Дипломная (вкр): Комп’ютеризація обліку ресурсів в складських приміщеннях

Комп’ютеризація обліку ресурсів в складських приміщеннях

Міністерство освіти і науки україни

Державний вищий навчальний заклад

"Київський національний економічний університет ім. В.Гетьмана"

Факультет інформаційних систем і технологій

Кафедра інформаційних систем в економіці

Галузь знань - інформатика і обчислювальна техніка

Напрям підготови - комп’ютерні науки

ДИПЛОМНИЙ ПРОЕКТ

"Комп’ютеризація обліку ресурсів в складських приміщеннях"

Перелік умовних позначень, символів, одиниць величин і термінів

Зміст

Вступ

Розділ 1. Характеристика та аналіз предметної галузі

.1 Характеристика предметної галузі та об’єкта дослідження

.2 Автоматизація обліку ресурсів в складських приміщеннях

.3 Аналіз літературних джерел та практичного досвіду використання ІС і технологій в предметній галузі

Розділ 2. Вибір методу проектування архітектури та моделі функціонування системи

.1 Аналіз системних вимог та обґрунтування методу проектування системи

.2 Постановка та алгоритм розв’язання задачі

.2.1 Постановка задачі

.2.2 Алгоритм розв’язання задачі

.3 Архітектура запропонованої системи

Розділ 3. Проектування компонентів системи

.1 Інформаційне забезпечення

.2 Технічне забезпечення

.3 Програмне забезпечення

.4 Організаційне забезпечення

Висновок

Перелік використаних джерел

Додатки

Вступ

Метою дипломного проекту є побудова інформаційної системи управління приміщень складу. На мою думку, дана задача сьогодні є актуальною, особливо з погляду перспектив входження України до Європейського союзу.

Автоматизація складу на сьогоднішній день є одним з основних критеріїв ведення сучасного бізнесу.

Автоматизація складу дозволяє максимально і ефективно використовувати весь потенціал складських приміщень. З використанням автоматизованої системи складського обліку ми перекладаємо на її плечі всю рутинну роботу з якою вона чудово справляється. Нам залишається лише правильно і грамотно управляти цією системою.

Автоматизація складського обліку - це взаємодія облікового програмного забезпечення і спеціалізованого устаткування.

Ведення складського обліку можна розділити на чотири основних етапи - це: прийом товару на склад, його зберігання, видача товару зі складу та оформлення відповідних документів.

На кожному вищезгаданому етапі застосовується відповідне обладнання, яке є складовою частиною системи автоматизації складського обліку.

Рекомендоване обладнання для автоматизації складу:

Термінал збору даних

Бездротовий сканер штрих-коду

Етикет пістолети

Принтер етикеток

Сканер штрих-коду

Ваги

Завдання, які були поставлені при написанні бакалаврського проекту включають наступні елементи:

·    вирішення теоретичних питань, тобто виявлення сутності понять, явищ, процесів в торгівельній сфері та подальше вдосконалення їх вирішення, а також розроблення ознак, рівнів функціонування, критеріїв ефективності, принципів та умов застосування;

·    вивчення практики вирішення проблем в управлінні складського обліку, виявлення його типового стану, вад і труднощів, причин та типових особливостей передового досвіду;

·        обґрунтування необхідної системи заходів щодо вирішення даної проблеми;

·    експериментальна перевірка запропонованої системи заходів стосовно відповідності її критеріям оптимальності, тобто досягнення максимально важливих у відповідних умовах результатів вирішення цих проблем при певних затратах часу і зусиль;

·        розроблення методичних рекомендацій та пропозицій щодо використання результатів дослідження на практиці.

Вирішення задачі несе за собою підвищення ефективності системи управління обліку складу та практичне застосування цієї моделі підприємством для доказу її ефективності та доцільності.

Для вирішення поставлених завдань були використані такі методи: при створенні автоматизованої системи з формування документальної звітності управління складського обліку - методи "Дослідження рішень" (Decision Research) та "Процес впровадження" (Implementation Process); при аналізі відповідних критеріїв автоматизованої системи для вибору найкращої альтернативи - методи штучного інтелекту, а саме субметоди нейромережа.

Дипломний проект складається з трьох розділів, які логічно пов’язані між собою.

Перший розділ є теоретичним. В ньому подано стислу характеристику предметної області. Також приділено увагу особливостям предметної області, які впливають на організацію автоматизованої системи, комп’ютерну технологію розв’язання задач. В розділі обґрунтовано вибір складу задач і автоматизованих функцій, вказано мету і техніко-економічну суть задачі, наведено аналіз задачі, що вирішується, а також наводиться перелік існуючих програмних засобів для підтримки прийняття рішень в даній сфері.

