Залежно від характеру відмінювання, виділяють три групи складних слів:
- 1. Складні слова з невідмінюваною першою частиною. Сюди належать:
- а) складні слова з першим невідмінюваним компонентом: кафе-автомат, какао-порошок, шосе-магістраль, екс-президент і под.;
- б) складні слова, у яких перший компонент за значенням наближається до прикметника: джаз-оркестр (джазовий), компакт-диск (компактний), жокей-клуб (жокейський клуб), слайд-фільм (слайдовий);
- в) переважна більшість складних термінів, зокрема назви одиниць вимірювання, терміни, першою частиною яких є назви літер грецького алфавіту або слова, що наближаються за значенням до прикметника, ампер-, блок-, вектор-, дизель-, вакуум-, кварц-, прес-, нуль-, експрес- та ін.: ампер-година, грам-сила, бета-промені, гамма-апарат, кіловат-година, блок-система, вектор-потенціал, експрес-аналіз, дизель-генератор, прес-секретар, нуль-індикатор, експрес-аналіз;
- г) іншомовні назви проміжних частин світу: норд-вест, норд-ост, зюйд-вест;
- д) назви трав і квітів: іван-чай, ромен-салат, сон-трава, чар-зілля, розрив-трава.
- 2. Не відмінюється другий компонент у кількох іменників: програма-мінімум, програма-максимум.
- 3. Відмінюються дві частини:
- а) у назвах закладів, предметів, різноманітних явищ: бібліотека-музей, музей-квартира, вагон-ресторан, автомобіль-цистерна, виставка-продаж, виставка-ярмарок, матч-реванш, слалом-гігант, альбом-буклет;
Виняток становлять: крем-брюле, крем-сода, кран-балка, матч-турнір, марш-маневр, марш-кидок, плащ-намет;
б) у назвах осіб за посадою, професією, званням: директор-розпорядник, інженер-економіст, інженер-конструктор, секретар-координатор, технік-механік, член-кореспондент, льотчик-космонавт.
Традиційно не відмінюється перша частина таких назв осіб, як: лорд-канцлер, прем'єр-міністр, шеф-кухар, шеф-механік, шеф-повар, шеф-пілот, а також у складних назвах військових звань з компонентами генерал, капітан, інженер: генерал-лейтенант, інженер-капітан, генерал-майор, інженер-полковник;
в) у назвах тварин: кулик-сорока, пила-риба, голка-риба, але їжак-риба.
Правопис складних іменників
Складні іменники пишуться разом у таких випадках:
Якщо вони утворюються за допомогою сполучного голосного, що поєднує іменникову та дієслівну, іменникову та прикметникову, дві іменникові основи: лісовоз, чорнозем, радіостанція, тепловоз, трудодень, автострада, лісостеп (але людино-день).
Якщо іменник утворений від сполучення дієслова у формі наказового способу з іменником: перекотиполе, горицвіт, зірвиголова; Перебийніс, Горицвіт, Нечуйвітер.
Якщо іменник утворений від сполучення кількісного числівника у формі родового (для числівника сто - називного) відмінка та іменника: століття, двадцятитонка, п'ятиденка, десятирічка (але 16 - річчя).
Якщо першою частиною складного іменника виступають пів-, напів-, полу- із загальними словами: півкуля, полумисок, піваркуша, півкарбованця, напівавтомат, пів'яблука, півгодини, але перед власною назвою пів-Запоріжжя, пів-Європи, пів-Києва.
Якщо іменник утворений з трьох і більше основ: теплоелектростанція, автомотогурток, термогідродинаміка.
Складні іменники пишуться через дефіс у таких випадках:
- 1. Якщо іменник утворений без сполучного голосного з двох іменників: диван-ліжко, учитель-математик;
- - одиниці виміру: людино-день, кіловат-година, пасажиро-кілометр, тонно-кілометр;
- - назви механізмів: динамо-машина, дизель-мотор;
- - військові звання, учені посади, ступені: генерал-майор, член-кореспондент, прем'єр-міністр, унтер-офіцер, контр-адмірал, лікар-еколог;
- - перше слово називає ознаку предмета: стоп-кран, Ведмідь-гора, блок-система.
