Размещено на http: //www. allbest. ru/
ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА
1.1 Огляд сучасного стану системи постачання в транспортній галузі
РОЗДІЛ 2. АНАЛІТИЧНА ЧАСТИНА
2.1 Загальна характеристика підприємства
2.2 Аналіз вхідних матеріальних потоків підприємства
2.3 Аналіз функціонування діючої системи постачання підприємства
РОЗДІЛ 3. РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА
3.1 Вибір постачальника при плануванні закупівель
3.2 Складання договору поставок матеріально-технічних ресурсів
3.3 Визначення рівня страхового запасу ресурсів
3.4 Розрахунок оптимального обсягу та кількості поставок
3.5 Визначення необхідної площі складу
3.6 Побудова схеми детермінованого процесу постачання ресурсу
ВИСНОВКИ
ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ ПОСИЛАНЬ
ДОДАТКИ
ВСТУП
Матеріально-технічне забезпечення як одна з галузей сфери товарного обігу, що виконує функції обігу засобів виробництва, виконує велику роль у підвищенні ефективності виробництва. Воно виступає в якості опосередкованого зв'язку між виробництвом та виробничим споживанням продукції виробничо-технічного призначення та його діяльність з розширенням масштабів виробництва неперервно зростає.
Забезпечуючи міжгалузеві зв'язки по поставках продукції, структури матеріально-технічного забезпечення сприяють скороченню часу виробництва, підвищенню його ефективності та якості продукції за рахунок ритмічного, своєчасного забезпечення підприємств, економічними партіями різних видів сировини, матеріалів та обладнання.
На основі вивчення потреби в продукції виробничо-технічного призначення та умов її раціонального використання структури матеріально-технічного забезпечення безпосередньо впливає на промисловість та будівництво з метою поліпшення використання матеріальних ресурсів, впровадження у виробництво прогресивних матеріалів та ефективних технологічних рішень. Вплив структур матеріально-технічного забезпечення на режим використання ресурсів в народному господарстві проявляється практично через усі сторони їх діяльності: розподіл продукції, координацію процесів виробництва та споживання, оптимальне розміщення замовлень у промисловості, організацію збуту продукції виробничо-технічного призначення та її рух від виробника до споживача.
Отже економічне значення матеріально-технічного забезпечення підприємства заключається в тому, щоб забезпечити:
- безперебійне забезпечення підприємства необхідними засобами виробництва;
- оптимізацію господарських зв'язків між підприємством та постачальником;
- створення економічно обґрунтованих матеріальних запасів та маневрування матеріальними ресурсами;
- застосовування прогресивних шляхів та засобів транспортування вантажів з метою прискорення та здешевлення процесу обміну;
- раціональне і економічне використання засобів виробництва у виробництві;
- зменшення витрат щодо матеріально-технічного забезпечення підприємства.
Існують різні форми забезпечення споживачів матеріальними ресурсами: транзитна, складська, через гуртові бази, за прямими тривалими зв'язками.
Основними формами матеріально-технічного забезпечення підприємства є транзитна та складська.
Мета цієї курсової роботи: розкрити результати планування й організації матеріально-технічного забезпечення паливом підприємства ТОВ «Юна Логістик».
Об'єктом дослідження є ТОВ «Юна Логістик».
паливо поставка транспортний закупівля
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА
1.1 Огляд сучасного стану системи постачання в транспортній галузі
Підсистема постачання організує вхід матеріального потоку в логістичну систему. Логістика на цьому етапі називається закупівельною, однак у літературі часто можна зустріти й інші назви - заготівельна логістика або логістика постачання.
Логістика постачання - функціональна галузь логістики, що здійснює управління вхідними матеріальними потоками та пов'язаним з ними іншими логістичними потоками з метою забезпечення виробництва необхідними ресурсами.
Метою логістики постачання є адекватне і повне задоволення потреб виробництва в матеріалах з максимально можливою економічною ефективністю.
