Дипломная (вкр): Психолого-педагогічні умови сенсорного розвитку дітей раннього віку

Аналіз результатів дослідження оформлено в таблицях № 2.1 і № 2.2.

Таблиця № 2.1 (контрольна група)

Таблиця № 2.2. (експериментальна група)

Отже, в результаті діагностики рівня сформованості знань про властивості предметів у дітей раннього віку були виділені наступні показники, які представлені в діаграмах № 2.1 і № 2.2.

Контрольна група (діаграма № 2.1)

Експериментальна група (діаграма № 2.2).

До високого рівня розвитку були віднесені Буряк Л., Рогоза М. з контрольної групи і Якименко Н. з експериментальної групи. Діти виконували завдання правильно, тобто завдання поставлене дорослим вирішувалася успішно, самостійно. До виконання завдання малюки поставилися з живим інтересом.

До середнього рівня розвитку належать Рогоза Р. з контрольної групи і Маша Галіч з експериментальної групи. Ці діти в більшості випадків справлялися із завданнями самостійно, але робили помилки. Була потрібна допомога педагога направляючого характеру.

До низького рівня розвитку належать Шевцов Д., Блажко Д. з контрольної групи і Путілова П., Хирний Д. і Сало К. з експериментальної групи. Ці діти ніяк не вирішували поставлені завдання, допускали багато помилок і переходили до елементарної гри з предметами. Наприклад, Шевцов Д., приступивши до виконання завдання став грати з предметами, на запитання вихователя: «Що трапилося? Чому ти так робиш? ", Він відповідав: «Я не хочу робити. Я буду грати».

Отже, грунтуючись на результатах діагностики, яка показала невелику кількість дітей з високим рівнем розвитку, і велику кількість дітей з низьким рівнем розвитку, був зроблений висновок про необхідність проведення подальшої роботи для сенсорного розвитку дітей раннього віку за допомогою дидактичних ігор, спрямованих на поліпшення засвоєння знань про властивості предметів.

2.5 Організація процесу формування сенсорної сфери у дітей раннього віку

Метою другого етапу (формуючого) була цілеспрямована робота з формуванням сенсорного розвитку у дітей раннього віку.

Ознайомлення дітей раннього віку з властивостями предметів починається з їх безпосереднього обстеження, в процесі якого малюки вчаться розрізняти такі властивості предметів і явищ, як величина, форма, колір. Знайомлячись з основними властивостями і їх словесними позначеннями дитина легше орієнтується в навколишньому світі.

Накопичення сенсорного досвіду відбувається на систематичних заняттях, які побудовані на використанні дидактичних ігор і вправ.

Потрібно зазначити, що опановуючи еталонною системою, дитина отримує як би набір мірок, еталонів, з якими він може зіставити будь-яку знов сприйняту якість і дати йому належне визначення. Нам належало з'ясувати коли, як і в якій послідовності починають діти розрізняти властивості предметів? Чи залежить практичне орієнтування в якостях предметів від їх словесного позначення, перш за все від слів-назв величини, форми, кольору, від характеру діяльності дитини з цими предметами?

Грунтуючись на результатах діагностики, що показала невелику кількість дітей з високим рівнем розвитку дітей (Якименко Н.), і велика кількість дітей з низьким рівнем розвитку (Путілова П., Хирний Д. і Сало К.) в експериментальній групі дітей, був зроблений висновок про необхідність проведення подальшої роботи для розвитку сенсорного розвитку дітей раннього віку за допомогою дидактичних ігор, спрямованих на поліпшення засвоєння знань про властивості предметів. Цінність дидактичної гри полягає ще й у тому, що завдяки закладеному в ній елементу самоконтролю, вона дозволяє організувати більш-менш самостійну діяльність маленьких дітей, розвивати уміння грати поруч з іншими, не заважаючи їм.

У ході даної роботи з'ясувалося, що запам'ятовування назв кольору протікає у більшості дітей надзвичайно повільно і зі значними труднощами. Індивідуальні відмінності у швидкості засвоєння назв кольору, так само як і форми предметів, залежать значною мірою від віку дітей та асоціативних зв'язків з особистого досвіду дитини.

При вирішенні завдань різних типів діти виявляють різний рівень орієнтування на колірні властивості об'єктів. Так наприклад, для дітей експериментальної групи більш доступними є завдання на угрупування предметів ідентичного кольору. Значно гірше вони орієнтуються на колірні властивості при виборі за зразком (завдання № 3). Рішення найелементарніших конструктивних завдань здійснюється без всякого орієнтування на сенсорні властивості предметів.

Завдання на вибір за зразком успішно виконується тільки тими дітьми, які систематично виробляють зіставлення кольору об'єктів з кольором зразка. Таке зіставлення представляє для дітей значні труднощі. Наприклад, одні діти (Путілова П. і Хирний Д.) продовжують виявляти виборче ставлення до кольору, вказуючи щоразу предмет одного й того ж кольору, безвідносно до кольору зразка. Інші (наприклад, Сало К.) виявляють реакцію на місце розташування предмета. Нерідко після першого правильного вибору малюк «втрачає» завдання і переходить до простого маніпулювання предметами.

Спостерігається і випадкове вживання слів - назви кольору, коли дорослий, запитавши у дитини: «Навіщо ти береш сумку?» - Отримує відповідь: «На всяк випадок». Подальші розпити дорослого: «На який випадок?» - Призводять до роз'яснення дитини: «На блакитний» (Наприклад, Шевцов Д. з контрольної групи).

