Материал: Орієнтовні питання для самоперевірки теоретичного матеріалу

Буквосполученням ьо після приголосних, коли ё позначає сполучення м'якого приголосного з о: Корольов, Пльонкін, Верьовкін, Дьомін, Журавльов.

Російські прізвища Артёмов, Семёнов, Фёдоров передаються як Артемов, Семенов, Федоров, бо утворені від імен, спільних для української і російської мов.

Літерою о під наголосом після шиплячих ч, ш, щ: Горбачов, Грачов, Лобачов, Щербачов, Пугачов, Хрущов, Єршов.

ІІІ. Російська літера э передається через е: Еткін, Епов, Естрін.

IV. Російська літера и передається:

Літерою і:

• а) на початку слова: Ісаєв, Ігнатов, Ізмайлов;
• б) після приголосних (крім шиплячих та ц): Мічурін, Гагарін, Філатов, Шаляпін, Пушкін (але Жижка);
• в) у кінці невідмінюваних слів: Росіні, Борутті.

Літерою ї після голосного та при роздільній вимові після приголосних (після ь або апострофа): Воїнов, Гур'їн, Ільїн, Захар'їн, Таїров.

Літерою и:

• а) після дж, ч, ж, ш, щ, та ц перед приголосними: Гаршин, Жилін, Чичиков, Шилов, Щиглов (це стосується й прізвищ іншомовних народів Цицерон);
• б) у прізвищах, утворених від власних імен, спільних для української та російської мов: Архипов, Борисов, Кирилов, Максимов, Миронов, Михайлов (але Нікітін, Ніколаєв, Філіппов тощо, вихідними для яких є імена, відмінні від українських);
• в) у прізвищах, утворених від коренів, спільних для української та російської мов: Виноградов (виноград), Кисельов (кисіль), Лихачов (лихо), Мишкін (миша), Писарєв (писар);
• г) у суфіксах -ик, -ич, -иц, -ищ, -ник, -ович, -євич та закінченні -их: Рудич, Голик, Радищев, Антонович, Бєлих, Куликовських, Шацьких, Черних;
• д) у префіксі при-: Привалов, Прилуков, Пришвін.

V. Російська літера ы передається через и: Крилов, Малишев, Чернишов, Циганков.

VI. Російські прізвища, що закінчуються на -жский, передаються через -зький: рос. Всеволожский, Черторижский - укр. Всеволозький, Черторизький.

Російські прізвища із закінченням -ой передаються через -ой: Полевой, Сєдой, Толстой.

Прикметникові закінчення російських прізвищ передаються: ый - ий, ий - ій, ий - ий, ая - я, яя - я: Крайня, Крайній, Горова, Горький.

Російські суфікси -ск(ий), -цк(ий), -ск(ой), -цк(ой), передаються відповідно через -ськ(ий), -цьк(ий), -ськ(ой), -цьк(ой): Антоновський, П'ятницький, Трубецькой, Луговськой, Тверськой, Толстой.

VII. Апостроф у російських (та іншомовних) прізвищах, що передаються українською мовою, пишеться після губних б, п, в, м, ф, г, к, х, ж, ч, ш, щ, р перед я, ю, є, ї: Аляб'єв, Водоп'янов, Артем'єв, Ареф'єв, Зав'ялов, Лук'янов, Юр'єв, Руж'є, Фур'є, Іх'ямас, Монтеск'є.

Коли я, ю, є позначають голосні а, у, е після м'яких приголосних, апостроф перед ними не ставиться: Бяльський, В'яземський, Рюмін, Пєтухов.

Перед йо апостроф не пишеться: Воробйов, Муравйов, Соловйов.

VIII. М'який знак у російських прізвищах пишеться після м'яких приголосних д, т, з, с, ц, л, н:

• а) перед я, ю, є, ї: Ананьїн, Дьяков, Савельєв, Третьяков, Шереметьєв;
• б) перед приголосними: Вольнов, Гуськов, Кольцов, Кузьмін;
• в) у суфіксах -ськ, -зьк, -цьк: Збанацький, Сторонський, Одоєвський, Левицький.

Якщо я, ю, є означають сполучення м'якого приголосного з а, у, е, то перед ними м'який знак не ставиться: Дягілєв, Зюганов, Тяпкін, Тюрін.

Основні правила відтворення українських прізвищ російською мовою

Система приголосних в українських прізвищах відтворюється російською мовою без змін, більшої уваги потребує система голосних.

