Перш ніж провести перше заняття по сенсорному вихованню з дітьми другого року життя, малюків треба навчити сидіти спокійно, слухати вихователя, виконувати його вказівки, вимоги. Навчання маленьких дітей на заняттях досить складний процес, можливий при певному рівні нервово-психічного розвитку малюків.
На заняттях по сенсорному вихованню кожним завданням передбачено вирішення сенсорних завдань за наявності у дітей різних умінь і навичок. У свою чергу, на цих же заняттях діти набувають нові знання, вміння, які використовуються ними в інших видах діяльності. Сенсорне виховання планується в тісному взаємозв'язку з усіма іншими розділами роботи. Так, успішна організація занять з ознайомлення з величиною, формою, кольором предметів можлива за наявності певного рівня фізичного розвитку дитини. Перш за все, це відноситься до розвитку рухів руки при здійсненні дій з вкладанню, виймання предметів, при роботі з мозаїкою, малюванні фарбами. На першому році життя дітей захоплюють дії з яскравими іграшками різної форми та величини: нанизування кілець, розкладання предметів і так далі. Завдання сенсорного характеру не є на даному віковому етапі ведучими.
Деякі заняття передбачають об'єднання дітей по двоє, вміння йти з заняття тихо, щоб не перешкодити іншим дітям, а це, у свою чергу, вимагає певного рівня взаємовідносин, який досягається в процесі морального виховання.
На кожному занятті діти привчаються виконувати також елементарні трудові доручення. Вони повинні відносити індивідуальний матеріал на стіл вихователя і складати його. Педагог повинен стежити за тим, щоб малюки робили це тихо, не відволікаючи тих, хто ще не впорався із завданням.
Естетична сторона занять по сенсорному вихованню визначається багато в чому якістю приготування дидактичного матеріалу. Чисті колірні тони (кольори веселки), приємна фактура, чітка форма дидактичних посібників доставляють дітям радість, сприяють накопиченню сенсорних уявлень на рівні їх значення.
Тематичне планування матеріалу узгоджується з часом року, з сезонними явищами, з програмою ознайомлення з навколишнім. Так, перш ніж запропонувати дітям малювати фарбами на тему "Листочки дерев", необхідно поставити у воду зрізані гілки і дочекатися, щоб бруньки розпустилися. Малювання фарбами на тему "Кульбаби і жук на лузі" може проводитися після спостереження весняної галявини з яскравими кульбабами. Малюванню на тему "Вогники вночі" повинне передувати спостереження за освітленими вікнами будинків.
Важливим фактором у плануванні занять з ознайомлення дітей з кольором, формою, величиною предметів є принцип послідовності, який передбачає поступове ускладнення завдань. Це ускладнення йде від елементарних завдань на угрупування однорідних предметів по різних сенсорних якостям, до співвіднесення різнорідних предметів за величиною, формою, кольором і далі до обліку цих ознак і властивостей в образотворчій і елементарної продуктивної діяльності. Принципом послідовності обумовлюється і ознайомлення дітей спочатку з цілком відчутними сенсорними властивостями - величиною і формою предметів, які можна обстежити шляхом обмацування, а вже потім з таким сенсорним властивістю, як колір, орієнтування на який можлива тільки в плані зорового сприйняття.
Передбачено також послідовне ознайомлення дітей спочатку з різко різними властивостями предметів (круглої - квадратною формою, червоним - синім кольором), потім з більш близькими ознаками (круглої - овальною формою, жовтим - помаранчевим кольором).
Важливим принципом організації процесу навчання є систематичність. На етапі раннього дитинства засвоєння знань, так само як і формування умінь, має проходити систематично. Навчання на заняттях по сенсорному вихованню проводиться з дітьми 1 р. - 1 р. 3 міс. 1-2 рази на тиждень, з більш старшими - 1 раз на 2 тижні. З огляду на те, що великий інтервал між заняттями небажаний, виникає необхідність закріплення у дітей отриманих знань, умінь у самостійній діяльності і частково на заняттях, спрямованих на оволодіння дітьми діями з предметами, на заняттях з образотворчої діяльності.
