Дипломная (вкр): Комп’ютеризація обліку ресурсів в складських приміщеннях

Детальні вимоги

Діаграми послідовності

Рис. 3.1. Діаграми послідовності

3.2 Технічне забезпечення

Вибір структури комплексу технічних засобів, зокрема мережних зв’язків для обміну даними між користувачами та базою даних, зв’язків між базою даних та інформаційною системою, обґрунтований потребами обраного програмного забезпечення в машинних ресурсах і концепції клієнт-серверної архітектури проектованої системи.

Структурна схема комплексу технічних засобів, розміщених в обчислювальній мережі представлена на рис. 3.2.

Рис.3.2.Структурна схема комплексу технічних засобів

Схема демонструє склад комплексу технічних засобів і зв'язок між окремими технічними засобами та групами технічних засобів, об'єднаними за певними логічними ознаками (сумісному виконанню окремих або декількох функцій, однаковому призначенню). Перевагою запропонованої схеми є можливість віддаленого доступу операторів до сервера БД для покращення зручності їх роботи.

Комплекс технічних засобів СППР є достатнім для виконання всіх автоматизованих функцій СППР.

Безпека є важливою складовою будь-якого продукту і будь-якого підприємства. Велику увагу потрібно приділити розробці методів захисту від несанкціонованого доступу до даних системи і забезпечення заданої достовірності захисту даних в процесі функціонування комп’ютерної системи, оскільки база даних призначена для використання у мережі Інтернет.

Рекомендації з підтримання безпеки інформаційної системи

Перед встановленням інформаційної системи варто провести заходи з підвищення фізичної безпеки. Фізична і логічна ізоляція складає основу безпеки інформаційної системи.

Для підвищення фізичної безпеки встановлення інформаційної системи необхідне виконання наступних дій:

      розташувати сервер БД в приміщенні, не доступному для інших, в фізично захищених місцях, ідеальним варіантом є закрита комп’ютерна кімната з системою електромагнітного і протипожежного контролю або системою зниження шумів;

-        регулярно створювати резервні копії бази даних і зберігати їх в безпечному місці за межами розташування комп’ютера.

         ізолювати служби сервера БД, що зменшує ризик того, що служба, яка піддалася небезпеці, піддасть небезпеці інші служби. Щоб ізолювати служби, необхідно запускати різні служби сервера БД під різними обліковими записами Windows і, якщо можливо, використовувати для кожної служби БД окремий обліковий запис Windows або локальних користувачів, які мають найменші права.

         використовувати файлову систему NTFS. Рекомендується встановлювати інформаційну систему на файлову систему NTFS, так як вона забезпечує більш високу стабільність и відновлюваність, ніж файлові системи FAT. Крім того, файлова система NTFS реалізує параметри безпеки, наприклад списки управління доступом до файлів і каталогів (ACL), шифрування файлової системи (EFS). Під час встановлення ІС встановить необхідні списки ACL на розділи реєстру і файли, якщо програма установки знайде NTFS. Ці параметри не повинні змінюватись.

         використовувати дисковий масив (RAID) для найбільш критичних файлів даних.

         відключити протоколи NetBIOS і SMB

Після встановлення інформаційної системи можна підвищити рівень безпеки установки інформаційної системи, використовуючи наведені нижче поради відносно облікових записів і режимів перевірки відповідності. Облікові записи служби:

      запускати служби сервера БД з мінімально можливими дозволеними діями;

-        зв’язувати служби сервера БД з обліковими записами локальних користувачів Windows, які мають найменші права доступу, або обліковими записами користувачів домену.

         Регулярно виконувати перевірку на відповідність облікових записів їх власникам шляхом зміни індивідуального коду користувача. Ключ відправляти на електронну пошту. При особливій необхідності можливо ввести верифікацію за допомогою ввода індивідуального ключа прийнятого через мобільний телефон клієнта.

         Не використовувати тривіальні (стандартні) методи шифрування обчислювальних систем, які надаються. Виконувати шифрування паролів за допомогою сторонніх перевірених бібліотек чи фреймворків

         Регулярно перевіряти оновлення ОС.

         Установити та регулярно оновлювати антивірусне програмне забезпечення.

         Регулярно робти профілактику системи, перевіряти реєстр на помилки, очищати систему від тимчасових файлів, що не використовуються та чистити системний блок від пилу.

Режим перевірки відповідності потребує перевірки відповідності Windows для підключення до ІС.

Під час експлуатації інформаційної системи важливо використовувати надійні паролі запису, завжди дозволяти перевірку політики паролів у відношенні надійності та строку дії паролів. Для будь-яких імен входу в ІС використовувати тільки надійні паролі. Паролі генерувати в узгодженні з регулярним виразом.

Обчислювальний комплекс

Мінімальні вимоги до обладнання, необхідні для роботи системи подано в таблиці 3.9.