При виконанні завдань конструктивного типу дітям складно здійснити одночасно орієнтування на дві ознаки: просторове розташування і колір. Наприклад, діти контрольної групи (Шевцов Д. і Блажко Д.) і діти експериментальної групи (Сало К. і Хирний Д.) не змогли впоратися із завданням № 6 бо, відтворюючи просторове розташування, визначене в зразку, вони як правило не звертали увагу на колір об'єктів, а наполегливі вказівки дорослого приводили їх до дезорганізації діяльності (діти починали грати з предметами, абсолютно не орієнтуючись на зразок).

Зміна колірної тональності об'єктів, з якими діє дитина (в тих межах, в яких воно описано в наведених завданнях), не має значення для орієнтування на колір. Це свідчить про високий рівень кольорового розрізнення у дітей другого-третього року життя.

Сприйняття кольору удосконалюється з віком. Це підтверджується рішенням всіх типів завдань, що вимагають орієнтування на колірні властивості предметів. Найбільш яскраво це демонструють завдання на вибір кольору за зразком без назви кольору (завдання № 4): їх майже не вирішують діти до 3-х років (Сало К., Шевцов Д.), вирішують приблизно діти віком 2р.6 міс. - 3роки (Хирний д., Блажко д.) і старше 3 років (Якименко Н., Буряк Л.,Рогоза М.). Перевага одного з кольорів характерно в основному для дітей молодшого віку; діти ж старшої підгрупи виконують усі завдання, як правило, шляхом ретельного звірення об'єктів між собою і зі зразком.

Якщо говорити про особливості сприйняття форми, то слід зазначити, що вибір за зразком однорідних предметів заданої форми для дітей складніше, ніж співвіднесення різнорідних предметів, що здійснюється в основному шляхом проб і помилок. Особливе значення в практичній орієнтуванні дітей раннього віку має оволодіння способами обстеження форми. Основна роль при цьому відводиться таким методам, як співробітництво з дорослим, обведення контуру предмета рукою дитини, що спрямовується дорослим, з наступним переходом до самостійного обведення контуру предмета і потім чисто зоровому аналізу властивостей.

Отже, для розвитку сенсорного розвитку дітей раннього віку, нами була проведена систематична робота з допомогою наступних дидактичних ігор в експериментальній групі дітей від 2-х до 3-х років (див. Додатки).

Так само з дітьми проводилася запланована робота практичного характеру: здійснювалися заняття з продуктивної діяльності - таких як ліплення, конструювання, малювання, а так само ігри та вправи у вільний час.

У процесі практичного дослідження ми переконалися, що дидактичні ігри змістом, формою організації, правилами і результативністю сприяють формуванню у дітей умінь аналізувати, порівнювати, зіставляти, виділяючи ознаки предметів. В результаті використання дидактичних ігор сенсорного характеру було відмічено, що багато малюків навчилися розпізнавати кольори предметів, виділяти їх характерні ознаки.

Також було відзначено, що в результаті проведеної роботи з дітьми раннього віку підвищилася сенсорна культура дітей: малюки стали більш зосередженіше ставитися до виконання завдань і намагатися аналізувати свої практичні дії. Використання дидактичних ігор стимулювало і розвиток психічних процесів: багато дітей стали більш спостережливими й уважними.

На заключному етапі дослідження була проведена повторна діагностика з метою вивчення динаміки формі роботи з розвитку сенсорної культури дітей раннього віку в експериментальній групі дітей.

Мета даного (третього) етапу - підведення підсумків формує роботи. Аналіз результатів дослідження надано в таблицях № 2.3 і № 2.4.

Таблиця № 2.3 (контрольна група)

У контрольній групі до дітей високого рівня розвитку віднесені Буряк Л., Рогоза М.; до середнього рівня - Рогоза М. і Шевцов Д.; до низького рівня- Блажко Д.

Таблиця № 2.4 (експериментальна група)

В експериментальній групі дітей до високого рівня розвитку сенсорної культури відносяться Якименко Н., Маша Галіч і Хирний Д.; до середнього рівня - Пугілова П. і Сало К. Дітей з низьким рівнем не виявлено. Отже, в результаті контрольної діагностики рівня сформованості знань про властивості предметів у дітей раннього віку контрольної та експериментальної груп були виділені наступні показники, які представлені на діаграмах № 2.3 і № 2.4.

Таким чином, можна зробити висновок про те, що процес виховання сенсорного розвитку у дітей раннього віку проходить успішно при використанні системи дидактичних ігор і вправ.

В результаті дослідження були вивчені особливості процесу виховання та формування сенсорного розвитку дітей раннього віку. Експеримент проводився з 10 дітьми ранньої групи (від 2,6 до 3,2 років) - контрольної та експериментальної груп ДНЗ № 8 м. Краматорська.

Контрольна група після проведення формуючих заходів

(діаграма № 2.3).

Експериментальна група після проведення формуючих заходів

(діаграма № 2.4).

У ході констатуючого експерименту була проведена діагностика розвитку рівня розвитку сенсорної культури дітей раннього віку. Дані діагностики виявили необхідність проведення спеціальної роботи з формування у дітей уявлень про властивості предметів: величиною, кольору, форми. Формування уявлень еталонної системи у малюків експериментальної групи проводилося з використанням дидактичних ігор.