Питання практичного використання логістики постачання розглядаються такими вітчизняними та зарубіжними вченими, як Акінін Б.А., Альбековим А.У., Вордлоу Д.Л., Гаджинським А.М., Гордоном М.П., Дж.С. Джонсон, Новиковим О.А., Петенко І.В.Тишбаєвим Н.Є., Кузнецовим В.Г., Кальченко А.Г., ДюФ. Вудом та багато інших.
Для використання концепції логістики на заготівельному етапі необхідно бути готовим до зміни самої філософії організації виробництва кінцевої продукції, яка повинна відповідати всім характеристикам діючого і потенційного попиту.
В умовах функціонування логістичної системи на підприємстві необхідно дотримуватися правила, яке полягає в тому, що розрахунки всіх параметрів виробничо-господарської діяльності потрібно вести ніби в зворотному напрямку. В цілому логістика постачання є неначе похідною від моделі виробничої логістики.
Таким чином, розрахунок потреби у закупівлі здійснюється у зворотному до виробничого процесу напрямку, тобто від кінцевої продукції до вихідних-сировини, матеріалів, напівфабрикатів. Якщо на вхід виробничого процесу подаються вихідні матеріали або інші продукти, які протягом процесу переробляються і на виході перетворюються в готову продукцію, то потік інформації та потреби виступає проти потоком щодо матеріальних потоків: від збуту готової продукції до постачання матеріалів та інших придбаних товарів виробничого споживання.
Однак принцип інформаційного протипотоку не означає, що збут і виробництво пасивно диктують свої умови постачанню. Постачання істотно впливає на конкурентоздатність продукції підприємства не тільки шляхом скорочення витрат обігу і своєчасності виконання замовлень виробництва. Постачання здійснює прямий вплив на якість продукції, а також на формування асортименту, оскільки є безпосереднім джерелом інформації про ринок конкуруючих матеріалів і можливості постачальників.
Процес управління матеріальними потоками в логістиці постачання складається з двох основних частин:
- управління диспозицією матеріально-технічних ресурсів, тобто управління запасами;
- регулярний аналіз, вибір і організація постачань матеріально-технічних ресурсів на підприємство, тобто управління постачанням.
Основними критеріями розробки логістичної політики здійснення постачання і формування загальної системи постачальної логістики є:
- оптимальна періодичність (час) постачань;
- оптимальна структура матеріальних потоків;
- мінімальні сукупні логістичні витрати на постачання.
Основними цілями в сфері логістики постачання є:
1) необхідність забезпечення неперервного потоку товарів, необхідних компанії;
2) зведення витрат, пов'язаних із записами до мінімуму;
3) підтримка та підвищення якості;
4) пошук компетентних та надійних постачальників;
5) придбання при можливості багатофункціональних товарів;
6) дотримання принципу «ціна - якість» в процесі закупівлі;
7) підвищення конкурентоздатності;
8) досягнення координованості підрозділів компанії;
9) зниження адміністративних витрат.
Типовими завданнями при цьому виступають:
1) визначення предмета (структури) постачання;
2) вибір постачальника;
3) визначення обсягу постачання;
4) визначення умов постачання.
Визначення предмета (структури) постачання. Широкого розповсюдження в процесі управління постачанням набув метод, який ґрунтується на розв'язанні в логістиці постачання так званої «задачі МОВ» (в англомовній літературі -- Make-or-Buy Problem) завдання «зробити або купити».
Як правило, основним критерієм оптимальності під час розв'язання «завдання МОВ» є максимізація прибутку. Тому для прийняття обґрунтованого рішення необхідно порівнювати витрати на самостійне постачання з витратами постачання за допомогою відповідних транспортних фірм.
Фахівці висловлюють діаметрально протилежні рекомендації, як за максимальну вертикальну інтеграцію, тобто виробництво всіх комплектуючих виробів власними зусиллями, так і проти неї.
Вибір постачальника. Однією із основних проблем в управлінні закупівлями товарів є вибір постачальника. Перелічимо основні етапи вирішення цієї задачі:
1. Пошук потенційних постачальників;
2. Аналіз потенційних постачальників;
3. Оцінка результатів роботи з постачальниками (рейтинг постачальника);
4. Розвиток постачальника (його інтеграція в систему своїх інтересів визначаємо що слід покращити у взаємній співпраці і як саме).
