71. Підготовка вентиляційного повітря для приміщень виробництва нестерильних лікарських засобів.

1.При визначенні місця забору зовнішнього повітря необхідно враховувати існуючі та можливі джерела аерозольних і газоподібних забруднень (димарі, автотранспорт, газоподібні промислові викиди, квітучі рослини та інш.).

2. У системі подачі вентиляційного повітря у виробничі приміщення С і D класів чистоти застосовується НЕ одно направлений повітряний потік.

3. Розрахункову продуктивність систем вентиляції та кондиціювання повітря слід визначати виходячи з умов, необхідних для забезпечення потрібних параметрів: швидкості потоку повітря, чистоти повітря, вологості та температури в робочій зоні з урахуванням прийнятої схеми організації повітрообміну.

4. Необхідні параметри температури та вологості мають забезпечуватись системами кондиціювання повітря.

5. Системи вентиляції та кондиціювання повітря мають бути обладнані звуковбирними й віброгасячими пристроями, що знижують рівень шуму та вібрації до заданих меж, автоматичним регулюванням температури й вологості, блокуванням, сигналізацією.

6. Рекомендується використовувати рециркуляцію повітря, крім технічно обгрунтованих випадків, які враховують токсичність і вибухонебезпечність матеріалів та технологічних середовищ, що застосовуються.

7. Повітроводи слід періодично очищати та проводити їх дезінфекційну обробку. Повітроводи, фільтрувальні камери і їх конструкції мають бути виготовлені з матеріалу, стійкого до дезінфекційних розчинів. Обробка повітроводів дезінфекційними розчинами обов'язкова для виробничих приміщень, що підлягають контролю на вміст мікроорганізмів в повітрі.

8. Очищення припливного повітря має бути ступінчатим. Кількість рівнів очищення обумовлюється необхідною чистотою повітряного середовища приміщення.

9. Очищення повітря у виробничих приміщеннях С і D класів чистоти має бути триступінчатим. На кожному рівні очищення слід використовувати фільтри, що по ефективності фільтрації відповідають вимогам європейських стандартів.

10. На кожному рівні фільтри повинні відповідати наступним класам:

- для виробничих приміщень С класу чистоти:

1 рівень - не нижче класу G 4

2 рівень - не нижче класу F 7

3 рівень - не нижче класу Н 12

- для виробничих приміщеннях D класу чистоти:

1 рівень - не нижче класу G 3

2 рівень - не нижче класу F 6

3 рівень - не нижче класу Н 11

11. На кожному рівні очищення слід передбачити штуцери з метою відбору проб повітря для визначення концентрації механічних часток до та після фільтрації.

12. Заміну фільтра тонкого очищення проводять по мірі його забруднення відповідно до даних різницевого манометра, який вимірює різницю тиску повітря, що надходить на фільтр і що виходить після фільтрації.

13. Після заміни високоефективного фільтру слід провести перевірку повітряного середовища на відповідність встановленому класу чистоти для даного виробничого приміщення.

14. Кратність повітрообміну в виробничих приміщеннях С і D класів чистоти слід визначати з урахуванням особливостей технологічного процесу, розміру приміщення, обладнання, яке знаходиться в ньому, і кількості персоналу. Конкретну цифру для кожного виробничого приміщення визначають шляхом розрахунку на етапі його проектування.

15. Комфортну температуру в виробничих приміщеннях слід підтримувати на рівні (21 + - 2) градусів Цельсію взимку і (23 + - 2) градусів Цельсію влітку, відносну вологість повітря - у межах від 30 до 50 % з урахуванням технологічних вимог. У виробничих приміщеннях, в яких не проводиться контроль на вміст часток та мікроорганізмів у повітряному середовищі, відносна вологість повітря має складати від 40 до 60 %.

72. Принципи організації чистих приміщень, що застосовують у виробництві нестерильних лікарських засобів.

1. Класифікація приміщень для виробництва нестерильних лікарських засобів здійснюється в залежності від вмісту в повітрі аерозольних часток та мікроорганізмів.

