Материал: mtg_theme 4

Внимание! Если размещение файла нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам

Тема 4. Розв'язування геодезичних задач

 

ds M 2 cos A2 dB2 ,

 

mdA1 M 2

sin A2 dB2 ,

(4.38)

 

 

s

 

mdA2 M 2

cos

 

sin A2 dB2 .

 

 

 

 

 

R1

 

Тут m - приведена довжина геодезичної лінії. Для більшості випадків її можна обчислити за формулою:

s m R sin .

R

зміни довготи L2 на величини s, A1, A2 при постійній величині широти B2 та незмінному положенні початкової точки Q1

ds N2 cos B2 sin A2 dL2 ,

mdA1

N2 cos B2 cos A2 dL2 ,

(4.39)

mdA2

N1 cos B1 cos A2 dL2 .

 

Аналогічні вирази будуть і в тому випадку, коли кінцева точка Q2 залишається в незмінному положенні,

а зміщення отримала початкова точка Q1 . Різниця буде лише в тому, що у формулах (4.38) та (4.39)

поміняються місцями індекси 1 і 2. Повні диференційні формули запишуться в цьому випадку в наступному виді

ds M1 cosA1dB1

M2 cosA2dB2 N2 cosB2 sinA2(dL2

dL1),

 

 

dA

M1

cos

 

s

 

sinAdB

M2

 

sinA dB

N2

cosB cosA (dL dL),

(4.40)

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

m

 

R2

1

1

 

m

2

2

m

2

2

2

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dA

M2

cos

s

sinA dB

M1

sinAdB

N1

cosB cosA(dL dL).

 

 

 

 

 

 

2

 

m

 

 

R1

2

2

 

m

1

1

m

1

1

2

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

зміни широти B1 на величини B2, L2, A2 при постійній величині довготи L1 , азимута A1

та довжини

геодезичної лінії s

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

M1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

s

 

 

 

dB

 

 

 

 

 

cos A cos A

sin A sin A cos

 

dB ,

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

M2

 

 

1

 

 

2

 

 

 

1

 

2

 

 

R2

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dL2

dL1

 

 

 

 

M1

kdB1 ,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

N2

cosB2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

M

1

 

msin B

 

 

 

 

 

 

 

 

 

s

 

 

 

s

 

dA

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

k sin A

1 cos

 

 

cos

 

 

dB ,

(4.41)

 

 

 

 

 

N

 

cosB

 

R

 

R

2

 

 

m

 

2

2

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

s

 

 

 

 

 

 

 

k cos A1 sin A2

sin A1 cos A2 cos

 

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

R2

 

 

 

 

 

 

 

зміни довжини геодезичної лінії s на величини B2, L2, A2

при постійній величині широти B1,

довготи L1 , азимута A1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dB2

 

cos A2

 

ds,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

M 2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dL2

dL1

 

 

sin A2

 

ds,

 

 

 

 

 

 

(4.42)

 

 

 

 

 

 

 

N

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2 cosB2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dA2

 

 

 

sin A2

sin B2 ds.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

N 2 cosB2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

зміни азимута A1 на величини B2, L2, A2 при постійній величині широти B1, довготи L1 та довжини геодезичної лінії s

Тема 4. Розв'язування геодезичних задач

 

 

dB2

 

m

 

sin A2 dA1 ,

 

 

 

 

 

M 2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

m

 

 

 

 

 

dL2

dL1

 

 

 

cos A2 dA1 ,

 

(4.43)

N 2

 

 

 

 

 

 

 

cosB2

 

 

 

 

 

 

 

s

m

 

 

 

 

 

dA

cos

 

 

 

 

 

sin B

 

cos A

dA .

 

 

N 2 cosB2

 

2

 

R

 

2

2

1

Геометричне представлення про величини, що входять в диференційні формули (4.38)- (4.43)

представлено на рис. 4.5.

L1

L2

L2+dL2

L1+dL1

 

A1+dA1

s+ds

2

 

 

B1+dB1

 

A+dA2

B2+dB2

A1

s

 

B1 B2

A2

Рис. 4.5. До диференційних формул.

Всі наведені вище формули є наближеними, поскільки в них не прийняті до уваги диференціали другого і більш вищих порядків. Тому вони тим точніші, чим менші величини диференціалів незалежних змінних.

3.5.2. Диференційні формули для довільної точки простору

Встановимо залежності між малими змінами просторових декартових і геодезичних координат довільної точки в просторі. В загальному вигляді ці залежності можна записати

 

 

X

 

X

 

X

 

dX

 

 

 

dB

 

 

 

dL

 

 

dH,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

B

 

L

 

H

 

 

Y

Y

Y

 

dY

 

dB

 

dL

 

dH,

(4.44)

B

L

H

 

Z

Z

Z

 

dZ B dB L dL H dH.

