Курсовая работа (т): Оборотні кошти та їх організація на підприємстві

Таблиця 1.5 - Визначення транспортного запасу для допоміжних матеріалів

Постачальник

Усього

І

ІІ

Річний обсяг поставок, т

670

530

1200

Час руху вантажу від постачальника до споживача, днів

9

6

-

Поштовий обіг розрахункових документів, днів

5

3

-

Обробка документів у постачальника і банківських установах, днів

2

2

-

Транспортний запас за постачальниками, днів

-

Середньозважений транспортний запас, днів

-

-

Таблиця 1.6 - Розрахунок середньозваженого інтервалу поставок для допоміжних матеріалів

Таблиця 1.7 - Розрахунок загальної потреби в оборотних коштах для допоміжних матеріалів

Норматив оборотних коштів на паливо встановлюється для всіх видів палива (крім газу), що використовується як для технологічних цілей, так і для господарських потреб виробництва.

Таблиця 1.8 - Визначення нормативу оборотних коштів на паливо

Норматив оборотних коштів щодо тари визначається множенням норми, вираженої в гривнях, на обсяг продукції в оптових цінах підприємства в плановому році. Норматив розраховується для різних видів тари: покупна, власного виробництва і разова тара, яка надходить з матеріалами і не підлягає поверненню постачальникам; яка підлягає поверненню; тарні матеріали. Норма оборотних коштів на тару визначається в гривнях на 1000 грн товарної продукції (діленням потреби в оборотних коштах на тару в плановому році на товарну продукцію в цінах реалізації).

Таблиця 1.9 - Визначення потреби в оборотних коштах щодо тари

Норматив оборотних коштів на запасні частини для ремонтів машин, устаткування і транспортних засобів визначається з урахуванням їхньої вартості за початковою оцінкою і норми оборотних коштів.

На тих підприємствах, де вкладення оборотних коштів у запасні частини незначні, а прямий підрахунок перехідних залишків їх утруднений, норматив оборотних коштів на запасні частини може бути розрахований укрупненим методом (виходячи із даних про залишки запасних частин для ремонтів і вартості діючого виробничого, силового обладнання і транспортних засобів).

Для цього необхідно визначити середньорічні залишки запасних частин за виключенням зайвих, непотрібних, віднесених до недіючого обладнання за звітний рік. Далі розраховують середню вартість діючого виробничого, силового обладнання і транспортних засобів, виходячи із даних про їхню вартість на початок і кінець звітного року. Потім визначають вартість запасних частин на 1000 грн діючого обладнання діленням вартості середньорічних фактичних залишків запасних частин на середню вартість виробничого, силового обладнання і транспортних засобів.

Розрахована норма оборотних коштів береться за основу розрахунку нормативу оборотних коштів на запасні частини на плановий рік. Ця норма може коригуватися з урахуванням продовження строків міжремонтних періодів у запланованому році.

Норматив оборотних коштів на запасні частини в плановому році визначається множенням середньорічної вартості виробничого, силового обладнання і транспортних засобів, передбачених планом, на скориговану норму оборотних коштів на запасні частини (таблиця 1.10).

Таблиця 1.10 - Розрахунок нормативу оборотних коштів на запасні частини

Норматив для малоцінних та швидкозношуваних предметів залежить від складу цієї статті. Малоцінні та швидкозношувані предмети служать, як правило, менше одного року і, беручи участь у процесі виробництва, не є предметами праці. Свою вартість вони переносять на вартість продукції не повністю, а частинами.

Норматив оборотних коштів для малоцінних і швидкозношуваних предметів визначається окремо для кожної групи незалежно від характеру їх використання у виробництві: малоцінний і швидкозношуваний господарський інвентар; спеціальний одяг і спеціальне взуття; спеціальний інструмент і спеціальні пристосування; змінне обладнання; виробнича тара. Потреба в оборотних коштах для кожної групи розраховується для створення запасів на складі та в експлуатації. У зв’язку із тим, що вартість малоцінних і швидкозношуваних предметів, які знаходяться в експлуатації, відображається в обліку за мінусом зносу, то визначаючи норматив, беруть у рахунок 50 відсотків їхньої повної вартості. Решта вартості списується на собівартість продукції під час передачі зі складу в експлуатацію. Для визначення нормативу оборотних коштів на складі малоцінні та швидкозношувані предмети враховуються за їхньою повною вартістю.

Загальний норматив оборотних коштів для МШП в таблиці 1.11.

Таблиця 1.11 - Визначення потреби в оборотних коштах для МШП тис грн

1.2 Нормування оборотних коштів у незавершеному виробництві і витратах майбутніх періодів

Незавершене виробництво - один з найважливіших напрямків авансування оборотних коштів. Його питома вага в промисловості перевищує 20 % загальної вартості оборотних коштів. Незавершеним виробництвом вважають незавершене виготовлення продукції на всіх стадіях виробничого процесу з моменту першої операції і до здачі готової продукції на склад. Його обсяг залежить від типу виробництва, тривалості виробничого циклу, розподілу витрат протягом виробничого циклу (обсяг незавершеного виробництва зростає, якщо більше витрат здійснюється на початку виробничого циклу).

