Податок на доходи громадян. Сплачують мешканці або працівники, які отримують заробітну плату в даному штаті. Наприклад, працівники, які працюють у Нью-Йорку, але тут не живуть, сплачують податок із заробітної плати у Нью-Йорку, а з інших доходів – за місцем проживання. Ставки коливаються від 2% до 12%. Цей вид податку застосовується в 44 штатах. Не сплачують зазначений податок у штатах Вайомінг, Невада, Техас, Флорида, Південна Дакота і в окрузі Колумбія.
Податок з продажу. Не оподатковуються продовольчі товари, крім ресторанів. Цей вид податку застосовується в 44 штатах і його розмір коливається від 3 до 8,25% над ціною товару.
Податок на ділову активність. Податок включає два елементи: оподаткування загального річного доходу підприємства – від 1% до 2,5 % і податок на фонд заробітної плати – від 1% до 1,6%.
Місцеві податки. До них належать майновий податок, окремі акцизи, прибутковий податок із фізичних осіб, екологічні податки.
Майновий податок. Один із основних місцевих податків, який застосовувався ще в колоніальні часи. Наприклад, у Нью-Йорку він забезпечує 40% усіх власних доходів бюджету. Оподаткуванню підлягають: земля, будівлі, споруди; матеріальні активи: обладнання, машини, технологічне устаткування, товарно-матеріальні цінності довготривалого користування, худоба; нематеріальні активи: акції, інші цінні папери. Від цього податку звільняється: нерухоме майно органів влади, власність благодійних, релігійних організацій, якщо вона не використовується в комерційних цілях; у 36 штатах звільнені від оподаткування нематеріальні активи; у чотирьох штатах звільнено від оподаткування особисте майно. Майновий податок сплачується як фізичними, так і юридичними особами в розмірі від 0,33 (Гонолулу) до 6,75% у м. Уінтон (штат Іллінойс).
Базою оподаткування є ринкова вартість майна, тобто ціна, за якою власність можна було б продати в даному році. Місцеві органи влади ведуть облік майна та його характеристик. Інформація про кожну одиницю нерухомості отримується шляхом видачі дозволу на нову власність та свідоцтва про стан наявного майна. База періодично оновлюється. Методи оцінювання майна встановлюються на рівні законодавства штатів і використовуються місцевими органами влади.
Екологічні податки. Це нова група податків, запроваджених у 80-ті роки і спрямованих на захист навколишнього середовища від шкідливих промислових виробництв. До шкідливих виробництв належать видобуток нафти, перероблення нафти тощо. З 1987 р. запроваджені додаткові акцизи на нафту (8,2 цента з бареля американської нафти, 11,7 цента – з імпортної). Крім того, запроваджені податки у розмірі 40,7 цента з галону бензину, дизельного пального і спеціального моторного пального. Існує також податок на викиди в атмосферу шкідливих речовин.
Податок на додану вартість. Стандартна ставка на початок 1998 р. – 20%, знижені ставки: 4% (для продовольства, медикаментів і медичного устаткування, книг, газет, будівництва муніципального житла) і 10% (для деяких сільськогосподарських продуктів, водопостачання, суспільного пасажирського транспорту, готельних і деяких інших послуг). Виключаються з оподаткування кредитні, страхові й орендні операції, послуги пошти, лікарень, навчальних закладів, бібліотек, музеїв, операції з золотом та іноземною валютою і низка інших послуг.
Акцизи. Стягуються з нафтопродуктів, зрідженого газу, електроенергії, будівельних матеріалів, тютюнових виробів, міцних спиртних напоїв, пива, сірників, пластикових пакетів, а також зі страхових операцій, видовищних заходів, поїздок за кордон та ігорного бізнесу. Ставки акцизів на деякі товари: бензин (за 1000 л.) – 911 і 1019 тис. італійських лір (іт. л.) залежно від вмісту свинцю; на дизельне паливо (за 1000 л.) – 670 тис. іт. л.; на електроенергію для побутового споживання (за 1 квт/год) – 4,1 іт. л.; на тютюнові вироби – 57% від роздрібної ціни; на спиртні напої (за 1 л чистого спирту) – 1146 тис. іт. л.
Прибутковий податок з фізичних осіб. Оподаткування здійснюється за прогресивною шкалою, зміни вносяться щорічно з урахуванням інфляції. У 1994 р. мінімальна ставка становила 10% (при доході менш 7,2 млн. іт. л.), максимальна – 51 % (при доході понад 300 млн. іт. л.). Стягується з резидентів (з усіх доходів, одержуваних в Італії і за кордоном) і нерезидентів (тільки з доходів, отриманих в Італії). Дозволяються відрахування деяких витрат, у тому числі пов'язаних з одержанням доходів. Збитки від підприємницької і професійної діяльності можуть бути враховані в доходах даного фінансового року.
