в) Рівень страхового запасу при рівномірному законі розподілу випадкової величини між суміжними поставками:
Рстр = ( (1/2 - 0,25) (2243000- 2242980) = 5 л
3.4 Розрахунок оптимального обсягу та кількості поставок
Часто між різними групами логістичних витрат (транспортними, складськими, витратами на оформлення замовлення) виникає конфлікт цілей. Тому при визначенні розміру партії постачання в закупівельній логістиці використовують показник оптимального (економічного) розміру замовлення (economic order quantity - EOQ).
Показник EOQ виражає потужність матеріального потоку, спрямованого постачальником за замовленням споживача і, який забезпечує для останнього мінімальне значення суми двох логістичних складових: транспортно-заготівельних витрат і витрат на формування та збереження запасів.
Оптимальний розмір замовлення має бути таким, щоб сумарні річні витрати на подання замовлень і на утримання запасів були найменшими за цього обсягу споживання. Щоб уникнути дефіциту комплектуючого виробу, можна округлити оптимальний розмір замовлення у більшу сторону.
У формулі Вільсона враховуються лише витрати на утримання запасів і витрати на подання замовлень. Формула застосовується за таких умов.
1) величина попиту постійна і відома;
2) час поставки є постійним і відомим;
3) витрати поставки не залежать від величини партії;
4) наявне повне задоволення попиту;
5) витрати утримання запасів прямо пропорційні до їх величини;
6) немає запасів у дорозі;
7) витрати складування не залежать від величини замовлення;
8) необмежений горизонт планування;
9) не допускається можливість вичерпання запасів;
10) без обмеження доступності капіталу.
На практиці під час визначення економічного розміру замовлення доводиться враховувати більшу кількість факторів, ніж у базовій формулі. Найчастіше це такі, як:
1) знижки на транспортні тарифи залежно від обсягу вантажоперевезень;
2) знижки з ціни продукції залежно від обсягу закупівель;
3) інші фактори.
Транспортні тарифи та обсяг вантажоперевезень. Якщо транспортні витрати несе покупець, під час визначення розміру замовлення потрібно враховувати і транспортні витрати. Чим більша партія постачання, тим нижчі витрати на транспортування одиниці вантажу. Однак, якщо збільшується розмір замовлення, збільшується обсяг запасів, а отже, і витрати на їх утримання.
Для прийняття обґрунтованого рішення потрібно зробити розрахунок сумарних витрат - з урахуванням економії транспортних витрат і без врахування такої економії та порівняти результати.
Сумарні витрати на покупку визначаються за допомогою таких параметрів: річної потреби в матеріалі - М, закупівельної ціни за одиницю ресурсу - p, постійних витрат на покупку партії ресурсу - ks, норми витрат на зберігання - l, процентної ставки - z. Ресурс закуповується M/x раз на рік. При цьому постійні витрати на закупівлю складають M/xks на рік. Річні витрати на зберігання і розмір недоотриманого проценту на заморожений капітал розраховується від середньої величини складських запасів на період між поставками в обсязі х. Середній рівень складських запасів дорівнює x/2. Вартість ресурсів, які зберігаються і на основі яких розраховуються витрати на зберігання і недоотриманий процент визначаються як (x/2)p. Сумарні витрати визначаються по формулі:
= ks + (3.8)
Загальна вартість ресурсу, який закуповується, в розрахунки не включається тому, що ціна за одиницю ресурсу і потреба ресурсу на рік постійні величини і таким чином теж є постійною величиною. Оптимальне значення аргументу функції (3.13) знаходиться диференціюванням, тобто необхідно взяти першу похідну функції сумарних витрат по x (розміру одночасної поставки) і, прирівнявши її до нуля, визначити додатне значення аргументу функції x, при якому її значення (сумарні витрати K) будуть мінімальні.
(3.9)
Таким чином оптимальний обсяг постачання визначається по формулі:
(3.10)
Інші методи визначення оптимального обсягу поставок.
А) Серед інших використовується аналітичний метод розрахунку величини оптимальної партії постачання qopt :
(3.11)
де Qp - річна потреба в ресурсі для виконання робочої програми, натуральних одиниць;
C1 - постійні транспортно-заготівельні витрати в розрахунку на одне постачання, грн.;
C2 - змінні витрати на збереження одиниці ресурсу в запасі за рік, грн..
Б) Величину оптимальної партії постачання також можна розрахувати, знаючи інші вихідні значення, по формулах (3.15) і (3.16):
(3.12)
де b - середньодобове споживання ресурсів, на од. /діб.;
К - умовно - постійні витрати в розрахунку на одне постачання, грн;
? - витрати на збереження одиниці ресурсу в одиницю часу, грн./діб.
