Курсовая работа (т): Писанкарство - як вид народного художнього промислу на уроках в початкових класах

Основним інструментом для написання писанки є писачок. Раніше його виготовляли зі шматочка тонкої фольги, переважно мідної, яку скручували на голці у вигляді трубочки або конуса (мал.1). Цю трубочку вкладали у розколену частину палички і перев’язували ниткою навхрест. При цьому трубочка виходила чи з одного боку, чи з обох боків, тобто писачок має один чи два носики. Один із носиків був тонший, а другий - товщий (для наведення ліній різної товщини). Такий інструмент у різних місцевостях називався "писак", "кістка", "дідік", "мигулка". Потрібно зазначити, що такий писачок не можна гріти на відкритому полум’ї , бо згорить паличка, тож спочатку розігрівали віск у череп’яній посудині, куди потім і опускали писачок. Гарячий віск набирався у трубочку і деякий час залишався горячим всередині писачка.

Такий інструмент подекуди готують і зараз, але найзручнішим у роботі є писачок, виточений зі шматочка мідного або латунного прута (мал. 2). При роботі з таким інструментом будемо нагрівати його металеву частину у полум’ї свічки, після чого набиратимемо через широкий отвір віск. Час від часу необхідно підігрівати писачок на вогні для підтримування постійної температури, та набирати віск, а також при потребі чистити писачок шматочком металевого дротика з боку вузького отвору.

1.3    Технологія написання писанки

Розглянемо технологію виконання писанки на прикладі писанки-крапанки із Київщини (мал.3).

На поверхні готової вже крапанки будуть крапки білого, жовтого та зеленого кольорів на червоному тлі. Беремо у ліву руку яйце, а у праву - писачок (так, як тримаємо ручку). Пальці повинні бути настільки близько до металевої частини писачка, щоб під час виконання роботи мізинцем та безіменним пальцем спиратися на яйце. Запалюємо свічку і встановлюємо її на підставку. Далі потрібно нагріти писачок та набрати воску. Підносимо писачок до яйця і малюємо на шкарлупі крапки або кружечки, але тільки ті, які мають бути білого кольору. Віск при цьому витікає через тонкий отвір писачка. Не слід малювати крапки дуже густо, щоб залишити місце для крашанок іншого кольору. Після закінчення цього етапу роботи яйце кладемо на ложку та обережно опускаємо у баночку з оцтом на 3-4 с. Ложкою - виймаємо з оцту й обережно беремо пальцями яйце, намагаючись не подряпати підготовлену до фарбуванню поверхню, після чого відразу кладемо яйце до жовтої фарби.

Фарбується писанка в середньому 5 хв., після чого виймаємо її ложкою й обережно витираємо ганчіркою, "промокаючи" поверхню. Після остаточного висихання знов наносимо крапки воском уже по жовтій поверхні - ці крапки залишаються жовтими. Далі фарбуємо писанку в зеленій фарбі. В оцет опускати писанку вже не потрібно. По висушеній поверхні зеленого кольору знов малюємо воском крапки. І, нарешті, опускаємо до червоної фарби. Таким чином, під восковими крапками залишаються кольори: білої шкарлупи, жовтий, зелений, - тобто віск щоразу захищав ділянки потрібного кольору, а не покриті воском ділянки перефарбовувались у інший колір. Зазначимо, що саме такою має бути послідовність нанесення кольорів, а чорна фарба, в яку дуже часто зафарбоване тло писанки, має бути завжди останньою.

Крапанка готова. Тепер знімемо віск із поверхні, поступово нагріваючи ділянки яйця у полум’ї свічки і витираємо розігрітий віск ганчіркою. Зазначимо, що підносити писанку до свічки збоку, для того, щоб писанка не вкрилась кіптявою. Зручніше знімати віск за допомогою полум’я газової плити, але найкраще покласти її на кілька хвилин до нагрітої духовки або, як це робили раніше, - до печі.

Якщо необхідно видути писанку, то робимо це до знімання воску за допомогою надфіля, яким спочатку проколюємо писанку з одного торця й обертальними рухами робимо невеликий (діаметром 3 мм) отвір у шкарлупі. Повторюємо це і з іншого боку. Потім тримаємо писанку над склянкою, дмухаємо "грушею" в один отвір, через інший витікатимуть білок і жовток.