- - протилежні або близькі за змістом поняття: купівля-продаж, розтяг-стиск, експорт-імпорт, батько-мати (батьки), хліб-сіль (їжа).
- 2. Якщо першою частиною виступають віце-, екс-, лейб-, максі-, міні-: міні-футбол, максі-спідниця, лейб-гвардієць, обер-майстер, екс-чемпіон, віце-чемпіон.
- 3. Деякі назви рослин та іншомовні назви частин світу: мати-й-мачуха, розрив-трава, чар-зілля, брат-і-сестра, люби-мене (квітка), норд-ост, норд-вест.
- 4. Якщо іменник записується скорочено: л-ра - література, ф-ка - фабрика тощо.
- 5. Якщо повторюються перші частини двох слів: радіо- і телепередачі.
- 6. Якщо при іменнику стоїть інший іменник-прикладка: завод-велетень, дівчина-білявка, місто-герой.
У офіційних документах застосовуються різні типи скорочень. Усі ці скорочення повинні відповідати вимогам, закріпленим у словниках, інструкціях, статутах, довідниках (Словник скорочень в українській мові. - К., 1988.)
У ділових документах вживаються складноскорочені слова (абревіатури), та графічні скорочення.
Скорочення у документах виправдані, оскільки вони передають ту саму кількість інформації в скороченому слові меншою кількістю знаків, ніж у відповідному словосполученні. Наприклад, абревіатура ВНЗ несе в сім разів більше інформації, ніж літера, що входить до складу співвідносного словосполучення (вищий навчальний заклад).
Другою важливою причиною вживання значної кількості скорочень у мові ділових паперів є прагнення до економії місця, зменшення обсягу документа. Вживання абревіатур пояснюється також прагненням уникати повторення кількаслівних назв (наприклад: назва організації наводиться один раз в адресі, штампі).
Отже, абревіатури та графічні скорочення є одним зі способів заощадження місця на папері, скорочення часу складання документа.
Абревіатура (від лат. скорочую) - іменник, утворений поєднанням початкових літер, звуків, частин слів, словосполучень. Абревіатура має граматичне оформлення (рід, число) і функціонує як в усному, так і в писемному мовленні. Наприклад: МВС, СБУ, СНД, міськком. В абревіатурах помітна тенденція до переходу у самостійні слова (їх можна не розшифровувати, вони і так зрозумілі). Ці скорочення почали відмінюватись, мають форму роду, пишуться, переважно, великими літерами без крапок і дефісів (дефіс вживається тільки тоді, коли до буквених приєднуються ще й числові позначення на зразок ТУ-144, ІЛ-18).
Графічні скорочення мають ту ж мету, але призначені для зорового сприйняття. Наприклад: проф. - професор, див. - дивися, та ін. - та інші, і т. д. - і так далі. Вони вимовляються повністю і скорочуються лише на письмі.
Залежно від правопису та способу творення прийнято розрізняти скорочення таких типів:
- 1. Абревіатури ініціального типу (звукові, буквені), утворені з початкових літер кожного слова, наприклад: МВС, СНД, неп, ДАІ, ДУМ та ін. Майже всі ініціальні скорочення пишуться з великої літери (за винятком тих, котрі перетворилися на самостійні слова, наприклад, загс, вуз, неп).
- 2. Складноскорочені слова змішаного типу, які складаються з абревіатур та усічених слів. Пишуться вони за змішаним способом: міськвно, райвно, КамАЗ.
- 3. Складноскорочені слова складного типу (складові абревіатури), наприклад: радгосп, виконком, страйком; запчастини, ощадкаса, будматеріали; завкафедрою, завскладом.
- 4. Запозичені з інших мов, наприклад: Бі-Бі-Сі, ФІФА, ЮНЕСКО, ФІАТ, напалм (згущене рідке паливо, що використовується у запалювальних авіабомбах, ракетах) та ін.