2. Клас чистоти приміщення визначають за вмістом часток розміром 0,5 мкм і більше та життєздатних мікроорганізмів в 1 куб. м. повітря.

3. Приміщення необхідно класифікують в залежності від виду лікарської форми, що виробляється, стадії виробничого процесу і вимог до конкретних лікарських засобів.

4. Виробник самостійно визначає рівень чистоти повітряного середовища виробничих приміщень (робочих зон) при валідації технологічного процесу. При будівництві нових або реконструкції існуючих виробництв класи чистоти необхідно передбачати на перших стадіях розробки проектної документації.

5. Вимоги до рівня чистоти повітряного середовища залежать від того, в якому стані перебуває виробниче приміщення: "оснащеному" чи "функціонуючому".

6. "Оснащений" стан - це умова, за якої система чистого приміщення, виробниче обладнання повністю встановлені і готові до роботи, але персонал відсутній.

7. "Функціонуючий" стан - це умова, за якої система чистого приміщення і обладнання функціонують у встановленому режимі з певною кількістю працюючого персоналу.

Класифікація виробничих приміщень

1. Виробництво нестерильних лікарських засобів рекомендується здійснювати у приміщеннях класів чистоти С і D. Допускається здійснювати виробництво нестерильних лікарських засобів у приміщеннях, в яких не проводиться контроль на вміст часток та мікроорганізмів, за умови відсутності контакту відкритої продукції з навколишнім середовищем.

2. Максимально допустимий рівень вмісту часток та мікроорганізмів у повітрі виробничих приміщень відповідно до класів чистоти наведений в Таблиці 1:

- нормативи із вмісту часток у повітрі повинні дотримуватисьв усьому приміщенні, коли воно знаходиться в оснащеному стані

- максимально допустима кількість життєздатних мікроорганізмів повинна відповідати нормативним вимогам у повітрі робочої зони, коли приміщення знаходиться у функціонуючому стані.

3. Максимально допустима кількість часток у повітрі робочої зони у функціонуючому стані виробничих приміщень наведена в

Таблиці 2.

4. Якщо характер технологічного процесу і вид лікарської форми, що виробляється, не дозволяють забезпечити клас чистоти за максимально допустимою кількістю часток, то у виробництві таких нестерильних лікарських засобів допускається встановлювати клас чистоти тільки за кількістю життєздатних мікроорганізмів в 1 куб.м повітря.

5. Технологічні операції, які є найбільш критичними з точки зору можливого забруднення мікроорганізмами, рекомендується проводити в зонах, відповідних класу чистоти С.

6. Мають бути передбачені приміщення (зони) відповідного класу чистоти для сушіння і термічної обробки одягу, та підготовки персоналу.

7. Приміщення етикетування та оформлення готової продукції, зберігання готових лікарських засобів, допоміжних речовин і субстанцій, прання одягу для працюючих в виробничих приміщеннях допускається не контролювати на вміст часток та мікроорганізмів у повітрі.

Таблиця 1. Класифікація приміщень виробництва нестерильних лікарських засобів за максимально допустимою кількістю часток тf мікроорганізмів у повітрі

73. Вимоги до персоналу, що працює у чистих приміщеннях виробництва стерильних лікарських засобів.

В «чистих» виробничих приміщеннях під час роботи повинна знаходитися мінімальна кількість робітників, що передбачена відповідними інструкціями.

Середня кількість мікроорганізмів, що виділяються людиною за 1 хв, досягає 1500—3000. Тому захист ліків від забруднень, джерелом яких служить людина, одна з основних проблем технологічної гігієни, і вирішується вона завдяки особистій гігієні співробітників і використання технологічного одягу.

У чистих зонах повинна бути присутня тільки мінімальна кількість персоналу, що вимагається; це особливо важливо при ведені технологічного процесу в асептичних умовах. Інспектування і контроль, наскільки це можливо, варто здійснювати ззовні чистих зон.

Персонал, що бере участь в обробці сировини з тканин тварин або працюючий з культурами мікроорганізмів, що не використовуються в поточному технологічному процесі, не повинний входити в зони по виробництву стерильної продукції, якщо він не слідує строгим і чітко встановленим методикам по входу.

