Курсовая работа (т): Проектування удосконалення стада великої рогатої худоби, технології виробництва молока та яловичини

Удосконалення технології виробництва молока і яловичини засноване на замкнутому циклі виробництва, потокової, ритмічності, комплексної механізації і автоматизації, власного кормовиробництва, відсутність захворювань і будівництвом нової ферми на основі типового проекту 801-01-28.83, який передбачає цілорічне, безпасовищне, роздільно-групову, потоково-цехову, прив'язну з самофіксацією технологію, з доїнням корів на груповій доїльній установці « Тандем».

На фермі планується виробляти 39415 кг молока першого сорту, вирощувати за рік 403 гол перевірених первісток, реалізувати 2852 кг м’яса в живій вазі.

м'ясний молочний стадо худоба

5. Проектна частина

5.1 Шляхи та методи удосконалення стада, придатного до інтенсивного виробництва молока та яловичини

.1.1 Методи добору та підбору в стаді при створенні худоби бажаного типу

Відбір корів в племінну групу здійснюється за показниками величини удою, процентним вмістом жиру в молоці, а також загального розвитку, живій масі, екстер'єру, конституції, формі вимені і швидкості молоковіддачі. Для можливості селекції за ознакою витрат корму на 1 ц молока необхідно ввести обов'язковий облік заданого корму кожній корові протягом доби і враховувати нез'їдені залишки корму. У племінну групу повинно ввійти 50% корів навчального стада (таблиця 6).

Таблиця 6. Характеристика корів, виділених в племінну групу

В таблиці 6. показано, що по першій лактації виділено 2 гол., по 2-й лактації - 3 гол., по 3-й лактації - 5 гол. В середньому по показниках: надій - 6759 кг, вміст жиру в молоці 4,1%, молочний жир 254 кг, жива маса - 615 кг.

Підбір виробників порівняно з підбором корів складніший і має свої особливості. У зв'язку з широким поширенням штучного запліднення сільськогосподарських тварин, потреба у виробниках у багато разів зменшилася, проте різко піднялися вимоги до їх якості. Підбір виробників виробляють за походженням, розвитку, конституції і екстер'єру, молочності, жирномолочності, живій масі і репродуктивній здатності.

Походження бичків, що залишаються для вирощування, встановлюють по їх родоводах. Дуже поважно, аби вибрані для племінних цілей бики відносилися до прогресуючих ліній і походили від матерів з видатними господарськими корисними якостями.

При відборі виробників звертають увагу на дефекти статури, які не рідко стійко передаються нащадкам. Основні коштовні якості биків молочного напряму молочній продуктивності визначають у молодому віці по продуктивності предків або напівсестер по батькові, а в 5-6 літньому віці і старше - по продуктивності нащадків. Також важливим показником є статева активність і якість сім'я бика. [17]

Підбір биків виробників до корів племінного ядра проводиться шляхом індивідуально-групового підбору, керуючись даними (таблиця 7).

Таблиця 7. Оцінка бугаїв за продуктивністю жіночих предків

З таблиці 7. видно, що дані показники по бугаях за продуктивністю жіночих предків значно перевищують племінну групу.

Розраховується ефект селекції, як результат втілення добору та підбору (табл. 8).

Таблиця 8. Розрахунок ефекту селекції

СД1 = Продуктивність племінного ядра - Середня продуктивність стада

СД2 = Продуктивність жіночих предків бугая - Продуктивність племінного ядра

h2 - коефіцієнт спадковості надою - 0,2, вмісту жиру - 0,4;

В - термін зміни поколінь - 5 років;

Р - ефект селекції.

Розрахунки: Вереск 427

СД1=6759 - 5981=778

СД1= 4,1-3,95= 0,15

СД2=9129- 6759=2370

СД2=4,4-4,1=0,3

СД3=778 + 2370/2 = 1574

СД3=0,15+0,3/2 = 0,225

Р = 1574*0,2/5= 63

Р = 0,225*0,4/5 = 0,018

Фінал 427

СД1=6759 - 5981=778

СД1= 4,1-3,95= 0,15

СД2=9106- 6759=2347

СД2=4,1-4,1=0

СД3=778 + 2347/2 = 1563

СД3=0,15/2 = 0,075

Р = 1563*0,2/5= 62,5

Р = 0,225*0,4/5 = 0,006

5.1.2 Визначення планового надою

Для кращої організації, контролю роздоювання і здобуття високих показників продуктивності необхідно проводити індивідуальне планування удою від кожної корови. Перш ніж починати планування удоїв, слід визначити: як було організовано годування і вміст корів в попередні роки і які перспективи в плановому році, а також в які місяці тварини отримують повноцінніший раціон, як виконуються правила по доїнню і розпорядку дня, яких результатів по роздоюванню окремих корів і груп досягли в минулі роки. [2]

Визначається плановий надій (середня продуктивність стада + ефект селекції + технологічний ефект). Технологічний ефект умовно приймається рівним 200 - 300 кг.