Часткові похідні в цих залежностях можна знайти із рівнянь (2.32)

X (N H) cosB cos L,

Y (N H) cosB sin L,

(4.45)

Z (N H e2 N ) sin B.

Для цього попередньо визначимо похідні двох функцій

d (N cos B) dN cos B N sin B, dB dB

d (N sin B) dN sin B N cos B. dB dB

Враховуючи, що

Тема 4. Розв'язування геодезичних задач

 

 

 

dN d

 

 

a

 

 

 

 

 

e2 N cosB sin B

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(

 

 

 

 

 

 

)

 

 

 

 

,

 

 

 

 

dB

dB

 

 

 

 

 

 

1 e2 sin2

B

 

 

 

 

1 e2 sin2

B

а радіус кривини меридіана M можна записати у вигляді

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

M

(1 e2 )

 

N ,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(1 e2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

sin2 B)

 

 

 

то для наведених функцій матимемо

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

d

 

 

 

 

 

 

 

 

d

 

 

M cos B

 

 

(N cos B) M sin B;

 

 

 

 

(N sin B)

 

;

 

dB

 

 

dB

1 e2

Після цього можна легко знайти часткові похідні, наприклад

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

X

(M H )sin B cos L;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

B

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

X

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(N H )cos B sin L,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

L

 

 

(4.46)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

...,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Z

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

sin B.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

H

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Після підстановки похідних в попередні залежності, отримаємо

dX

( M H)dB

 

 

dY

 

P (N H)cos BdL ,

(4.47)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dZ

 

dH

 

 

де матриця перетворення P має елементи

 

sin Bcos L

sin L

cos Bcos L

 

P

sin Bsin L

 

cos L

cos Bsin L .

(4.47 )

 

 

cos B

 

 

 

sin B

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Звідси можна знайти і обернені залежності

 

 

 

 

 

 

 

( M H)dB

 

dX

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

( N H) cos BdL

P' dY .

 

(4.48)

 

 

dH

 

 

dZ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

де P' - транспонована матриця Р.

3.5.3. Диференційні формули для референцної системи координат

Зміна розмірів еліпсоїда і його орієнтування відносно фізичної поверхні Землі викликає зміну геодезичних координат всіх точок навколишнього простору.

Формули, за якими визначаються малі зміни геодезичних координат B, L, H точок земної поверхні або навколоземного простору, що викликані малими змінами розмірів еліпсоїда і його паралельним зсувом в просторі носять назву диференційних формул референцної системи координат.

Нехай деякий еліпсоїд заданих розмірів (a, ) встановлений відносно земної поверхні так, що вісь обертання його паралельна до осі обертання Землі, а центр еліпсоїда незначно віддалений від центра інерції Землі.

Якщо тепер змінимо форму і розміри еліпсоїда: велику (екваторіальну) піввісь на величину da, а

стиснення на величину d , то, відповідно, зміняться при цьому і геодезичні координати B,L,H всіх точок простору, проте прямокутні координати X,Y,Z цих точок залишаться попередніми, поскільки не змінилося положення осей координат.

Тема 4. Розв'язування геодезичних задач

Здійснивши паралельне зміщення еліпсоїда в просторі разом з осями координат OXYZ , отримаємо додаткові зміни геодезичних координат. Зміняться на цей раз і прямокутні координати всіх точок (в результаті переносу початку координат) на величини dx, dy, dz.

Вказані зміщення (перехід від одної системи геодезичних координат до другої) можна проіллюструвати геометрично (рис. 4.6).

В загальному вигляді залежності між всіма вказаними змінами можна записати у вигляді системи диференційних рівнянь

 

 

X

 

 

 

 

X

 

 

 

 

X

 

 

 

X

 

X

 

 

dx

 

 

da

 

 

d

 

 

 

dB

 

 

dL

 

 

dH,

 

a

 

B

L

H

 

 

 

Y

 

 

 

Y

 

 

 

Y

 

 

Y

Y

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dy

 

 

 

da

 

 

 

d

 

 

 

dB

 

 

dL

 

 

dH,

(4.49)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a

 

 

 

 

 

 

 

B

 

 

L

H

 

 

 

Z

 

 

 

Z

 

 

Z

 

 

Z

Z

 

 

dz

 

 

da

 

 

d

 

 

dB

 

 

dL

 

 

dH.