• 1. Українська літера е передається:
  • а) після приголосних російською літерою е: Демчик, Земляк, Левада, Ревун, Шелест.
  • б) на початку слів (переважно в іншомовних прізвищах, що побутують на Україні), як-от: Евенчик, Ельгарт, Ертель, - російською літерою э: Эвенчик, Эльгарт, Эртель.
• 2. Українська літера є передається російською літерою е: Евчук, Египко, Енацкий.
• 3. Українська літера и передається:
  • а) російською літерою ы переважно у прізвищах, утворених від однокореневих російських слів, у яких пишеться ы (Бык, Выдра, Лысюк, Мытник, Тыква, Рыжун); у кінцевих елементах прізвищ: -ый (Гречаный, Пшеничный); -ыш (Гаврыш, Худыш); -ырь (Бобырь, Болдырь); -ыня (Пузыня); -ыга (Малыга, Петрыга) та ін.
  • б) російською літерою и - у прізвищах, утворених від однокореневих російських слів, у яких пишеться и (Бич, Винокур, Зинченко, Литвин, Сиротенко); у префіксі при - (Привалко, Присяжнюк); у складних прізвищах із першою частиною на и (Дериземля, Тягнирядно); у кінцевих елементах прізвищ на -ик, -вик, -ник, -чик, -щик, -иц, -ич, -ина, -ица, -ило, -илко (Бобрик, Карасик; Боровик, Воловик; Будник, Дудник; Богданчик, Коновальчик; Раковщик; Кошиц; Ганич, Смолич; Грицина, Тычина; Иваница, Лисица; Журило, Шумило, Ярмилко).
  • в) після г, к, х і шиплячих через и (Гиря, Гусак, Скиба, Хитько, Шиян), зокрема у суфіксальних утвореннях типу Гапчин, Паращин, Фещин, Ильчишин.
  • г) у корені слів після ц за правилами російського правопису через ы у прізвищах типу Цыганенко та через и (Цибуля, Цимбал, Цимбалюк) і, зокрема, у суфіксальних утвореннях на зразок: Яцик, Яцишина тощо.

Українські прізвища з наголошеним закінченням типу Бережний, Кошовий, Луговий, Чепурний передаються російською мовою здебільшого із закінченням -ой: Бережной, Кошевой, Луговой, Чепурной (але за традицією - композитор Степовый).

4. Українська літера і передається російською літерою и: Ивченко, Недилько, Ищук, Ищенко, Пиддубный, зокрема у прізвищах із закінченням -ий (Бабий, Козий, Топчий, Повалий).

У прізвищах, утворених від слів типу біда, білий, дід, олія, пасіка, сліпий, стріляти, хліб та ін (тобто від тих, які мали Ъ), часто і за традицією передається російським е: Гнибеда, Бедненко, Лиходед, Олейник, Стрелец, Твердохлеб тощо.

У префіксі під- іноді передається через о: Подгорный, Подгрудный.

Українські прізвища на -івський передаються російською мовою, здебільшого, через -овский, рідше - через -евский та -ивский: укр. Васильківський, Кардашівський, Лущівський, Бандріський; рос. Васильковский, Кардашевский, Лущевский, Бандривский.

Українські прізвища на -ів пишуться російською з -ив: Лесив, Лесива, Лесиву.

5. Українська літера ї передається російською літерою и: Ивженко, Ижакевич, Заика, Троицкий, Андриишин.

У складних прізвищах типу Жабоїд, Короїд, Мухоїд ї, відповідно до однокореневого російського слова (есть), передається російським е: Жабоед, Короед, Мухоед.

• 6. Апостроф передається через ъ після префіксів(Зъявин, Подъездной), через ь у коренях слів (Вьюник, Деревьяненко, Демьяненко, Марьяненко).
• 7. Сполучення йо передається через ио (Иовчук, Иосипенко, Иордан), йо (Майоров), е (Гаевой).
• 8. Сполучення ьо передається: у середині слова через е (Забреха, Шкреба); у кінці зберігається ьо (Ваньо, Федьо, Яньо).
• 9. Українські прізвища на -ця передаються російською мовою через -ца: Кияниця - Кияница, Лисиця - Лисица.
• 10. М'який знак у російському написанні зберігається майже в усіх випадках, перерахованих вище у питанні "Основні правила правопису українських прізвищ".

На відміну від українського написання, м'який знак пишеться у російських прізвищах на -ар, -ир (Бондарь, Кобзарь, Болдырь), а також у тих, що закінчуються на губний б: Голубь.

М'який знак не пишеться:

а) у прізвищах на -ськ(ий), -цьк(ий): Гайворонский, Куликовский, Старицкий.

Суфікс -зьк(ий) передається російською через -жск(ий): Запорожский, Водолажский.