Спочатку малюкам дають завдання на угрупування предметів. Цьому присвячується ряд занять на різному матеріалі з поступовим наростанням цього розмаїття. Діти групують предмети за величиною, потім за формою і, нарешті, за кольором. Але повторність і поступовість передбачають і більш тонке ускладнення.
Так, спочатку здійснюється угруповання предметів з різко різними сенсорними властивостями (форми або кольору), потім з більш близькими. На одному занятті діти групують предмети круглої і квадратної форми; на наступному вони оперують з предметами круглої і овальної форми, але при цьому зберігаються колір, величина, фактура предметів, тобто задане сенсорне властивість виступає на даному занятті єдино новим.
У плануванні методів навчання маленьких дітей (як всередині кожного заняття, так і від заняття до заняття) чітко проглядається поступовість їх зміни. При проведенні кожного заняття основним методом є безпосередній показ предметів вихователем. Допоміжна роль при цьому належить словесному поясненню. Оскільки маленькій дитині на етапі становлення мовного розвитку складно одночасно сприймати показ предметів, дій з ними і мовну інструкцію, то пояснення повинні бути гранично короткими: кожне зайве слово відволікає малюка від зорового сприйняття.
Після загального показу і пояснення вихователь пропонує виконати під його безпосереднім керівництвом фрагмент з всього завдання окремо кожній дитині, надаючи в міру необхідності диференційовану допомогу. У третій частині заняття при самостійному виконанні завдання кожною дитиною педагог дає одиничні вказівки, надає періодичну допомогу і в окремих випадках проводить систематичне індивідуальне навчання. Зміна методів навчання від заняття до заняття відбувається в плані використання більш-менш розгорнутої інструкції. На початкових етапах навчання детально розгорнута інструкція використовується вихователем досить часто.
Так, при угруповання предметів за величиною дитині пропонують:
1. подивися уважно на предмет, який дав вихователь;
2. подивися на два предмети, покладені в різні сторони (вихователем): спочатку на один, потім на іншій;
. знову подивися на свій предмет; знайди очима, де у вихователя лежить такий же;
. покажи його вихователю;
. поклади свій предмет поруч із зразком.
При індивідуальному поясненні, якщо дитина в принципі зрозумів завдання, деякі перераховані ланки розгорнутої інструкції можуть бути опущені та інструкція може виглядати наступним чином:
1. подивися уважно на свою іграшку;
2. тепер подивись, які у мене іграшки;
. де у мене така ж іграшка, як твоя;
. поклади свою іграшку разом з такою ж моєї.
Принаймні засвоєння матеріалу на заняттях інструкція поступово може виявитися зовсім згорнутої:
· візьми предмет;
· подивися на мої іграшки;
· поклади свою іграшку разом з моєю такою ж.
Багатьом дітям починаючи з 1 р. 9 міс-1 м. 10 міс. після спільного пояснення і показу не потрібно додаткових запитань і вказівок при самостійному виконанні завдання. Діти виконують все правильно.
Особливий такт повинен проявлятися при плануванні індивідуальної роботи з дітьми. Важливо пам'ятати, щоб ця робота не перетворилася на додаткові заняття. Завдання педагога полягає в тому, щоб зацікавити і викликати у малюка бажання пограти з дидактичним матеріалом. Не можна заради додаткових занять відривати дитину від цікавих для нього справ. Так, наприклад, якщо дитина відмовляється йти на заняття, то не варто змушувати його займатися ні з першою, ні з другою підгрупою. Після закінчення занять з усіма дітьми дорослий пропонує малюкові сісти за стіл разом з машинкою, з якою він захоплено грав, показати машинку, а потім занурити в неї палички одного кольору. Дитина охоче обирає предмети заданого кольору і складає їх у кузов машини (завдання на угрупування предметів за кольором).