Прибутковий податок з юридичних осіб. Ставка – 36%. Стягується з нетто-доходів компаній і об'єднань усіх правових форм, що займаються підприємницькою діяльністю. Компанії-нерезиденти сплачують цей податок з доходу, отриманого в Італії, незалежно від наявності в цій країні постійного представництва. Звільняється від оподаткування дохід сільськогосподарських, деяких виробничих і малих рибальських кооперативів. З прибутку можуть бути вирахувані збитки за п'ять років. Податок зменшується наполовину для регіональних і муніципальних організацій, торговельних палат, комунальних, навчальних і деяких інших установ.
Крім державного прибуткового податку, фізичні і юридичні особи сплачують ще і місцевий прибутковий податок за ставкою 16%.
Реєстраційний податок. Стягується при реєстрації контрактів і інших документів. Ставка залежить від характеру документа і суми угоди. У деяких випадках доповнюється гербовим збором у розмірі від 50 до 80 тис. італійських лір (іт. л.) (у більшості випадків – 15 тис. іт. л.).
Податок на автотранспортні засоби. Стягується з власників легкових і вантажних автомобілів (за винятком тимчасово завезених, а також використовуваних у громадських цілях). Розмір оподаткування залежить від потужності двигуна чи загальної ваги автомобіля (з вантажем). На легкові автомобілі ставка становить від 20,5 до 1217,3 тис. іт. л., а на вантажівки – від 29,9 до 164,8 тис. іт. л.
З місцевих податків слід зазначити податок на нерухомість. Стягується з нерухомого майна, будівельних і сільськогосподарських земельних ділянок, що знаходяться у володінні платників податків, у тому числі нерезидентів, незалежно від їхнього використання. Ставки – від 4% до 6%.
Податок на додану вартість. Стандартна ставка на початок 1998 р. – 16%. Знижені ставки: 7% (на деякі сільськогосподарські і продовольчі товари, медичне устаткування, пасажирський транспорт, водопостачання, готельне обслуговування, послуги в галузі охорони здоров'я, культури, спорту, у соціальній сфері та ін.) і 4% (на товари першої необхідності, включаючи хліб, борошно, м'ясо-молочні продукти, овочі і фрукти, медикаменти, книги, газети і журнали). Звільняються від податку фінансові та страхові операції, поштові послуги, радіомовлення.
Акцизи. Стягуються з нафтопродуктів, спирту і міцних спиртних напоїв, пива, тютюнових виробів, автомобілів. Ставки акцизів на деякі товари: на моторне паливо (за 1000 л) – від 55,5 тис. до 60.5 тис песет (залежно від вмісту свинцю); на опалювальний мазут (за 1000 кг) – 2 тис. песет; на міцні спиртні напої (за 1 гл чистого спирту) – 84,7 тис. песет; на пиво (залежно від змісту алкоголю) – від 350 до 1,7 тис. песет; на сигарети – 49% від роздрібної ціни плюс 350 песет за 1000 шт.; на автомобілі – 13%.
Прибутковий податок. Ставка податку прогресивна: від 20% до 56% (всього налічується 17 рівнів). По максимальній ставці оподатковується доход, що перевищує 9550 тис. песет. Податок стягується з фізичних осіб, резидентів і нерезидентів. Об'єктом оподаткування резидентів є всі доходи, за винятком вихідної допомоги, виграшів за національними лотереями, артистичними, науковими преміями і деякими іншими. Дозволяються відрахування деяких витрат, пов'язаних з одержанням професійного і підприємницького доходу: передбачені знижки на родинний стан, для придбання житла та ін. Стосовно нерезидентів застосовуються особливі правила. Зокрема, доходи, одержувані ними від постійних підприємств на іспанській території, оподатковуються за ставкою 35%, а в інших випадках – 25%.
Податок на прибуток корпорацій. Стягується з юридичних осіб: резидентів (підприємств, зареєстрованих як корпорації, що мають юридичну адресу або органи керування в Іспанії) і нерезидентів, що одержують доходи від капіталу чи від підприємства, що знаходиться на іспанській території. Стандартна ставка для резидентів 35%, застосовуються також знижені ставки для кооперативів – 20% і неприбуткових організацій – 7%. Доходи нерезидентів від капіталу, розміщеного в Іспанії, оподатковуються за ставкою 35%, а доходи нерезидентів, що не мають постійного підприємства в Іспанії, але доходи отримують на її території, – за ставкою 25% (до деяких видів доходів застосовуються знижені ставки 14% і 4%). Практикується система відрахувань, а також податкових пільг (наприклад, при інвестиціях в основний капітал надається знижка з податку на прибуток в розмірі 5%, на діяльність, пов'язану з експортом – 25% і НДОКР – 15%-30%). Країни Басків і Наварра як території з особливим статусом мають право самостійно встановлювати ставки і правила стягування корпоративного податку.
