Курсовая работа (т): Аналіз власних коштів підприємства

Аналіз власних коштів підприємства

КУРСОВА РОБОТА

з дисциплін: «Фінансова діяльність суб’єктів господарювання» та «Фінансовий аналіз»

на тему: «Аналіз власних коштів підприємства»

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ аналізу ВЛАСНИХ КОШТІВ підприємства В СУЧАСНИХ УМОВАХ РОЗВИТКУ ЕКОНОМІЧНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ

.1 Теоретико-суттєва характеристика власних коштів підприємства

.2 Інформаційне та нормативно-правове забезпечення аналізу власних коштів підприємства

.3 Сучасні методики аналізу власних коштів підприємства

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ТА ОЦІНКА ВЛАСНИХ КОШТІВ підприємства

2.1 Техніко-економічна характеристика підприємства ТОВ «Техметалресурс»

.2 Аналіз головних показників формування власних коштів ТОВ «Техметалресурс»

.3 Оцінка ефективності використання власних коштів ТОВ «Техметалресурс»

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ аналізу ВЛАСНИХ КОШТІВ підприємства В СУЧАСНИХ УМОВАХ ГОСПОДАРЮВАННЯ

.1 Шляхи поліпшення джерел формування власних коштів ТОВ «Техметалресурс»

.2 Вдосконалення системи аналізу та управління використанням власних коштів підприємства

.3 Стратегія управління власними коштами підприємства

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

ВСТУП

Показником діяльності підприємства є його фінансовий стан який відображає всю інформацію про те чи інше підприємство що функціонує на території держави. Нині на території України є дуже велика інфраструктура підприємств яка виготовляє та забезпечує послуги особам, які того потребують. Але головним фактором в економіці держави це є фінанси підприємств, які використовуються та формуються цими підприємствами.

Одним із найважливіших напрямків фінансового аналізу, що має проводитися керівництвом або спеціальними підрозділами підприємства, є аналіз власного капіталу та ефективність його використання як головне джерело фінансування діяльності підприємства. Саме на основі результатів такого аналізу керівництво приймає рішення щодо ефективності тих чи інших видів господарської діяльності, рiшення про доцільність розвитку напрямків виробництва, про прибутковість видів продукції, що показує необхідність дослідження різних методик аналізу і визначає актуальність обраної теми.

Власний капітал підприємства - це підсумок першого розділу пасиву балансу, тобто перевищення балансової вартості активів підприємства над його зобов’язаннями. Основними складовими власного капіталу є статутний капітал, додатковий і резервний капітал, нерозподілений прибуток. Показник власного капіталу є одним з головних індикаторів кредитоспроможності підприємства. Він - основа для визначення фінансової незалежності підприємства, його фінансової стійкості та стабільності.

Об’єктом дослідження є процес формування та використання власних коштів підприємства.

Предметом дослідження - теоретично-методичні аспекти формування та використання власного капіталу ТОВ «Техметалресурс».

Метою даної роботи є узагальнення та подальший розвиток теоретико-методолгічних підходів щодо аналізу власних коштів підприємства та їх використання.

Для досягнення визначеної мети необхідно виконати наступні завдання:

-       дослідити сучасні напрямки аналізу власних коштів підприємства як джерело фінансування діяльності підприємства;

-       визначити сутність власних коштів, їх функції та складові;

-       провести дослідження методик формування власного капіталу підприємства;

-       провести оцінку власного капіталу за даними досліджуваного підприємства;

-       визначити стан фінансово-господарської діяльності об’єкта дослідження;

-       проаналізувати ефективність використання власного капіталу підприємства;

-       визначити фактори впливу на ефективність використання власного капіталу та ступінь їх впливу на результативні показники діяльності підприємства;

-       надати рекомендації щодо оптимізації формування капіталу підприємства.

Теоретичною методологічною основою курсової роботи є основні положення і висновки, сформульовані в наукових фундаментальних працях вітчизняних і закордонних економістів. Інформативною основою дослідження є праці українських і закордонних фахівців в галузі обліку та аналізу; матеріали наукових конференцій; періодичної преси. А саме: Г.А. Семенов, М.О. Панкова, А.Г. Семенов, А.М. Поддєрьогіна, П.М. Гарасим, О.М. Бандурка, А.Г. Загородній, та інш. Завгородній та інші. У ході дослідження використовувалися загальнонаукові методи, методи порівнянь, угруповань, спостереження, обстеження, комплексної оцінки, аналітичні процедури й ін.

До основних методів дослідження слід віднести діалектичний та структурно-функціональний методи, а також системне, комплексне дослідження, опрацювання і використання інформації фінансового характеру. Також при проведенні дослідження використовувались методи та прийоми економічного і фінансового аналізу - статистичні, порівняння, відносних величин, метод факторного аналізу.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ аналізу ВЛАСНИХ КОШТІВ підприємства В СУЧАСНИХ УМОВАХ РОЗВИТКУ ЕКОНОМІЧНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ

1.1    Теоретико-суттєва характеристика власних коштів підприємства

Підприємства формують грошові фонди для фінансового забезпечення операційної, фінансової та інвестиційної діяльності, виконання зобов’язань перед державою і діловими партнерами тощо. Правильна організація процесу формування грошових фондів забезпечує можливість ефективного управління грошовими потоками підприємств, прийняття оптимальних фінансових рішень, підвищення прибутковості підприємницької діяльності. Необхідною умовою при цьому є аналіз фінансової інформації, що міститься у бухгалтерській і статистичній звітності в комерційних угодах, у розрахункових, платіжних та інших документах [20].

