Ворітна вена печінки, яка утворює ворітну систему, сформована в результаті злиття ряду судин, що несуть кров від травного тракту. Ворітна вена печінки розпадається на систему капілярів, що пронизують тканину печінки, а потім знову зливаються в крупніші
судини, які згодом утворюють дві короткі печінкові вени. Ворітна система печінки властива всім хребетним без жод-
ного винятку, оскільки серед функцій печінки важливе місце займають детоксикація, хімічне перетворення та запасання поживних речовин. Ворітна система печінки розвивається із заднього відділу підкишкової вени — першої судини, що розвивається у зародка. Одночасно її середня частина поглинається зростаючим зачатком печінки та поділяється всередині нього на порожнини — синусоїди. Ділянка судини попереду від печінки (до серця) являє собою печінкову вену, а пізніше — передню ділянку задньої порожнистої вени,
утвореної майже виключно за рахунок печінки.
Ворітна система нирок наявна тільки в щелепноротих. Фактично вона являє собою розрив кожної задньої кардинальної вени, в який вставлена система капілярів, що оплітають стінки ниркових канальців. Каудальні відрізки задніх кардинальних вен перетворюються на ворітні вени нирок. Неповна ворітна система нирок, характерна для костистих риб, різко виражена у прісноводних, тоді як у морських видів, через специфіку осморегуляції, ворітна система нирок розвинена сильніше. Неповнота ворітної системи нирок у птахів встановлюється в ембріогенезі з розвитком тазової нирки замість тулубової. Припускають, що вона визначається несумірністю швидкості кровотоку птахів з пропускною спроможністю нирки.
У ссавців ворітна система нирок повністю відсутня, нирки отримують виключно артеріальну кров. Пройшовши через клубочки, та ж сама кров омиває клітини ниркових канальців. Відсутність ворітної системи, ймовірно, визначається високою енергоємністю виділення,
а тому й високою потребою нирок в артеріальній крові з її киснем. Лімфатична система хребетних є незамкненою, її розгалу-
ження знаходяться в міжклітинних щілинах шкіри, підшкірної клітковини кишечнику та всіх інших органів і тканин, де вони розпадаються на сліпозамкнені лімфатичні капіляри. За допомогою невеликих отворів лімфатичні судини сполучаються з порожниною тіла.
220
Великі судини мають сполучнотканинні стінки з м’язовими волокнами; їх внутрішня оболонка утворює складки — клапани, які допускають рух лімфи тільки в одному напрямі. Дрібні судини (лімфатичні капіляри) зі стінками з одношарового епітелію, закритими кінцями знаходяться безпосередньо в міжклітинному просторі, лімфа шляхом
осмосу заходить через стінку в просвіт капіляра (рис. 5.10). До лімфатичної системи входять лімфатичні вузли, розміщені по ходу судин.
|
|
|
|
7 |
|
|
3 |
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
6 |
|
|
|
|
|
|
|
8 |
|
4 |
|
5 |
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
10 |
|
|
9 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Рис. 5.10. Елементи лімфатичної системи:
А — формування лімфи, Б — будова лімфатичного вузла; 1 — артерія, 2 — капілярна сітка, 3 — вена, 4 — лімфатична судина, 5 — клапан, 6 — інтерстиціальна рідина, 7 — серцевина, 8 — кірковий шар,
9 — лімфатична тканина, 10 — приносна лімфатична судина (за Kardong, 2012)
У лімфатичних вузлах судини втрачають власні стінки й переходять у синуси вузлів. Особливо багато лімфатичних вузлів у ссавців, у тому числі й у людини. Розміщені вони поодинці або групами, переважно біля кореня язика, в ділянці глотки, шиї, бронхів, у паху, під руками й особливо в брижах і стінках кишок. У лімфатичних вузлах формуються лімфоцити. Потік лімфи у вузьких синусах вузлів уповільнюється, що сприяє захопленню лейкоцитами (фагоцитами) чужорідних тіл, які потрапляють сюди з тканин у лімфатичних судинах.
Стінки дрібних капілярних лімфатичних судин складаються лише з ендотелію. Більші судини та синуси мають, крім того, сполучнотканинну оболонку з еластичними й гладенькими мускульними
221
волокнами. Великі судини часто мають клапани, які перешкоджають зворотному току лімфи. Проксимальні кінці відкриваються у вени. Рух лімфи в судинах підтримується завдяки періодичному їх стисканню сусідніми органами, м’язами, а також за допомогою клапанів, які заважають зворотному ходу лімфи.