 

 

 

 

B

 

 

 

 

 

 

 

a

 

 

 

 

 

 

L

H

 

 

Z H H0 P

B O

B0

X X0

 

d

L

L0

O

 

Y Y0

Z0

P0

dz

O0

x

dy

Проекція на площині екватора

Рис.4.6. Геометричне трактування зміни геодезичних координат.

Диференціали da, d та dB, dL, dH, dx,dy,dz представляють собою поправки до старих значень розмірів еліпсоїда (a,) і координат (B,L,H,X,Y,Z) довільної точки простору для отримання нових значень цих величин в другій системі геодезичних координат.

Часткові похідні в рівняннях ( 4.49) знаходимо шляхом диференціювання по відповідних змінних правих частин рівнянь (4.43). Раніше (див. п.4.5.2) нами вже отримано частину похідних (4.46). Аналогічним чином знаходять і інші похідні в (4.49).

Підставивши ці похідні в рівняння (4.49) та після відповідних перетворень, отримаємо остаточно

(M H )dB dx sin B cos L dy sin B sin L dz cos B

e2

N

sin B cos Bda (N

M

) sin B cos Bd ;

(4.50)

 

1 e2

 

 

a

 

 

 

 

(N H) cos BdL dx sin L dy cos L,

(4.51)

dH dx cos B cos L dy cos B sin L dz sin B

a

da N sin2 Bd .

(4.52)

 

 

 

 

 

 

N

 

Тема 4. Розв'язування геодезичних задач

Умовою застосування вказаних диференційних формул є паралельність осей обертання та площин

початкових меридіанів обох еліпсоїдів.

Отримані вище формули можуть використовуватись для:

обчислення поправок в координати при переході до другої референцної системи координат (при відомих параметрах da, d , dx,dy,dz);

встановлення нової референцної системи координат (визначення вказаних п’яти невідомих параметрів).

Поправки da, d легко знайти, оскільки параметри еліпсоїдів, що застосовуються в практичних роботах,

переважно відомі. Що стосується інших трьох поправок, то вони визначаються наступним чином. За геодезичними координатами декількох пунктів Qi (i=1,2,...,n), відомими в двох системах координат, з

допомогою формул (4.50-4.52) можна визначити лінійний зсув dx,dy,dz одної системи відліку геодезичних координат відносно другої (така операція над координатами називається трансформуванням координат).

Вказану задачу можна сформулювати ще так. Дано координати окремих пунктів геодезичної мережі - (X,Y,Z), визначених з допомогою GNSS в деякій референцній системі, наприклад, WGS-84. Обчислити параметри трансформування для геодезичної мережі, у якій більшість пунктів є з відомими координатами B,L,H

в національній/місцевій референцній системі, причому деякі з них є спільними (відомі координати в обох референцних системах).

Розв'язування цієї задачі дістанемо за допомогою наступного алгоритму:

для спільних пунктів виконуємо перетворення декартових X,Y,Z, заданих в системі WGS-84 в

геодезичні B,L,H координати за допомогою формул ( 2.33));

визначаємо три параметри трансформування dx,dy,dz на основі формул (4.50-4.52 );

для пунктів GNSS, які не належать до спільних, використовуючи параметри трансформування,

знаходимо координати (B,L,H)REF в національній/місцевій референцній системі;

Нехай референцна система XYZ визначена в іншій системі X0Y0Z0 положенням початку координат dx,dy,dz

і кутами x, y, z, на які треба повернути систему XYZ відповідно навколо осей X, Y, Z, щоб ці осі стали паралельні відповідно осям X0,Y0, Z0.

В такій постановці декартові координати із одної системи в іншу будуть перетворюватись за формулами:

 

X

 

 

 

X0 dx

 

 

 

 

 

 

 

 

dy

 

 

Y

 

R Y0

,

(4.53)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Z

 

 

 

Z0

dz

 

X0

 

 

dx

 

 

X

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Y0

 

dy

 

R' Y

.

(4.54)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Z0

 

 

dz

 

 

Z

 

При невеликих кутах повороту осей однієї системи координат відносно другої, що має місце в практиці,

матриця перетворення R має елементи

1

R z

y

- z

 

y

 

 

1

 

- x

 

 

 

.

(4.55)

 

x

1

 

 

 

 

 

 

У формулі (4.54) R' - транспонована матриця R, - масштабний множник. Трансформування координат

(4.54) називається ще трансформацією Гельмерта.

Формулу (4.54) можна представити і в такому виді:

Источник: https://studfile.net/preview/16666760/