Аналіз формування власних фінансових ресурсів підприємств використовує весь комплекс доступної інформації, носить оперативний характер і цілком підпорядкований волі керівництва підприємствами. Джерела формування фінансових ресурсів підприємств є власні та залучені кошти.

В даній курсовій роботі буде досліджуватись питання формування саме власних фінансових ресурсів. Передовсім треба дати визначення власним ресурсам підприємства. Та в різних джерелах визначення поняття «власні кошти підприємства» трактуються по-різному і мають різну структуру та склад.

Власні кошти підприємства - кошти, отримані підприємством протягом звітного періоду внаслідок звичайної діяльності, а також амортизаційні відрахування з матеріальних та нематеріальних необоротних активів, нараховані протягом звітного періоду [10].

Практична реалізація інтенсифікації відтворювальних процесів потребує не лише активної інженерно-виробничої діяльності самих підприємств, а й мобілізації великих власних фінансових коштів. Саме цим зумовлюється необхідність і практична значущість систематичної оцінки стану формування власних фінансових ресурсів підприємств [18].

В інших джерелах ми зустрічаємо інше трактування поняття власних коштів підприємства, а саме сукупність власного капіталу, завдяки якому сформоване підприємство, та частини нерозподіленого прибутку, амортизаційних відрахувань, надлишкові обігові активи, реінвестовані внаслідок продажу частини основних фондів [14].

Коли ми говоримо про фінансові ресурси, то маємо на увазі сукупність грошових ресурсів, які підприємства змогли залучити й утримати, тільки тоді ця сукупність набуває форми капіталу.

Організація господарської діяльності вимагає відповідного фінансового забезпечення, тобто початкового капіталу, що утворюється з внесків засновників підприємств і приймає форму статутного капіталу. Це найважливіше джерело формування майна будь-якого підприємства.

Отже проаналізуємо структуру та склад власних коштів підприємства більш детально.

Власний капітал є основою для створення підприємства і його подальшої діяльності. При цьому він виконує наступні функції:

-       довгострокового фінансування, тому що необмежено перебуває у розпорядженні підприємства;

-       фінансування ризику - власний капітал використовується для фінансування ризику, на який не погоджуються банківські установи й інші кредитори;

-       самостійності й влади - величина власного капіталу обумовлює ступінь незалежності підприємства;

-       розподілу доходів - частки окремих власників у капіталі є основою при розподілі фінансового результату.

Потенційні інвестори зацікавлені в отриманні інформації щодо:

джерел капіталу підприємства;

правових обмежень у розподілі інвестованого капіталу;

обмежень із розподілу дивідендів;

пріоритетності прав на майно підприємства в разі його ліквідації.

Таку інформацію надає звіт про фінансовий стан підприємства - баланс підприємства з примітками до цього звіту. Власний капітал у балансі підприємства відповідно до П(С)БО 2 «Баланс» представлений наступними статгями:

Рис 1.1. Склад власного капіталу підприємства [12]

Крім того значно ширшу інформацію щодо джерел формування власного капіталу можна почерпнути зі Звіту про власний капітал, метою складання якого, згідно з П(С)БО 5 «Звіт про власний капітал», є розкриття інформації про зміни у складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду. У Звіті про власний капітал відображаються залишки на початок і кінець періоду статей власного капіталу, а також їх зміни за конкретними видами по кожній статті власного капіталу підприємства.

Також до складу власних коштів підприємства входять наступні компоненти (Рис. 1).

Склад основних джерел формування власних фінансових ресурсів підприємств показано на Рис. 1 [20].

Рис 1.2 Склад основних джерел формування власних фінансових ресурсів підприємства [20]

Амортизаційні відрахування - це частина виторгу від реалізації продукції, що її відносять до собівартості (не оподатковується податком на прибуток) і яка використовується для реновації основних фондів. Чим вищою є величина амортизаційних відрахувань, тим меншою буде сума податку на прибуток, тим більше коштів залишається у розпорядженні підприємства для власного розвитку. Зменшення амортизаційних відрахувань, за інших рівних умов, призводить до штучного гальмування інвестиційної активності в економіці [17].

Резервний капітал - обсяг резервів, що створюються відповідно до чинного законодавства за рахунок нерозподіленого прибутку підприємства (5 % суми чистого прибутку щорічно аж до досягнення величини резервного капіталу 25 % від розміру статутного капіталу).

Додатковий капітал складається з емісійного доходу, одержаного від розміщення акцій власної емісії за цінами, які перевищують номінальну вартість; іншого вкладеного капіталу; безоплатно одержаних необоротних активів тощо.