Визначення обсягу постачання EOQ (економічного розміру замовлення). B основі визначення партії постачання в логістиці постачання використовують показник оптимального (економічного) розміру замовлення. Цей показник виражає потужність матеріального потоку, спрямованого постачальником за замовленням споживача і, який забезпечує для останнього мінімальне значення суми двох логістичних складових: транспортно-заготівельних витрат і витрат на формування та збереження запасів.
Економічний розмір замовлення (economic order quantity -- EOQ) визначається за формулою, отриманою Ф.У. Харрісом. Однак у теорії управління запасами вона більш відома як формула Уілсона.
Визначення умов постачання. На практиці під час визначення економічного розміру замовлення доводиться враховувати більшу кількість факторів, ніж у базовій формулі. Найчастіше це пов'язано з особливими умовами постачань і характеристиками продукції, з яких можна отримати певний зиск, якщо взяти до уваги такі фактори: знижки на транспортні тарифи залежно від обсягу вантажоперевезень, знижки з ціни продукції залежно від обсягу постачання, інші уточнення.
Інші коректування моделі EOQ можливі й інші ситуації, що вимагають коректування моделі економічного розміру замовлення:
1) Обсяг продажу. Уточнення обсягу продажу необхідні тоді, коли найбільш економічний розмір замовлень диктується потребами й умовами.
2) Закупівлі змішаних партій. Закупівля змішаних партій означає, що одноразово надходить декілька видів продукції; у зв'язку з цим знижки, встановлені відповідно до обсягу постачання і вантажоперевезень, слід оцінювати щодо комбінації товарів.
3) Обмеженість капіталу. Обмеженість капіталу доводиться враховувати тоді, коли кошти для інвестування у запаси обмежені. Через це під час визначення розміру замовлень слід розподіляти обмежені фінансові ресурси між різними видами продукції.
4) Використання власних транспортних засобів. Використання власних транспортних засобів впливає на розмір замовлення, тому що в цьому випадку транспортні витрати, пов'язані з поповненням запасів, є фіксованими витратами. Тому власний транспорт повинен бути заповнений цілком незалежно від економічного розміру замовлення.
Основу економічної ефективності логістики постачання складають пошук і закупівля необхідних товарів задовільної якості за мінімальними цінами. У вивченні ринку постачання, яке проводиться відповідними відділами фірм, питання цін - головне, але істотну роль відіграє також аналіз інших чинників, у тому числі можливих логістичних витрат і термінів поставок.
Ефективність логістики постачання в першу чергу залежить від ефективності матеріально-технічного забезпечення. Остання є комплексною економічною категорією, яка відображає якість функціонування діючої на підприємстві системи постачання і її складових.
Ефективність логістики на етапі матеріально-технічного забезпечення характеризується рядом взаємозв'язаних показників, які кількісно виражають результати діяльності всіх підрозділів системи постачання по відношенню до витрат або ресурсів їх потенціалу.
РОЗДІЛ 2. АНАЛІТИЧНА ЧАСТИНА
2.1 Загальна характеристика підприємства
Аналізований у роботі об'єкт - товариство з обмеженою відповідальністю «Юна Логістик», розташований у м.Київ, Печерський р-н, вул. Мечникова, буд. 16, оф. 211/2.
Дане підприємство працює на принципах дистрибуції, тобто ведуться торговельні операції від імені виробника.
ТОВ «Юна Логістик» утворено згідно з Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими діючими нормативними актами, є самостійним господарюючим суб'єктом, який має права юридичної особи, здійснює виробничу та комерційну діяльність з метою одержання відповідного прибутку. Має недержавну форму власності.
Підприємство є самостійним господарюючим суб'єктом. Підприємство має самостійний баланс, поточні та вкладні (депозитні) рахунки в установах банків, печатку зі своїм найменуванням, а також інші необхідні атрибути діяльності.
Підприємство володіє, користується та розпоряджається своїм майном згідно з метою своєї діяльності. Підприємство наділяється цивільною правоздатністю та дієздатністю, може набувати майнові та особисті немайнові права, виступати від свого імені і бути позивачем та відповідачем у суді та третейському суді.