Наступною може бути писанка за малюнком, утвореним за допомогою тонких білих ліній на будь-якому тлі. Прикладом таких традиційних писанок можуть бути "Кривульки з сосонками" з Підляшшя (мал.4).

Мал. 4                                    Мал.5

Для написання такої писанки скористаємось олівцем. Нанесемо малюнок довільно. Наберемо в писачок віск і обведемо всі намальовані олівцем знаки. Далі писанку опускаємо в оцет та в потрібно фарбу. Після висушування з пофарбованої писанки знімаємо віск. При цьому стиратимуться і лінії, нанесені олівцем.

Більше складним для виконання є писанки з багатоколірним малюнком. Виконаємо писанку "Зірку" з Полтавщини (мал.5).

Промені зірки почергово є червоними та зеленими, поверхня поза червоними променями є жовтою, а поза зеленими - червоною. Отже, спершу нанесемо малюнок за допомогою олівця і писачком наведемо воскові контури малюнка. Після фарбування у жовтій фарбі малюємо ті ділянки малюнка, що мають бути жовтого кольору, тобто тло поза червоними променями. Для покривання воском великих ділянок писачок слід нагріти більше, бо від температури воску залежить товщина лінії. Віск має лягти широкими лініями, ніби "заливаючи" поверхню. Недостатньо нагрітий писачок залишає "подряпану поверхню", куди під час подальшого фарбування проникне фарба іншого кольору. Закривши таким чином потрібні ділянки, опускаємо яйце у зелену фарбу і покриваємо воском промінці зірки, що мають бути зеленими. Останньою фарбою є червона, нею зафарбовуються всі інші ділянки, що досі були не захищені воском.

Дуже привабливими є писанки з блідим тлом, що виконуються методом "відбілювання". Прикладом може бути писанка з Сумщини із зображенням "Дерева життя" на білому тлі. Контур малюнка - жовтого кольору, квіти - червоні, листки - зелені. Після нанесення малюнка олівцем фарбуємо писанку в жовтій фарбі і тільки тоді наводимо воском контури орнаменту. Далі фарбуємо в червоний колір. Закривши воском потрібні елементи, що є червоними, кладемо зелену фарбу з наступним покриттям воском ділянок, що мають бути зеленими. Далі поміщуємо писанку у відбілювач. Тло стає білим. Після відбілювання обов’язково промиваємо писанку у воді.

.4      Різновиди орнаментованих яєць та їх особливості

Поруч із писанками гідне місце в народному декоративно-прикладному мистецтві займають інші види декоративних яєць, що мають свої відмінні технології виготовлення і не можуть називатися в повному розумінні цього слова писанками.

Найбільш розповсюдженими є крапанки, дряпанки, бісерки, крученики, мальованки. Перелічені види є традиційними і розповсюдженими у всіх регіонах України. (Додаток В)

Крапанка - малюнок складається з крапочок, зроблених восковою свічкою по яйцю, фарбованому почергово у різнокольорових фарбниках. Традиційна технологія виготовлення крапанки є відносно простою, в порівнянні з виготовленням писанок. Для виготовлення крапанки, зачерпнувши писачком віск, закрапують ним лише місця, що повинні залишитися незафарбованими. Після цього яйце занурюють у найсвітлішу фарбу, найчастіше рожеву. Після висихання фарби, поверхню яйця вкривають восковими цятками, які потім залишаться жовтими. Якщо треба залишити зелені цятки, то вмочивши сірник у зеленку, малюють зелені цятки, які покривають воском. Потім яйце занурюється у червоний барвник. На червоній фарбі закапують воском ті місця, які мають залишитися червоними. Насамкінець загальне тло забарвлюють якоюсь темною фарбою, частіше вишневою. Після цього яйце кладуть в не дуже гарячу духовку або піч. Після того як віск розм'якає, його обережно витирають м'якою тканиною.

