Материал: управління іноваціями загальне

Крім наведеної класифікації розрізняють вплив проекту на навколишнє середовище за такими ознаками (рис.6.1):

0. часом дії негативного впливу;

1. можливістю усунення негативного впливу;

0. способом негативного впливу;

1. охопленням території негативним впливом;

0. походженням негативного впливу;

0. можливістю акумулювання наслідків негативного впливу.

170

Рис. 6.1. Класифікація проектів за впливом

на навколишнє середовище

Серед основних показників кількісного виміру впливу проекту на навколишнє середовище можна виділити такі:

0. величина території;

0. кількість населення, що перебуває під впливом екологічних наслідків;

0. ступінь змін, деградації, зникнення природних ресурсів;

0. швидкість погіршення екологічного стану і час, необхідний для його стабілізації або поліпшення;

0. ступінь незворотності змін в екосистемах. Традиційно під час оцінки проекту за екологічним

аспектом показники впливу на навколишнє середовище доцільно переводити у вартісний вимір наслідків екологічних змін, які супроводжують реалізацію проекту. Методи та моделі вартісної оцінки впливу проекту на довкілля представлені в спеціалізованій літературі.

Окреслене вище коло екологічних характеристик проекту дає змогу визначити алгоритм проведення його

171

експертизи за екологічним аспектом у вигляді реалізації послідовних дій з урахуванням екологічних обмежень в межах етапів, які виділені, наприклад, в роботі (табл. 6.8).

Таблиця 6.8

Алгоритм проведення експертизи проекту

за екологічним аспектом

172

Продоовження таблиці 6.8

0. результаті оцінки екологічного аспекту проекту експерт повинен кількісно оцінити вплив продукту проекту на екологічний стан регіону, визначивши дві кількісні характеристики:

- бальну оцінку проекту за екологічним аспектом; - ступінь ризику проекту за екологічним аспектом. У випадку низької бальної оцінки та високого

ступеня ризику експерт обов’язково повинен сформулювати рекомендації щодо змін проекту, які дозволять забезпечити його відповідність екологічним обмеженням.

173

6.3.3. Експертиза ринкового потенціалу проекту Перехід від «ринку виробника» до «ринку споживача» обумовив необхідність створення цінності продукту проекту в першу чергу для кінцевого споживача його функцій. Така ситуація змушує виробника (продавця) вживати певних заходів щодо збуту продукту проекту. Саме ринок визначає успіх проекту. Тобто своєчасно, в межах виділених ресурсів, відповідної якості отриманий продукт проекту, але який не відповідає цінностям споживача, є свідченням того, що проект не був реалізований успішно. Такий стан речей потребує детального дослідження ринку, яке

ґрунтується на проведенні маркетингових досліджень. Маркетингові дослідження – це систематичне та

об’єктивне виявлення, збір, аналіз, поширення і використання інформації для підвищення ефективності ідентифікації і вирішення проблем ринку і використання його можливостей.

Оцінка щільності зв’язку між елементами продукт проекту і ринок відповідно до моделі проведення системного проектного аналізу ґрунтується на маркетингових дослідженнях як для визначення проблеми, так і для її вирішення. Тобто передбачає оцінку цілого спектру проведених досліджень (рис.6.2).

Рис. 6.2. Класифікація маркетингових досліджень

174

Виділені класи маркетингових досліджень щільно пов’язані між собою як в теорії, так і на практиці та потребують спеціальної підготовки від дослідника не тільки в галузі маркетингу, але й статистики, економіки, системного підходу тощо.

Метою експертизи ринкового потенціалу проекту є оцінка обґрунтованості проекту з погляду кінцевих споживачів його продукту, можливості реалізації продукту на обраному ринку, що дозволить отримати такий рівень доходу, який покриє витрати за проектом.

Традиційно під час проведення техніко-економічного дослідження та бізнес-планування ідеї

проекту сукупність маркетингових досліджень поділяють на шість складових:

1. Маркетингові дослідження, зовнішній та внутрішній аналізи.