• б) у прізвищах на -ець: Бабинец, Богомолец, Лавринец.
• в) у середині прізвищ, що походять від слів, які за нормами російського правопису пишуться без м'якого знака, наприклад: Гетман.
• 11. У префіксах, що закінчуються на з, перед глухими приголосними пишеться с: укр. Безкровний, Безсмертний, Розсоха; рос. Бескровный, Бессмертный, Рассоха.
• 12. Прізвища дієприкметникового походження на -ний російською пишуться з -нный: Малеванный, Мурованный.
• 13. Українські звукосполучення дж, дз у російському написанні зберігаються: Джулай, Джура, Дзюбенко, Бедзик.
• 14. Літера щ передається російським щ: Щербак, Марущак, Стельмащук. Не рекомендується передавати українське щ російським сч відповідно до написання загальних назв: Щасливец (хоч російською счастливец).
• 15. Не рекомендується змінювати початкові літери українських прізвищ (зокрема тих, що походять від імен) відповідно до російських однокореневих слів: укр. Оверченко, Олексюк, Отаманюк, Залізняк - рос. Оверченко (а не Аверченко), Олексюк (а не Алексюк), Отаманюк (а не Атаманюк), Зализняк (а не Желєзняк).

Відмінювання прізвищ у документах

Українські та слов'янські прізвища, що мають закінчення іменників І відміни, відмінюються як іменники І відміни: Дудка, Дудки, Дудці, Дудку, Дудкою, при Дудці. Особливістю відмінювання прізвищ цієї групи є те, що приголосні основи г, к, х у давальному і місцевому відмінках змінюються на з, ц, с: Кривега - Кривезі, Удовіка - Удовіці, Гречуха - Гречусі.

Прізвища із закінченнями ІІ відміни відмінюються як іменники ІІ відміни: Кривоніс, Кривоноса, Кривоносу (-ові), Кривоноса, Кривоносом, при Кривоносу (-ові).

При відмінюванні іменникових прізвищ другої відміни відбувається чергування голосних: Корінь - Кореня, Перебийніс - Перебийноса, Майстер - Майстра.

Чоловічі прізвища типу Задирако (від Задирака), Рево (від Рева), Скибо (від Скиба), Сороко (від Сорока), які іноді безпідставно вважають невідмінюваними, слід відмінювати за другою відміною: Іван Рево, Івана Рева, Івану Ревові тощо. Жіночі прізвища цього типу не відмінюються.

На відміну від однозвучних загальних назв, що мають у родовому відмінку однини закінчення -у (-ю), прізвища в цьому відмінку закінчуються на -а (-я): Вітер - Вітра, Сніг - Сніга, Борщ - Борща, Мед - Меда, Мороз - Мороза.

Прізвища прикметникового типу на -ий, -ій (чоловічого роду) -а, -я (жіночого роду) відмінюються як відповідні прикметники твердої чи м'якої групи: Швидкий, Швидкого, Швидкому, Швидкого, Швидким, Швидкому (Швидкім); Швидка, Швидкої, Швидкій, Швидку, Швидкою, Швидкій.

Чоловічі прізвища, що мають форму присвійних прикметників на -ов, -ев, (-єв), -ів (-їв), -ин (-ін) відмінюються за таким зразком: Ковалів, Коваліва, Коваліву, Коваліва, Ковалівим, при Коваліву; Зеров, Зерова, Зерову, Зерова, Зеровим, при Зерову; Степанишин, Степанишина, Степанишинові (-у), Степанишина, Степанишиним, при Степанишині (Степанишинові, Степанишину); Григор'єв, Григор'єва, Григор'єву, Григор'єва, Григор'євим, при Григор'єву.

Жіночі прізвища на приголосний та о в українській мові не відмінюються: Олена Ткаченко, Олени Ткаченко, Олені Ткаченко, Олену Ткаченко, Оленою Ткаченко, Олені Ткаченко; Надія Бойко, Надії Бойко, Надії Бойко, Надію Бойко, Надією Бойко, Надії Бойко.

Чоловічі й жіночі прізвища на -их, -ово, -аго не відмінюються: Максим Шацьких, Максима Шацьких, Максиму (-ові) Шацьких, Максима Шацьких, Максимом Шацьких, Максимові Шацьких; Марина Сірих, Марини Сірих, Марині Сірих, Марину Сірих, Мариною Сірих, Марині Сірих; Олексій Живаго, Олексія Живаго, Олексієві (-ю) Живаго, Олексія Живаго, Олексієм Живаго, Олексієві Живаго.