4. Коефіцієнт співвідношення необоротних і власних коштів за 2018 рік дорівнює 0,2 є більшим за коефіцієнт співвідношення необоротних і власних коштів за 2017 рік. А це означає те, що дане підприємство за 2018 рік має більший власний капітал ніж за минулий період.
5. Оборотність в днях за 2018 рік дорівнює 11, а за 2017 рік дорівнює 7, що значно менше.
6. Коефіцієнт оборотності за 2018 рік дорівнює 32, а за 2017 рік дорівнює 48.
7. Тривалість одного обороту в днях за 2018 рік складає 32 дні, а за 2017 рік складає 51 день. А це означає те, що тривалість одного обороту в звітному періоді менший ніж за минулий період і це є позитивним.
8. Коефіцієнт завантаження коштів в обороті за звітній період дорівнює 3, а за минулий рік дорівнює 2. Це означає те, що дане підприємство у минулому році більш ефективніше використовувало свої грошові кошти.
2.3 Аналіз функціонування діючої системи постачання підприємства
Дослідження засвідчили, що основним завданням логістики на підприємстві ТОВ «Юна Логістик» є отримання максимального прибутку шляхом оптимізації логістичних витрат. За координацію взаємодії між усіма її 70 функціональними ланками несе відповідальність логістична система, управління якою дозволяє: зменшити логістичні витрати на 12-25 %; транспортні - на 7-20 %; витрати на навантажувально-розвантажувальні роботи на 15-30 %; прискорити швидкість обігу матеріальних ресурсів на 20- 40 %.
Основою ефективності логістичної системи ТОВ «Юна Логістик» є її надійність, для забезпечення якої слід управляти процесами планування всіх ланок системи в різних умовах функціонування. Для забезпечення надійності логістичної системи ТОВ «Юна Логістик» її оцінку слід здійснювати за всіма елементами, що її складають, виділяючи основні показники ефективності та надійності.
У вузькоспеціалізованій економічній літературі частково відображено показники логістичної діяльності - роботи складу, логістичного обслуговування. Як наслідок, кожен з науковців по-різному підходить до питання оцінки надійності логістичної системи підприємства, роблячи акцент або лише на деяких її складових, або ж використовує набір тих загальних методів, котрі можуть служити лише підсумовуючими результатами її діяльності. Вважаємо, що якщо фінансову надійність підприємства можна оцінити за допомогою вхідних даних, то для оцінки надійності логістичної системи ТОВ «Юна Логістик» необхідна розробка специфічної методики, котра б враховувала всі її особливості, фактори впливу та інші чинники.
Вважаємо за можливе виділити основні етапи оцінки ефективності та надійності логістичної системи ТОВ «Юна Логістик»:
1) формування системи показників для оцінки ефективності та надійності;
2) формування бази даних за сукупністю показників, обраних для дослідження;
3) оцінка надійності роботи підприємства та його логістичної системи;
4) розрахунок інтегрального показника надійності логістичної системи.
Оцінки передбачає відбір та обґрунтування системи показників, що будуть використані на підприємстві ТОВ «Юна Логістик». Основним, показником за яким характеризують ефективність та надійність роботи підприємства є прибуток. Сума витрат при цьому напряму визначає його величину. Прослідкувавши тенденцію його зміни та відношення величини логістичних витрат до нього, можна проаналізувати наскільки в тій чи іншій мірі надійно працює ТОВ «Юна Логістик» та його логістична система. Якщо додати аналіз впливу кожної зі складових логістичної системи на відношення зміни прибутку, то можна оцінити їх вагомість, а отримані дані використати як базові при побудові прототипу моделі управління логістичними ризиками ТОВ «Юна Логістик».
Залежно від виду діяльності, географічного положення, масштабів підприємства та інших характеристик, підприємство ТОВ «Юна Логістик» певну частину своїх витрат відносить до групи «логістичних». Їх сума може бути різною, коливаючись у межах 5-45 % і може зростати під впливом зовнішніх та внутрішніх факторів.
Основні фактори, що впливають на зміну величини логістичних витрат підприємства ТОВ «Юна Логістик» представлено в табл. 2.3.
