Демократична політична культура - це, перш за все, сприяння демократії, участь у її розвитку, в громадському житті, особливо в економічній і соціальній галузях.
Формування громадянського суспільства передбачає становлення адекватної політичної культури. Це і є мета оновлення суспільства і умова цього процесу. Відбувається становлення такої культури суперечливо. З одного боку, в процесі перебудови не завжди враховується реальний стан політичної культури, можливості її трансформації в демократичному напрямі. Внаслідок того ряд рішень щодо формування нової політичної системи, нових ідей вступає у суперечності з реально існуючим рівнем політичної культури. Це знижує ефективність рішень і законів, що приймаються, а в деяких випадках призводить до конфліктних, непередбачених наслідків.
З іншого боку, для розв`язання нових завдань необхідно радикально змінити політичну культуру населення. Але розв`язання цього завдання гальмується через недосконалість багатьох політичних і правових структур, догматизм, не розробленість політичної науки, розрив між наукою та ідеологією, бездуховність частини населення, панування архаїчних моральних настанов тощо.
Тим часом становлення політичної культури, адекватної громадянському суспільству, передбачає оновлення політичної ідеології, звільнення її від догматизму, ілюзорних та утопічних уявлень. Необхідне також відродження й утвердження у свідомості людей політичних і соціально-моральних цінностей, свободи і гідності особи, соціальної рівності і справедливості, інтернаціоналізму і патріотизму, демократичної та правової держави і т.п. Актуальним є формування дбайливого ставлення до політичного і культурного минулого, історичного досвіду боротьби за соціальне і національне визволення, відновлення прогресивних традицій.
В умовах системної політичної й економічної кризи, що охопила українське суспільство на тлі світової валютно-фінансової кризи, різко посилилися внутрішні та зовнішні виклики самому існуванню держави. В цій ситуації, як ніколи, актуалізується потреба в суспільно-політичній стабілізації та національній консолідації, дієвим чинником яких ми вважаємо подальший розвиток інституціоналізованого громадянського суспільства. Динаміка його формування останніми роками характеризується переважно позитивними тенденціями. Однак, суттєвими залишаються й проблеми, які уповільнюють подальше зростання громадської активності та перешкоджають ефективному використанню великого потенціалу недержавних організацій для захисту прав і реалізації законних інтересів громадян. Найгострішими з них із огляду на необхідність впровадження демократичних принципів, методів і підходів є вкрай низька участь громадських організацій у процесі підготовки, публічного обговорення та прийняття політичних рішень; невиправдане зволікання з розгортанням системного інформування населення про існуючі організації громадянського суспільства та їхню діяльність; неадекватність вітчизняного законодавства про громадські організації європейським стандартам регулювання організаційно-правових засад їхнього функціонування та недостатність і невизначеність фінансової бази діяльності суб'єктів громадянського суспільства.
Не дивлячись на такі суттєві перепони, громадянське суспільство не лише розвивалося та інституціоналізувалося, а й покращувало свої позиції, про що йдеться в рейтингах незалежних міжнародних організацій. Наприклад, за оцінкою авторитетного рейтингу міжнародної незалежної організації «Freedom House» Україна тривалий час за рівнем реалізації політичних прав і громадянських свобод отримувала оцінку лише «частково вільної» країни. Але за останні п'ять років її рейтинг піднявся та утримується на рівні оцінки «вільної» країни. Важливо, що такі позитивні зміни підтверджуються і нашими громадянами. Понад 65% опитаних вважають, що сьогодні вони можуть вільно висловлювати свої політичні погляди. А ще п'ять років тому кількість опитаних щодо цієї позиції становила близько 55% [420].
Високу функціональну готовність громадянського суспільства в сучасній Україні також підтверджують дослідження «Freedom House» - «Nations in Transit», які оцінюють різні напрями демократичного розвитку перехідних країн за шкалою від 7 (найгірша) до 1 (найкраща) бала. Тож, за його даними, оцінка розвитку громадянського суспільства в Україні значно покращилася від 4,75 балів у 1998 р. до 3,00 балів у 2005 р. та 2,75 балів у 2006, 2007 та 2008 роках поспіль. Саме за напрямом «Громадянське суспільство» Україна продемонструвала найбільший поступ та, відповідно, показала найкращий рейтинг. У той же час за іншими напрямами дослідження «Nations in Transit» її рейтинги нижчі і виглядають так: «Рейтинг демократичного розвитку» (тобто, середній загальний показник, інтегрований на основі інших) - 4,25 бали, «Національне демократичне управління» - 4,75 бали, «Виборчий процес» - 3,00 бали, «Незалежні медіа» - 3,50 бали, «Місцеве демократичне управління» - 5,25 бали, «Судова система та незалежність суддів» - 4,75 бали, «Корупція» - 5,75 бали [429]. При цьому застосовуються наступні критерії визначення вказаного рейтингу розвитку громадянського суспільства: кількісне зростання неурядових організацій, їхня організаційна спроможність та фінансова стабільність, правове й політичне оточення, в якому вони функціонують; розвиток незалежних професійних спілок та участь груп захисту інтересів у політичному процесі.
