Курсовая работа (т): Основні фонди підприємства

Показник, який характерезує ефективність використання основних виробничих фондів - фондомісткість. Фондомісткість - це показник, зворотний фондовіддачі, який показує величину вартості основних фондів, що припадає на одиницю продукції, випущену підприємством [3]. Цей показник повинен зменшуатися. Він розраховується за формулами 2.3 і 2.4:

де Ф_м - фондомісткість, грн;

Ф - фондовіддача, грн.

де - Ф_м фондомісткість, грн;

 - середньорічна вартість основних виробничих фондів, тис. грн;

П - річний обсяг продукції (валова, товарна, чиста), тис. грн.

Фондоозброєність - відображає вартість основних виробничих фондів, що припадає на одного працівника. Фондоозброєність може бути розрахована за формулою 2.5:

де Ф_оз - фондоозброєність, грн;

 - середньорічна вартість основних виробничих фондів, тис. грн;

 - середньооблікова чисельність промислово-виробничого персоналу, тис.грн/осіб.

Рентабельність показує, який прибуток отримують з кожної гривні основних фондів. Цей показник повинен зростати (формула 2.6):

де Р - рентабельність основних виробничих фондів, %;

П_р - прибуток від реалізації продукції, тис. грн;

 - середньорічна вартість основних виробничих фондів, тис. грн.

Часткові показники використання основних виробничих фондів застосовуються для визначення рівня використання активної частини основнх виробничих фондів

Рівень використання машин і обладнання характеризують коефіцієнти:

1.     екстенсивного завантаження;

.       інтенсивного завантаження;

.       інтегрального завантаження;

.       змінності роботи.

Коефіцієнт екстенсивного використання устаткування розраховується за формулою 2.7:

,

де -коефіцієнт екстенсивного завантаження устаткування;

Т_ф - фактичний ефективний час роботи устаткування за період, годин;

Т_н - режимний час роботи устаткування за період, годин.

Режимний час роботи устаткування розраховується за формулою 2.8:

Т_н = Д_р. × t_зм. × С,

де Т_н - Режимний час роботи устаткування за період, годин;

Д_р. - кількість робочих днів у поточному періоді, днів;

t_зм. - тривалість зміни;

С - кількість змін роботи устаткування на добу.

Коефіцієнт екстенсивного завантаження машин і обладнання характеризує рівень його завантаження за часом і повинен прагнути до одиниці.

Коефіцієнт інтенсивного завантаження устаткування розраховується за формулою 2.9:

,

основний виробничий фонд

де  - коефіцієнт інтенсивного завантаження устаткування;

V_ф - фактичний обсяг продукції, виробленої за допомогою устаткування, натуральні показники;_max - максимально можливий обсяг продукції, який можливо одержати, виходячи з технічної (паспортної) продуктивності устаткування, натуральні показники.

Цей коефіцієнт характеризує рівень завантаження устаткування за потужністю (продуктивністю). Він повинен прагнути до одиниці.

Коефіцієнт інтегрального завантаження устаткування характерезує рівень викоритсання устаткування за часом і потужністю, він повинен прагнути до одиниці. Розраховується за формулою 2.10:

К_і = К_екст. × К_інт.,

де  - коефіцієнт інтенсивного завантаження устаткування;

-коефіцієнт екстенсивного завантаження устаткування;

Коефіцієнт змінності роботи устаткування розраховується за формулою 2.11:

,

де  - коефіцієнт змінності роботи устаткування;

- кількість одиниць устаткування, яке працювало відповідно в першу, другу, третю зміни (верстато-зміни роботи);

- кількість встановленого устаткування.

Коефіцієнт змінності роботи устаткування характеризує скільки в середньому змін працювала кожна одиниця устаткування за добу і повинен прагнути до кількості змін роботи підприємства.

Відсоток завантаження устаткування за змінами розраховується як відношення коефіцієнта змінності роботи устаткування до режиму роботи підприємства (кількості змін) помножити на 100. Характеризує відсоток завантаження устаткування у всі зміни роботи підприємства, повинен прагнути до 100%.