Плановий надій дорівнює 63+5981+300=6344 кг.

5.1.3 Направлене вирощування молодняку

Технологія вирощування молодняку великої рогатої худоби полягає у створенні таких умов годівлі і утримання, які б сприяли розвитку бажаних якостей, кращому використанню тваринами поживних речовин корму, більш інтенсивному зростанню і розвитку організму, високій оплаті корму продукцією, одержанню у подальшому здорового приплоду і розвитку здатності непохитно передавати у спадщину якості, які селекціонуються.

Сучасна технологія вирощування молодняку базується на ґрунтовних працях І.В. Бельговського, П.Д. Пшеничного та інших вчених, які поклали початок вивченню великої і багатогранної проблеми, якою є вирощування молодняку.

Розглядати цю проблему треба, виходячи із зазначених класичних робіт, виконаних нашими попередниками, випробуваних технологій вирощування ремонтних телиць у молочному скотарстві, племінних бичків, молодняку в м’ясному скотарстві, оскільки при вирощуванні зазначених груп тварин є свої особливості.

Сучасні технології передбачають спільне утримання новонародженого теляти з матір’ю у спеціальних приміщеннях (родильних боксах) протягом 20-24 годин, що благотворно позначається на здоров’ї телят молочних та комбінованих порід. У м’ясному скотарстві цей період триває до 6-8 місячного віку.

Технологія вирощування ремонтних телиць у молочному скотарстві передбачає годівлю і утримання тільних корів і нетелів, вирощування телят у молочний період (молозивний період: до 4-5-денного віку телят; профілактичний період: до 10-15-деного віку телят; після молозивний - молочний період: закінчується 3-місячним віком теляти), вирощування молодняку старше 6-місячного віку. У процесі вирощування молодняку важливим є молозивний період, використання холодного методу вирощування узимку і літнього утримання влітку. Вирощування племінних бичків має ряд особливостей у порівнянні з вирощуванням телиць, що пов’язано з племінним використанням майбутніх плідників. Залежно від породи та планової живої маси до 16-місячного віку треба забезпечити інтенсивне зростання тварин, формування міцного кістяка, щільної мускулатури і високої відтворної здатності. Бичкам у порівнянні з телицями згодовують більше молочних і концентрованих кормів, менше об’ємистих.

Вирощування молодняку в м’ясному скотарстві пов’язано із застосуванням технології «корова-теля»: вирощування теляти підсисним методом з використанням регламентованого (системного) підсису. Технологічні рішення при вирощуванні телят здійснюються за принципом «порожньо-зайнято», що забезпечує кращі умови очищення і дезінфекції приміщень для розміщення в них тварин.

.2 Удосконалення технології виробництва молока та яловичини

Відродження молочного скотарства у нашій та інших областях, України треба здійснювати шляхом комплексного вирішення наступних проблем. Назріла загальна проблема широкого застосування прогресивних і ресурсозберігаючих технологій виробництва молока, в основі якої має бути безприв'язне цілорічне утримання корів і телиць на глибокій підстилці (довготривалий позитивний досвід «Кутузівки» Харківської області), випасання худоби на залужених і культурних пасовищах. При цьому має бути інтенсивне вирощування телиць (середньодобовий приріст - 550-700 г), відтворення маточного поголів'я (на 100 корів щорічно переводити у стадо 25-30 високопродуктивних первісток).

Потребує на фермах більшості господарств області впорядкування молочних блоків, удосконалення системи доїння корів з використанням вітчизняних нових доїльних агрегатів: для доїльних залів - УДГ-8; у молокопровід - УДМ-100 і УДМ-200 "Брацлавчанка", АДМ-8А-2 I МВС-12-2; для фермерів і особистих господарств населення - УІД-10 і УІД-20. Ці доїльні агрегати і установки порівняно дешеві, відповідають вимогам світових стандартів і забезпечують високу ефективність доїння корів. На жаль, на місцях і навіть у облсільгоспуправліннях не відомо: яка ціна таких агрегатів; хто може здійснити їх монтаж та обслуговування; техніко-економічні параметри тощо. Все це зумовлює виробництво цього обладнання значно поліпшити маркетингову діяльність, забезпечити рай- та облсільгоспуправління необхідною інформацією. Важливим напрямом удосконалення селекційно-племінної роботи у молочному скотарстві на регіональному рівні є застосування ротації ліній (через 2-2,5 року) плідників-поліпшувачів рекомендованих порід у кожному господарстві, районі, області та Україні у цілому. Реалізація запропонованих рекомендацій дає можливість забезпечити значну економію матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, а головне прискорити поліпшення генетичного потенціалу молочного скотарства в усіх формах господарювання.