Податок на майно. Стягується з фізичних осіб, резидентів і нерезидентів (з останніх тільки з їхніх активів в Іспанії) за прогресивною шкалою. Ставки варіюються від 0,2% до 2,5% залежно від вартості майна. Крім того, місцеві влади стягують податок на нерухомість за ставками 0,4% – у місті і 0,3% – у сільській місцевості.
Податок на додану вартість. Стандартна ставка на початок 1998 р. – 17%, знижена – 5% (на найважливіші продукти, харчування, медичні та фармацевтичні товари, книги, газети, водо- і електропостачання, пасажирський транспорт, готельний сервіс, послуги в області охорони здоров'я, культурно-видовищні та спортивні заходи та ін.). Звільняється від сплати податку більшість банківських і страхових операцій, деякі соціальні послуги, радіомовлення, прибирання вулиць і ліквідація відходів.
Акцизи. Стягуються з нафтопродуктів, міцних спиртних напоїв, вина, пива, тютюнових виробів. Ставки акцизів на деякі товари: на бензин (за 1 л) – 87 і 94 порт. еск. залежно від вмісту свинцю; на опалювальний мазут (за 1 кг) – від 8 до 11 порт. еск. залежно від вмісту сірки; на міцні спиртні напої (за 1 гл чистого спирту) – 134,8 тис порт. еск.; на сигарети – 54% від роздрібної ціни плюс 1452 порт еск. за 1000 шт.
Прибутковий податок. Стягується з фізичних осіб, резидентів і нерезидентів. Резиденти сплачують податок із усіх доходів, отриманих ними в Португалії і за кордоном. Ставки податку знаходяться в межах від 15% до 40%. Фіксовані ставки встановлені на доходи від інтелектуальної діяльності і технічного сприяння (15%), відсотки за банківські депозити (20%), деякі цінні папери (25%), на виграші в лотереях і т ін. (35%). З суми, що підлягає оподатковуванню резиденти можуть віднімати витрати, пов'язані з діяльністю в сфері торгівлі, промисловості і сільського господарства, а також деякі інші витрати і збитки. Передбачено знижки стосовно авторських гонорарів, заробітної плати. Нерезиденти сплачують податок тільки з доходів, отриманих ними в Португалії. Вони також мають право на знижки, але в обмежених розмірах.
Податок на прибуток корпорацій. Стягується з підприємств, резидентів і нерезидентів, незалежно від того, є вони юридичними особами чи ні. Резиденти (підприємства, що мають зареєстроване представництво штаб-квартиру на території Португалії) сплачують податок із усього прибутку, у тому числі з іноземних джерел, нерезиденти – тільки з прибутку, отриманого на території Португалії. Застосовується кілька ставок: 36% (плюс місцевий податок у розмірі до 3,60%) із прибутку підприємств-резидентів, а також постійних підприємств, що належать нерезидентам; 20% із прибутку підприємств-резидентів, для яких торгова, промислова чи сільськогосподарська діяльність не є основною, і 25% із прибутку підприємств-нерезидентів, отриманого ними не від постійного бізнесу в Португалії, а з інших джерел у цій країні, крім доходів від інтелектуальної власності, технічного сприяння, по банківських депозитах і цінних паперах, що оподатковуються за ставками прибуткового податку. З податку можуть вираховуватися витрати, пов'язані з підприємницькою діяльністю.
Державний податок на автомобілі – стягується з виробників і імпортерів легкових і інших автомобілів, призначених для перевезення пасажирів і зареєстрованих у Португалії (ставки залежать від обсягу циліндрів, передбачені знижки для старих автомобілів у розмірі до 67%). Муніципальний податок на транспортні засоби стягується з власників легкових автомобілів, мотоциклів, літаків і плавучих засобів для особистого користування, на ім'я яких вони зареєстровані (ставки встановлені для окремих видів транспортних засобів залежно від їхніх технічних характеристик і дати реєстрації), а також дорожній податок на власників вантажівок і трейлерів із брутто більш 2500 кг, що використовують дороги країни для перевезень у власних цілях і на комерційній основі.
Муніципальний податок на нерухомість. Стягується з фізичних і юридичних осіб, як резидентів, так і нерезидентів, що володіють нерухомістю на території Португалії. Ставка податку в сільській місцевості 0,8%, у місті – від 1,1% до 1,3%. При передачі прав власності на нерухомість податок стягується за ставками відповідно 8% і 10%.
