Материал: Posobie_Semenovoi_E_D

2.3Характер та умови прийняття господарських рішень

Уході прийняття та обґрунтування господарських рішень варто враховувати логіку, інтуїцію та досвід як три сторони трикутника. В ідеалі всі названі елементи мають бути абсолютно збалансованими, але на практиці акценти будуть великою мірою залежати від стилю прийняття рішення та типу рішення взагалі.

Процес прийняття рішення на стратегічному й оперативному рівні може мати інтуїтивний, заснований на судженнях, чи раціональний характер.

Увипадку прийняття суто інтуїтивного рішення люди виходять із власного відчуття того, що їхній вибір правильний. При цьому існує дуже великий ризик помилок, тому ці рішення припустимі лише в крайньому випадку, скоріше як виняток, а не правило.

Рішення, засновані на судженні (адаптаційні рішення), багато в чому подібні до інтуїтивних, оскільки на перший погляд їх логіка слабко проявляється. В основі цих рішень лежать, на відміну від попереднього випадку, знання й осмислений досвід минулого. Однак здоровий глузд у людей не завжди превалює, тому даний спосіб прийняття рішень не дуже надійний, хоча приваблює своєю швидкістю й дешевизною.

В основі раціонального рішення лежить не минулий емпіричний досвід,

аоб’єктивний аналіз умов, у яких організація діє на даний момент і які приблизно будуть мати місце в майбутньому.

Утеорії управління виділяють також три основні моделі прийняття господарських рішень:

1)класичну,

2)поведінкову,

3)ірраціональну.

У таблиці 2.3 дана характеристика основних моделей прийняття рішень [10, с. 36].

Ідеальний процес прийняття рішень має бути:

37

-послідовним;

-раціональним;

-базуватися на точній інформації;

-бути вільним від емоцій та упереджень.

На жаль, досягнути цих умов під час прийняття господарських рішень на

практиці неможливо.

Таблиця 2.3

ОСНОВНІ МОДЕЛІ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ

38

На практиці обґрунтування більшості господарських рішень здійснюється з використанням сполучення раціонального та інтуїтивного способів.

Основними факторами, що впливають на прийняття господарського рішення, є: значущість рішення; тиск часу; умови, в яких діє ОПР.

З огляду на кількісні та якісні характеристики інформації, наявної в особи, що приймає рішення, можна виділити такі умови прийняття

господарських рішень:

-визначеності (достовірності);

-невизначеності (ненадійності);

-ризику (ймовірнісної визначеності).

Утаблиці 2.4 наведено характеристики ступеня невизначеності за «простих» і «складних» умов, що впливають на методи та процес прийняття господарських рішень.

39

Якщо в умовах визначеності використовуються, в основному, стандартні методи та прийоми прийняття рішень, що виправдали себе на практиці, то в разі невизначеності найчастіше залучаються досвід, інтуїція, творчі здібності керівників.

Особа, що приймає рішення, може використовувати такі стратегії:

-уникнення невизначеності (ігнорувати джерела невизначеності та очікувати кращого результату);

-зведення невизначеності до визначеності (очікувати, що майбутнє буде таким самим, як і минуле, та виходячи з цього приймати такі ж рішення, як у минулому);

-зниження невизначеності внутрішніх реалій організації та зовнішнього середовища (впливати на джерела невизначеності, послідовно з’ясовуючи невідомі обставини, тощо).

2.4 Закони та закономірності, що впливають на прийняття рішень

Усі рішення розробляються, приймаються і реалізуються людиною, дії якої підпорядковані певним законам. Знання цих законів, механізмів їх прояву дозволяє приймати науково обґрунтовані рішення, враховувати закономірності поведінки людей, оскільки їх дії проявляються неоднозначно, мають ймовірнісний характер, тобто одні й ті ж зовнішні чинники впливають на людей по-різному.

Під законом розуміють істотні відносини між об'єктами і явищами, яким притаманні необхідність, загальність і повторюваність. Механізм дії закону починає працювати, коли для цього створюються відповідні умови. Для врахування вимог законів при прийнятті рішень необхідно уточнити зв'язки між явищами, які складають їх сутність; визначити умови, за яких закони діють; знайти методи їх практичної реалізації.

40

Основні групи законів, які необхідно враховувати у прийнятті управлінських рішень, – це загальні закони, що визначають поведінку людини; закони інерційності людських систем; закони зв'язку із зовнішнім середовищем; соціально-психологічні та біопсихічні закони. Система цих законів наведена в таблиці 2.5 [11, с. 87].

Таблиця 2.5

ОСНОВНІ ЗАКОНИ ТА ЗАКОНОМІРНОСТІ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ПРИЙНЯТТЯ РІШЕННЯ

41