Материал: Posobie_Semenovoi_E_D

Розглянемо основні види ризиків.

Політичний ризик – це можливість виникнення збитків чи скорочення обсягу прибутку внаслідок державної політики. Політичний ризик зумовлений можливими змінами курсу, зсувами пріоритетів на урядовому рівні. Його врахування є особливо актуальним у країнах з неусталеним законодавством, з відсутністю традицій і загальної культури підприємництва. Політичний ризик притаманний підприємницькій діяльності і його неможливо уникнути. Його можна лише прогнозувати й враховувати. Слід зазначити, що спроби врахування політичного ризику, зумовленого діями окремих державних діячів чи урядів, відносяться ще до ХІХ ст. Так, відомий банкір Ротшильд так організовував систему інформації про політичні події, що отримував повідомлення про них на декілька днів раніше, ніж уряд.

Про важливість урахування політичного ризику в підприємницькій діяльності свідчить і те, що для аналізу й оцінювання політичного ризику створена світова мережа спеціалізованих аналітичних центрів як комерційного, так і некомерційного характеру. У розвинутих країнах нараховується понад 500 таких центрів.

Оскільки на політичні ризики підприємець безпосереднього впливу не має, то їх слід віднести до групи зовнішніх ризиків.

Соціальний ризик може виражатися в ризику конфліктів із громадськістю і ризику, що пов’язаний з працівниками підприємства (окремим або групою).

Як окремий випадок соціальних ризиків, можна розглядати і демографічні ризики, специфіка яких полягає у тому, що вони можуть спричинити виникнення інших видів ризиків (наприклад, ризиків, пов’язаних із реалізацією продукції).

Екологічний ризик – ризик нанесення збитку навколишньому середовищу. Відповідно до державних стандартів – це ймовірність негативних наслідків від сукупності шкідливих впливів на навколишнє середовище, які спричинять необоротну деградацію екосистеми, нанесення збитку навколишньому природному середовищу.

117

Адміністративно-законодавчі ризики – ризики, що здійснюють вплив на діяльність суб’єктів господарювання та виникають внаслідок адміністративних і законодавчих змін.

Джерела даної групи ризиків:

-введення відстрочки (мораторію) на різні види платежів, включаючи і зовнішні;

-несприятливі зміни в податковому законодавстві;

-обмеження в конвертації національної валюти (обміні її на іноземну);

-проблеми, пов’язані з обмеженням прав власності щодо продукції, яка створюється підприємством;

-ймовірність виникнення конфліктів підприємства з законодавством. Специфіка їх прояву досить сильно залежить від специфіки країни

функціонування суб’єкта господарювання та місця розташування його контрагентів.

Виробничий ризик пов’язаний з виробництвом продукції, товарів і послуг; із здійсненням будь-яких видів виробничої діяльності, в процесі якої підприємці стикаються з проблемами неадекватного використання сировини, підвищенням собівартості, збільшенням втрат робочого часу, неефективним використанням нових методів виробництва.

До основних причин, що зумовлюють виробничий ризик, можна віднести:

∙зниження намічених обсягів виробництва та реалізації продукції внаслідок спаду продуктивності праці, простоїв обладнання, втрат робочого часу, відсутності в потрібний момент часу необхідної кількості матеріалів та комплектуючих, підвищення відсотка браку;

∙зниження цін, згідно з якими планувалося реалізовувати продукцію та послуги, у зв’язку з їхньою недостатньою якістю, несприятливими змінами у ринковій кон’юнктурі тощо;

∙збільшення питомої ваги затрат матеріальних, енергетичних, паливних ресурсів, зростання транспортних витрат, торговельних накладних та інших побічних витрат;

118

∙зростання фонду оплати праці з причин перевищення очікуваної чисельності працюючих чи внаслідок перевищення рівня заробітної плати окремим працівникам;

∙зростання податків та інших відрахувань внаслідок змін ставки оподаткування тощо;

∙низький рівень дисципліни постачання, зокрема, збої в постачанні палива, електроенергії тощо;

∙фізичне та моральне зношення основних фондів (обладнання) тощо. Комерційний ризик – це ризик, що виникає в процесі реалізації товарів і

послуг, вироблених чи куплених підприємцем. Деякі з основних причин комерційного ризику:

∙зниження обсягів реалізації внаслідок зниження попиту або витіснення даного товару конкуруючими товарами (замінниками) або запровадження обмежень на продаж даного товару тощо;

∙підвищення закупівельної ціни товару в процесі здійснення підприємницького проекту;

∙втрата частки товару;

∙погіршення якості товару в процесі зберігання чи транспортування, що

спричиняє зниження його ціни тощо.

