Курсовая работа (т): Проектування удосконалення стада великої рогатої худоби, технології виробництва молока та яловичини

Табл. 2. Проміри та індекси корів

З даних таблиці видно, що висота в холці М = 132,65, m = 0.91, G = 4.107, CV = 3.09, індекс костистості та збитості дорівнює відповідно: М = 15,83 та 129,8, m = 0.15 i 1.24, G = 0,68 i 5.5, CV = 4.34 i 4.29 що є хорошими показниками для тварин симентальських порід.

2.3 Продуктивні якості тварин

Велика рогата худоба використовується для одержання від неї основної продукції - молока та м’яса. Молочна продуктивність корів визначається широким комплексом анатомо-морфологічних особливостей їх організму, загальні розміри тіла та пов’язана з ними здатність мобілізації внутрішніх резервів для забезпечення напруженої лактаціонної діяльності є фактором, який лімітує молочну продуктивність лише до визначеної межі. У таблиці 2.4 приведені показники живої маси та коефіцієнту молочності. Для усіх селекційних програм по молочним та комбінованим породах України передбачається збільшення живої маси, оскільки вона ще не відповідає вимогам бажаного типу. Великі корови молочного типу більш продуктивні і вигідні. Однак, якщо не враховувати тип худоби, то спостерігається криволінійний характер зв’язку між живою масою та молочністю корів: до певної живої маси тварин молочність підвищується, а потім знижується. Академік М.Д.Потьомкін, досліджуючи худобу симентальської породи 137 кращих господарств України та Росії, встановив зв'язок між ознаками. Найбільшу молочну продуктивність мали корови жива маса яких була 700 кг і більше. За оптимальних умов показники молочної продуктивності і живої маси корів після третього отелення і старше бажаного типу такі: 1000 кг молока і вище у тварин молочних порід з високим надоєм у розрахунку на 100 кг живої маси, 7000-8000 кг молока в корів комбінованих порід у розрахунку на 100 кг живої маси.

До продуктивних якостей відносять кількість дійних днів, надій за лактацію, відсоток жиру, кількість молочного білку. Тривалість лактації знаходиться у прямій залежності від наявності тільності. Нормальною вважається тривалість лактації 305 днів. Лактація у корів може бути скороченою - менше 305 днів та подовженою - більше 305 днів, що пов’язано з сервіс-періодом.

Таблиця 3. Жива маса та коефіцієнт молочності

В таблиці 3. показано як змінюється коефіцієнт молочності в залежності від живої маси. В середньому жива маса по стаду складатиме 630 кг, а коефіцієнт молочності буде 960.

З таблиці 4. ми бачимо продуктивність по стаду за останню закінчену лактацію. Ми можемо зробити висновки, що в середньому по стаду молочна продуктивність складає близько 5980кг молока, з вмістом жиру 3.9 та молочного жиру 230 кг, при середній тривалості лактації 287 днів.

2.4 Виробниче використання корів

Молочна продуктивність обумовлюється високою напруженістю організму корів. У ході тільності молочна продуктивність різко міняється. Тому важливим є встановлення оптимального періоду від отелення корів до часу плодотворного запліднення, тобто тривалості сервіс-періоду.

Сервіс-період - період від отелення до запліднення.

Сухостійний період - період від припинення лактації до наступного отелення.

При плодотворному заплідненні корів у першу охоту тривалість лактації коротка (менше 305 днів), при подовженні сервіс-періоду за зазначений рік буде недоотримано телят. Інтенсивність лактації знизиться. Тому. Оптимальним циклом використання корів для багатьох промислових ферм і комплексів з виробництва молока вважається 365 днів.

Таблиця 4. Молочна продуктивність корів на 305 днів останньої закінченої лактації

Цей цикл включає тривалість лактації - 305 днів, сервіс-період - 60 днів. Сухостійний період - 60 днів. Сухостійний період необхідний для нормального розвитку плоду. Якщо він занадто короткий. Це негативно позначається на наступній лактації і розвитку плоду. Для забезпечення нормальної тривалості сухостійного періоду необхідно вчасно почати запуск корів. Для чого слід точно знати дату передбачуваного отелення (фактичного плодотворного запліднення за даними ректального дослідження) і добовий надій. Між рівнем молочної продуктивності і плідністю корів існує певний зв'язок. З підвищення молочної продуктивності знижується відтворна здатність. Високий рівень молочної продуктивності висуває підвищені вимоги до всіх систем органів і тканин організму корів, у тому числі і до відтворення. Негативний вплив на плідність виявляється при надої 4000 кг і вище. З підвищенням надоїв запліднюваність корів після першого запліднення знижується, збільшується тривалість сервіс-періоду корів. Підвищення надоїв на кожні 1000 кг призводить до збільшення сервіс-періоду на 22 дні, тобто на один статевий цикл. Ця обставина спонукала канадських учених до застосування обліку тривалості сервіс-періоду в корів при оцінці їхніх племінних якостей. Ними були розроблені поправки до надоїв для корів з рівнем продуктивності 5000 кг молока і вище. Оптимальним сервіс-періодом канадські вчені вважають 91-120 днів.