- 5. Графічні скорочення, які використовуються на позначення посад, географічних понять, відрізків часу, кількісних визначень, назв міст, сіл, селищ, областей, районів, вулиць, проспектів і т.п. Вони мають інші правила творення і оформлення:
- а) після скорочення обов'язково ставиться крапка (крім випадків, коли наявна остання літера: р-н), наприклад: м. (місто), с. (село); обл. і т.п. Стандартні скорочення метричних мір пишуться без крапки після скорочення: м - метр, мм - міліметр, см - сантиметр, дм - дециметр, км - кілометр;
- б) зберігається написання великої і малої літер, дефісів, що були у повній назві: півн.-сх., Півн.-Крим. канал, див., акад.
Слова "оскільки", "таким чином", "тому що", "так званий" не повинні скорочуватись у документах.
Назви наукових ступенів, звань, номенклатурні назви скорочуються безпосередньо тільки перед або після власної назви: доц. Петренко В.І., інж. Захаров С.К, м. Запоріжжя;
- в) використовується повторення початкових літер: тт, рр.;
- г) дробове написання: п/с (поштова скринька), р/р (розрахунковий рахунок), а/с (абонентська скринька), н/р (навчальний рік);
- д) не скорочуються слова на голосну (крім початкової): укр. - український, пор. - порівняльний, о. - острів;
- е) слово скорочується до першого або до останнього приголосного у складі. При збігові двох і більше різних приголосних скорочення можна робити як після першого, так і після останнього приголосного: мід., мідн. (мідний), висот., висотн. (висотний).
Використовуючи абревіатури і графічні скорочення, слід дотримуватись таких вимог:
- 1. Скорочення повинне бути зрозумілим і легко розгортатися у повну назву. Тому бажано використовувати стандартні скорочення типу: ВВС - відділ внутрішніх справ, р-н - район, обл. - область.
- 2. Скорочення не повинно збігатися за формою зі словом або скороченням, уже наявним у мові. Наприклад: МТС (Московський театр сатири - міська телефонна станція) - невдале скорочення. Саме для того, щоб уникнути збігу, існують дві різні абревіатури: ДонНУ (Донецький національний університет), ДНУ (Дніпропетровський національний університет).
- 3. Скорочене слово чи словосполучення повинно зберігати однакову форму в одному тексті. Наприклад, скорочуючи слово юридичний формою юр., а другий раз юрид., ми порушуємо однотипність і однозначність документа.
- 4. Скорочення, які є назвами установ, підприємств, організацій, а також марок виробів та ін. повинні писатися з великої літери: Мінвуглепром, Міносвіти, ТУ-15, ВАЗ-69.
Якщо цифра стоїть після букв, вона поєднується через дефіс, якщо цифри перед буквами, тоді скорочене слово пишеться разом (Таурас 736Д): у марках матеріалів цифрові значки й буквені скорочення пишуться завжди разом (сталь Б2, алюмінієвий сплав АЛ5).
- 5. Слово "рік" скорочується тільки при цифрах, залишаючи одну літеру р. (крапка обов'язкова), після кількох дат ставлять дві літери рр. (між ними крапка не ставиться): 1992р., 1997 - 1998 рр.
- 6. Навчальний і фінансові роки пишуться через похилу риску, перший з двох пишеться повністю, другий скорочується на дві цифри, слово рік в цьому випадку пишеться в однині: у 1974/75 навчальному році.
- 7. Знаки №,
, % у тексті ставлять тільки перед цифрами, причому у множині вони не подвоюються, наприклад: №16,
- 7, 10, 17, 50-60 %.
- 8. При посиланні у тексті на сторінки, малюнки, рисунки, креслення, таблиці, їх слід використовувати, якщо вони стоять при цифрах, наприклад: с. 8, мал. 4, таб.5. Знак № у таких випадках не ставиться.
- 9. Скорочення типу P.S. (пізніше написане), Р.P.S. не можна використовувати у офіційних документах, оскільки після підпису не дозволяється щось дописувати. Це властиво тільки приватній кореспонденції.
Абревіатури і графічні скорочення слід вживати у ділових паперах обережно, тобто необхідно використовувати загальновідомі скорочення, щоб у тексті не виникло двозначного розуміння слів.