Дряпанка - один з перших різновидів орнаментованих яєць. Темно-коричневе або пофарбоване в цибулинні біле яйце з видряпаними на ньому малюнками. Інструментом може слугувати гострий ножик, скальпель, шило, циганська голка, будь-що, чим можна шкрябати. Малюнки на шкрябанках здебільшого рослинні з огляду на специфіку техніки вишкрябування. Техніка дряпанки популярна в країнах Центральної і Східної Європи, зокрема у Польщі, Словенії, Україні.

Крученки ("мотанки") - яйця, обмотані нитками по горизонталі, від вершка до низу, нитка в нитку або за певним малюнком, за допомогою клею нитки тримаються на яйці.

Крашанки - зафарбовані в один колір яйця. Крашанки бувають варені, призначені для того, щоб "розговітись": їх фарбують переважно в червоний колір (інші назви: "слива", "галка", "галунка"). Водою, у якій лежала галунка, першого Великоднього ранку вмивається в родині дівчина на виданні, щоб бути гарною і вдало вийти заміж. Крашанками гралися діти в "битка", "котка", "ворота".

Бісерки ("вощанки", "восковки") - яйця, покриті однорідним шаром воску, в який "втоплювалися" розігріті на вогні бісеринки за певним малюнком. Оздоблювалися стрічками, кольоровим папером.

Мальованка - яйце, розписане за допомогою пензлика олійними, акварельними фарбами або гуашшю. У монастирях, де здебільшого їх виготовляють, мальованки прикрашають стрічками, кольоровим папером.

1.5    Символіка знаків

Орнамент писанки складається з поєднання знаків, що відображають певні символи. Маючи знання про символи і знаки, ми можемо "прочитати" писанку з більшою чи меншою достовірністю, бо з плином часу знання символу іноді змінювалося на абсолютно протилежне і первинний зміст нанесеної на яйце інформації нівелювався. Але з упевненістю можемо говорити про писанку як символ збереження життя, плодючості, розмноження і розвитку.

Орнаменти писанок збереглися недоторканими завдяки дбайливій традиції не вносити в них ніяких змін і передавати древні малюнки з роду в рід. Так до наших днів дійшли сотні писанок, про які можна впевнено сказати, що вони старовинні. Ми, українці, володіємо неймовірним скарбом - тисячі писанок XIX століття зберігаються в державних музеях України. Тож не порушуймо традицій! Зберігаймо традицій! Зберігаймо традиції старовинних зразків писанок тих міст і сіл, де сакральна сила писанки оберігатиме нас.

Символи на писанках поділяються на дві великі групи: символи вогню та символи води. Ці дві стихії (вода та вогонь), поєднуючись, народжують життя. І, як правило, знаки обох символів присутні кожній писанці,підтверджуючи життєдайність орнаменту. (Додаток Г )

Ознайомимося детальніше з символікою писанок:

Символи води

"Безкінечник" - символізує вічність, плинність життя, періодичність змін пір року, сонячний рух, перебіг подій.

"Грабельки" - з’єднують небесну та земну вологу: хмарка, з якої йде дощ, сприяє плодючості.

"Риба" - символ здоров’я, знак води, родючості, давній символ життя і смерті; у християнстві - символ Ісуса Христа.

"Дощові потоки" - небесна волога, що падає з неба, тобто дощ. Життєдайне значення.

"Сігма" ("юрок") - знак змія, символічне зображення бога підземного царства, що у вигляді блискавки викликає дощ. Змія вважали охоронцем домашньої оселі.

Символи вогню

"Сонце" - небесний вогонь, джерело життя.

"Зірка" - відображає сонце, символ неба та порядку небесних світил, знак космосу.

"Трикветр" - вогонь, передає ідею триєдності світу, знак, пов'язаний з неолітичним богом землі, що володіє вогнем. Символ сили. "Свастика" - знак, що сприяє народженню дітей, в сонячному культі символізував рух сонця. Знак чотирьох сторін світу.

"Хрест" - знак тривимірного Всесвіту; хрест здатний розширюватися в будь-якому напрямку, отже, означає вічне життя. Вертикаль - лінія небесна, духовна, чоловіча. Це - вогонь. Горизонталь - лінія земна, пасивна, жіноча. Це - вода. Поєднання цих двох стихій символізує життя.

