Материал: Хрестоматія

ЗІ СТАТУТУ ЛІГИ НАЦІЙ

Стаття 1. <...> Усі держави, домініони або колонії <,„> можуть ста­ти членами Ліги. <...>

Будь-який член Ліги може, після завчасного, за два роки, попередження, вийти з Ліги. <...>

Стаття 2. Діяльність Ліги, як вона визначена в чинному Статуті, здійснюється Зборами і Радою, при яких діє постійний Секретаріат.

Стаття 3. Збори складаються з представників членів Ліги. Вони зби­раються у встановлений час і в будь-який інший момент, якщо того вимагають обставини. <...>

Стаття 10. Члени Ліги зобов'язуються поважати й оберігати від будь- і якого зовнішнього нападу територіальну цілісність та існуючу політичну 1 незалежність усіх членів Ліги. У разі нападу, загрози або небезпеки нападу, Рада вказує заходи до забезпечення виконання цього зобов'язання.

Стаття 11. Безумовно оголошується, що будь-яка війна або загроза війни, зачіпає вона прямо чи опосередковано кого-небудь із членів Ліги, цікавить Лігу в цілому, і що остання повинна вжити заходів, здатних реальним чином захистити мир Націй. У цьому випадку Генеральний се кретар негайно скликає Раду на вимогу будь-якого члена Ліги. <...>

Стаття 16. Якщо член Ліги вдається до війни, усупереч зобов'язанням прийнятим у статтях 12, 13 або 15, то oil ipso facto розглядається, як такий, що здійснив акт війни проти всіх інших членів Ліги. Останні зобов'язуються негайно розірвати з ним усі торговельні або фінансові від­носини, заборонити всі стосунки між своїми громадянами і громадянами держави, що порушила Статут, і припинити будь-які фінансові, торговель­ні або особисті стосунки між громадянами цієї держави і громадянами будь-якої іншої держави, незалежно від того, чи є вона членом Ліги.

У цьому випадку Рада зобов'язана запропонувати різним зацікав­леним урядам той кількісний склад військової, морської або повітря­ної сили, за допомогою якого члени Ліги будуть, за приналежністю, брати участь у збройних силах, призначених для підтримки поваги до зобов'язань Ліги.

Члени Ліги погоджуються, крім того, надавати один одному вза­ємну підтримку при застосуванні економічних і фінансових заходів.

Питання:

1) Дайте визначення поняття «Ліга Націй».

2) Коли та за яких умов вона була створена?

3) Які функції покладалися на Лігу Націй? Які цілі ставилися при створенні цієї міжнародної організації?

4) Використовуючи текст джерела, складіть схему, яка б відобра­жала структуру Ліги Націй.

5) Які засоби запобігання агресії були зафіксовані у Статуті Ліги Націй? Наскільки реальним було їхнє застосування?

6) У чому полягає історичне значення створення та діяльності Лі­ги Націй?

7) Поміркуйте, чому в майбутньому Ліга Націй не зможе впора­тися зі своїм основним завданням.

ІЗ СЕН-ЖЕРМЕНСЬКОГО МИРНОГО ДОГОВОРУ

Стаття 27. Кордони Австрії встановлюються таким чином: 1) зі Швейцарією і з Люксембургом: існуючий кордон. <...> 7) із Німеччиною: кордон до 3 серпня 1914 р.

Стаття 59. Австрія відмовляється <...> на користь Румунії від усяких прав і претензій на частину колишнього герцогства Буковинського. <...>

Стаття 88. Незалежність Австрії не може бути відчужена без згоди Ради Ліги Націй. Унаслідок цього Австрія зобов'язується утриматися від будь-якого акту, здатного прямо або опосередковано порушити її не­залежність будь-яким шляхом, особливо, і до її допущення як члена Лі­ги Націй, шляхом участі у справах якої-небудь іншої держави.

Стаття 120. Загальна кількість військових сил в австрійській армії не повинна перевищувати ЗО тис. осіб.

Питання:

1) Із якою країною був підписаний Сен-Жерменський договір?

2) Якими були територіальні втрати цієї країни згідно з догово­ром? Покажіть їх на карті (в атласі).

3) Проаналізуйте інші положення договору. Визначте його на­слідки для Австрії.

ІЗ НЕЙЇСЬКОГО МИРНОГО ДОГОВОРУ

Стаття 48. Болгарія відмовляється <.„> від усіх своїх прав і претен­зій на території Фракії. Головні Союзні та Об'єднані держави зобов'я­зуються до того, щоб свобода економічного виходу Болгарії до Егейско-го моря була гарантована. <...>

Стаття 66. Загальна кількість військових сил у болгарській армії не повинна буде перевищувати 207 тис. осіб. <...>

Стаття 121. <...> Болгарія зобов'язується сплатити <...> суму в 2 млрд 250 млн (2250000000) золотих франків, як таку, що є тими репараціями, тягар яких Болгарія здатна узяти на себе.

