138
Що являє собою організаційна структура управління проектом? Чим вона відрізняється від організаційної форми?
Які базові засади створення організаційної структури проекту?
Чим відрізняється структура управління проектами і процесами?
Які принципи формування проектних груп?
Які базові елементи організаційної структури управління проектами?
У чому зміст функціонального та цільового підходів? Які їх переваги та недоліки?
Які можна виділити особливості функціонування проектної організаційної структури управління?
Які основні переваги та недоліки матричної організаційної структури?
Охарактеризуйте основні види матричної ОСУ. В яких проектах застосовується кожна з них?
Чому, на Вашу думку, більшість підприємств при
реалізації проекту використовують змішану структуру управління?
— це:
а) сукупність взаємозалежних органів управління проектом, що перебувають на різних рівнях системи; б) організація взаємодії та взаємовідносин учасників
інвестиційного процесу;
в) система зв'язків між окремими виконавцями і
групами, які працюють над проектом; г) усі відповіді правильні.
139
а) керівництво здійснює лінійний керівник через групу підпорядкованих йому функціональних керівників, кожний з яких керує певними підрозділами в межах доручених функцій;
б) створюються тимчасові проектні групи, які очолюють керівники проектів, ці групи формують зі спеціалістів відповідних функціональних відділів;
в) створюється спеціальний підрозділ для розв'язання конкретного завдання, а керівники проектів зосереджують свою увагу на виконанні конкретних завдань;
г) правильна відповідь відсутня.
При розв'язанні проблемних завдань, пов'язаних із переорієнтуванням цілей організації чи зміною шляхів їх досягнення, найефективнішою
формою реалізації проектів є:
а) матричне управління;
б) функціональне управління; в) проектне управління; г) дивізійне управління.
ВАТ "Укрбудматеріали" планує реалізувати великий проект із будівництва об'єкту, необхідне сукупне управління трудовими,
фінансовими,матеріальнимита
енергетичними ресурсами, оперативне виконання у встановлені строки. Яка із
перелічених організаційних структур найбільше відповідає вихідним даним:
а) функціональна;
б) матрична;
в) проектна;
г) дивізійна.
140
Фармацевтична фірма працює з великою кількістю складних технологій, планує реалізувати проект налагодження випуску унікальних ліків за новою технологією у термін 8 міс. Яка із перелічених організаційних структур найбільше відповідає вихідним
умовам:
а) функціональна;
б) матрична;
в) проектна;
г) дивізійна.
Чи можна застосовувати функціональну, матричну і проектну організаційні структури
управління разом у межах одного проекту на різних рівнях і фазах управління ним:
а) так;
б) ні.
Для якої організаційної структури характерна
проста система планування та звітності, у якій всі члени команди тісно взаємодіють:
а) функціональної;
б) матричної;
в) проектної;
г) дивізійної.
Структура модульного зв'язку функціонує:
а) на базі модулів, виконавці яких є повноправними членами проектної команди та залучаються до проектів на певний проміжок часу;
як створена в процесі проекту команда, яка
забезпечує учасників необхідною інформацією;
в) як скомбінована система виконавців проекту та
носить назву модулів;
г) вірна відповідь відсутня.
141
Якщо команда учасників проекту формується з фахівців однієї спеціальності (професії) та за
відповіднимпринципомоб'єднуєтьсяу
функціональні підрозділи, то такий підхід має назву:
а) функціональний;
б) цільовий;
в) матричний;
г) управлінський.
10. Якщо в складній ієрархічній структурі керівники проміжних ланок спеціалізуються за предметною ознакою, то організаційна структура формується:
а) по функціях проектування, планування, контролю тощо;
б) на основі виконання спеціальних розділів проекту або спеціальних видів робіт;
в) на основі керівництва об'єктів, розташованих у різних районах;
г) правильна відповідь відсутня.
Охарактеризуйте організаційні структури управління за такою схемою:
Сфера Якісна найбільшого характеристика
Схема ефективного побудови
використанн переваги недоліки
я
Проектна
Матрична
Функціональн
а
Змішана
142
Ноздріна Л.В. Управління проектами: підручник/ Л.В. Ноздріна, В.І. Ящук, О.І. Полотай / за заг. ред. Л.В. Ноздріної. — К.: Центр учбової літератури, 2010.
— 432 с.
Строкович А.В. Управление проектами: учеб. пос. /
А.В. Строкович. – Х. : Изд-во НУА, 2005. – 180 с.
Тарасюк Г.М. Управління проектами : навч. посіб.
/ Г.М. Тарасюк. – 3-тє вид. – К. : Каравела, 2009. – 320 с.
Управление инновационными проектами и программами: учебное пособие / В.В. Быковский, Е.С. Мищенко, Е.В. Быковская и др. – Тамбов : Изд-во ГОУ ВПО ТГТУ, 2011. – 104 с.
Управление проектом. Основы проектного управления: учебник / [под ред. проф. М.Л. Разу]. –
М.: Кнорус, 2006. – 768 с.
Управління проектами: навч. посіб. до вивчення дисципліни для магістрів галузі знань 07 «Управління та адміністрування» спеціальності 073 «Менеджмент» спеціалізації: «Менеджмент і бізнес-адміністрування», «Менеджмент міжнародних проектів», «Менеджмент інновацій», «Логістика»/ уклад.: Л.Є. Довгань, Г.А.Мохонько, І.П Малик. – К.: КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2017. – 420 с.