(3.13)
де m - річний обсяг закуповуваних ресурсів, натуральних одиниць;
о - витрати по обслуговуванню (доставці) закупівель у розрахунку на одну партію, грн.;
L - ціна франко - склад покупця за одиницю ресурсу, грн.;
y - витрати на складування від вартості середньорічного виробничого запасу, %.
Вихідні дані: а) витрати: транспортно-заготівельні С1 = 48 грн., зберігання і утримання С2 = 11,3 грн.; б) 2-річна потреба в ресурсі Qр = 2242980 л; в) період виконання замовлення L=0,5 днів, ціна 1л = 19,82 грн
Величина оптимальної партії постачання:
Кількість замовлень палива на 2 роки становить:
n = 2242980 / 4366 = 514 замовлень
Точка чергового замовлення:
R = dсд L = (2242980 / 720)0,5 = 807,5л.
де dсд -- середня денна потреба в матеріалі, од.
Сумарні річні витрати в цьому випадку складуть:
В = Qр S + Qр /qopt С1 + qopt /2 С2 == 2242980*19,82+2242980/2143520*48+2143520/2*11,3=56566801,8 грн.
Отже, за даними розрахунками можна зробити висновок, що точкою чергового замовлення є 807,5 л, а сумарні річні витрати становитимуть близько 56566801,8 грн.
3.5 Визначення необхідної площі складу
Складське господарство є важливою і невід'ємною частиною кожного підприємства. Його завдання - це збереження запасів сировини і матеріалів, готової продукції. Воно відіграє важливу роль в процесі руху матеріальних цінностей, сировини, матеріалів, топлива, інструментів, обладнання, запчастин, спецодягу і інших виробів, а також готової продукції, напівфабрикатів, відходів виробництва.
Склад - приміщення або комплекс приміщень, призначений для зберігання матеріальних цінностей. Можна сказати, що він виступає акумулятором резервів матеріальних ресурсів, необхідних для невілювання коливань обсягів поставок і попиту, а також синхронізації швидкостей потоків товарів у системах просування від виробників до споживачів або потоків матеріалів у технологічних виробничих системах.
Тож, складське господарство - це сполучна ланка між службою матеріально-технічного забезпечення (МТЗ) і виробничими підрозділами, між цехами, які випускають продукцію, і збутовими органами, а також між підрозділами підприємства. Його діяльність впливає на безперебійну і ефективну роботу основного виробництва, на ритмічний випуск і відгрузку товарної продукції.
Розрахувати необхідну площу складу палива для вантажного АТП.
Вихідні дані: а) структура парку (самоскиди): КамАЗ - 5511 - 85од.; б)експлуатаційні показники: коефіцієнт випуску на лінію Lв = 0,89; середньодобовий пробіг автомобілів всіх типів lсд = 130км.; в)норма площі складських приміщень для КамАЗ - 3.5 м2/1млн. км. пробігу.
Рішення.
1. Річний пробіг рухомого складу АТП:
Lрік = (85) Ч 130 Ч 0,89 Ч 365 = 3589592,5 км
2. Площа складу АТП:
F = 3,590Ч 3,5 Ч 1,0 Ч 2,6 Ч 1,4 Ч 1,6 = 73,18 м2 (3.12)
Необхідна площа складу палива для АТП 73,18м2.
3.6 Побудова схеми детермінованого процесу постачання ресурсу
Для забезпечення ритмічної і безперебійної діяльності кожне підприємство повинне мати у своєму розпорядженні певні виробничі запаси. Виходячи із цього, процес постачання є першочерговою умовою забезпечення виконання плану виробництва на підприємстві і пов'язаний із необхідністю забезпечення його предметами праці у відповідності із заключеними щодо цього договорами.
Суть процесу постачання полягає у тому, що частину наявних грошових коштів підприємство спрямовує на закупівлю сировини, матеріалів, комплектуючих і т. ін. Таким чином забезпечується перша стадія кругообігу господарських засобів, під час якої господарські засоби переходять із засобів сфери обігу до засобів сфери виробництва.
Параметри:
Рз - величина запасу в точці замовлення tз - 1452 л;
tз - точка замовлення - 4 місяці;
qз - обсяг замовлення - 2242980 л;
tзп - заготівельний період (замовлення + доставка) - 2 місяці;
qп - обсяг поставки - 561 л;
Рmах - максимальний обсяг запасу 2243000 од.;
Рстр - страховий запас - 1209 л;
Рсер - середній рівень запасу - 1121500;
tсз - період між суміжними закупками - 4м;
tсп - період між суміжними поставками - 4м.