Стаття 127. Болгарія зобов'язується <...> здати Греції, Румуни і Сербо-Хорвато-Словенській державі протягом шести місяців <...>, перелічені нижче категорії і кількість худоби.

Стаття 128. <...> Болгарія зобов'язується <...> здавати Сербо-Хор­вато-Словенській державі протягом п'яти років <...> щорічно по 50 тис. т , вугілля.

Питання:

1) Із якою країною був підписаний Нейїський договір?

2) Покажіть на карті (в атласі) територіальні втрати цієї країни.

3) Проаналізуйте інші положення договору. Визначте його наслідки для Болгарії.

ІЗ ТРІАНОНСЬКОГО МИРНОГО ДОГОВОРУ

Стаття 36. Угорщина відмовляється <.„> на користь Італії від усіх ; прав і претензій, яких вона могла б домагатися на території колишньої австро-угорської монархії, які визнані такими, що входять до складу Італії. <...>

Стаття 104. Загальна кількість військових сил в угорській армії неї повинна буде перевищувати 35 тис. осіб. <...>

Стаття 275. Оголошується міжнародним Дунай від Улма, разом з усією судноплавною частиною цієї річкової системи, яка від природи слугує доступом до моря більш ніж для однієї держави.

Питання:

1) Із якою країною був підписаний Тріанонський договір?

2) Якими були територіальні втрати цієї країни згідно з договором? Покажіть їх на карті (в атласі).

3) Проаналізуйте інші положення договору. Визначте його наслідки для Угорщини.

4) Що було спільного в умовах мирних договорів із союзниками, Німеччини?

5) Заповніть таблицю і порівняйте основні умови договорів, що утворили Версальську систему. Зробіть висновки.

А-Назва Б-Із якою країною укладений В-Дата Г-Основні положення договору Д-Ваша оцінка

ТРАКТАТ МІЖ СПОЛУЧЕНИМИ ШТАТАМИ АМЕРИКИ, БРИТАНСЬКОЮ ІМПЕРІЄЮ, ФРАНЦІЄЮ ТА ЯПОНІЄЮ ЩОДО ЇХНІХ ОСТРІВНИХ ВОЛОДІНЬ І ОСТРІВНИХ ТЕРИТОРІЙ У ТИХОМУ ОКЕАНІ

Стаття І. Високі Сторони, що домовляються, погоджуються поважа­ти у своїх взаємовідносинах право кожної з них на свої острівні володін­ня й острівні території в районі Тихого океану.

Стаття II. Якщо зазначені вище права зазнають загрози через насту­пальні дії якої-небудь іншої держави, Високі Сторони <...> зберуться для взаємного, повного і відвертого обміну думками про те, як досягти зго­ди з приводу найбільш дієвих заходів, які мають бути вжиті кожною окремо чи всіма спільно. <...>

Стаття III. Чинний трактат залишається в силі протягом десяти ро­ків <...>, і після закінчення зазначеного періоду він залишатиметься в силі, однак за кожною з Високих Сторін, що домовляються, залиша­ється право припинити його дію з повідомленням заздалегідь за 12 міся­ців.

Питання:

1) Скільки країн підписали наведений договір? Яку він ще має назву?

2) Під час якої конференції було підписано цей договір? Що ма­ли на меті США, виступаючи ініціатором скликання цієї кон­ференції?

3) У якому регіоні цей договір мав урегулювати післявоєнні від­носини? Інтереси яких країн він захищав?

ТРАКТАТ МІЖ СПОЛУЧЕНИМИ ШТАТАМИ АМЕРИКИ, БРИТАНСЬКОЮ ІМПЕРІЄЮ, ФРАНЦІЄЮ, ІТАЛІЄЮ ТА ЯПОНІЄЮ ПРО ОБМЕЖЕННЯ МОРСЬКИХ ОЗБРОЄНЬ

Стаття І. Держави, що домовляються, погоджуються обмежити свої озброєння на морі відповідно до домовленості в даному трактаті.

Стаття IV. Загальний тоннаж суден, який має бути змінений, не по­винен перевищувати: для Сполучених Штатів — 525 тис. т <...> , для Британської імперії — 525 тис. т <...>, для Франції — 175 тис. т <„.>, для Італії — 175 тис. т <...>, для Японії — 315 тис. т.

