управлінських рамок.
Слід зазначити, що для великомасштабних довгострокових проектів важливе значення мають політичні умови та стабільність політичного курсу держави. Тому аналіз політичних умов, шляхів і методів реформування, а також політичний прогноз є невід’ємним розділом інституційного аналізу.
Складовою оцінки зовнішнього середовища проекту є аналіз соціально-економічних умов у країні та регіоні реалізації проекту. Перш за все це стосується питань, пов’язаних із нормами законодавства щодо умов праці, рівня соціальної захищеності населення, а також забезпечення охорони здоров’я. Додаткової
191
узагальненої оцінки потребує рівень витрат, необхідних для додержання вимог законодавства про працю.
Незважаючи на економічну та комерційну спрямованість в межах інституційного аспекту розглядаються обмеження, пов’язані із державною політикою та урядовим регулюванням проекту стосовно інвестиційного клімату виробництва, споживання продукту проекту, імпорту, експорту необхідних товарів та сировини, стандартів, мита, оподаткування і надання субсидій, існуючих форм стимулювання, кредитного й валютного регулювання (рис.6.4).
Органи |
|
|
Кредитно- |
|
|
валютне |
|
Державної |
Урядове |
|
|
регулювання |
|||
влади |
|||
регулювання |
|||
|
Умови надання |
||
|
|
||
|
|
|
субсидій |
Державна політика |
|
|
|
|
|
|
Умови |
Вимоги до |
|
|
оподаткування |
виробництва |
ПРОЕКТ |
||
продукції |
|||
|
|
Розміри та |
|
|
|
|
|
Вимоги до |
|
|
умови митних |
|
|
зборів |
|
споживання |
|
|
|
|
|
|
|
продукції |
|
|
|
|
Вимоги імпорту |
Стандарти, |
|
|
обмеження |
||
|
та експорту |
|
|
|
|
|
|
Зовнішнє |
товарів |
|
|
середовище |
|
|
|
Рис. 6.4. Зовнішні обмеження проекту відповідно до інституційного аспекту аналізу
Оцінка внутрішнього середовища проекту ґрунтується на підтвердженні раціональності обраної моделі управління проектом, основою якої є організаційна структура виконуючої організації та рівень кваліфікації і компетентності команди та інших учасників, безпосередньо залучених до виконання робіт по проекту, а також обрана система мотивації і стимулювання. Аналіз повинен проводитися відповідно
192
до принципів системного підходу, узгодженості цілей і цінностей проекту та виконуючої організації,
раціонального розподілу обов’язків, прав та відповідальності щодо прийняття рішень по проекту.
Найбільш складним елементом оцінки є експертиза організаційної структури проекту. У більшості випадків саме цей елемент потребує детальних рекомендацій щодо удосконалення для підвищення ступеня ймовірності досягнення цілей та успіху проекту. Особливості створення організаційних структур для управління проектом та організації в цілому були розглянуті вище.
Окреслене коло зовнішніх та внутрішніх факторів, що впливають на проект, дозволяють визначити алгоритм проведення його експертизи за інституційним аспектом (табл. 6.17).
Таблиця 6.17
Алгоритм проведення експертизи проекту
за інституційним аспектом
№ |
Етап |
Дії |
Обмеження |
з/п |
|||
|
|
|
|
|
|
Оцінити політичні, |
Діюче |
|
|
законодавство, |
|
|
Аналіз |
економічні, |
|
|
що регламентує |
||
1 |
зовнішнього |
соціокультурні, |
|
норми у |
|||
|
середовища |
правові умови |
|
|
відповідній |
||
|
|
реалізації проекту |
|
|
|
сфері |
|
|
|
|
|
|
|
Виявити та оцінити |
|
|
|
переваги та недоліки |
Класифікація |
|
|
обраної моделі |
|
|
|
організаційних |
|
|
|
управління проектом, |
|
|
|
структур, |
|
|
|
у тому числі |
|
|
|
кваліфікаційні |
|
|
Аналіз |
організаційної |
|
|
вимоги до членів |
||
2 |
внутрішнього |
структури, |
|
команди |
|||
|
середовища |
кваліфікації і |
|
|
проекту, |
||
|
|
компетентності |
|
|
|
корпоративна |
|
|
|
команди проекту, |
|
|
|
культура |
|
|
|
систем комунікацій, |
|
|
|
організації |
|
|
|
мотивації і |
|
|
|
|
|
|
|
стимулювання |
|
|
|
193 |
|
Аналіз проекту за інституційним аспектом повинен дати кількісну оцінку зв’язку між виконуючою проект організацією і зовнішнім середовищем, враховуючи як зовнішні умови реалізації проекту, так і внутрішні фактори. В результаті чого експерт повинен визначити дві кількісні характеристики:
бальну оцінку проекту за інституційним аспектом;
ступінь ризику проекту за інституційним аспектом.
У випадку низької бальної оцінки та високого ступеня ризику експерт обов’язково повинен сформулю-вати рекомендації щодо змін проекту, які дозволять за-безпечити його відповідність інституційним обмеженням.
Що являє собою експертиза проектів? Яка її основна мета та завдання?
Які виділяють методи експертизи інноваційних проектів?
Який загальний порядок проведення експертизи?
Який зміст та порядок підготовки експертного висновку?
Який порядок державної реєстрації інноваційних проектів? Хто виконує функції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері інноваційної діяльності?
Які технічні аспекти повинні бути оцінені в процесі незалежної експертизи проекту?
У чому полягає необхідність і особливості оцінки екологічних аспектів впливу проекту на довкілля?
Які основні економічні та фінансові критерії життєздатності проекту оцінюються в процесі експертизи?
Як здійснюється аналіз соціального середовища проекту?
Як враховується інституційне середовище в процесі оцінки проекту?
194
[Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/40-15
Закон України “Про наукову та науково-технічну експертизу” [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/51/95-вр
Постанова КМУ «Про Державне агентство з
інвестицій та розвитку» від 17.05.2010 № 356
[Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://zakon5.rada.gov.ua/ laws/show/356-2010-п
4. ПОРЯДОК державної реєстрації інноваційних
проектів і ведення Державного реєстру інноваційних проектів, затв. Постановою КМУвід 17 вересня 2003
р. № 1474 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1474-2003-п
Управление инновационными проектами и программами: учебное пособие / В.В. Быковский, Е.С. Мищенко, Е.В. Быковская и др. – Тамбов: Изд-во ГОУ ВПО ТГТУ, 2011. – 104 с.
Черленяк І.І. Менеджмент міжнародних проектів: навч. посіб. / І.І.Черленяк, О.В.Лукша, П.А.Рябоконь, Є.О.Лукша. – Ужгород: ПП «АУТДОР-ШАРК», 2015. –
632 с.
195
7.1. Сутність і види ефектів від інноваційної діяльності.
7.2. Принципи та методи оцінки ефективності інноваційного проекту.
7.3. Критерії інвестиційної привабливості та інтегральна оцінка інноваційних проектів.
Оцінка нововведень слугує основою прийняття рішень щодо реалізації пропозицій (перспективна оцінка) та проведення контролю за використанням створених об’єктів (ретроспективна оцінка). Метою такої оцінки є визначення показників ефективності, які дозволяють сформувати комплексну характеристику результатів, що досягаються за рахунок використання нових підходів до задоволення існуючих і виникаючих потреб34.
Загалом інноваційна діяльність підприємства
супроводжується різноманітними результатами (ефектами). Під ефектом розуміють досягнутий результат у його матеріальному, грошовому, соціальному вимірах.