Таблиця 2.3 Фактори, що впливають на зміну величини логістичних витрат ТОВ «Юна Логістик»
|
Фактори |
Середовище |
Елемент логістичної системи |
||||||
|
ЗС |
ВС |
S |
P |
C |
W |
M |
||
|
Ускладнення ланцюгів постачання |
+ |
+ |
||||||
|
Зміна у системі замовлень |
+ |
+ |
||||||
|
Зміна вимог споживачів |
+ |
+ |
+ |
+ |
||||
|
Зміна цін на пальне |
+ |
+ |
||||||
|
Зміна структури логістичного персоналу |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
||
|
Заміна обладнання на більш сучасне |
+ |
+ |
||||||
|
Зміна планів виробництва |
+ |
+ |
||||||
|
Інші незаплановані витрати |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
ЗС, ВС - зовнішнє і внутрішнє середовище відповідно; S - постачання, P - виробництво, C - транспортування, W - збут, M - складування.
Доводиться констатувати, що нині відсутня конкретна методика, котра б дозволила в повній мірі виокремити логістичні витрати. Логістичні аналітики ТОВ «Юна Логістик», які займались даною проблематикою, зробили суттєвий крок в даному напрямку, дозволивши визначити їх питому вагу в структурі загальних витрат (табл. 2.4).
Таблиця 2.4 Структура логістичних витрат ТОВ «Юна Логістик»
|
Статті логістичних витрат |
Частка у виручці від реалізації, % |
Елемент логістичної системи |
|
|
1. Витрати на закупівлю |
0,15 |
П |
|
|
2. Виробничі логістичні витрати |
0,3 |
В |
|
|
3. Витрати на збут |
0,2 |
З |
|
|
4. Складські витрати |
3,0 |
С |
|
|
5. Витрати на транспортування |
1,0 |
Т |
|
|
6. Витрати на управління матеріальними потоками |
0,25 |
П, В |
|
|
7. Витрати на логістичне адміністрування |
0,2 |
П, Т, В, З, С |
|
|
8. Витрати на сервіс |
0,3 |
З |
|
|
Всього |
5,4 |
- |
П - постачання; В - виробництво; Т - транспортування; З - збут; С - складування Джерело: складено автором на основі даних підприємства
Можна зробити висновок, що підприємство ТОВ «Юна Логістик» характеризується досить високими значеннями показників надійності логістичної діяльності. Значення комплексного показника надійності (ефективності) логістичної системи мало найвище значення у 2018 році - 11,79. У 2017 році відбулося уповільнення розвитку логістичної системи, що засвідчує скорочення прибутковості логістичної діяльності. У 2018 році підприємство відновило темпи розвитку логістичної системи, а значення зазначеного комплексного показника зросло до рівня 10,44. Інтегральний показник надійності (ефективності) логістичної системи ТОВ «Юна Логістик» мав значення більше одиниці, що засвідчує ефективність розвитку логістичної системи підприємства.
РОЗДІЛ 3 РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА
Потреба в автомобільному пальному визначається на основі діючих норм його використання по усім його видам (бензин різних марок, дизельне пальне, знижений та зжатий газ тощо). Норми можуть бути лінійними та питомими. Лінійні норми використання палива (HL) встановлені у літрах на 100 км пробігу по маркам рухомого складу. Додатково для вантажних бортових автомобілів, транспортна (W) робота яких обліковується в тонно-кілометрах встановлено додаткові норми використання палива на кожні 100 ткм транспортної роботи (Hтр) у розмірі 2 л для карбюраторних та 1,3 л для дизельних автомобілів. Для автомобілів самоскидів, окрім лінійних норм на пробіг, встановлена норма додаткової витрати палива на кожну їздку з вантажем (nї) у розмірі Hz = 0,25 л.
Норматив використання палива Z визначають за формулами:
- для бортових автомобілів
(3.1)
- для автомобілів-самоскидів
(3.2)
- для автомобілів, що працюють погодинно, автобусів, автомобілів-таксі, легкових автомобілів
(3.3)
Додаткові витрати палива передбачаються на зимовий період у розмірі 4,2% та на внутрішньо гаражні потреби у розмірі 0,5% від загальних витрат палива на експлуатацію рухомого складу. Питомі норми витрат палива у грамах на одиницю транспортної роботи (ткм, пас.-км, пл..км) використовують для укрупнених розрахунків в цілому по АТП по фактичним даним за попередній період.