Стаття V. Жодна з держав, що домовляються, не буде займатися при­дбанням або будівництвом, доручати будувати і допускати в межах своїх територій побудову лінійних суден, які мають більше 35 тис. т водовмісту.

Стаття VI. Жодне лінійне судно якої-небудь із держав, що домов­ляються, не буде оснащене зброєю калібру, що перевищує 16 дюймів (406 мм). <...>

Стаття XII. За винятком лінійних суден, жоден військовий корабель нижче зазначених держав, що домовляються, не може мати зброї калі­бру, що перевищує 8 дюймів (203 мм).

Питання:

1) Скільки країн уклали наведений договір? Яку назву він дістав?

2) Що мав на меті цей договір?

3) Інтереси якою держави перш за все враховувалися при підпи­санні договору? Свою відповідь аргументуйте.

4) У чому полягає історичне значення укладення цього договору?

ВАШИНГТОНСЬКА УГОДА ЩОДО КИТАЮ

Стаття 1. Решта, крім Китаю, держав, що домовляються, згодні: 1) поважати суверенітет, незалежність та територіальну й адміністратив­ну недоторканність Китаю. <-.,>

Стаття 3. Із метою більш дієвого застосування принципу «відчине­них дверей », тобто рівності можливостей, що відкриваються в Китаї для ; торгівлі й промисловості всіх націй, решта, крім Китаю, держав, що до­мовляються, згодилися в тому, що вони не будуть шукати, а також не будуть підтримувати своі'х громадян у пошуках:

а) угод, що могли б сприяти встановленню на їхню користь будь-якої зверхності у правах щодо торговельного або економічного розвитку в будь-якому певному районі Китаю;

б) таких монополій або переваг, що могли б позбавити громадян будь-якої іншої держави права займатися в Китаї законною торгівлею або про­мислом або можливості брати участь спільно з китайським урядом або з будь-якою місцевою владою у спільних заходах будь-якого роду або за­ходах, що за своїми завданнями, діяльністю або географічним станови­щем були б розраховані на паралізування практичної можливості засто­сування принципу рівних можливостей.

Китай зобов'язується керуватися принципами, що встановлені у викладених вище постановах цієї статті, при розгляді заявок на еконо­мічні права і переваги з боку урядів або громадян усіх іноземних дер­жав. <...>

Питання:

1) Коли та за яких умов було укладено наведений договір?

2) Скільки країн поставили під ним свій підпис? Яку назву він дістав?

3) Розкрийте зміст цього договору.

4) Поміркуйте, чи відповідав договір інтересам Китаю.

5) Як ви вважаєте, чому США наполягали на закріпленні принципів «відкритих дверей» і «рівних можливостей» щодо Китаю?

В. ЧЕРЧІЛЛЬ ПРО ВЕРСАЛЬСЬКО-ВАШИНГТОНСЬКУ СИСТЕМУ

Після закінчення світової війни 1914 р. майже всі були глибоко переконані і сподівалися, що в усьому світі запанує мир. <...>

Улітку 1919 р. союзні армії стояли уздовж Рейну, а їх плацдарми вдавалися далеко вглиб переможеної, роззброєної і голодуючої Німеччини. <...> Давно минули часи Утрехтського і Віденських договорів, , коли аристократичні державні діячі й дипломати — як переможці, так і переможені — збиралися для ввічливих і чемних суперечок. <...> ; Нині керівників обступали народи, десятки мільйонів людей, доведе­них до несамовитості стражданнями і захоплених різними доктринами, розрахованими на маси. Вони вимагали, щоб відплата була здій­снена сповна.

Зорю перемоги Франція зустріла виснаженою. Глибокий страх перед Німеччиною охопив французький народ наступного ж дня після його блискучого успіху. Саме цей страх спонукав маршала Фоша вимагати, щоб кордон Франції проходив по Рейну для забезпечення її безпеки від набагато сильнішого сусіда. Проте англійські та американські державні діячі вважали, що включення до французької території районів із ні­мецьким населенням суперечило б «14 пунктам», а також принципам націоналізму і самовизначення, на яких повинен був ґрунтуватися мир­ний договір. <...> Вони заручилися підтримкою Клемансо, пообіцявши йому, по-перше, спільну англо-американську гарантію оборони Франції, по-друге, демілітаризовану зону і, по-третє, повне і тривале роззброєння Німеччини. Клємансо погодився на це. <...> Таким чином, Вільсон, Ллойд Джордж і Клемансо підписали гарантійний договір. <.„> Фран­цузький народ, охоплений страхом, гнівом і сум'яттям, негайно ж від­мовився від послуг Клемансо. <...>

Пуанкаре, найсильніший із наступників Клемансо, намагався ство­рити незалежну Рейнську державу під заступництвом і контролем Фран­ції. <...> Намагаючись примусити Німеччину до виплати репарацій, він не вагався з цією метою вдертися в Рурську область. Цей захід, звісно, змушував Німеччину дотримуватися договірних зобов'язань, але він був суворо засуджений англійською та американською громад­ською думкою.

