Податок на додану вартість. Стандартна ставка на початок 1998 р. – 17,5%, знижена – 6% (па товари і послуги першої необхідності, включаючи продовольство, медикаменти, книги, періодичні видання, пасажирський транспорт, послуги в області культури, спорту та ін.). Звільняються від сплати ПДВ деякі послуги, у тому числі банківські, страхові, медичні, поштові та телекомунікаційні.
Акцизи. Стягуються з нафтопродуктів, тютюнових виробів, міцних спиртних напоїв, вина, пива, безалкогольних напоїв. Ставки акцизів на деякі товари: на бензин (за 1 гл залежно від вмісту свинцю) – від 108,15 до 121,93 гульденів; на опалювальний мазут (за 1000 кг) – 34,24 гул.; на сигарети – 21,05% від роздрібної ціни плюс 79,10 гул. за 1000 шт.; на міцні спиртні напої (за градус спирту) – 33,15 гул.
Прибутковий податок. Стягується з фізичних осіб, резидентів і нерезидентів. Резиденти сплачують податок з доходів із усіх джерел, нерезиденти – тільки з доходів, отриманих у Нідерландах. При розрахунках прибутковий податок поєднується з податком на соціальне страхування. Ставки такого комбінованого податку становлять: при річних доходах менше 45,3 тис. гул. – 38,25%, від 45,3 до 92,8 тис. гул. – 50%, понад цю суму – 60%. Вказані ставки застосовуються як до резидентів, так і до нерезидентів, що одержують дохід повністю чи майже повністю від діяльності в Нідерландах. Для інших нерезидентів діють ставки 25%, 50% і 60%. У відношенні деяких одноразових виплат використовуються спеціальні ставки: 40% – на прибуток від реалізації ліквідації бізнесу; 20% – на приріст капіталу, отриманий від реалізації акцій; 10% – на дохід від випуску нових акцій. Передбачено деякі пільги, у тому числі по інвестиціях у бізнес і прискореної амортизації. За певних умов збитки можуть бути враховані в майбутніх доходах. Іноземні фізичні особи, що тимчасово працюють у Нідерландах, оподатковуються податком за фіксованою ставкою 35%.
Податок на прибуток корпорацій. Стягується з акціонерних компаній, кооперативних суспільств, страхових і кредитних компаній, фондів та інших юридичних осіб, зареєстрованих як корпорації, якщо вони керують промисловими чи торговими підприємствами, і їхні органи керування постійно знаходяться в Нідерландах. Стандартна ставка в 1997 р. – 35%. Підвищена ставка 37% застосовується до перших 100 тис. гул. Від сплати податку звільняються юридичні особи, що займаються соціальною і благодійною діяльністю. Передбачено пільги за інвестиціями (такі самі, як при стягуванні прибуткового податку).
Податок на дивіденди. Стягується з осіб, що володіють акціями чи облігаціями нідерландських акціонерних компаній. Базова ставка 25% сплачується з повної суми дивідендів. Однак вона може бути знижена до 15,5% і навіть до 0%, якщо одержувач дивідендів є резидентом ЄС чи країни, що має з Нідерландами відповідну угоду.
Податок на легкові автомобілі та мотоцикли. Одноразовий податок з фізичних осіб. Стягується при реєстрації легкових автомобілів у Нідерландах, а також з автомобілів, зареєстрованих за кордоном, з початку їхньої експлуатації на дорогах Нідерландів. Ставка 45,2% від прейскурантної ціни (без ПДВ) мінус 394 гул.
Податок на автотранспортні засоби. Стягується з власників автомобілів (включаючи нерезидентів), на чиє ім'я вони зареєстровані. Ставки змінюються залежно від власної ваги автомобіля і палива, що споживається, включаючи надбавку, що встановлюється на рівні провінцій. Наприклад, у провінції Південна Голландія ставка на легкові автомобілі становить від 632 до 2117 гул., на вантажівки – від 1093 до 9148 гул.
Податок на майно. Стягується з фізичних осіб, резидентів і нерезидентів, що володіють деякими видами активів у Нідерландах. Ставка 8% з нетто-вартості майна.
У Франції є два рівні податкових зборів державний і місцевий. До державних податків відносять: податок на додану вартість; податок на доходи фізичних осіб; податок на підприємства; мито на нафтопродукти; інші.
До місцевих податків належать: земельний податок на забудовані ділянки; земельний податок на незабудовані ділянки; податок на житло; професійний податок.