Норматив оборотних коштів для незавершеного виробництва

Н = З * Д * К,

де З - одноденні витрати за планом IV кварталу, тис. грн;

Д - тривалість виробничого циклу, днів;

К - коефіцієнт зростання витрат.

Норма оборотних коштів для незавершеного виробництва визначається множенням тривалості виробничого циклу на коефіцієнт зростання витрат.

Одноденні витрати обчислюються діленням витрат на випуск валової продукції (за виробничою собівартістю) у ІV кварталі планового року на 90.

Тривалість виробничого циклу визначається на основі даних технологічних карт та інших планових нормативів виробництва. Вона складається з часу, витраченого на обробку деталей (технологічний запас), транспортування деталей від одного робочого місця до іншого і передачі готової продукції на склад (транспортний запас), перебування виробів між окремими операціями (оборотний запас), а також зі страхового запасу оброблених деталей. Якщо кількість виробів у днях для різних виробів суттєво різниться, слід об`єднати продукцію в групи, а потім на цій підставі визначити середньозважений показник. Його величину розраховують, виходячи з частин окремих видів або групи виробів у загальному обсязі продукції, що випускається, за плановою собівартістю (таблиця 1.12).

Коефіцієнт зростання витрат характеризує ступінь готовності виробів у незавершеному виробництві, тобто відношення витрат у незавершеному виробництві до всієї собівартості готової продукції, визначається за формулою :

К = (А + 0,5 * Б) / (А + Б),

К= (170+0,5*280)/(170+280)=0,688

де А - витрати, які здійснюються одноразово на початку виробничого циклу;

Б - наступні витрати, які включаються в собівартість продукції.

Таблиця 1.12 - Розрахунок середньої тривалості виробничого циклу

Потреба в оборотних коштах щодо незавершеного виробництва визначається в таблиці 1.13.

Таблиця 1.13 - Визначення потреби в оборотних коштах для незавершеного виробництва

Витрати майбутніх періодів включають виробничі витрати, здійснені в даному плановому періоді, що їх буде віднесено на собівартість продукції, яка випускатиметься в наступні періоди. До них належать витрати, пов’язані з підготовкою нових виробництв і нових видів продукції, якщо вони не фінансуються із фонду розвитку виробництва, витрати, пов’язані з проведенням гірничих розробок , гірничопідготовчих та інших робіт.

Норматив оборотних коштів на витрати майбутніх періодів

Н = Со + Рп - Рв,

де Со - сума коштів, які вкладені в ці витрати на почато запланованого періоду, за вирахуванням отриманих банківських кредитів;

Рп - витрати, що проводяться в плановому році, передбачені відповідними кошторисами;

Рв - витрати, які включають в собівартість продукції запланованого року та передбачені кошторисом виробництва.

Витрати на освоєння виробництва нових видів продукції включаються в розрахунок потреби в оборотних коштах на витрати майбутніх періодів на основі розроблених підприємством кошторисів для кожного виробу, який підлягає освоєнню. Ці витрати визначаються на весь період освоєння з розподілом по роках, а також на плановий рік по кварталах. Розрахунок нормативу оборотних коштів на витрати майбутніх періодів здійснюється на кожний рік.

Таблиця 1.14 - Розрахунок нормативу оборотних коштів на витрати майбутніх періодів тис грн

.3 Нормування оборотних коштів для створення запасів готової продукції

До готової продукції належать вироби, завершені виробництвом, прийняті технічним контролем підприємства і здані на склад або прийняті замовником, відповідно до затвердженого порядку приймання продукції.

Норматив оборотних коштів для готової продукції визначається :

Н = З * Р,

оборотний витрата нормування обертання

де З - одноденний випуск продукції в IV кварталі планового року за виробничою собівартістю, грн;

Р - норма запасу оборотних коштів для готової продукції, днів.

Норма запасу оборотних коштів для готової продукції обчислюється в днях і включає такі елементи: час на комплектування виробів для поставки, упаковку продукції, час на оформлення і здачу платіжних документів у банк. Час на окремі операції визначається розрахунковим способом.

За великої номенклатури продукції, що випускається, норма оборотних коштів для готової продукції на складі може бути визначена як середньозважена стосовно норм для груп продукції, які включають не менше 70 - 80% запланованого випуску готової продукції. Розрахована за цими даними середня норма оборотних коштів поширюється на всю готову продукцію на складі.

Норматив оборотних коштів для готової продукції визначається в таблиці 1.16.

Таблиця 1.15 - Розрахунок середньозваженої норми оборотних коштів для готової продукції на складі