Податок на додану вартість. Стандартна ставка 21%, знижені ставки – 7% на сільськогосподарську сировину, продовольчі товари, медикаменти і медичне устаткування, книги, газети, водопостачання, пасажирський транспорт, готельні та деякі інші послуги; 12% – на будівництво муніципального житла й окремі товари (засоби захисту рослин, маргарин, шини до сільськогосподарських машин). З малих підприємств, щорічний оборот яких не перевищує 225 тис. бельгійських франків, податок не стягується. Від оподаткування звільняються послуги банків, страхових компаній, лікарень, юристів і лікарів, навчальних закладів, деяких некомерційних організацій, міжнародні перевезення, постачання літаків і судів, а також низки товарів і послуг, що поставляються дипломатичним представництвам і міжнародним організаціям.
Акцизи. Стягуються з нафтопродуктів, електроенергії, тютюнових виробів, міцних спиртних напоїв, вина, пива, безалкогольних напоїв, кави, а також із зовнішньої реклами, ігорного бізнесу і гральних автоматів. Ставки акцизів на деякі товари: на бензин (за 1000 л)– 9,9 і 11,9 тис. бельгійських франків залежно від змісту свинцю; на електроенергію (за 1 квт/год) – 55 бельгійських франків, на сигарети – 50% з роздрібної ціни плюс 102 бельгійських франків за 1000 шт, на вино (за 1 гл чистого спирту) – 1471 бельгійських франків; на розчинну каву (за 1 кг) – 28 бельгійських франків.
Прибутковий податок. Ставки коливаються залежно від розміру доходу від 25% (до 253 тис бельгійських франків) до 55% (понад 2420 тис бельгійських франків). Стягується з фізичних осіб, резидентів і нерезидентів, по 4 категоріям (з майна, цінних паперів, заробітку й інших джерел) за винятком витрат і деяких пільг соціального характеру. Резиденти сплачують податок з доходів, отриманих у Бельгії і за кордоном. Передбачено знижку на 50% з нерухомого майна, заробітної плати і деяких інших видів доходу іноземного походження.
Нерезиденти оподатковуються податком з доходів, отриманих у Бельгії (соціальні пільги на них за звичай не поширюються). Крім державного, стягується муніципальний прибутковий податок у розмірі 6%-10% від базової ставки і 3% кризовий внесок.
Податок на прибуток корпорацій. Стандартна ставка 39%, крім того, діють ставки в 28% (з доходу до 1 млн. бельгійських франків), 36% (1 – 3,6 млн бельгійських франків) і 41% (3,6 – 13 млн. бельгійських франків), а також 200% з непідтвердженого доходу. Стягується з усіх компаній, зареєстрованих у Бельгії, а також тих компаній, що мають штаб-квартиру чи органи керування в цій країні. Податок скорочується на 25%, якщо прибуток надходить через кордон і оподатковується там податком, а також, якщо доход надходить від майна за кордоном. З оподатковуваного доходу дозволяється віднімати усі витрати, понесені в процесі створення цього доходу. Додатково стягується 3%-вий кризовий внесок.
Податок на нерезидентів. Стягується з усіх видів доходів фізичних і юридичних осіб, що не мають зареєстрованого представництва в Бельгії, а також з установ іноземних урядів. Ставки податку базуються за схемою прибуткового податку (див вище). З фізичної особи, що проживає в Бельгії, стягується додатковий прибутковий податок у розмірі 6%, ставка для юридичної особи 43%.
Реєстраційний податок. Стягується при оформленні продажу й оренди землі і будівель. Стандартна ставка 12,5%, при продажі невеликих земельних ділянок і будівель – 6%, при оренді землі і будівель – 1000 бельгійських франків чи 0,2% від вартості угоди.
Податок на реєстрацію транспортних засобів. Стягується з автомобілів, літаків і яхт. Ставки податку для автомобілів – від 2,5 тис. до 100 тис. бельгійських франків залежно від дати випуску. Крім того, з власників автомобілів, що використовують громадські шляхи, стягується місцевий податок на автотранспортні засоби, розмір якого залежить від потужності чи двигуна ваги автомобіля. Ставки для легкових автомобілів потужністю понад 20 л. с. – 48,1 тис. бельгійських франків плюс 2,6 тис. бельгійських франків за 1 л. с.; для вантажних – від 150 до 346 бельгійських франків за кожні 100 кг вантажопідйомності (мінімальна ставка 854 бельгійських франків).
Задача запобігання зловживань на основі трастів по керуванню майном найбільш радикальним образом вирішується в тих країнах проживання фізичної особи, де діє континентальне право, що не підтримує саму концепцію трастів. У такому випадку можуть виникати значні протиріччя, і власникові майна прийдеться, швидше за все, або змінити громадянство, або перевести своє майно в більш підходящі юрисдикції. Найбільші ускладнення можуть виникнути у випадку володіння нерухомістю, з якої потрібно буде або розстатися на користь придбання нової нерухомості в сприятливій країні, або інвестувавши доход від реалізації майна на інші мети. Варто мати обережні стосунки з трастовими компаніями-резидентами країн, де цілком відсутні прибуткові податки, що може викликати підозри податкових органів при перерахуванні доходів на користь бенефіциара з безподаткові юрисдикції.