Податок на додану вартість (ПДВ). Стандартна ставка на початок 1998р. складала 18%. Знижені ставки: 4% (на книги і періодичні видання) і 8% (на сільськогосподарську сировину і продовольство, медикаменти і медичне устаткування, водопостачання, пасажирський транспорт, послуги охорони здоров'я, спортивні і культурно-видовищні заходи, готельні і деякі інші послуги). Для острівних територій у деяких префектурах передбачені знижки в 30%. Від оподаткування ПДВ звільняються банківські, страхові і юридичні послуги, послуги державної пошти і суспільного радіотелебачення.
Акцизи. Стягуються акцизи з нафтопродуктів, тютюну і тютюнових виробів, міцних спиртних напоїв, солоду, легкових автомобілів, а також окремих операцій банків і страхових компаній. Ставки акцизів на деякі товари: на сигарети (за 1000 шт.) – 57,5% від роздрібної ціни; на етиловий спирт (за 1 л) – 151,2 тис. драхм; на лікерні вина (за 1 гл) – 12,4 тис. драхм; на солод (за 1 кг екстракту) – 102 драхми; на легкові автомобілі – від 10% до 75% залежно від об'єму циліндру двигуна.
Податок на доходи фізичних осіб. Стягується по прогресивній шкалі: мінімальна ставка 5% (при доході від 1 до 2,5 млн. драхм), максимальна – 40% (при доході понад 7 млн. драхм). Резиденти сплачують податок з усіх доходів, отриманих ними в Греції та за кордоном; нерезиденти – тільки з доходів у Греції. У число оподатковуваних включаються доходи партнерств (повних і обмежених), асоціацій підприємницького чи професіонального характеру, а також спільних підприємств. З загальної суми доходів вираховуються витрати, понесені в процесі його одержання; передбачені знижки на деякі інші витрати. Нерезиденти користуються тими самими пільгами, що і резиденти, за умови існування двосторонньої угоди з податкових питань між Грецією і даною країною.
Податок на доходи юридичних осіб. Стандартна ставка 35%. Оподатковуються доходи грецьких компаній з обмеженою відповідальністю, державних і муніципальних комерційних підприємств, кооперативів і їхніх асоціацій, іноземних, комерційних підприємств у будь-якій формі, а також із грецьких і іноземних організацій, що не мають на меті одержання прибутку, включаючи фонди усіх видів. Іноземні підприємства й організації, що роблять фінансове і науково-технічне сприяння, або які приймають участь в здійсненні державних чи приватних проектів у Греції, мають пільги при сплаті цього податку.
Автотранспортний податок. Стягується з власників автомобілів, що використовують громадські дороги. Розмір податку залежить від виду транспортного засобу, потужності двигуна, використовуваного моторного палива, вантажопідйомності (для вантажівок і трейлерів), числа місць (для автобусів). Для приватних легкових автомобілів розмір річного податку становить від 15 до 50 тис. драхм. Ставка податку для вантажівок і трейлерів – 12,5 драхми за 1 кг комерційного навантаження.
Усього в Японії існує 25 державних і 30 місцевих податків. Усі види податків зафіксовані у відповідних законах. Місцеві податки також регулюються законом, мають верхню межу, і місцеві органи влади мають право лише регулювати їх.
Основні види податків:
Податок на прибуток юридичних осіб. Має найбільшу питому вагу. Сплачується в розмірі 33,48%, що надходить у державний бюджет, 1,67% – у бюджет префектури і 4,12% – муніципалітету. Окремі види підприємців – медичні заклади, кооперативи, громадські організації сплачують податок у розмірі 27%. Прибуток до 8 млн. єн обкладається за ставкою 28%.
Податок на доходи фізичних осіб. Податок стягується окремо в державний бюджет, префектури і муніципалітети. У державний бюджет податок сплачується за такими ставками – 10%, 20, 30, 40, 50%. Крім цього, у бюджет префектури стягується податок за ставками 5%, 10, 15%. Крім зазначених двох рівнів, цей вид податку стягується і на користь бюджету муніципалітету. В Японії також є обов'язковий податок з фізичних осіб у розмірі 3,2 тис. єн за рік, який сплачується незалежно від величини доходу. Але такий рівень податків суттєво не відбивається на рівні життя японців. Це пояснюється тим, що рівень середньої річної заробітної плати становив наприкінці 90-х років XX ст. близько 7,5 млн. єн. Крім цього, в Японії діє досить великий неоподатковуваний мінімум, який враховує сімейний стан платника податку. Від сплати податку звільняються кошти, витрачені на лікування. З урахуванням цих чинників у середньостатистичного японця близько 30% доходу звільняється від оподаткування.