.2 Шляхи більш ефективного використання основних виробничих фондів

Головною ознакою підвищення рівня ефективного використання основних фондів і виробничих потужностей того чи іншого підприємства є зростання обсягу виробництва продукції. Кількість же виробленої продукції при наявному розмірі виробничого апарату залежить, з одного боку, від фонду часу продуктивної роботи машин і устаткування протягом доби, місяця або року, тобто їх екстенсивного завантаження, а з другого, - від ступеня використання знарядь праці за одиницю часу (інтенсивного навантаження). Отже, всю сукупність технічних, організаційних та економічних заходів щодо кращого використання основних фондів і виробничих потужностей підприємства за їх змістом та призначенням умовно можна поділити на дві групи: перша - збільшення екстенсивного завантаження; друга − підвищення інтенсивного навантаження. Виділені групи складають головні напрямки більш ефективного використання основних фондів і виробничих потужностей підприємства, кожний з яких охоплює певну кількість конкретизованих заходів, або шляхів (рис.2.1.).

При цьому треба відзначити дві важливі обставини. По-перше, якщо екстенсивне завантаження машин і устаткування можна підвищувати до певного рівня, обмеженого календарним фондом часу, то можливості підвищення інтенсивного навантаження устаткування, його продуктивності практично не є вичерпними. По-друге, здійснення заходів екстенсивного напрямку, як правило, не потребує капітальних витрат, а підвищення рівня інтенсивного використання виробничого апарату зв'язане зі значними інвестиціями; проте останні порівняно швидко скуплюються за рахунок одержуваного внаслідок цього додаткового економічного ефекту.

Рис 2.1 Шляхи кращого використання основних фондів і виробничих потужностей

Успішне функціонування основних фондів та виробничих потужностей залежить від того, як саме реалізуються екстенсивні та інтенсивні фактори їх використання. Екстенсивне поліпшення використання основних фондів і виробничих потужностей означає: по-перше, збільшення часу функціонування основного устаткування і, по-друге, підвищення частки діючого устаткування в складі всього устаткування, наявного на підприємстві.

Основні напрями збільшення часу функціонування устаткування є: скорочення та ліквідація внутрішньозмінних простоїв шляхом підвищення рівня організації виробництва (повне і своєчасне забезпечення робочих місць інструментами, матеріалами, напівфабрикатами, деталями); підвищення якості ремонтного обслуговування устаткування; скорочення цілодобових простоїв устаткування, підвищення коефіцієнта змінності його роботи.

Важливим напрямом підвищення ефективності використання основних фондів є зменшення кількості недіючого устаткування, виведення з експлуатації зайвого та швидке залучення у виробництво невстановленого устаткування.

Слід сказати, що екстенсивне поліпшення використання основних фондів та виробничих потужностей хоча повністю на сьогодні не реалізоване, все ж воно має межі.

Набагато ширші можливості має інтенсивне поліпшення використання основних фондів та виробничих потужностей, яке передбачає підвищення ступеня завантаження устаткування за одиницю часу. Підвищення інтенсивного завантаження устаткування може бути досягнуто шляхом модернізації діючого устаткування, машин та механізмів, встановлення оптимального режиму їхньої роботи

Досить значними резервами кращого екстенсивного та інтенсивного використання основних фондів і виробничих потужностей є удосконалення структури основних виробничих фондів. Оскільки збільшення випуску продукції досягається тільки в провідних основних цехах, то важливо підвищувати їхню частку в загальному обсязі основних фондів. Збільшення основних фондів допоміжного виробництва веде до зростання фондомісткості продукції, оскільки безпосередньо обсяги продукції не збільшує, але й без пропорційно розвинутого допоміжного виробництва основні цехи з повною віддачею не можуть функціонувати. Тому необхідно встановлювати оптимальну виробничу структуру підприємства - важливий напрямок кращого використання основних фондів.

Важливий резерв кращого екстенсивного та інтенсивного використання основних фондів та виробничих потужностей - швидке освоєння проектних потужностей, введення в дію нових технологічних ліній, агрегатів, устаткування. Середній фактичний період освоєння виробничих потужностей становить п'ять-шість і більше років. Разом з тим технічно й економічно обгрунтовані розрахунки підтверджують реальну можливість досягнення проектних показників за один-два роки, залежно від галузі та виду підприємства [29].

В сучасних умовах стрімкого розвитку нових технологій саме інвестиції є важливим засобом забезпечення прогресивних структурних зрушень в економіці. Важливим же фактором активізації відновлювальної діяльності, спрямованими на підвищення фінансової зацікавленості підприємств у здійсненні інвестицій в оновлення основних засобів, є проведення гнучкої амортизаційної політики. Чим масштабніші обсяги і вища ефективність інвестицій, тим швидше відбувається відтворювальний процес, здійснюються позитивні ринкові перетворення.