Особливої уваги потребує аналіз проведених занять. Критерієм може служити оцінка рівня самостійності їх виконання. Деякі діти виконують завдання швидко, без помилок. Основна частина дітей виконує індивідуальні завдання з періодичною допомогою педагога. Вони можуть допускати помилки, виправляти їх або самостійно, або при питанні вихователя "Що у тебе неправильно?", Або при безпосередній участі дорослого, коли той відбирає неправильно розміщені предмети і пропонує дитині знову подивитися, куди їх треба покласти. При цьому діти проявляють більшу активність, виробляючи багаторазові порівняння, зіставлення, що дозволяє якісно засвоїти завдання. Деяким дітям потрібна постійна допомога у вигляді поелементного диктанту. Для малюків, які перебувають на такому рівні виконання завдання, матеріал занять виявляється завищеним. Треба знати причину їх відставання (діти могли хворіти або просто мало відвідувати дитячий заклад). Вихователю важливо простежити успіхи дітей від заняття до заняття.
Перспективне планування занять по сенсорному вихованню має деякі варіанти, якщо неоднаковий віковий склад груп, так само як і рівень нервово-психічного розвитку дітей або ступінь їх організованості (під ступенем організованості в даному випадку розуміється вміння займатися, навчатися на заняттях: слухати пояснення дорослого, виконувати його інструкцію і так далі).
Запропонована методика занять у призначена для дітей другого і третього року. Робота починається з групою дітей другого року життя з вересня і ведеться систематично до травня. Однак слід пам'ятати, що в період комплектування груп через складність адаптації дітей до нових умов дані заняття в першій половині вересня можуть не проводитися. Якщо ж основне комплектування групи не закінчене до середини вересня, заняття за пропонованою методикою можна починати з жовтня.
Засвоєння сенсорних еталонів тривалий і складний процес. Засвоїти сенсорний еталон - це значить навчитися правильно називати ту чи іншу властивість. Необхідно мати чіткі уявлення щодо різновидів кожної властивості і , головне, вміти користуватися такими уявленнями для аналізу і виділення властивостей різноманітних предметів у будь - яких ситуаціях. Мова іде про рішення сенсорної культури дітей в області сприйняття форми, розміру, кольорів. Ознайомлення з цими властивостями становить основний зміст сенсорного виховання, бо саме форма, розмір і колір мають певне значення для зорових уявлень щодо предметів і явищ дійсності.
У процесі підготовчої роботи використовуються дидактичні ігри :
«Знайомство з формою предметів»
Мета: вчити дітей виконувати найпростіші дії з предметами, враховуючи
форму.
Матеріал: відерце з кришкою, дрібні зручні предмети різної форми і кольору: пірамідка, кубик, цеглинка, циліндр, грибочок, м'ячик.
«Знайомство з розміром предметів»
Мета: вчити дітей виконувати найпростіші дії з предметами, враховуючи розмір.
Матеріал: велике й маленьке відерце з комплектом різних кубиків (4 великих і 5 маленьких). Висота маленького відерця 10 см, великого - 16. розмір великого кубика 4.5 *4.5*4.5, маленького 3 *3*3.
«Знайомство з кольором предметів»
Мета: накопичувати у дітей кольорові враження, закріплювати елементарні дії з предметами.
Матеріал: відерце з кришкою, комплект дрібних предметів червоного, жовтого, синього, чорного, помаранчевого й білого кольорів ( помідор, лимон, слива, квітка, яйце ).
Висота відерця 12 см, розмір предметів вкладишів 3 - 4.5 см.
«Надівання кілець з великим отвором на стрижень »
Мета: вчити дітей елементарним діям з предметами, удосконалювати координацію рухів рук під зоровим контролем. Формувати у дітей позитивне ставлення до занять.
Матеріал: стрижень 20 см, закріплений на основі, 5 кілець однакового кольору діаметром 3 - 5 см з великим отвором.