Озлоблення англійців проти Німеччини, наскільки сильне спочат­ку, дуже скоро змінилося таким самим сильним протилежним відчут­тям. <»->

Щойно була створена Ліга Націй, як їй було завдано майже смер­тельного удару. Сполучені Штати зреклися дітища президента Вільсона, а потім його партія і його політичний курс були зметені перемогою республіканців на президентських виборах 1920.

Наступного ж дня після перемоги республіканців по той бік Атлан­тики запанували ізоляціоністські ідеї. Згідно з цими ідеями Європі тре­ба надати можливість варитися у власному соку, і хай вона сплачує свої борги, як належить за законом.

На Вашингтонській конференції 1921 р. Сполучені Штати внесли да­лекосяжні пропозиції щодо морського роззброєння, й англійський та американський уряди завзято почали топити свої лінкори і руйнувати свої військові бази. <...>

Сполучені Штати дали зрозуміти Англії, що збереження її союзу з Японією, якого японці так педантично дотримувалися, перешкоджати­ме англо-американським відносинам. У зв'язку з цим союз був анульова­ний. <...> Тим самим було розірвано багато зв'язків, які в подальшому мо­гли виявитися надзвичайно цінними для збереження миру. Таким чином, як у Європі, так і в Азії, союзники швидко створювали становище, за яко­го в ім'я миру розчищався шлях для іншої війни.

Питання:

1) Що вам відомо про автора джерела? Підготуйте коротку істо­ричну довідку про його життя та діяльність.

2) Якими були наслідки Першої світової війни для країн-учасниць?

3) Як змінилася розстановка сил у світі після завершення війни?

4) Дайте визначення поняття «Версальсько-Вашингтонська сис­тема».

5) Як оцінює цю систему автор джерела?

6) У чому, на вашу думку, полягала суперечливість та слабкість Версальсько-Вашингтонської системи?

7) Прокоментуйте прогноз В. Черчілля щодо подальшого роз­витку подій у світі. Як ви вважаєте, чому Версальсько-Ва­шингтонська система містила в собі загрозу виникнення нової світової війни? Зародки яких майбутніх конфліктів у між­народних відносинах приховувала система післявоєнних договорів?

ІЗ «ПЛАНУ ДАУЕСА»

II. Економічна єдність Німеччини:

Для стабілізації своєї валюти та врівноваження свого бюджету Німеччині необхідні ресурси всієї німецької території, у межах, установлених Версальським договором, і необхідна свобода економічної діяльності на зазначеній території. <...>

Потрібно створити новий банк або реорганізувати Рейхсбанк. <...>

VIII. Основні принципи при встановленні щорічних платежів Німеччини.

а) зобов'язання та стійкість бюджетної рівноваги, що випливають із договору;

1. Для врівноваження свого бюджету Німеччині недостатньо відшукати необхідні суми на покриття своїх внутрішніх адміністративних витрат.

2. Вона також повинна покривати, до крайньої межі своїх можливостей, зовнішні зобов'язання, що випливають із договору. <...>

Німеччина буде розраховуватися за зобов'язаннями, накладеними на неї договором, за допомогою трьох категорій ресурсів, а саме: А. Податків; В. Залізниць; С. Промислових облігацій. <...>

XIV. Зовнішня позика, її умови та цілі.

Зовнішня позика у 800 млн золотих марок має на меті:

а) забезпечити новий банк золотим запасом.

в) здійснити у 1924—1925 рр. найважливіші внутрішні платежі, що випливають із договору. <...>

Проект ставить за мету:

1. Установити таку організацію, завдяки якій можна було б одержати з Німеччини максимум платежів.

Питання:

1) Коли був прийнятий «План Дауеса» ? Чому він дістав таку назву?

2) Які події економічного характеру обумовили прийняття цього плану? Що таке «Рурський конфлікт»? Яким чином він впли­нув на розробку та прийняття «Плану Дауеса»?

3) Яка країна взяла на себе ініціативу вирішення проблеми репа­рацій?

4) Які основні положення передбачав «План Дауеса»?

5) Якими були наслідки прийняття цього документа для Німеч­чини?

Сумський державний університет

Машинобудівний коледж СумДУ