Таблиця 3.9 Мінімальні вимоги до обчислювального комплексу

Таким чином, для забезпечення роботи розробленої системи рекомендується наступний склад технічного забезпечення:

      сервер - потужний комп’ютер з достатнім запасом апаратних ресурсів: процесор з тактовою частотою не менше 1ГГЦ, жорсткими дисками загальним обсягом на десятки гігабайт (залежно від потреб та накопиченого обсягу даних підприємства). На сервері БД повинна бути встановлена відповідно серверна ОС та СКБД MySQL 5.5.9;

-        робоча станція - ПК, що має будь-який процесор з серіїIntel Pentium, хоча б 512 Мб оперативної пам’яті, мережеву плату або модем для з’єднання з Інтернет, а також, звичайно, був забезпечений монітором, клавіатурою та мишею. Також до технічних засобів, які повинні бути в мережі, відносять принтер для друку аналітичних звітів. На ПК повинна бути встановлена операційна система Windows 95/98/NT/2000/XP/2003, будь-який сучасний браузер, Microsoft Office,

NeroPro 0.25.

Мережева апаратура передачі даних

Задачі, що потребують вирішення в мережі:

      передача даних з БД до АРМ інвестора;

-        доступ операторів та адміністратора до БД з мережі Інтернет.

Головною вимогою до вибору мережного апаратного забезпечення є підтримка з’єднання між клієнтськими комп’ютерами та сервером на швидкості 56 Кбіт/с або вищій.

При створенні мережі рекомендується використовувати мережеві адаптери Ethernet або Fast Ethernet. Для роботи мережі необхідний 32/64-розрядний мережний адаптер і 32/64-розрядний дисковий контролер.

Якщо до стійкості роботи мережі і до безпеки даних на сервері висуваються високі вимоги, необхідно придбати пристрій безперебійного живлення. Пристрій безперебійного живлення - це не просто акумулятор, який використовується для тимчасового живлення сервера. Цей пристрій підключається через спеціальний адаптер до сервера. Коли виникає збій в мережі живлення, пристрій безперебійного живлення видає сигнал серверу. По цьому сигналу сервер плавно завершує свою роботу, при цьому виключаються будь-які втрати даних. Основний критерій при виборі пристрою безперебійного живлення - потужність, яку він забезпечує. Вона повинна бути не менше потужності, яку споживає підключений до нього сервер.

Розроблено діаграму розгортання (Deployment Diagrams):

Рис. 3.3. Діаграма розгортання.

.3 Програмне забезпечення

Програмне забезпечення, необхідне для функціонування: операційна система MicrosoftWindowsXP та вищеMicrosoftOffise 2003 та вище. СКБД MySQL, веб-браузер, веб-сервер Apache2.2,phpmyadmin - роботи з базою, нейромережа NeroPro 0.25.

Опис методів і засобів розроблення програмного забезпечення

Вибір методології розробки програмного забезпечення (ПЗ) має ключове значення для подальшого успіху проекту. Щоб повною мірою задовольнити всі вимоги, після детального аналізу необхідно підібрати оптимальну методологію розробки для кожного конкретного випадку. В залежності від поставленого завдання, визначаються ті сучасні технології розробки, застосування яких буде найбільш доцільним і ефективним.

Не існує якоїсь однієї, єдино правильної методології, оптимальної для будь-якого проекту. У кожному конкретному випадку правильний вибір методології розробки залежить від ряду чинників:

      Масштабу проекту

-        Критичності проекту

         Кількості і розподілу повноважень учасників проекту

         Ступеня новизни проекту

         Очікуваної тривалості проекту

Зазвичай, вибір між традиційними і гнучкими (agile) методологіями значною мірою визначається бажаним ступенем формалізації процесу розробки. Для великих, розрахованих на тривалий термін проектів, як правило, рекомендуються більш адекватні методології з більшим ступенем формалізації, в той час як для менш масштабних проектів, розрахованих на оперативну реалізацію, підходять менше формалізовані гнучкі методи розробки.

Традиційний підхід, з використанням методологій RUP (Rational Unified Process) іMSF (Microsoft Solutions Framework) дозволяє приділити максимум уваги усуненню ризиків і забезпечити надійний контроль процесу розробки; орієнтований на ітераційний підхід в ході розробки і максимально точне виконання вимог замовника. У першу чергу підходить для масштабних і довгострокових проектів. Методологія MSF розрахована на створення готового продукту, що відповідає бізнес-інтересам замовника, чіткий розподіл відповідальності між учасниками проекту, управління ризиками та точну розстановку пріоритетів. Це робить методологію МSF оптимальною для великих проектів, що вимагають дотримання балансу між ресурсами, часом розробки і можливостями.