Одержувані від використання майна доходи найкраще не репатріювати у свою юрисдикцію для їхнього споживання на місці, а інвестувати в нові доходи, що приносять активи на світових фінансових ринках, здобувати нерухомість, транспортні засоби. Капітал повинен приносити доход, що потім використовується для забезпечення подальшого самозростання капіталу, – це один з імперативів капіталістичного виробництва, що одночасно дозволяє уникати і надмірного податкового тягаря.
Для запобігання туристичного шопінга ряд країн вводить митні і валютні обмеження. З країни не дозволяється вивозити суми, що перевищують припустиму мінімальну межу, а ввозити дозволяється не більш визначеної норми відповідного продукту. Подібні обмеження, залишаючись у рамках закону, перебороти важче, але можливо здійснювати поїздки цілими родинами, групами, збільшуючи в такий спосіб припустимі нормативи пропорційно числу людин, що перетинають кордон.
Система трастових відносин може бути використана й у корпоративному податковому плануванні. У структурі групи з метою мінімізації податків на майно можуть бути створені внутрішньофірмові трасти, а відносини з приводу володіння власністю і розпорядженням доходами від реалізації прав власника будуть по своїх податкових наслідках відповідати схемі функціонування трастів, організованих фізичними особами. Тільки сплачуватися замість індивідуальних прибуткових податків будуть податки на прибуток корпорацій (у тому числі і трастів-корпорацій).
Перевагою трастів є, крім усього іншого, швидкість їхнього створення, конфіденційність інформації про бенефіциара, а також можливість переміщення трасту в інші юрисдикції, вигідні з податкової точки зору. Якщо усе зроблено без яких-небудь порушень діючого законодавства, то міжнародне податкове планування реально буде сприяти мінімізації податкових платежів за допомогою системи трастових відносин як для фізичних, так і для юридичних осіб всіх організаційно-правових форм діяльності.
Великобританія є батьківщиною науки про оподаткування. І сьогодні залишаються актуальними праці А. Сміта та Д. Рікардо. Сучасна система оподаткування формувалася ще в XIX ст., але суттєвих змін зазнала в 1965 та 1973 рр. та в середині 90-х років. Податки в унітарній державі поділяються на загальнодержавні й місцеві. Загальнодержавні податки становлять близько 90% усіх додаткових надходжень. Місцевий податок практично один – муніципальний, але місцеві органи влади можуть вводити додаткові збори на конкретні місцеві потреби. Основні з них:
Податок на доходи. Вперше був застосований у 1799 р. як тимчасовий захід з метою фінансування військових потреб у війні проти Наполеона, а з 1842 р. закріпився на постійній основі. У Великобританії застосовується шедулярна форма стягування податку, яка передбачає розмежування доходу на частини (шедули) залежно від походження доходу. Таких шедул шість, і кожна з них має особливий механізм оподаткування.
А. Доходи від майна: від власності на землю, від будівель і споруд, квартирна плата від здавання в найм квартир.
В. Доходи від лісових масивів, які використовуються у комерційних цілях.
С. Доходи від державних цінних паперів.
D. Доходи від комерційної діяльності:
– доходи від ділових операцій, наприклад прибуток власника магазину;
– доходи від приватної професійної діяльності - лікаря чи адвоката;
– отримані відсотки й аліменти, які підлягають оподаткуванню;
– доходи від цінних паперів, які розміщені за кордоном і які не ввійшли в шедулу Е;
– доходи від майна, розташованого за кордоном;
– усі інші доходи, наприклад, гонорар.
Е. Заробітна плата, пенсії, допомоги, інші трудові доходи.
F. Дивіденди та інші виплати, які здійснюють компанії Великобританії на користь працівників.
Справляння податку здійснюється за місцезнаходженням джерела доходу, тому якщо працівник отримує дохід в одному місці роботи, він податкову декларацію не заповнює.
Для всіх платників податків діє особова знижка і додаткова сімейна знижка. Розміри особової і сімейної знижки переглядаються щорічно з урахуванням інфляції. У 1997 р. особова знижка становила 3445 фунтів стерлінгів.
Діють три категорії податку на доходи, які застосовуються після особової та сімейної знижки: 20% – після 2,5 тис. фунтів стерлінгів, 25 – від 2,5 до 23,7 тис. фунтів стерлінгів, 40% – після 23,7 тис. фунтів стерлінгів доходу з розрахунку на рік.
Податок па додану вартість (ПДВ). Цей вид податку посідає друге місце в податкових надходженнях і становить 17-19% від усіх податкових надходжень. Базою оподаткування є вартість, додана на кожній стадії виробництва і реалізації товару, або різниця між виручкою і вартістю закупівель у постачальників. Основна ставка – 17,5%.