Черленяк І.І. Менеджмент міжнародних проектів: навч.посіб. / І.І.Черленяк, О.В.Лукша, П.А.Рябоконь, Є.О.Лукша. – Ужгород: ПП «АУТДОР-ШАРК», 2015. – 632 с.
Ярошенко Ф. А. Управление инновационными проектами и программами на основе системы знаний Р2М / Ф.А. Ярошенко, С.Д. Бушуев, Х.
Танака. – К. : 2011. – 268 с.
143
6.1. Завдання, методи та загальний порядок проведення експертизи інноваційних проектів.
6.2. Особливості державної реєстрації та експертизи інноваційних проектів.
6.3. Експертиза окремих аспектів проекту.
6.3.1. Експертиза технічних аспектів проекту.
6.3.2. Екологічний аналіз проекту.
6.3.3. Експертиза ринкового потенціалу проекту.
6.3.4. Фінансово-економічна експертиза проекту.
6.3.5. Експертиза проекту у соціальному аспекті.
6.3.6. Експертиза проекту в інституційному аспекті.
Експертиза в широкому розумінні являє собою аналіз або дослідження, проведене залученими фахівцями (експертами), експертною комісією, що завершується оформленням акту чи висновку, а в окремих випадках – видачею сертифікату якості чи відповідності (у випадку перевірки якості товарів, робіт, послуг).
Законі України «Про наукову і науково-технічну експертизу»28 дається таке визначення: «Наукова і науково-технічна експертиза – це діяльність, метою якої
дослідження, перевірка, аналіз та оцінка науково-технічного рівня об'єктів експертизи і підготовка обґрунтованих висновків для прийняття рішень щодо таких об'єктів».
Наукова і науково-технічна експертиза у сфері
науково-технічних розробок та дослідно-конструкторських робіт, фундаментальних і прикладних
досліджень, у тому числі на стадії їх практичного
28 Закон України “Про наукову та науково-технічну експертизу” [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua /laws/show/51/95-вр
144
застосування (впровадження, використання, наслідки використання тощо), проводиться науково-дослідними організаціями та установами, вищими навчальними закладами, іншими організаціями та окремими юридичними і фізичними особами, які акредитовані на цей вид діяльності. Експертиза є обов'язковим етапом практично будь-якої діяльності, оскільки покликана
оцінити відповідність результату діяльності запланованими показниками.
Процедури експертизи інноваційних проектів дуже різноманітні, вони постійно вдосконалюються та оптимізуються, проте основні критерії оцінки зазвичай залишаються незмінними.
Основна мета експертизи – визначення інвестиційної привабливості та здійсненності проекту. Завдання експертизи полягає в оцінці наукового і технічного рівня проекту, можливостей його виконання та ефективності. Експертна оцінка надається на основі аналізу науково-технічного змісту проекту, кваліфікації управлінського потенціалу колективу та ринкового попиту на продукт проекту. При конкурсному виборі проектів експертиза здійснюється на основі порівняльного аналізу. На підставі експертизи приймаються рішення про доцільність і обсяги фінансування.
Існують три основні методи експертизи інноваційних проектів29.
Описовий метод поширений у багатьох країнах. Його суть полягає в тому, що розглядається потенційний вплив результатів здійснюваних проектів на ситуацію на визначеному ринку товарів і послуг. Отримувані результати узагальнюються, складаються прогнози і враховуються побічні процеси. Основний недолік цього методу полягає в тому, що він не дозволяє
29 Управление инновационными проектами и программами: учебное пособие / В.В. Быковский, Е.С. Мищенко, Е.В. Быковская и др. Тамбов: Изд-во ГОУ ВПО ТГТУ, 2011. С.19.
145
коректно зіставити два і більше альтернативних варіанти.
Метод порівняння положень «до» і «після» дозволяє брати до уваги не тільки кількісні, але і якісні показники різних проектів. Проте цьому методу властива висока ймовірність суб'єктивної інтерпретації інформації і прогнозів.
Порівняльна експертиза – це порівняння становища підприємств і організацій, які отримують державне фінансування і які не отримують його. У цьому методі увага акцентується на порівнянність потенційних результатів здійснюваного проекту, що є однією з вимог перевірки економічної обґрунтованості
конкретних рішень щодо фінансування короткострокових і швидкоокупних проектів.
Експертиза містить не тільки кількісну, а й якісну оцінку проектів. При прийнятті рішень враховуються оцінки, висловлені кожним членом експертної групи. Експертна оцінка надається на основі аналізу наукового змісту проекту та наукового потенціалу автора (або авторського колективу).
У загальному вигляді порядок експертизи можна подати таким чином. Як правило, передбачаються кілька рівнів експертизи.
Перший рівень – попередній розгляд пропозицій експертною радою та вирішення таких завдань:
- відбір проектів для участі в експертизі другого рівня;
- складання мотивованих висновків за відхиленими проектами;
- призначення двох-трьох незалежних експертів за кожним проектом, що пройшов на наступний рівень експертизи. При цьому враховуються спеціалізація та кваліфікація експерта, а також обставини, що ускладнюють об'єктивну експертизу. Це може бути пов'язане з "конфліктом інтересів": не збігаються наукові інтереси експерта та змісту проекту; експерт