Необхідні високі вимоги до особистої гігієни і чистоти. Співробітники, зайняті у виробництві стерильних препаратів, повинні бути проінструктовані про те, що вони зобов'язані доповідати про будь-які обставини, що можуть бути причиною поширення анормальної кількості або типів забруднень; при виникненні таких обставин бажані періодичні перевірки здоров'я співробітників. Дії, що приймаються по відношенню до персоналу, що може стати джерелом мікробіологічної контамінації, повинні визначатися призначеною компетентною особою.

Переодягатися і митися необхідно відповідно до письмових методик, розроблених так, щоб звести до мінімуму ризик контамінації одягу для роботи в чистих зонах і не внести забруднення в чисті зони.

Персонал, що входить у виробниче приміщення, повинний бути одягнений у спеціальний одяг, що відповідає виробничим операціям, які вони виконують. Технологічний одяг персоналу повинен відповідати класу чистоти тієї зони, у якій він працює, і виконувати своє основне призначення — максимально захищати продукт виробництва від часток, що виділяє людина.

Основне призначення технологічного одягу працівників — максимально захищати продукт виробництва від часток, що виділяє людина. Особливе значення має тканина, з якої виготовляється технологічний одяг. Вона повинна володіти мінімальним ворсовиділенням, пилеємністью, пилепроникністю, а також повітропроникністю не нижче 300 м3/(м2/с), гігроскопічністю не менш 7%, не накопичувати електростатичного заряду. За кордоном для технологічного одягу застосовують тканини з поліефірних, поліпропіленових або поліалкідних волокон. У нас у країні використовується тканина з лавсану з бавовною (артикул 82138). Технологічний одяг персоналу повинен відповідати класу чистоти тієї зони, у якій він працює.

До персоналу і технологічного одягу, призначеної для зон різних типів, пред'являються наступні вимоги:

Клас D: Волосся повинно бути покритим. Варто носити захисний костюм загального призначення, відповідне взуття або бахіли.

Клас С: Волосся повинно бути покритим. Варто носити костюм зі штанами (цільний або, що складається з двох частин), що щільно облягає зап'ястя, з високим коміром і відповідне взуття або бахіли. Одяг і взуття не повинне виділяти ворс або частки.

У приміщеннях класу чистоти А/В варто носити стерильний брючний костюм або комбінезон, головний убір, бахіли, маску, гумові або пластикові рукавички. По можливості, варто використовувати одноразовий або спеціалізований технологічний одяг і взуття з мінімальним ворсовиділенням і пилеємністю. Нижня частина штанів повинна бути захована усередину бахил, а рукава — у рукавички.

До працюючим у чистих зонах, необхідно пред'являти високі вимоги у по відношенню до особистої гігієни і чистоти. У чистих приміщеннях не можна носити ручні годинник, ювелірні вироби, косметику.

Велике значення грає і частота зміни одягу, що залежить від кліматичних умов і пори року. При наявності кондиціонерного повітря одяг рекомендується змінювати не рідше 1-го разу в день, а захисну маску кожні 2 години. Гумові рукавички варто змінювати після кожного контакту зі шкірою лицця, а також у будь-якому випадку, коли виникла небезпека їхнього забруднення.

Весь персонал (включаючи зайнятий прибиранням і технічним обслуговуванням), що працює в чистих зонах, повинний проходити систематичне навчання по предметах, що відносяться до правильного виробництва стерильних продуктів, включаючи гігієну й основи мікробіології.

*- у приміщеннях D класу чистоти максимально допустима кількість життєздатних мікроорганізмів у повітрі може складати 500 КУО/куб.м, якщо в процесі валідації буде доведено, що при цьому не відбувається погіршення якості лікарського засобу за показником "мікробіологічна чистота".

Таблиця 1.Максимально допустима кількість часток у повітрі робочої зони під час технологічного процесу

* - вимоги до цих зон встановлює виробник при валідації технологічного процесу