Динаміка обсягів інвестицій значною мірою залежить від стану інвестиційного клімату - сукупності політичних, економічних, соціальних та правових умов, які сприяють інвестиційній діяльності вітчизняних та іноземних інвесторів. Створення сприятливого інвестиційного клімату в країні потребує надзвичайних зусиль і тривалого часу.

Інвестиційна діяльність стала тепер вирішальною ланкою всієї економічної політики держави, тому держава повинна застосовувати весь комплекс економічних, правових та адміністративних засобів для подолання негативної тенденції скорочення обсягів інвестицій та підвищення інвестиційної активності.

Рис. 2.2 Капітальні інвестиції за видами активів

За даними станом на 2012 найбільше інвестування мають такі активи як нежитлові будинки, інжененрні споруди, машини, обладнання інвентар (56811,3; 64848,9; 85938,0 млн грн відповідно). Варто також зазначити, що у порівнянні з 2010 роком інвестиції у нежитлові споруди збільшилися на 31,51 %, інвестиції в інженерні споруди на 37,15 %, інвестиції в машини, обладнання, інвентар, у порівнянні з тим таки 2010 роком збільшилися на 35,79 %, що, безперечно, є позитивним фактором, що впливає на стан основних фондів на підприємствах України[19] (рис. 2.2.)

Проте варто зазначити, що чатска коштів державного та місцевого бюджетів надзвичайно мала (разом 5,3 % − 2,5 %; 2,8 % відповідно) а найбільша частка інвестицій надходить з власних коштів підприємства (63,4 %) та кредитів банків та інших позик (14,8 %). Що стосується коштів іноземних інвесторів, то їх частка є найменшою, станом на січень-грудень 2013 року вони складали 1,6 % від загальних інвестицій[19].

Таблиця 2.1

Рис. 2.3 Інвестиції в основний капітал

На рис. 2.3 і на прикладі таблиці 2.1 можна спостерігати позитивну тенденцію зростання інвестицій в основний капітал підприємств України [19]. Цей факт відіграє надзвичайно важливу роль на шляху до більш ефективного використання основних виробничих фондів.

Важливе значення в підвищенні ефективності використання основних засобів мають соціальні фактори. Так, проведені соціологічні дослідження на ряді підприємств дали змогу виявити низку причин, які негативно впливають на організацію використання активної частини основних засобів в другу зміну. Насамперед, йдеться про незадовільне забезпечення другої зміни необхідним комплексом послуг виробничої інфраструктури (своєчасного ремонтного обслуговування, ритмічного забезпечення робочих місць необхідними матеріалами, інструментом, комплектуючими, транспортними засобами, різними видами енергії), низький рівень організації харчування, медичного обслуговування; недостатність в організації соціально-побутової інфраструктури міст та робітничих селищ; невисокий рівень кваліфікації кадрів, що не дає можливості ефективно використовувати нову техніку [15, с. 284].

Поряд з технічними і організаційними факторами важливу роль у підвищенні ефективності використання основних засобів повинні відігравати фактори матеріального стимулювання працівників підприємств. Йдеться про те, що менеджмент підприємств має розробляти і постійно удосконалювати механізми матеріального стимулювання робітників, інженерів та інших працівників, діяльність яких сприяє виявленню та організації використання резервів підвищення ефективності основних засобів.

Ефективне використання основних фондів та виробничих потужностей має велике значення як для підприємства, так і для економіки країни загалом. Повніше використання основних фондів на підприємстві веде до зменшення потреби у введенні в експлуатацію нових виробничих потужностей, до збільшення випуску обсягів продукції та підвищення рівня її якості (а отже, і прибутку), прискорює їх оборотність, що значною мірою сприяє вирішенню проблеми скорочення розриву в термінах фізичного і морального зносу, прискорює темпи оновлення основних фондів, дає можливість використовувати сучасні методи залучення інвестицій у виробничі процеси.

Одже для поліпшення ефективності використання основних виробничих фондів підприємства необхідно удосконалювати амортизаційну політику, що безпосередньо впливає на рівень інвестицій в основний капітал, а це, своєю чергою, впливає на рівень спаду чи зростання валового внутрішнього продукту. Також покращання ефективності використання основних засобів можна досягти за рахунок покращення їх екстенсивних і інтенсивних показників, а ступінь використання основних фондів можна підвищити шляхом матеріального стимулювання як інженерно-технічного персоналу, так і робітників, що займаються експлуатацією пасивних, а особливо, активних основних фондів.