Також в першому розділі проаналізовано ринок готових інформаційних систем, прийнятних для реалізації сценаріїв підтримки прийняття рішень в даній системі.

В другому розділі описано сутність задачі, показано її роль і місце в роботі підприємства, а також описано зв'язки даної задачі з іншими задачами і наведено схему інформаційної моделі задачі.

Також в другому розділі описано конкретні ситуації і задачі, що вимагають прийняття рішень і відповідні умови щодо їх підтримки. Для цього визначено перелік ситуацій і задач прийняття рішень, які мають бути реалізовані в автоматизованій системі з формування інформаційної системи управління складом.

Третій розділ містить опис проектування моделей інтелектуального аналізу даних, баз даних для автоматизованої системи управління обліку. В ньому описано проектування користувацького інтерфейсу, а також проектування забезпечувальної частини в якій наведено організаційне, інформаційне, програмне та технічне забезпечення даної системи.

Метою дослідницької роботи було розглянути сутність технологій складського обліку, існуючі види, визначити його значення і місце в роботі підприємств.

Застосування автоматизованої форми складського обліку дозволяє прискорити обробку облікової інформації та передачу її за всіма напрямками. Уявити сучасного бухгалтера, що веде облік тільки вручну дедалі досить складно, зважаючи хоча б на державні вимоги до подання звітності електронною поштою.

Як правило, на складах виконується великий обсяг вантажно-розвантажувальних робіт і робіт з переміщення матеріальних цінностей. Тому основним напрямом у розвитку складського господарства є комплексна механізація й автоматизація робіт, поліпшення використання складських приміщень, а також організація матеріально-технічного постачання.

У результаті проведеної роботи було виконано багато завдань, а саме переміщення товарів на з одного складу на інший, Інвентаризація товарів на складі, комплектування і розкомплектування товарів, їх оприбуткування на склад і списання ТМЦ із складу.

Склад це споруда, різноманітне обладнання та внутрішня транспортна система, яка застосовується для прийому, розміщення та зберігання матеріальних цінностей, підготовки їх до споживання та видачі споживачу.

При сучасному веденні справ виробникам і підприємцям необхідний точний облік товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ), контроль за їх рухом і зберіганням.

Вже ні в кого не викликає сумнівів, що для підвищення якості управління фірмою необхідна автоматизація всіх видів обліку і контролю. Одне з рішень подібних проблем - система штрихового кодування ТМЦ і створення на її основі більш простих технологій.

Розділ 1. Характеристика та аналіз предметної галузі

.1 Характеристика предметної галузі та об’єкта дослідження

Об’єкт дослідження даного бакалаврського проекту включає: механізм управління обліку ресурсів в складських приміщеннях, який на сьогоднішній день є недостатньо досконалий і потребує суттєвого доопрацювання.

Охарактеризувати об’єкт дослідження, можна визначивши основні поняття, які необхідні для дослідження.

Автоматизація - є одним з напрямів науково-технічного прогресу, який спрямовано на застосування саморегульованих технічних засобів, економіко-математичних методів і систем керування, що звільняють людину від участі у процесах отримання, перетворення, передачі і використання енергії, матеріалів чи інформації, істотно зменшують міру цієї участі чи трудомісткість виконуваних операцій. Разом з терміном автоматичний, використовується поняття автоматизований, що підкреслює відносно великий ступінь участі людини у процесі.

Склад - це обладнане місце, приміщення або споруда, інфраструктура, різноманітне обладнання та внутрішня транспортна система, яка застосовується для прийому, розміщення та зберігання матеріальних цінностей, підготовки їх до споживання та видачі споживачу.

Склади є ключовим елементом логістичної системи, у якій виконують функцію акумуляції резервів матеріальних ресурсів, необхідних для демпфування коливань обсягів постачань і попиту, а також синхронізації швидкостей потоків товарів у системах просування від виробників до споживачів або потоків матеріалів у технологічних виробничих системах.

Ресурс - це кількісна міра, в якій виражається наявність певних можливостей (наприклад, фінансових) для здійснення тієї чи іншої діяльності.

Складський облік - це сортовий, кількісний оперативно-технічний облік, веденням якого займаються матеріально-відповідальні особи складського господарства. Здійснюється облік на складі за допомогою книги складського обліку.

Книга складського обліку відкривається в бухгалтерії і віддається під розписку у регістрі, де вказується дата видачі, кількість карток, їх реєстраційні номери і підпис одержувача.