Показово також, що стабільний рейтинг розвитку громадянського суспільства «Nations in Transit» в Україні на відмітці в 2,75 бали є значно кращим порівняно з іншими пострадянськими країнами, окрім країн Балтії. Аналогічний показник за 2008 р. складає у Вірменії - 3,50 бали, у Грузії - 3,50 бали, у Молдові - 3,75 бали, у Киргизстані - 4,50 бали, в Азербайджані - 5,25 бали, у Казахстані - 5,50 бали, Російській Федерації - 5,50 бали, у Таджикистані - 5,50 бали, у Білорусі - 6,50 бали, у Туркменістані - 7,00 балів, в Узбекистані - 7,00 балів [428].
Найсуттєвішою особливістю розвитку громадянського суспільства можна визнати його здатність до ініціювання демократичних змін у державі. Громадянське суспільство є основою держави, його становлення відбувається з утвердженням останньої. Громадянське суспільство утворюють вільні громадяни з високим рівнем політичної, економічної, соціальної культури, які спільно з державою формують розвинені правові відносини заради спільного блага. Сутність громадянського суспільства, на нашу думку, саме й полягає в забезпеченні прав людини, яка має гарантоване право вільного вибору тих чи інших форм економічного і політичного буття, ідеології, світогляду, а також можливості вільно висловлювати свої думки і погляди.
Усвідомлення та засвоєння особою системи цінностей демократичного громадянського суспільства передбачає формування у неї основ громадянської культури. Відтоді, коли вперше Чарльз Едвард Мерріам (1874-1953 рр.), фундатор чиказької школи політичних досліджень, використав у одному з проектів дослідження психологічних та соціологічних аспектів політичної поведінки термін «громадянська культура», їй як феномену стали приділяти важливу роль в усіх сферах життєдіяльності суспільства.
Варто зазначити, що більшість зарубіжних науковців розглядають громадянську культуру як модифікацію політичної культури, а громадянина як учасника політичного процесу, в той час як життєвий простір громадянина набагато ширший. Також, громадянська культура розглядається як структурна характеристика громадянського суспільства та демократії, яка визначає громадянську й життєву позицію, соціальну зрілість та суспільно-корисну діяльність особистості, її готовність до ефективного розв'язання завдань громадянської освіти у процесі професійної діяльності на основі сформованих знань, умінь, навичок, ціннісних орієнтацій, професійно важливих якостей та здібностей. Громадянська культура - це глибоке усвідомлення своєї належності до певної держави, почуття громадянської гідності, відповідальності й обов'язку, здатність рішуче відстоювати суспільно-державні цілі в складних ситуаціях. Якісним проявом наявності громадянської культури, на наш погляд, є надбання громадянином таких знань, на основі яких формуються уявлення про форми і способи здійснення його ролей у політичній, правовій, економічній, соціальній і духовній сферах. Від особистості потребують громадянських умінь та досвіду участі у соціально-політичному житті, а також прояву громадянських чеснот, як-от: норм, установок, цінностей та якостей, притаманних громадянину демократичного суспільства.
Громадянська культура є дзеркалом громадянського суспільства. Як різновид політичної культури, вона, звичайно, є її вищим щаблем і передбачає, що суб'єкти політичного процесу в своїй діяльності керуються, насамперед, інтересами всього суспільства і саме йому підпорядковують свої часткові, корпоративні цілі, що дії цих суб'єктів спрямовуються на дотримання громадянського консенсусу і здійснюються в межах правової держави. Можна вважати, що це політична культура громадянського суспільства, яка передбачає єдність громадянських прав і обов'язків. Вона визначається не тільки правовими, але й етичними чинниками політичної діяльності.