«Нанизування кілець однакового розміру з маленькім отвором»
Мета: вчити дітей діям з предметами, знімати і надівати кільця на стрижень пірамідки. Розвивати координацію рухів рук під зоровим контролем.
Матеріали: однокольорові пірамідки з 5 кілець однакового розміру.
Після підготовчої роботи діти продовжують знайомитися з різноманітними властивостями предметів: розміром, формою, кольором. У більшості випадків первісно діти виконували завдання випадково. На 2 - 3 році життя задачі сенсорного виховання ускладнюються. У дітей починають накопичуватися уявлення щодо до кольору, форми, розміру та інших властивостей предметів. Важливо, щоб ці уявлення були досить різноманітними. Знайомство дітей з усіма основними різновидами властивостей - основними кольорами (червоний, синій, жовтий, зелений), формами (круг, квадрат, овал, прямокутник).
Ознайомлюючи дітей з різноманітними властивостями предметів, не обов'язково домагатися запам'ятовування й використання їх назв. Головним є те, щоб дитина вміла враховувати властивості предметів під час дій з ними.
Займаючись з дітьми й використовуючи назви форм і кольорів, не обов'язково вимагати заучування від дітей. Достатньо, щоб діти навчились правильно розуміти слова: «форма», «колір», «такий самий». Виняток - ознайомлення з розміром предметів. Розмір не має абсолютного значення. Він сприймається тільки в порівнянні з іншим розміром. Предмет, оцінюється як великим у порівнянні з іншім предметом, який у цьому випадку є маленьким. Щоб привернути увагу дитини раннього віку до властивостей предметів, організовуються такі дії з предметами, внаслідок яких, для отримання потрібного результату треба зіставити предмети за формою, розміром, установити їх збіг чи розбіжність. Таке співвідношення діти спочатку не можуть виконати зорово. Тому, накладають предмети один на одний, щоб порівняти за формою і розміром, порівнюючи кольори. Від зовнішніх прийомів зіставлення, діти поступово переходили до зіставлення предметів за допомогою зору. Це давало ш можливість встановлювати тотожність і різницю за зовнішніми властивостями й між такими предметами, які не можна накласти один на один або прикласти щільно.
В ранньому дитинстві увага малюка мимовільна, навчання на заняттях проводиться в ігровій формі, щоб викликати у дітей цікавість, позитивні емоції. При організації занять з дітьми важливий облік вікових особливостей дітей, відповідний віку обсяг знань. Контроль за динамікою нервово - психічного розвитку дозволяє своєчасно виявити дітей із затримкою сенсорного розвитку. Контроль за нервово-психічним розвитком дітей здійснюється за встановленим стандартом, показниками, розроблених на кафедрі фізіології розвитку і виховання дітей.
Показники розвитку відображають послідовність і вікові строки формування умінь, рівень розвитку, який повинен бути досягнутий на кожному віковому етапі. Показниками виступають уміння, які формуються в результаті цілеспрямованого виховного і навчального впливу, тому контроль, що здійснюється за цими показниками, виявляє не тільки рівень розвитку кожної дитини, її здатність до навчання, але й рівень виховної роботи.
Для дітей раннього віку характерний дуже швидкий темп і не рівномірність, стрибкоподібність розвитку, це призводить до необхідності
виділити вікові періоди і в кожному з них виявити лінії розвитку, які організуються вперше, найбільш швидко і що впливають на наступний розвиток дітей. Саме ці лінії розвитку повинні бути під контролем.
На другому році життя контролюють подальший розвиток розуміння мови і активної мови, сенсорний розвиток, розвиток гри, рухів, навичок.
На третьому році перевіряють розвиток активної мови. Не менш важливим є сенсорний розвиток, а також розвиток гри.
У зв'язку з дуже швидким темпом розвитку, контроль за нервово- психічним розвитком дітей 1 року життя проводять щомісячно, на 2 році - раз в квартал, на 3 році - раз у півріччя. Розвиток перевіряють у строки наближені до дня народження дитини.