Нерозподілений прибуток - це частина чистого прибутку, яка утворюється після вирахування із загальної суми прибутків обов'язкових платежів - податків, зборів, штрафів, пені, неустойок, частини відсотків і інших обов'язкових виплат. Чистий прибуток знаходиться в розпорядженні фірми і розподіляється за рішеннями її керівних органів.

Основу управління власним капіталом підприємств становить управління формуванням їх власних фінансових ресурсів. В цілях забезпечення ефективного управління цим процесом на підприємствах розробляється зазвичай спеціальна фінансова політика, що направлена на залучення власних фінансових ресурсів із різних джерел згідно потреб їх розвитку у майбутньому періоді.

Політика формування власних фінансових ресурсів представляє собою частину загальної фінансової стратегії підприємств, яка заключається у забезпеченні необхідного рівня самофінансування його виробничого розвитку.

Оцінка вартості залучення власного капіталу проводиться в розрізі основних елементів власного капіталу, що формується за рахунок внутрішніх і зовнішніх джерел. Результати такої оцінки є основою розробки управлінських рішень відносно вибору альтернативних джерел формування власних фінансових ресурсів, що забезпечують приріст власного капіталу підприємств. До того, як звертатися до зовнішніх джерел формування власних фінансових ресурсів, повинні бути реалізовані усі можливості їх формування за рахунок внутрішніх джерел.

Забезпечення задоволення потреби у власних фінансових ресурсах за рахунок зовнішніх джерел планується за рахунок залучення додаткового пайового капіталу (власників, або інших інвесторів), додаткової емісії, акцій, або за рахунок інших джерел.

Рис 1.3 Основні етапи управління формуванням власних фінансових ресурсів підприємств [20]

Процес оптимізації співвідношення внутрішніх і зовнішніх джерел власних фінансових ресурсів базується на наступних критеріях:

-       забезпеченні мінімальної сукупності вартості залучення власних фінансових ресурсів. Якщо вартість залучення власних фінансових ресурсів за рахунок зовнішніх джерел істотно перевищує заплановану вартість залучення позичених коштів, то від такого формування власних фінансових ресурсів варто відмовитись;

-       забезпеченні збереження керування підприємством його засновниками. Ріст додаткового пайового чи акціонерного капіталу за рахунок сторонніх інвесторів може призвести до втрати такої керованості [21].

Потреби у власних фінансових ресурсах для формування й ефективного використання всіх господарських засобів, розширення виробництва і поліпшення соціально-культурної сфери підприємств повинні задовольнятися в першу чергу за рахунок грошових надходжень від власної діяльності [15].

Основним напрямком покращення самофінансування підприємств є збільшення його прибутку. Збільшувати прибуток можна за допомогою багатьох факторів.

Наприклад, можна збільшити ціну на продукцію, надані послуги, виконану роботу. Проте цей варіант не завжди може пройти, оскільки на сучасному етапі розвитку нашої країни підприємства не мають достатньо грошових коштів, щоб заплатити ще більшу суму за послуги, роботу, товари [16].

Отже перехід на ринкові умови господарювання, запровадження комерційних засад у діяльність підприємств, приватизація державних підприємств потребують нових етапів до формування власних фінансових ресурсів. Так, нині важливе місце в джерелах фінансових ресурсів належить пайовим та іншим внескам фізичних та юридичних осіб, членів трудового колективу. Водночас значно скорочуються обсяги фінансових ресурсів, які надходять від галузевих структур, обсяги бюджетних субсидій від органів державної влади. Збільшується значення прибутку, амортизаційних відрахувань та позичкових коштів у формуванні фінансових ресурсів підприємств.

1.2 Інформаційне та нормативно-правове забезпечення аналізу власних коштів підприємства

Для регулювання фінансової діяльності підприємства існує багато нормативних актів. Одним із важливих законів є Закон України "Про власність" від 7 лютого 1991 р. №697-XII.

Наступним нормативним актом є Закон України «Про підприємництво» від 7 лютого 1991р. №698-XII, який визначає загально-правові, економічні та соціальні засади здійснення підприємницької діяльності.

В залежності від правового статусу підприємства визначається мінімальний розмір статутного капіталу і порядок його формування. Розмір статутного капіталу оговорюється в засновницьких документах підприємства і вноситься в реєстраційну карту при здійсненні державної реєстрації підприємства. Мінімальний розмір статутного фонду регламентується діючим законодавством тільки для господарських товариств і деяких специфічних видів діяльності, як правило, пов'язаної з фінансовими операціями. Для підприємств всіх інших організаційно-правових форм господарювання його величина визначається засновником і залежить перш за все від виду і масштабу діяльності. Законодавчі акти, що регулюють мінімальний розмір статутного фонду - це Закон України "Про внесення змін і доповнень в Закон України «Про господарські товариства» від 16 грудня 1993р. №3709; Положення «Про інвестиційні фонди і інвестиційні компанії», затверджене Указом Президента України від 19 лютого 1994р. №55/94; Декрет Кабінету Міністрів України "Про довірчі товариства" від 17 березня 1993 №23-93.