5.2.1 Характеристика та оцінка запропонованої технології виробництва

Типова технологія комплексу на 400 корів з безприв’язним утриманням на глибокій солом’яній підстилці по проекту 801-01-28.83 Білгіпросільгоспу.

Комплекс по типовому проекту Білгіпросільгоспу 801-01-28.83 має вузькоспеціалізований молочний напрямок. Корови в структурі стада займають 90%, телята утримуються до 20-денного віку.

Технологією передбачене, цілорічне, безпасовищне, вигульне, роздільно-групове безприв’язне на глибокій довго незмінюваній підстилці з використанням вигульно-кормових майданчиків утримання корів технологічними групами по 50 голів.

Комплекс розміщений на площадці 182х258. Розрахований на 400 корів і телят до 20-ти денного віку. Має павільйонний тип забудови і складається із 2 корівників на 200 корів, родильного відділення на 48 міст, доїльно-молочного блоку на установки та інших приміщень згідно ОНТП-1-77.

Корівники розміром 21х78, рамної конструкції, розділені кормовими проїздами на дві половини, кожна з яких поділена дерев’яними ґратами на дві секції по 50 голів.

Годують корів грубими, соковитими кормами на вигульно-кормових майданчиках, у корівниках. Корми роздаються мобільно КТУ-10. Концентровані корми корови отримують на доїльній площадці.

Доїння двохразове на двох установках УДА-8 і УДА-16. В родильному відділенні доїння здійснюється в доїльне відро.

Поїння з групових автопоїлок АГК-4 з електропідігрівом води в зимовий час, установлених на ВКП. В родильному відділенні поїння з автопоїлок ПА-1.

Прибирання гною з корівників здійснюється один раз на рік бульдозером, з ВКП, скотопрогонів щоденно БН-1, трактором МТЗ-50. В родильному відділенніТСН-3Б. Підстилка в приміщення завозиться мобільним транспортом.

5.2.2 Обґрунтування загальної технологічної схеми та розрахунок потоково-цехового виробництва молока та яловичини

В Україні була розроблена і широко впроваджена потоково-цехова система виробництва молока. Протягом багатьох років вона уточнювалася, конкретизувалася, здобувала наукове обґрунтування в ряді рекомендацій.

Сутність потоково-цехової системи виробництва молока - найбільш повно враховувати біологічні особливості тварин і сучасну організацію праці, що дозволяє:

Робітникам і фахівцям ферм та комплексів спеціалізуватися на виконанні визначеннях операцій; пристосувати технології до особливостей фізіології і продуктивності корів у різні періоди лактації з метою найбільш повної реалізації генетичного потенціалу їхньої продуктивності; створити технологічну службу галузі, що відає обліком, організацією міжцехового руху й групування корів за фізіологічними і виробничими показниками; раціонально та ефективно використовувати корми та виробничі потужності; проводити поглиблену селекційно-племінну роботу; чітко налагодити відтворення поголів’я; організувати чітке вет.-сан. обслуговування тварин за циклами виробництва; впровадити більш досконалу організацію та оплату праці; знизити трудові і матеріальні затрати і собівартість тваринницької продукції, підвищити рентабельність галузі; впровадити комплексну систему управління якістю праці і продукції на всіх етапах виробничого циклу.

Поточне ритмічне виробництво молока, характеризується рівномірними отеленнями, комплектуванням та рухом однорідних технологічних груп худоби по дільницям та цехам комплексів або ферм. Рівномірним забезпеченням тварин кормами, приміщеннями та іншими умовами, а також рівномірним виходом продукції.

Потреба у ремонтному поголів’ї, ритм і такт виробництва при умові, що рівень бракування корів - 20%, первісток - 30%, ремонтних телиць - 10%, вихід телят - 95%, розмір технологічної групи 48 голів, при доїнні в молокопровід і 48 голів при доїнні на груповій доїльній установці.