У сучасній Україні громадянське суспільство стало природною потребою, чинником реалізації економічних, соціальних і духовних потреб громадян, залучання приватної сфери до реалізації дедалі зростаючих потреб і інтересів різних соціальних верств населення. Це пояснюється традиційним тяжінням громадян України до демократії, відчуттям природної європейськості. Сьогодні воно представлене, окрім політичних партій, понад 100 конфесіями, 1012 громадськими академіями наук і науковими товариствами. Діють також десятки професійних, жіночих, молодіжних, спортивних, ветеранських, екологічних об'єднань. Якщо в 2000 році в Україні було зареєстровано понад 1300 всеукраїнських і близько 13 тис. місцевих громадських організацій, то на початок 2009 року кількість офіційно зареєстрованих в Україні громадських всеукраїнських організацій сягнула 293990 77. Також залишається решта незареєстрованих об'єднань, груп, які уособлюють і реально задовольняють найрізноманітніші інтереси громадян. У порівнянні з країнами Заходу це небагато - одне громадське об'єднання на 156 мешканців країни, - але водночас більше, ніж в Білорусі і Російській Федерації. Хоча, на думку експертів, більшість зареєстрованих в Україні організацій існують лише формально, або функціонують епізодично. За різними оцінками активні і постійно діючі громадські організації становлять лише 8-9 відсотків від їхньої загальної кількості, або близько п'яти тисяч організацій. Відповідно до існуючих міжнародних критеріїв, до активних відносяться організації, що працюють не менше двох років і мають досвід виконання двох або більше проектів та є відомими на регіональному рівні.
Початки громадянського суспільства, ще до відчуття незалежності та вже з нею, злет громадянськості у найбільш активних громадян засвідчили потенційні зміни в політичній культурі, тяжіння до демократичних цінностей, стабільної демократії в Україні. Перші п'ять років незалежності підтвердили зміни в політичній культурі. Майже третина громадян вважали за потрібне перехід до ринку, схвалювали розвиток приватного підприємництва; більше половини опитаних позитивно відносилися до передачі у приватну власність дрібних підприємств; 40,7%- вважали найкращим шляхом розвитку для України розширення зв'язків у рамках СНД 66, с. 10.
Розвиток політичної свідомості і громадянської культури українського суспільства вже на початку ХХІ століття дозволили зафіксувати наступні кількісні характеристики цього процесу. Частка громадян України, які цілком схвалювали розвиток приватного підприємництва, зменшилася до 16,3%; передачу у приватну власність дрібних підприємств схвалюють 43,7% респондентів, що свідчить про розчарування в чисто ринкових методах управління економікою держави і, як свідоцтво підвищення довіри до державного управління - 46,2% вважають за необхідне поєднати державне управління і ринкові методи в управлінні економікою; лише 10,9% громадян бачать перспективними зв'язки України у рамках СНД; 29,3% опитаних вважають першочерговим вектором розвиток зовнішньополітичних відносин України зі східнослов'янським блоком (Росія, Білорусь) [240].
Сьогодні нові характеристики громадянської культури можна висловити наступними показниками. В ієрархії суспільно-значимих цінностей для українських громадян найбільш вагомими є стабільність, порядок, добробут, справедливість. Очевидним є запит на правовий порядок і впорядкованість, рівень та якість життя.
На жаль, в силу багатьох об'єктивних і суб'єктивних обставин або мляво, або з великою амплітудою коливань спостерігаємо ставлення до таких цінностей демократії, як підприємництво і самоврядування. Це свідчить, з одного боку, про слабкий авторитет і низьку дієздатність інститутів громадянського суспільства, з іншого - про домінування патерналістсько-авторитарних настроїв. Приватне підприємництво так і не змогло легітимізувати себе в очах українських громадян як соціально відповідальна сила суспільства. Серед населення посилюється негативне сприйняття економічної ситуації. Переважна більшість громадян характеризують економічну ситуацію в країні як погану, не стабільну. Високі темпи інфляції завдали шкоди більшості населення, зневілювали деякі попередні піднесення в національній економіці.
Велику тривогу у громадян викликає політична ситуація. Майже половина опитаних оцінюють нинішню політичну ситуацію як «гостру, конфліктну» (вказали 33,1%) або як «вибухонебезпечну» (10,2%). Значна частина (48,6%) респондентів характеризує її як «напружену». Лише 4,5% опитаних вважають політичну ситуацію «спокійною, благополучною». Ще 3,6% не визначилися з відповіддю.
Зростає число опитаних, які вважають, що в Україні сьогодні все йде в неправильному напрямі. Ще в лютому місяці таких було 60,6%, а сьогодні - 75,3%. Ця кількість перевищила аналогічний показник, який був зафіксований в квітні минулого року під час загострення політичної кризи. Раніше більшість громадян тяжіли до стабілізації ситуації, сьогодні спостерігається паритет прибічників стабілізації і тих, хто виступає за кардинальні зміни в країні, за зміну політичного керівництва. Серед опитаних 49,1% респондентів вважає, що українське суспільство потребує стабільності, а 43,8% вважають, що суспільство потребує кардинальних змін і, перш за все, - змін політичного керівництва [4].