Не підлягають оподаткуванню такі види товарів, які є основними для забезпечення нормального існування людини – продовольчі, книги, ліки, імпортні й експортні товари, основні види палива й енергії для домашнього вжитку, будівництво нових будинків, транспортні послуги, дитячий одяг, поштові і фінансові послуги, страхування, ритуальні послуги.
Стягується ПДВ з підприємців, що мають оборот понад 45 тис. фунтів стерлінгів на рік. Нульова ставка встановлена також на знерго- і водопостачання для побутових потреб, а також на деякі операції з золотом, цінними паперами, комунальні платежі, будівництво і реконструкцію житла, пасажирський транспорт, страхові і деякі інші послуги.
Податок на приріст капіталу. Застосовується при реалізації певних видів активів, що приносять прибуток: приватні автомобілі, житло, національні ощадні сертифікати та облігації тощо. Мета цього податку – обмежити розміри і спекулятивність угод. Доходи визначаються як різниця між ринковою вартістю капіталу і вартістю придбання. Податок сплачується за найвищою ставкою прибуткового податку, якщо платником є фізична особа, і за основною ставкою податку на прибуток, якщо платник юридична особа.
Ставки з фізичних осіб еквівалентні ставкам прибуткового податку (від 20% до 40%), а з компаній – ставкам податку на корпорації (від 25% до 33%). Стягується з фізичних і юридичних осіб, резидентів і нерезидентів, що займаються комерційною діяльністю і мають представництво у Великобританії, при продажі, чи обміні, безоплатній передачі капіталомістких активів. Фізичні особи нерезиденти сплачують податок з переданої у Великобританію власності. Компанії можуть виключити з оподаткування збитки протягом року чи звітного періоду.
Податок на спадок. При отриманні спадку не оподатковуються перші 150 тис. фунтів стерлінгів, потім застосовується ставка в 40%, але існує ціла система знижок і пільг, які можуть становити від 20% до 80 %.
Муніципальний податок. Це основний вид місцевого податку. Він залежить від ринкової вартості майна і кількості дорослих членів сім'ї. Класифікація майна передбачає вісім оцінних категорій. Існує система знижок для окремих категорій громадян.
Акцизи. Стягуються з нафтопродуктів, тютюнових виробів, міцних спиртних напоїв, вина, пива, сидру, а також з ігорного бізнесу. Ставки акцизів на деякі товари: на бензин (за 1 л) – 0,3314 і 0,2832 фунтів стерлінгів; на сигарети – 20% від роздрібної ціни плюс 52,33 фунтів стерлінгів за 1000 шт.; на спиртні напої (за 1 л чистого спирту) – 19,81 фунтів стерлінгів
Прибутковий податок. Ставки 20%, 25% і 40% (залежно від рівня річного доходу). Стягується з усіх видів доходів фізичних осіб-резидентів у формі заробітної плати чи прибутку. Дозволяється віднімати з доходу деякі види збитків і необхідні для діяльності витрати; надаються знижки окремим категоріям платників податків. Нерезиденти оподатковуються податком з доходів, отриманих у Великобританії (за деякими виключеннями); для них діють спеціальні знижки.
Податок на прибуток корпорацій. Стандартна ставка 33%. Передбачено знижки для компаній із прибутком менше 1,25 млн. фунтів стерлінгів в рік. Невеликі компанії з прибутком, що не перевищує 250 тис. фунтів стерлінгів в рік, оподатковуються по ставці в 25%. Стягується з усього прибутку компаній-резидентів (крім дивідендів і інших доходів, отриманих від інших компаній-резидентів). Дозволяється віднімати витрати, пов'язані з бізнесом і прискореною амортизацією деяких видів капіталовкладень. Особливий податковий режим застосовується у відношенні до інвестиційних, страхових, будівельних, промислових і ощадних компаній, капіталовкладень. З нерезидентів податок стягується з прибутку, отриманого від операцій у Великобританії.
Гербовий збір. Стягується при оформленні правових і комерційних документів; ставки податку залежать від характеру документа: наприклад, при продажі акцій і інших цінних паперів збір складає 0,5% – 1,5% від продажної ціни, при оренді землі й іншої нерухомості 1% – 24% від щорічної вартості оренди залежно від її терміну.
Податок на реєстрацію автомобілів. Ставка податку при реєстрації легкового автомобіля – 130 фунтів стерлінгів в рік.
З місцевих податків найбільше значення мають наступні:
– Податок на майно. Стягується з власників чи орендарів нерухомого майна, включаючи землю. Ставка податку різна по графствах і містах.
– Підприємницькі податки. У Шотландії і Північній Ірландії стягуються з усього майна, за винятком сільськогосподарських ділянок і будівель, в Англії і Уельсу стягуються з орендарів земельних ділянок і будівель, що належать нерезидентам і використовуваних у підприємницьких цілях. Ставки податків щорічно змінюються залежно від потреби місцевого бюджету.