.2 Автоматизація обліку ресурсів в складських приміщеннях

В умовах ринкової економіки основою успішної діяльності будь-якого підприємства (організації, фірми тощо) є забезпечення необхідного рівня рентабельності його господарської діяльності. Не менш важлива підтримка платоспроможності фірми, планування і контроль пов'язаного з цим чинником руху грошових коштів. Зупинимося докладніше на проблемах великих компаній (корпорацій, холдингів), для яких характерна складна структура, пов'язана з багатопрофільністю підрозділів, їх територіальної розподіленістю і розходженням у виробничому потенціалі.

Як правило це такі проблеми як: - Відсутність організаційної єдності серед підрозділів підприємства, зокрема, однакового розуміння сутності бізнес процесів, єдиної методології бухгалтерського обліку, уніфікації нормативно-довідкової інформації.

Труднощі планування діяльності всіх горизонтів (довгострокового, поточного, оперативного) на всіх рівнях управлінської вертикалі, доведення до кожного з підрозділів конкретних завдань, контролю над поточним виконанням та аналізу виконання цих завдань.

Недостатня оперативність (актуальність) даних про фінансово-господарську діяльність підрозділів, філій і корпорації в цілому.

Висока трудомісткість збору та узагальнення (консолідації) даних територіально-розподілених ділянок, зокрема, бухгалтерій, кожна з яких веде свої, "неповні" з точки зору корпорації, баланси; велика кількість помилок у подібних даних, їх різнорідність і неузгодженість. - Відсутність оперативної та достовірної інформації про взаєморозрахунки (взаємозаліки) із зовнішніми постачальниками і споживачами, а також - філіями підприємства, і, як наслідок, труднощі управління дебіторсько-кредиторською заборгованістю. Вирішення цієї проблеми значно ускладнюється при зміні статусу контрагента (наприклад, при купівлі корпорацією фірми, яка раніше була зовнішнім контрагентом).

В умовах перехідного періоду й економічної кризи всі перераховані вище проблеми поглиблюються, а також з'являються нові, пов'язані з такими факторами, як інфляція і неплатежі; висока частка грошових сурогатів і складних взаємозаліків у загальному обсязі фінансових потоків; широка поширеність натурального обміну (бартеру); часта зміна законодавства, зок-рема, податкового.

Проблема адаптації програмного забезпечення АСУП, тобто пристосування до умов роботи на конкретному підприємстві, була усвідомлена з самого початку робіт з автоматизації управління.

Зміст і методи адаптації еволюціонували разом з методологією створення та впровадження систем. Суть проблеми в тому, що в кінцевому підсумку кожна АСУП унікальна, але разом з тим їй властиві й загальні, типові властивості. Будь-яка підсистема програмного забезпечення відображає обидві ці сторони АСУП. У технологічному сенсі адаптація програмного забезпечення АСУП - це перехід від базової системи, що відображає типові властивості системи, до остаточного рішення, пристосованого для роботи в даній АСУП. Вимоги до адаптації і складність їх реалізації істотно залежать від проблемної області, масштабів системи, ступеня співвідношення між формалізованим і неформалізованим при вирішенні завдань управління.

Навіть перші програми, що вирішували окремі завдання управління, створювалися з урахуванням необхідності їх налаштування за параметрами. Оскільки на ранньому етапі гостро стояло питання забезпечення обчислюва-льними потужностями, то головна увага приділялася налаштуванню потреб в оперативній пам'яті, способам зупинки при вирішенні задач оптимізації, управління программою для обходу програмних модулів, які не використовуються в конкретному розрахунку.

З появою типових рішень у вигляді пакетів прикладних програм (ППП) з'явилася необхідність у спеціальних процедурах попередньої генерації. Процедури охоплювали параметри, які визначали режим функціонування програмного забезпечення, вимоги до інформаційного забезпечення, умови підключення та використання зовнішніх програм. Застосування ППП як базових систем призвело до збільшення формалізованої складової в системі управління підприємством. Ускладнилася і адаптація систем до умов підприємства. З'явилися підрозділи експлуатації програмного забезпечення, які займалися, в тому числі і питаннями адаптації програмних систем. Стало очевидно, що адаптація в АСУП є не тільки програмно-технічною, але й організаційної проблемою. Інтерактивні системи, які зробили управлінців всіх рівнів безпосередніми користувачами обчислювальних систем, призвели і до нового розуміння проблеми адаптації. Глибинні причини були колишніми зміщення співвідношення між формалізованим і неформалізовані у бік формалізації процесу управління. Основна складність полягала в тому, що формалізація торкнулася не тільки типової, а й унікальної функціональності в системі управління підприємством.