Рис. 3.1 Схема детермінованого процесу МТП ресурсу
ВИСНОВКИ
Раціональне використання (споживання) і економія сировини, матеріалів, палива і енергії є одними із важливих умов функціонування підприємства в умовах ринку, переводу економіки на інтенсивний шлях. Раціональне використання матеріальних ресурсів - це доцільне обґрунтоване їх використання, їх витрати на рівні мінімуму при виробництві одиниці продукції.
В загальному вигляді економія матеріальних ресурсів - це підвищення їх рівня корисного використання, яке виражається у зниженні питомої витрати матеріалів на одиницю споживчого ефекту, котрий одержують у результаті раціонального споживання матеріальних ресурсів. Значення економії матеріальних ресурсів зростає в зв'язку із збільшенням обсягу виробництва продукції.
Зменшення матеріальних витрати безпосередньо впливає на зниження собівартості продукції, оскільки вони становлять біля 75-80 відсотків витрат підприємства, із них біля 60 відсотків припадає на матеріали і сировину.
Скорочення матеріальних витрат на виробництво одиниці продукції - це більш значний резерв економії порівняно із зниженням трудоємності і фондоємності виробництва: 1 відсоток економії матеріалів забезпечує скорочення витрат у 2-2,5 рази більше ніж 1 відсоток економії фонду зарплати та в 2-4 рази більше, ніж 1 відсоток скорочення капітальних вкладень.
Таким чином ресурсозбереження виступає як важливіший фактор підвищення ефективності виробництва. Основним завданням ресурсозбереження є: забезпечення економного і раціонального використання матеріальних ресурсів; ліквідація невиробничих витрат або перевитрати матеріальних ресурсів; оптимізація структури ресурсоспоживання на основі впровадження нових проектних, конструкторських і технологічних рішень, які дозволяють підвищити комплексність використання матеріальних ресурсів; розширення застосування вторинних ресурсів; розширення застосування вторинних ресурсів, організація повної переробки виробничих відходів і матеріалів, збір і утилізація побутових відходів; скорочення витрат матеріальних ресурсів на всіх стадіях виробництва і споживання при транспортуванні та зберіганні; прискорення оборотності обігових засобів, скорочення виробничих запасів, вивільнення частини ресурсів із обігу тощо.
В процесі виробництва для зниження витрат з матеріально-технічного забезпечення можна використовувати наступні шляхи:
- збільшення одиничної потужності машин і агрегатів. Цей показник характеризує одночасно підвищення їх якості;
- ліквідація виробничого браку. Підприємства несуть прямі витрати у випадку виготовлення бракованої продукції. Випуск неякісної чи бракованої продукції знижує рівень рентабельності, збільшує собівартість і продуктивність виробництва. Брак і неякісна продукція означають пряму розтрату виробничих ресурсів, збільшують витрати;
- використання замінників дефіцитних матеріальних ресурсів. Бурний розвиток хімічної промисловості в наш час створює можливості для широкого впровадження у виробництво нових економічних синтетичних матеріалів для заміни матеріалів, які використовувалися раніше;
- скорочення витрат і відходів у виробництві. В різних галузях виробництва створюється значна кількість відходів матеріальних ресурсів і супутніх продуктів. Скорочення відходів забезпечує випуск додаткової продукції без збільшення матеріальних ресурсів. В тих випадках, коли вичерпані можливості скорочення відходів, важливо забезпечити їх максимальну утилізацію, використовуючи для виготовлення побічної, непрофільної продукції чи реалізувати іншим підприємствам;
- скорочення витрат при збереженні. Одним із головних завдань організації збереження і просування продукції в сфері обороту - збереження якості продукції, недопущення її псування і втрати. В процесі зберігання матеріальні ресурси не повинні втрачати натурально-речові якості і форми.
Втрати від недостачі і псування матеріальних цінностей складають значну величину і виникають по причині недостатньої уваги до збереження матеріальних ресурсів.
ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ ПОСИЛАНЬ
1. Адамова Н.А., Йохна В.А., Малова Т.Л., Пенкин Т.Е. Организация и планирование производства швейной промышленности, - Киев: "Высшая школа", - 1994.
2. Герасимчук В. Г. Розвиток підприємств: діагностика, стратегія, ефективність. -- К.: Вища шк., 1995. -- 265 с.
3. Гупалов В. К. Управление рабочим временем. -- М.: Финансы и статистика, 2005. -- 240 с.
4. Економіка підприємства: Зб. практ. задач і конкретних ситуацій: Навч. посібник / За ред. С. Ф. Покропивного. -- К.: КНЕУ, 1999. -- 328 с.
5. Економіка підприємства: Підручник / За заг. ред. С.Ф. Покропивного. -- 2-ге вид., перероб. та доп. -- К.: КНЕУ, 2000. -- 528 с.
6. Завіновська Г. Т. Економіка праці: Навч. посібник. -- К.: КНЕУ, 2000. -- 200 с.