Курсовая работа (т): Проектування удосконалення стада великої рогатої худоби, технології виробництва молока та яловичини

а) Розрахунок перевірених первісток для комплексу потужністю 550 голів, з рівнем бракування 20%.

- 100%

х - 20%

х = 90 голів

б) Не перевірених первісток, нетелів при рівні бракування 30%

- 70%

х - 100%

х = 128 голів

в) Ремонтних телиць, якщо рівень їх браковки - 10%

- 90%

х - 100%

х = 142 голови

г) Кількість телят від корів основного стада, при виході - 95%

- 100%

х - 95%

х =423 голови

д) З урахуванням телят від неперевірених первісток

+ 128 = 551 голів.

Із всіх телят нам треба залишити 142 голів. Понадремонтний молодняк становиться 551-142 = 409 голів. Вибракувана худоба:

(142-128) + (128 - 90) = 52 гол

Технологічна схема визначається так: розраховується середньорічне поголів’я, вихід продукції і потреба на її виробництво кормів (кормових одиниць) та землі (таблиця 9)

а) Середньодобовий надій на корову, ритм виробництва по кожному періоду лактації (дільниці) розраховується виходячи із планового надою + 20% при наступному розподілі надоїв по місяцям лактації:

- 33,7; 3 - 31,3; 5 - 26,9; 7 - 22,9; 9 - 18,7;

- 33,7; 4 - 29,1; 6 - 24,9; 8 - 20,9; 10 - 16,3.

б) Середньодобовий приріст ремонтних телиць у різні вікові періоди (дільниці) виходячи з того, що жива маса телят при народженні 32 кг, вік осіменіння 18 місяців з живою масою 469 кг, жива маса первісток 570 кг, повновікової корови - 670 кг., схема приростів первісток передбачає їх зменшення з віком і залежить від надою на середньорічну корову.

в) При розрахунку потреби в кормах враховується страховий фонд у розмірі 15%.

г) Врожайність кормових культур береться не менше 40 ц кормових одиниць у структурі сільськогосподарських угідь під кормові культури відводиться не менше 50%

Розрахунок ритму і такту молочного комплексу

Наряду з розміром, кількістю, однорідністю і постійністю технологічних груп головними параметрами поточності процесу є його ритм і такт.

Згідно ГОСТу ритм являє собою об’єм, випуск продукції за одиницю часу. Ритм роботи комплексу, ферми, по виробництву молока може виражати кількістю запліднених корів/ритм роботи пункту штучного осіменіння/кількістю народжених телят отелившихся корів/ритм роботи родильної дільниці/кількістю виробленого молока і приросту за одиницю часу/день/декаду/місяць/квартал/рік.

Основним ритмом молочної ферми являється ритм роботи родильної дільниці при рівномірних цілорічних отеленнях, який визначається за наступною формулою:

Рр.у. = ,

де: Рр.у. - ритм родильної дільниці

Ко - кількість отелень за рік

- кількість днів в році

Рр.у. =  = 1,5 гол

Для забезпечення такого ритму ферми з врахуванням індексу запліднених корів 1,8 ритм роботи пункту штучного запліднення повинен складати 2,7 гол

Основним тактом роботи комплексу являється час комплектування родильним відділенням однієї технологічної групи дійних корів. Такт роботи розраховується за формулою:

Т = ,

де: Т - кількість днів комплектування технологічної групи

Кгт - розмір технологічної групи

При розмірі технологічної групи 48 голів і ритму родильної дільниці 2,7

Т =  = 18 днів

Виробничий період по цеху триває 365 днів, 365/18 = 20 тактів, із яких корови будуть знаходитися згідно графіку:

1)      В родильному відділенні 31/18 = 2

)        Лактаційному - 284/18 = 15

)        Сухостійному - 50/18 = 3

Таблиця 9. Характеристика і розрахунок основних параметрів потоково-цехового виробництва молока та яловичини на 450 корів

5.2.3 Розрахунок річної потреби в кормах та землі, затрат корму на одиницю продукції

Таблиця 10. Розрахунок річної потреби в к.од. та землі, затрат корму на одиницю продукції

В таблиці 10. показано, що потреба в землі на все поголів’я складає 1942 га. Потреба в к.од. за цикл на все поголів’я склала 106815, а за рік 74109 ц. Середньорічне поголів’я 1514 гол.

5.2.4 Розрахунок кількості основних робітників на фермі

Кількість основних працюючих на фермі визначається з урахуванням норми витрат праці на виробництво 1 ц молока, 1 ц приросту живої маси ремонтного відгодівельного поголів’я згідно варіанту типової або експериментальної технології виробництва табл. 10.