Крім основних податків, місцеві органи влади можуть вводити інші податки – на прибирання території, мито на утримання Торговельно-промислової палати, мито на утримання Палати ремесел, на встановлення освітлення, на продаж будівель, на автотранспортні засоби, на озеленення тощо. Найвагоміші з них такі:
Податок на додану вартість. Саме цей податок як такий, що був вперше застосований у Франції в 1954 р. Характерною особливістю цього податку у Франції є те, що операції, пов'язані із зовнішнім ринком, звільняються від сплати податку. Якщо ж юридичні особи, котрі здійснили зовнішньоекономічні операції, сплатили цей податок, вони мають право на відшкодування. Об'єктом внутрішнього оподаткування є реалізаційна ціна товару.
Механізм нарахування податку на додану вартість подібний до того, який діє в Україні. У Франції застосовують чотири ставки на цей податок: 22% – на предмети не першої необхідності: автомобілі, кінофототовари, алкогольні напої, тютюнові вироби, парфумерію, цінні хутра тощо; 18,6% – основна ставка; 7% – на товари культурного вжитку, наприклад, книги; 5,5% – на товари першої необхідності – продукти харчування, медикаменти, житло, готельні послуги, вантажні та пасажирські перевезення тощо.
Передбачена система пільг: підприємства звільняються від сплати цього податку, якщо їх оборот не перевищував за попередній рік 70 тис. франків. Крім того, звільняється від податку діяльність державних органів влади, яка спрямована на соціальні, культурні, виховні заходи. А також банківська, фінансова, приватна викладацька і лікарська діяльність, сільське господарство і рибальство.
Податок на доходи фізичних осіб. Податок стягується з доходу, який декларується на початку року за результатами попереднього року. Оподаткуванню підлягає фіскальна одиниця – сім'я з одного або кількох членів. Під доходами розуміють усі грошові надходження, отримані протягом року заробітна плата, премії, винагороди, пенсія, доходи від рухомого майна, землеволодінь, прибуток від операцій з цінними паперами тощо. Для окремих груп населення – людей похилого віку, інвалідів певні видатки вираховуються.
Шкала оподаткування має прогресивний характер – від 0% до 56,8%. Не обкладаються податком доходи до 18140 франків. Максимальна ставка застосовується для доходів, які перевищують 246770 франків.
На початку 90-х років податок на доходи фізичних осіб був доповнений соціальними відрахуваннями, які становлять 1,1% доходів від рухомого та нерухомого майна. Ставка оподаткування процентів за вкладами 1,0 % .
Прибуток, отриманий від продажу нерухомого майна, включається в оподатковуваний дохід, але від оподаткування звільняються доходи, отримані від продажу основного житла, від першого продажу житла, від продажу житла, яке було у власності понад 32 роки.
Податок на підприємства. Підприємства сплачують кілька податків. Розглянемо окремі з них: податок на прибуток – підлягає оподаткуванню чистий прибуток. Основна ставка – 34%. Ставки – 42%, 34%, знижені ставки 10-24% (з доходів від земельних ділянок і сільськогосподарських ферм). Якщо підприємство у звітному році зазнало збитків, то на цю суму зменшується оподатковуваний прибуток поточного року. Якщо підприємство вкладає кошти в розвиток виробництва, то сума оподатковуваного прибутку зменшується на 10 %, а якщо в наукові розробки – на 50%. Податок на прибуток стягується з компаній, деяких державних підприємств, що займаються, промисловою чи торговельною діяльністю, а також асоціацій і партнерств, не звільнених від сплати даного податку. Резиденти і нерезиденти сплачують податок із прибутку від бізнесу у Франції. Звільняються при визначених обставинах регіональні й інші місцеві організації, сільськогосподарські кооперативи, інвестиційні компанії і деякі інші. Збитки можуть бути враховані за період у п'ять років.
Податок на власність – під власністю розуміють будинки, споруди, рухоме майно, цінні папери. Ставки від 0% (на суму до 4,26 млн. франків) до 1,5% (на суму понад 41,28 млн. франків).
Соціальні податки на заробітну плату – об'єктом оподаткування є фонд заробітної плати. Шкала має прогресивний характер. Він стягується в бюджет у розмірі 4,5% – для фонду заробітної плати сумою 35900 франків, у розмірі 8,5% – на суму від 35901 до 71000 франків і 13,6% – якщо сума фонду заробітної плати перевищує 71000 франків.