Символи родючості, розвитку, збереження життя

"Богиня Берегиня" (або "Богиня Мокоша", "Богиня Жива", "Велика Богиня") - символ життя і родючості, охоронниця всього сущого на землі.

"Косий хрест" - так званий "хрест Святого Андрія"; у добу палеоліту - символ Богині неба, знак родючості.

"Ромб", "квадрат" - знаки, що позначають зоряне поле, загальний символ жіночої основи в природі. Сітка та решето, що є в квадратах, символізують силу оберегу від злих духів, здатність відокремлювати добро від зла.

"Дерево життя" - світове космічне дерево, завдяки симетрії здатне встановлювати гармонію та спокій. Дерево роду, втілення родоводу сім’ї, сімейного оберегу. Дерево життя - це вісь, що поєднує потойбічний світ та майбутнє, це стрижень, за яким відбувається спілкування світів.

Рослинні символи

"Сосонка" - зелена травичка, що найпершою з’являється навесні, плететься, наче змійка, є провісником весни.

"Дубовий лист" - знак Перуна, Бога. Чоловічої, сонячної енергії, знак розвитку життя, захисту сили, довголіття. У християнстві дуб - символ сили Христа, твердості у вірі.

"Вербова гілочка" - жіночий знак, втілення сили у слабкості, відновлення здоров’я та життєдайних сил. Верба - дерево космічне, встановлює лад та порядок.

"Сливка", "яблунька" - символізує любов, злагоду, плодючість, знання, мудрість, має властивості причаровувати хлопців.

"Виноград" - символ дружби, братерства, доброзичливості, вірної любові.

"Квітка" - символізує чисті душі дітей, що мають народитися, чистоту промислів та дій.

Тваринні символи

"Олень", "коник" - пов’язаний із сонцем, щоденно на своїх рогах виносить сонце на небо. Олень - чистота, що приносить людям світло, сонце, вогонь, вважався провідником душ померлих у потойбічному світі. Пізніше ці культово-міфологічні уявлення були перенесені і на коня.

"Баранчик" - захист від зла, поганого ока, символізує чоловічу енергію,творче начало, оновлення, благополуччя, багатство.

"Пташка" - символізує щастя, любов; птах - істота священна, символ вічності, безсмертної душі, божественного прояву душ мертвих. За повір’ям, душа людини залишає землю у вигляді птаха.

"Рак" - знак багатства.

"Метелик" - провісник легкого, спокійного життя для дівчинки, жінки.

"Півень", "гребінець півня" - символ сонця, вогню, світла, пильності та войовничості, жертовності. У наших пращурів півень вважався передвісником зорі, сходу сонця, а також пробудження життя. Гребінь півня - захист від пожежі.

"Медвежі лапи", "вовчі зуби" - знаки перестороги.

"Заячі вуха" - знак уваги, обережності.

Качині лапки", "гусячі лапки" - знаки захисту свійських птахів від хвороб. "Баранячі роги" - емблема зеленої рослинності, її пробудження і розквіту весною.

Християнські символи

"Церква-вежа" - символ вічного Бога, спасіння, радості, любові, берегиня усього прекрасного, доброчинності і чистоти, духовного єднання, освіти і культури.

"Божа ручка" - охоронний знак, символізує силу, владу; підняті догори руки під час молитов - то звертання до вищих сил. Тому піднята рука - символ присутності Бога.

"Хрест" - православ’я тлумачить його як "знаряддя рятівної смерті нашого Ісуса Христа", символ Нового Заповіту, символ перемоги над смертю, перетину небесного і земного, що знаменує предвічну таїну створення Всесвіту.

.6 Символіка кольору

Символіка кольору в контексті з символічними знаками має неабияке значення. Ці знання важливі для сприйняття писанки як оберегу.

Жовтий - колір небесних світил: сонця, зірок, місяця. Приносить приплід, достаток, урожай.

Зелений - колір весни, пробудження природи, всього живого, що є на світі, символ перемоги над хворобою.