Таблиця 11. Зразкові норми затрат праці на виробництво продукції

Норма річного фонду робочого часу на 1-го працюючого - 2100 годин.

При доїнні на груповій доїльній установці УДА-8 витрати праці на 1 ц молока складають 1,5-2 люд/год., річне валове виробництво молока 39 415 ц. Річний фонд робочого часу на фермі складає 2*39 415 = 78 8030 люд/год.

З урахуванням річного фонду на 1-го працюючого 2100 годин, кількість основних працюючих на фермі складає не більше 37 чоловік, (78 830 / 2100 = 37)

Валовий приріст понадремонтного молодняку складає 1910 ц. Витрати праці на 1 ц приросту складає 8 люд/год. Річний фонд робочого часу складає 15 280 люд\год. З урахуванням річного фонду на 1-го працюючого 2100 годин, кількість основних працюючих на фермі складає не більше 7 чоловік.

Валовий приріст відгодівельної худоби складає 47,5 ц. Річний фонд робочого часу складає: 380 люд/год. З урахуванням річного фонду на 1-го працюючого 2100 годин, кількість працюючих на цьому цеху складають: 380: 2100 = 1 чоловік.

/2100 = 4 чоловік.

Загальна кількість працюючих людей по фермі складає 49 чоловік.

5.2.5 Економічна ефективність виробництва молока та яловичини

Таблиця 12. Економічна ефективність виробництва молока та яловичини

З даних таблиці видно, що надій на корову складає 7805 кг, валове виробництво молока - 39490 ц. Середньодобовий приріст ремонтних телиць склав 0,8 кг, а понадремонтного молодняку - 0,9кг. Затрати праці на 1 ц люд/год. складає: молока 2, яловичини 8, понад ремонтного молодняку - 10. Затрати корму на 1ц молока 0,92 корм. од:, яловичини в т.ч. ремонтний молодняк 12,2 корм. од:, понад ремонтний молодняк 8,97 корм. од:, вибракувана худоба 11,1 корм. од.

5.2.6 Охорона навколишнього середовища

Однією з умов охорони довкілля від забруднюючих речовин є систематичний контроль за станом всіх систем обробки і утилізації гною. Потрібно стежити за порушенням правил їх експлуатації, які можуть привести до забруднення поверхневих і підземних вод.

При використанні рідкого гною на зрошування, якість її підготовки визначається 3-4 рази за вегетативний період. У пробах стічних вод визначають: рН, вміст зважених речовин, азоту, фосфору, калію, показників тих, що характеризують меліоративні якості, санітарні показники.

Перед кожним поливом з метою розрахунку норм удобрюючих поливів проводять хімічний аналіз азоту, фосфору, калію. Об'єм стічних вод, які потрапляють на зрошування, визначають щодоби.

Склад ґрунту оцінюють на основі даних фізичних, хімічних, бактеріологічних, гельмінтологічних і ентомологічних аналізів.

При оцінки забрудненості ґрунту гноєм необхідно додатково брати до відома інфекційні захворювання в навколишніх областях серед населення і тварин.

При внесення рідкого гною для добрива сільськогосподарських територій потрібно враховувати їх забрудненість насінням бур'янових рослин, при внесенні до ґрунту насіння потрапляють в оптимальні умови. Тому рослини, які розвиваються з них, володіють підвищеною насінною активністю.

На полях вирощування, обладнаних дренажною системою, контролюють якість і об'єм дренажних вод в магістральному колекторі в 0,5-1 км. нижче за кордони полий зрошування.

Проби води відбирають щомісячно, одночасно зі встановленням її витрати.

Контроль якості вирощуваної на полях продукції реалізуються по аналізу в ній нітратного, загального і небілкового азоту, і загальному зоотехнічному аналізу який проводять за два тижні до скошування трав.

Для контролю за станом ґрунтових вод бурять наглядову свердловину, за допомогою яких вивчають обширну динаміку різних компонентів забруднення, проводять оцінку гідродинамічних, еміграційних, балансових параметрів і прогнозують поширення забруднюючих речовин. Мережа свердловин має бути динамічною, в першу чергу слід контролювати передню ділянку ареола забруднення.

З хімічних показників в пробах води виділяють:

Вміст розчинного у воді кисню

Наявність або відсутність запаху сірководню

Вміст азоту, фосфору, органічних речовин.

Спуск стічних вод у водні об'єкти вирішується лише після визначення можливості її максимального використання в сільському господарстві або в оброблених системах водопостачання комплексу.[4]