Потребу в мастильних матеріалах та інших експлуатаційних матеріалах розраховують по кожному їх виду (різні мастила, консистентні змазки, обтиральні та інші матеріали). Норми витрат мастил та змазок установлені на 100 л витрат рідкого палива по маркам рухомого складу, затверджені наказом Міністерства транспорту України №43 від 10.02.1998 р. зі змінами і доповненнями № 893 від 17.12.2002 та № 99 від 16.02.2004 р.
Фахівці по організації технічного обслуговування і ремонту (інженери, майстри) визначають потребу у конкретних видах запасних частин та матеріалів з урахуванням запасів на складах. На основі розрахунку потреби матеріальних ресурсів розраховується норматив оборотних коштів, тобто потреба у грошових коштах для створення виробничих запасів по кожному найменуванню ресурсів і в цілому по АТП з метою забезпечення його безперебійної роботи.
Розрахунки показників:
Норма використання палива для автомобіля Neoplan становить:
л., для 1 автомобіля
= 26388*85 = 2242980 л., для усіх авто
3.1 Вибір постачальника при плануванні закупівель
Однією із основних проблем в управлінні закупівлями матеріальних ресурсів є вибір постачальника. Важливість її пояснюється не тільки тим, що на сучасному ринку функціонує велика кількість постачальників схожих матеріальних ресурсів, але, головним чином тим, що постачальник повинен бути надійним партнером підприємства в реалізації його логістичної стратегії.
Перелічимо та охарактеризуємо основні етапи вирішення цього завдання.
1. Пошук потенційних постачальників. При цьому можуть бути використані такі методи:
- оголошення конкурсу (тендера): проводиться, якщо передбачається закупити сировину, матеріали, комплектуючі на велику грошову суму або налагодити довгострокові зв'язки між постачальником чи споживачем;
- вивчення рекламних матеріалів: фірмових каталогів, оголошень у засобах масової інформації і т.п.;
- відвідування виставок і ярмарків;
- листування і особисті контакти з можливими постачальниками.
Внаслідок комплексного пошуку формується перелік потенційних постачальників матеріальних ресурсів, згідно якого проводиться подальша робота.
2. Аналіз потенційних постачальників. Складений перелік потенційних постачальників аналізується за спеціальними критеріями, які дозволяють здійснити відбір прийнятних постачальників. Кількість таких критеріїв може складати кілька десятків і не обмежується ціною та якістю продукції, яку постачають. Крім них, можна навести ще багато суттєвих критеріїв вибору постачальника, які можуть бути не менш важливими для підприємства.
Критерії оцінки і відбору генераторів матеріальних потоків залежать від вимог споживаючої логістичної системи і можуть бути різними:
- надійність постачання;
- віддаленість постачальника від споживача;
- терміни виконання замовлень;
- періодичність постачань;
- умови оплати;
- мінімальний розмір партії товару;
- можливість отримання знижки;
- частка постачальника у покритті витрат;
- повнота асортименту;
- умови розподілу ризиків;
- наявність сервісного обслуговування;
- рекламна підтримка;
- репутація постачальника;
- фінансове становище постачальника, його кредитоспроможність та ін.
Підприємство визначає для себе найбільш значимі критерії залежно від специфіки своєї діяльності.
Внаслідок аналізу потенційних постачальників формується перелік конкретних постачальників, з якими проводиться робота із встановлення договірних відносин. Список постачальників зазвичай складається за кожним конкретним видом матеріальних ресурсів, які постачаються.
Конкретні результати за багатьма із наведених позицій досягаються як компроміс у процесі переговорів і залежать від позицій постачальника та покупця на ринку.
3. Оцінка результатів роботи з постачальниками. На вибір постачальника суттєвий вплив здійснюють результати роботи згідно з вже укладеними договорами. Оцінку постачальників потрібно проводити не тільки на стадії пошуку, але й у процесі роботи з вже відібраними постачальниками. Для оцінки вже відомих постачальників часто використовують методику ранжування, за допомогою якої розробляється спеціальна шкала оцінок, що дозволяє розрахувати рейтинг постачальника.
Оскільки під час вибору постачальника вирішується багатокритеріальна задача оптимізації розв'язку з нерівноцінними критеріями, то необхідно оцінити і розставити їх за ступенем важливості для підприємства. Щоб оцінити значимість окремих критеріїв, за якими планується вибрати постачальника, обирають експертів (це можуть бути керівники підприємства або спеціалісти із постачання, виробництва). На першому етапі потрібно провести оцінку потенційно можливих постачальників (таблиця 3.1).