0. Розробка стратегії маркетингу.

0. Формування концепції маркетингу.

1. Програма маркетингу проекту.

0. Бюджет маркетингу проекту.

1. Реалізація заходів щодо маркетингу.

Але під час оцінки проекту за комерційним аспектом експерт повинен оцінити співвідношення між попитом (рис.6.3) та пропозицією в умовах визначеної кон’юнктури та цінової політики на конкурентному ринку з урахуванням стратегії і методів реалізації продукту.

Аналіз пропозиції необхідно починати з аналізу макроекономічної політики, що проводить країна, в якій планується реалізовувати проект. Залежно від економічної стратегії, яку обрала країна, фокус проведення аналізу ринку проектів докорінно змінюється. Якщо діюча стратегія спрямована на «заміну імпорту», то увага експерта має бути сконцентрована на визначенні та оцінці внутрішнього ринку. Якщо країна орієнтується на зовнішній ринок, то слід визначити міжнародне, або зовнішнє, середовище,

175

0. можливо і провести аналіз стану і розвитку світового ринку.

Рис. 6.3. Структура робіт експерта під час оцінки проекту за ринковим аспектом

Якщо отримано позитивну відповідь щодо

відповідності продукту проекту вимогам макроекономічної політики держави, виявлені позитивні тенденції, доцільно визначитися із існуючими пропозиціями продуктів на ринку щодо вирішення проблем споживачів. Можливо, що вже існує кращий продукт, який закріпив свої позиції на ринку, на які не вдасться вплинути у визначений період часу.

Перелічені умови накладають обмеження на пропозицію продукту на ринку як в якісному, так і в кількісному аспектах.

Аналіз попиту щільно пов’язаний з існуючою пропозицією на ринку та потребує оцінки певного кола споживачів, їх купівельної спроможності, потреб у продукті у співвідношенні до планових обсягів реалізації продукту.

Процес ринкової сегментації полягає у поділі ринків та встановленні їх характерних ознак залежно від груп споживачів і споживчих властивостей продукту. Існує безліч моделей сегментації ринку за різними критеріями. Наприклад, в літературі пропонуються чотири принципи сегментації споживчого роздрібного ринку: географічний, психографічний, поведінковий та демографічний.

176

Наголошується на доцільності аналізу структури ринку на основі сегментування споживачів стосовно вигод, одержуваних від використання продукту, за способом життя, за споживчими ситуаціями, на основі правил (стратегій) вибору продуктів, за прихильністю до торгової марки, за чутливістю до ціни, за способом здійснення купівлі, з використанням класифікаторів галузей

національної економіки, статево- вікового та географічного сегментування.

Зрозуміло, що єдиного рецепту аналізу попиту для різних проектів не існує. При цьому одним з можливих підходів передбачається проведення розрахунку за такою формулою:

m	n  a  p
C  	i	ii
		b	,	(6.1)
i1

де C – попит на продукт;

0. – кількість споживчих груп;

0. – кількість потенційних споживачів у i -й споживчій групі;

0. – коефіцієнт, що враховує доходи i -ої споживчої групи

0. частку цього доходу, що може бути спрямована на придбання продукту;

p– імовірність придбання (бажання придбати)

продукту;

0. – середній термін служби продукту.

Узагальнюючи, слід зазначити, що оцінка попиту потребує навичок проведення статистичних та маркетингових досліджень. Обмеження інструментів таких досліджень і є обмеженнями цього етапу експертизи проекту у комерційному аспекті.

Аналіз кон’юнктури ринку передбачає

підтвердження раціональності визначеної ціни

реалізації продукту з урахуванням його конкурентоспроможності.

Цінова політика знаходиться під впливом двох обмежень. З одного боку, це мета організації, яка

177

визначає бажану ціну на продукт проекту, з іншого – конкурентне становище на ринку, яке може чинити перепони на шляху досягнення цілей організації щодо цінової політики.

Залежно від мети організації розрізняють такі види цінової політики (табл. 6.9).

Таблиця 6.9