.5 Придатність корів до машинного доїння

Найбільш трудомістким і складним у молочному скотарстві є доїння корів. Тому в технологічному процесі йому приділяється особлива увага. Ручне доїння залишилось в минулому. У сучасних умовах НТП тільки відсталі й недалекоглядні люди можуть рекомендувати ручне доїння корів для практики тваринництва. Основний спосіб доїння корів - машинний. При якому враховуються біологічні фактори тварин. Проводять дво- і триразове доїння корів протягом доби. При триразовому доїнні у ряді випадків одержують на 10% більше молока, ніж при дворазовому. Але це характерно для корів з невеликою ємкістю вимені. У корів з великою ємкістю вимені надої у таких випадках не збільшуються. При скороченні ж кількості доїнь із трьох до двох витрати праці знижуються на 25-30%.

Характер молоковіддачі можна оцінити також за її інтенсивністю, обумовленою кількістю молока, надоєного за 1 хв. Інтенсивність молоковіддачі 1 кг/хв. і більше характеризує бажаний тип тварин. Але й більш бажані корови, у який цей показник складає 2-2,5 кг/хв. Між молочністю корови й інтенсивністю молоковіддачі існує прямий корелятивний зв'язок. За характером молоковіддачі роблять висновок також про стресостійкість корів при машинному доїнні.

Деякі вчені вважали, що доїльна машина може відселекціонувати корів. Однак цього не трапилось. Треба вести селекцію на придатність корів до машинного доїння. Серед показників, що визначають цю придатність, такі:- тип худоби, що відповідає молочному напрямку тварин; морфофізіологічні властивості вимені корів (форма вимені, інтенсивність молоковіддачі, об’єм вимені й ін. Висока продуктивність і довголіття.

Вим’я оцінюють за його об’ємом, співвідношенням чвертей, розвитком дійок і прикріпленням до тулуба. Форма і будова вимені багато в чому визначають технологічні особливості використання молочних корів. За формою розрізняють вим’я ванноподібне, чашоподібне, округле, козяче і примітивне. Найбільш бажане вим’я ванно подібної та чашоподібної форми, що щільно прилягає до тіла, з великим «запасом», рівномірно розвиненими частками, з нормальними широко розставленими дійками. Козяче вим’я, як правило, має недорозвинені передні частки. Для машинного доїння корови з таким вим’ям непридатні. Примітивне вим’я нездатне синтезувати і вміщувати велику кількість молока. Оцінка форми і розташування вимені і дійок, рівномірність розвитку окремих часток вимені є обов’язковими при створенні стад, придатних до машинного доїння. Основними вимогами є: висота від підлоги - не менш 45-50 см, довжина дійок - 6-8 см, відстань між передніми дійками - 10-15 см, задніми - 6-10 см і між передніми і задніми 7-12см.

Таблиця 5. Характеристика корів за формою вим’я та швидкістю молоковіддачі

За даними таблиці 5. ми можемо зробити висновки, що у стаді 80% корів з бажаною чашоподібною формою вимені, і лише 20% -з ванноподібною. Середня швидкість молоковіддачі 1,92 кг/хв., у тому числі 45% зі швидкістю 2,00 і більше, 15% - з 1,20-1,49 кг/хв.,15%- з 1,50- 1,79 кг/хв., 20% - з 1,80-1,99 кг/хв., 5% 1,20.

3. Вихідні дані

Симентальська порода худоби. Стадо складається з 450 голів продуктивністю 5981 кг молока. Технологія виробництва базується на замкнутому циклі виробництва з впровадженням механізації та часткової автоматизації процесів.

4. Завдання на проектування удосконалення стада великої рогатої худоби, технології виробництва молока та яловичини

Удосконалення стада худоби симентальської породи проводиться методом схрещування з голштинською породою з генетичним потенціалом 8-11 тис. кг молока. Здійснюється відбір тварин, індивідуально-груповий підбір і направлене вирощування первісток.