Гнучкий підхід до розробки, що використовує методології SCRUM і ХР робить акцент на командній роботі, гнучкості, оперативності та контрольованості процесу розробки. Методологія ідеальна для невеликих і середніх проектів, особливо якщо в ході процесу розробки очікується внесення численних змін до завдання.(екстремальне програмування) - ще одна гнучка методологія, розрахована на щільну взаємодію з представниками замовника і швидке реагування на зміни у вимогах до продукту. Вона розрахована, в основному, на невеликі проекти, в яких не виникає необхідності в створенні докладної документації, та регламентації всіх кроків розробки.

Використовуваний для розробки ПЗ інструментарій включає в себе засоби для:

      Планування

-        Призначення та обліку завдань

         Реєстрації та відстеження дефектів

         Тестування

         Зберігання вихідного коду

         Зберігання проектної документації

Опис операційної системи

Для запропонованої системи була обрана операційна системаMicrosoft Windows сімейства NT. Операційні системи цього сімейства працювали на процесорах з архітектурою IA32 та деяких менших RISC-процесорів: Alpha, MIPS (до версії 2000, що вийшла лише у версії для IA32). Розробка Windows NT велась на тих самих засадах, що і Windows 9X, але NT із самого початку позиціонувалась не на домашнє використання, а на серверний ринок. Це дозволяло не звертати значної уваги на зворотню сумісність та накладало не такі жорсткі обмеження на швидкість роботи. Таким чином в ОС цього сімейства з самого початку були повноцінно реалізовані механізми безпечної взаємодії між процесами, що позитивно вплинуло на їхню стабільність. Ціною були вищі вимоги до апаратного забезпечення та (особливо в ранніх версіях) обмежена можливість використання старих програм.

До сімейства NT належать Windows NT 3.1, Windows NT 3.51, Windows NT 4.0, Windows NT 4.0 Server, Windows 2000 Professional, Windows 2000 Server, Windows 2000 Advanced Server, Windows 2000 Datacenter Server, Windows XP Home Edition, Windows XP Professional, Windows Server 2003, Windows Vista та Windows 7. Для даного проекту система була виконана з використанням Windows 7 x64.

Операційні системи сімейства Windows 9X та Windows NT належать до операційних систем з витіснюваною багатозадачністю. Поділ процесорного часу між потоками відбувається за принципом "каруселі". Операційна система виділяє квант часу (в Windows 2000 квант становить близько 20 мс) кожному потоку за чергою з врахуванням пріоритету. Після закінчення виділеного часу система перехоплює у потоку управління та виділяє час наступному потоку за чергою. Також потік може відмовитись від виділеного йому кванту часу; в цьому випадку система перехоплює у нього управління (навіть якщо виділений квант часу триває) і передає цей квант іншому потоку. При передачі управління система зберігає стан всіх регістрів процесора в особливій структурі пам'яті. Ця структура називається контекстом потоку. Збереження контексту потоку дає можливість для наступного поновлення його роботи.

Також, при розробці даної системи використовувалася СКБД MySQL, веб-сервер Apache 2.2, оболонка для роботи з базою даних PHPMYADMIN, веб-браузер, редактор з підтримкою HTML, CSS, PHP.

Розроблено функціональну діаграму компонентів (Component Diagrams, рис.3.4).

Рис. 3.4. Діаграма компонентів.

3.4 Організаційне забезпечення

Зв’язки між робочими місцями представлені на рис.3.5.

Функціональна структура

Функції відділу оподаткування:

      Вчасно подати звіт, щоб заповнити декларацію на сплату податку.

-        Визначити речовини, які потрібно оподаткувати.

         Визначити їхні суми та заповнити декларацію.

Функції юридичного відділу:

      Перевірка діяльністі підприємства відповідно до чинного законодавства.

-        Консультація інших працівників.

         Вирішення всіх інших юридичних питань підприємства.

Функції відділу бухгалтерів:

      Розрахунки по рахункам.

-        Підтримка фінансової діяльності підприємства

         Інші бухгалтерські задачі.

Функції ІТ відділу:

      Підтримка ІТ середовища на підприємстві.

-        Забезпечення захисту інформації та ін.

Рис. 3.5. Зв’язки між робочими місцями.

Опис алгоритму потоку даних:

Вхідні дані отримуються від податкової інспекції за допомогою пошти до відділу оподаткування, деякі документи з мережі інтернет.

Потім податківець посилає документи в бухгалтерію, там вони оброблюються.

Далі вони помилаються до юридичного відділу на перевірку відповідності норм законодавства і тому подібне. За потребою юристи відправляють документи в відділ оподаткування. Далі юрист повертає документи в бухгалтерію. З бухгалтерії до керівника чи зам.керівника на підписання. Потім повертаються до бухгалтерії. Бухгалтери відправляють документи в банк по корпоративній мережі. Схема документообігу представлена на рис. 3.6.