Інші податки – роботодавці сплачують податок на професійну освіту у розмірі 0,5% від фонду оплати праці з надбавкою 0,1%. Якщо на підприємстві працює більш як 10 осіб, то підприємець зобов'язаний брати участь у фінансуванні довгострокової програми професійної підготовки зайнятих у нього працівників. Розмір податку – 1,2% від загальної суми заробітної плати. Якщо на підприємстві використовується тимчасова робоча сила, то ставка податку дорівнює 2% від фонду оплати праці. Додатковий податок у розмірі 0,3% має використовуватись на професійну підготовку молоді.
Податок на автотранспортні засоби – ставка залежить від кількості автомобілів і потужності двигунів.
Інші збори – до цих видів належать реєстраційний, гербовий збір тощо.
Кредитні заклади, страхові компанії сплачують податок від загальної суми витрат.
Місцеві податки:
Земельний податок на забудовані ділянки. Стягується в розмірі 50% кадастрової вартості землі, де є будинки, споруди, резервуари тощо. Від цього податку звільняється державна власність, земля, яка використовується для сільськогосподарського вжитку. Звільняються особи, яким понад 70 років, які отримують допомогу із соціальних фондів, інші малозабезпечені особи.
Земельний податок на незабудовані ділянки. Стягується в розмірі 80% кадастрової орендної вартості ділянки. Цим податком обкладаються поля, луги, ліси, болота, ділянки під забудову тощо. Можуть тимчасово звільнятись штучні лісонасадження, ділянки під розвиток сільського господарства. Ділянки, які перебувають у державній власності, звільняються від оподаткування.
Податок на житло. Стягується як із власників житла, так і з орендарів. Стягується з початку року, навіть якщо проживання здійснювалося з іншої дати Розмір податку залежить від якості житла, місцезнаходження тощо. Існує п'ять категорій квартир за рівнем комфорту.
Професійний податок. Сплачується щорічно особами, які займаються професійною діяльністю, але не отримують твердої заробітної плати (наприклад, лікарі, юристи, працівники мистецтва). Для розрахунку береться сума двох елементів – орендна вартість нерухомості, яка використовується для здійснення діяльності та відсоток заробітної плати, зазвичай 18%, що сплачується платниками податків, а також отриманого доходу (в межах 10 %). Ці два елементи множаться на встановлену місцевими органами влади податкову ставку. Розрахований у такий спосіб розмір податку не повинен перевищувати 3,5% від отриманої додаткової вартості.
Акцизи. Стягуються з нафтопродуктів, електроенергії, міцних спиртних напоїв, пива, мінеральної води, тютюнових виробів, олійних, зернових, цукру і кондитерських виробів, сірників, запальничок, дорогоцінних металів, ювелірних виробів, творів мистецтва й антикваріату, а також зі страхових і біржових операцій, телевізійної реклами, видовищних заходів та ігорного бізнесу. Ставки акцизів на деякі товари і послуги: на бензин (за 1 гл) – 347,41 фр. фр., на вино (за 1 гл чистого спирту) – від 350 до 9060 фр. фр.; на сигарети – 58,7% від роздрібної ціни; на соняшникову олію (за 1 т) – 22,5 фр. фр.; на телерекламу – від 10 до 420 фр. фр. залежно від вартості оголошення.
Реєстраційний податок. Стягується при оформленні документів, зокрема при передачі прав власності на майно, створенні компанії, збільшенні її капіталу, злитті. Ставки: при передаванні прав власності – від 13,4% до 15,4%, при створенні компанії – 1,0%, при передаванні частки участі – від 1,0% до 4,8%. В окремих випадках застосовується також фіксований реєстраційний податок у розмірі 500 фр. фр.
Податок на оренду. Стягується з операцій оренди будівель (при річній вартості оренди понад 12 тис. фр. фр. у рік). Стандартна ставка 2,5%.
Податок на будинки, що належать іноземним фірмам. Стягується з іноземних фірм, що володіють нерухомістю у Франції, за винятком тих, чий головний офіс знаходиться в цій країні. Ставка 3% від ринкової вартості.
Податок на автомобілі компаній. Стягується з автомобілів, що належать чи використовуються компаніями (за винятком автомобілів, що є об'єктом їхньої діяльності, автомобілів старше 10 років). Ставки залежать від потужності двигуна – 5,8 і 12,9 тис фр. фр.
Спеціальний податок на деякі засоби автотранспорту. Стягується з автомобілів загальною вагою понад 16 т. Ставки залежать від типу і ваги автомобіля: щоквартальні – від 50 до 3,6 тис фр. фр і щоденні 1/25 відповідної квартальної ставки (у визначених випадках ставки підвищуються чи зменшуються). При міжнародних перевезеннях податок стягується на митниці з автомобілів, зареєстрованих за кордоном (практикується звільнення від сплати податку на основі взаємних міжнародних угод).