Транспортний ризик – це ризик, що виникає у зв’язку з транспортними операціями, тобто процесом переміщення матеріальних цінностей і людей в просторі, і пов’язаний з потенційною можливістю зниження споживчих властивостей об’єктів і порушення умов їх переміщення.

Існує досить велика кількість ознак, за якими можна класифікувати транспортні ризики. Зазвичай їх розподіляють на чотири групи (E, F, C і D) згідно з міжнародним стандартом їх класифікації за відповідальністю, що був розроблений Міжнародною Торговельною палатою в Парижі в 1919 р. та уніфікований у 1936 р:

- умови, що відносяться до першої групи (Е), передбачають мінімальні зобов’язання для продавця, які полягають у тому, що постачальник тримає товар

119

на своїх власних складах, ризики приймають на себе постачальник і його банк до моменту прийняття товару покупцем.

-відповідно до умов групи F продавець вважається таким, що виконав свої зобов’язання після моменту передачі товару перевізнику згідно з інструкціями, отриманими від покупця;

-за умовами групи С продавець самостійно укладає договір перевезення і оплачує перевезення до вказаного у контракті місця прийому товару покупцем;

-умови групи D передбачають такі ситуації, за яких всі ризики, пов’язані з транспортуванням товару, бере на себе продавець.

Ймовірність виникнення втрат фінансових ресурсів у зв’язку з непередбаченими змінами у обсягах, дохідності, вартості капіталу, структурі активів та пасивів обумовлює виникнення фінансових ризиків. Їх поділяють на наступні види:

-ризики, пов’язані з купівельною спроможністю грошей;

-ризики, пов’язані з вкладенням капіталу (інвестиційні ризики);

-ризик незабезпечення господарської діяльності необхідним фінансуванням;

-ризики непередбачення витрат і перевищення кошторису витрат на виробництво.

Ризики, пов’язані з купівельною спроможністю грошей, включають:

-інфляційний ризик – ризик того, що при зростанні темпів інфляції, одержувані грошові прибутки знецінюються з погляду реальної купівельної спроможності швидше, ніж зростають;

-дефляційний ризик – ризик того, що при зростанні темпів дефляції, відбувається падіння рівня цін, погіршення економічних умов підприємництва і зниження прибутків;

-валютний ризик – ймовірність появи валютних втрат, пов’язаних зі зміною курсу однієї іноземної валюти щодо іншої, при проведенні зовнішньоекономічних, кредитних та інших валютних операцій;

-ризики ліквідності – ймовірність появи втрат при реалізації цінних паперів або інших товарів через зміну оцінки їх якості та споживчої вартості.

120

Структура ризиків зовнішньоекономічної діяльності велика і налічує, за

висновками сучасних теоретиків ризику, близько 150 видів. Основними з них є:

-країнні ризики, пов’язані з особливостями країни-партнера (політичні ризики (ризик націоналізації й експропріації; ризик трансферту, пов’язаний з обмеженнями на конвертування національної валюти; ризик розриву контракту через дії країни,);

-макроекономічні ризики, пов’язані з платоспроможністю країни-дебітора);

-ризики вибору і надійності партнера;

-маркетингові ризики;

-транспортні ризики (регламентуються «Міжнародними комерційними умовами» – « Інкотермс»; ці ризики були розглянуті вище);

-комерційні ризики, що виникають у процесі реалізації товарів і послуг (ризик відмови реєстрації товару у країні ввезення, ризик упущеної вигоди, ризик прямих фінансових втрат тощо); ступінь можливості виникнення комерційних ризиків становить близько 20% всіх інших ризиків і залежить від кожної конкретної ситуації;

-митні ризики (ризики, пов’язані з несвоєчасною сертифікацією товарів; ризики неправильного розрахунку митних платежів, акцизів, податок на додану вартість тощо).

Розглянута класифікаційна система ризиків є універсальною і може бути використана для вибору способів управління ризиком у виробничо-господарській діяльності підприємства.

6.2 Кількісний аналіз ризиків господарювання

Кількісний аналіз ризику, тобто чисельне визначення розмірів окремих ризиків і ризику проекту в цілому, є більш складною проблемою, ніж якісна оцінка ризику.

Усі фактори, які, так чи інакше, впливають на зростання ступеня ризику в проекті, можна умовно розділити на об'єктивні і суб'єктивні.

121