На відміну від вен, лімфатичні судини не зв’язані з артеріями, тому на рідину, що в них знаходиться, не впливає артеріальний тиск, а рух лімфи є повільним. Як правило, в лімфі мало формених елементів, окрім лімфоцитів, оскільки останні утворюються в лімфатичних вузлах, розміщених по ходу лімфатичних судин. Рух лімфи спричиняється рухами тіла та органів. У амфібій, плазунів і деяких птахів наявні так звані лімфатичні серця — дрібні двокамерні м’язові структури, розміщені в місцях впадіння лімфатичних судин у вени.
Розташування лімфатичних судин в організмі різних хребетних є варіабельним, але всі вони впадають у кардинальні або порожнисті вени. Вважають, що первинні зв’язки лімфатичних судин з венами були тіснішими, проте в сучасних хребетних спостерігається тенденція до зменшення та концентрації місць впадіння лімфатичних судин у венозні.
Основною функцією лімфатичної системи є дренажна, оскільки вона збирає тканинну рідину, відводить її в кров’яне русло та включає
взагальний обмін. Розвиток відкритої лімфатичної системи, ймовірно, обумовлений проблематичністю відведення тканинної рідини через кровоносні капіляри. Труднощі обумовлені наявністю високого тиску
всудинах кровоносної системи: тканинній рідині важче проникнути
вкровоносні капіляри супротив тиску, ніж в лімфатичні, де він майже відсутній. У великих венах тиск крові є мінімальним, тому лімфатична система саме там повертає тканинну рідину в кров’яне русло.
Лімфатична система еволюційно пов’язана з венозною системою. У круглоротих і селяхій вона несе і лімфу, і кров, тому називається гемолімфатичною системою. Поверхневі бічні вени тулуба акул перетворились у вищих риб на поверхневі лімфатичні судини, що йдуть вздовж боків тіла, у хвості й плавцях. Наявні також глибокі протоки, які супроводжують головні кровоносні судини, спереду вони виливаються в передні кардинальні вени, а ззаду — у хвостову вену.
222
Лімфатична система земноводних близька до такої системи риб, проте розвиток лімфатичних сердець (від 2 пар у безхвостих до 20 — у хвостатих і 100 — у безногих) забезпечує активнішу циркуляцію лімфи. У плазунів лімфа з кишкових судин і задніх кінцівок збирається в лімфатичній цистерні, від якої йдуть парні грудні протоки, що впадають у яремні вени. Лімфатичні серця зберігаються лише в основі хвоста, а лімфатичні вузли (крім одного в брижах крокодилів) ще відсутні. Мало вузлів у птахів, у деяких з них зберігається також лімфатичне серце біля основи хвоста, яке накачує лімфу у вени нирок. Парні грудні протоки відкриваються в передні порожнисті вени. У птахів вперше з’являються клапани в лімфатичних судинах.
У ссавців вхід лімфи в кровоносну систему зосереджений спереду: парні грудні протоки йдуть від хілусної цистерни, де збирається лімфа від кишечнику та задньої частини тіла, приймають судини від передньої частини тулуба та впадають у передні порожнисті вени. Найбільшим лімфоїдним органом хребетних є селезінка, яка відрізняється від лімфатичних вузлів тим, що не сполучена з лімфатичними судинами.
ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ
1.Як відбувається розвиток кровоносної системи в ембріогенезі хребетних?
2.Де відбувається розвиток елементів крові упродовж постембріонального етапу?
3.Порівняйте будову стінки артерій і вен.
4.Які шари виділяють у товщі серцевої стінки?
5.Назвіть структурні елементи серця в різних групах хребетних.
6.Чим обумовлено зростання кількості камер серця в процесі філогенезу хребетних?
7.Які зміни будови кровоносної системи відбулися у зв’язку
зопануванням наземного середовища?
8.Які клапани наявні у серці хребетних тварин різних груп?
9.Як відбувається перетворення зябрових дуг у хребетних?
223
10.У чому полягає біологічний зміст утворення ворітних систем печінки і нирок?
11.Які особливості системи кровообігу дводишних риб?
12.Які причини обумовили появу другого кола кровообігу?
13.Порівняйте особливості розподілу крові з різною концентрацією кисню у серці амфібій і рептилій.
14. Порівняйте будову венозної системи кровообігу птахів
іссавців.
15.У чому виражається асиметрія венозної системи ссавців?
16.Які функції виконує лімфатична система?
17.Охарактеризуйте основні складові лімфатичної системи.
224