Податок на додану вартість. Стандартна ставка на початок 1998 р. – 22%. Знижені ставки: 17% – на деякі сільськогосподарські і продовольчі товари, 12% – на медикаменти, книги, газети і 6% – на пасажирський транспорт, послуги в сфері культури, спорту, видовищного і готельного бізнесу. Звільнені від сплати податку послуги в галузі охорони здоров'я й у соціальній сфері. Податок не стягується при річному обороті підприємства менше 50 тис. фінських марок (фін. м.).
Акцизи. Стягуються з нафтопродуктів, вугілля, природного газу, тютюнових і кондитерських виробів, пива, алкогольних і безалкогольних напоїв, харчових жирів, цукру, добрив (фосфорних і азотних) та ін. Ставки акцизів на деякі товари: на бензин (за 1 л) – від 2,31 до 2,81 фін. м. залежно від вмісту свинцю плюс 0,071 фін. м.; на природний газ (за м3) – 0,065 фін. м.; на кондитерські вироби (за 1 кг) – 3,50 фін. м.; на алкогольні напої – від 40% до 60% продажної ціни.
Прибутковий податок. Стягується з фізичних осіб на державному і муніципальному рівні. Державний прибутковий податок сплачується резидентами (до них для цілей оподатковування відносяться іноземні громадяни, що проживають у Фінляндії більш 6 місяців) із усього доходу, отриманого в цій країні і за її межами і складається з двох частин:
1) податку на заробітну плату (включаючи пенсії та інші доходи), стягнутому за прогресивними ставками, що становило 1996 р. від 7% до 39% залежно від величини доходу;
2) податку на доходи від капіталовкладень (відсотки за банківськими рахунками і державними облігаціями), що оподатковуються за ставкою 28%. З оподатковуваної суми вираховуються деякі витрати, у тому числі на ведення бізнесу. Нерезиденти сплачують податок тільки на фінські джерела доходу: на дивіденди, авторські гонорари, відсотки за ставкою 28%, а на заробітну плату і пенсії – за ставкою 35%.
Муніципальний прибутковий податок. Ставки муніципального прибуткового податку становлять від 15% до 20% залежно від місцевих законодавчих актів. Муніципальний податок не сплачується, якщо сукупний дохід становить менше 8800 фін. м.
Податок на прибуток корпорацій. Стандартна ставка в 1996 р. – 28%, однакова для розподіленого і нерозподіленого прибутку. Стягується з компаній-резидентів, зареєстрованих за фінським законодавством, із усього прибутку (включаючи дохід від приросту капіталу), отриманого у Фінляндії та за її межами. При цьому з загальної суми податку виключається сума, нарахована з розподіленої у вигляді дивідендів частини прибутку, що підлягає оподаткуванню. Компанії-нерезиденти сплачують корпоративний податок тільки з доходів, отриманих з фінських джерел. Вони також можуть використовувати відрахування на розподілений прибуток, але не в повному обсязі, якщо ця умова обговорена в угодах щодо податкових питань з Фінляндією.
Податок на майно. Стягується з фізичних осіб, резидентів і нерезидентів. Оподатковується все майно резидентів, включаючи й те що знаходиться за кордоном (нерухомість, патенти, авторські права, торгові знаки та ін.). Нерезиденти сплачують податок тільки з інвестицій та інших активів у Фінляндії (нерухомість, інвестиції в підприємницьку і професійну діяльність, частка участі у фінських компаніях і партнерствах та ін.). Ставка 0,9% з вартості майна, що перевищує 1,1 млн. фінських марок (для нерезидентів 800 тис. фін.м.).
Резиденти і нерезиденти, крім того, сплачують додатково муніципальний податок на нерухоме майно у Фінляндії (крім лісових і сільськогосподарських угідь), ставка якого встановлюється муніципалітетами в межах від 0,1% до 1,8%.
Кілька податків стосуються автомобілів, у тому числі й тих, що належать нерезидентам: податок на автотранспортні засоби (стягується з легкових автомобілів і автомобілів спеціального призначення з власною вагою до 3500 кг, зареєстрованих і використовуваних у Фінляндії), податок на дизельні автотранспортні засоби, спеціальний дорожній податок на власників автотранспортних засобів, зареєстрованих за кордоном, а також податок на автомобілі, що сплачується при їхньому продажі виробниками у Фінляндії й імпортерами.