Курсовая работа: Управління матеріально-технічним забезпеченням підприємства

Таблиця 3.1 Критерії попереднього відбору постачальників

Після аналізу постачальників вилучаються зі списку ООО «Евро Опт Оил» та ТОВ «СК Альянс», які не відповідають вимогам. На другому етапі використовуємо перелік критеріїв відбору постачальників (табл. 3.2)

Таблиця 3.2 Критерії остаточного відбору постачальників

За даними критеріями оптимальним вибором постачальника можна вважати ООО «ГрінСервіс».

Важливою є оцінка діяльності не тільки наявного постачальника, а й потенційного. Для перевірки діяльності потенційного постачальника часто необхідні значні затрати часу й засобів. Під час оцінювання потенційних постачальників найважливішими факторами є такі, як технічні та інженерні можливості постачальника, його виробничий і фінансовий план та здатність ефективно керувати виробництвом. Усі ці фактори варто враховувати, вибираючи додаткові джерела постачання.

В нашому випадку розглядаємо три постачальника матеріалів: ООО «АБВ СТРОЙ», ООО «Евро Опт Оил» та ТОВ «СК Альянс». Якість матеріалів є однаковою, ціна є найпривабливішою в ТОВ «СК Альянс» та ООО «АБВ СТРОЙ», оплата готівкою вимагає кредиту (процентна ставка за кредит - 4%)

Для першої та другої пропозиції потрібно брати кредит на 60 днів, в другій пропозиції також потрібно брати кредит у розмірі закупівельної ціни на цих 60 днів і платити відсотки, тобто ціна пропозиції буде дорівнювати сумі закупівельної ціни і величині відсотка на неї. Величина відсотка розраховується по формулі:

(3.4)

де К - величина кредиту, у.о.;

Д - число днів в році, на які береться кредит;

С - відсоткова ставка за кредит.

Таблиця 3.3 Характеристика пропозицій покупки палива 1 раз у 4 місяці

Отже, за проведеними розрахунками можна зробити висновок, що найвигіднішою пропозицією є перша пропозиція від ООО «АБВ СТРОЙ», з закупівельною ціною поставки 6053894 грн.

3.2 Складання договору поставок матеріально-технічних ресурсів

Серед зобов'язань, що складають особливу частину зобов'язального права, основне місце належить договірним зобов'язанням. Цивільне законодавство України передбачає понад 20 цивільно-правових договорів, серед яких і є договір поставки.

Однією з найпоширеніших підстав виникнення зобов'язань закон називає договір. Договором визнається угода двох чи більше осіб, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних правовідносин.

Відповідно до вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості, договір поставки, а також і ряд інших договорів визначає зміст конкретних прав і обов'язків учасників договірного зобов'язання. В цьому розумінні договір виступає засобом регулювання поведінки сторін у цивільному правовідношенні.

У нинішніх умовах зростає роль договору поставки як універсальної та найбільш доцільної форми опосередкування товарно-грошових відносин.

Перехід до ринкової економіки і саме функціонування ринкового механізму можливі лише за умови, що основна маса товаровиробників - підприємств, громадян - має свободу господарської діяльності та підприємства. Результати цієї діяльності реалізуються на ринку товарів і послуг на договірних засадах.

Перехід до ринку супроводжується звуженням планово-адміністративного впливу держави на майнові відносини і, отже, розширюється свобода вибору партнерів у господарських зв'язках і визначення змісту договірних зобов'язань. Це стосується насамперед договорів, спрямованих на забезпечення потреб організацій та громадян у матеріальних, енергетичних, продовольчих ресурсах (купівля-продаж, поставка, контрактація, міна - бартер, постачання енергії тощо).

Виходячи з цього можна зазначити, що договір поставки відіграє неодноразову роль у відносинах між організаціями і громадянами. Він регулює господарські відносини з постачання продукції і товарів.

Договір поставки палива наведений у додатку А.

3.3 Визначення рівня страхового запасу ресурсів

Запаси матеріальних ресурсів створюються на підприємствах з різних причин, але не залежно від них система рано чи пізно починає залежати від наявності запасів. Отже, всі підприємства, незалежно від сфери виробництва, зберігають деякий певний запас товарно-матеріальних цінностей, оскільки матеріальні запаси є важливою ланкою в процесі виробництва продукції, адже в сьогоднішніх умовах, коли попит і пропозиція постійно зростають, саме від правильно створеного запасу в великій мірі залежить конкурентоздатність підприємства.

Страхові запаси (або гарантійні запаси) призначені для безперервного постачання споживачів у випадку непередбачених обставин: відхилення в періодичності та величині партій поставок від запланованих, зміни інтенсивності споживання, затримки поставок та ін. На відміну від поточних запасів розмір гарантійних запасів - величина постійна і залежить від умов виконання конкретних поставок. При нормальних умовах роботи ці запаси не використовуються і є недоторканими.

Створюючи запас, необхідно враховувати, що розширення асортименту товарів на ринку приводить до скорочення життєвого циклу товару, а також впливає на поведінку партнерів, покупців і конкурентів. Запаси -- це оборотний капітал; чим їх менше, тим ефективніше виробництво. Критерієм оптимізації запасів слугують витрати зберігання закупівель; утримання запасів тощо. Витрати закупівель охоплюють:

- витрати на оформлення замовлення;

- витрати на оформлення угоди з поставок;

- транспортні витрати;

- витрати на складування та зберігання.

Страховий запас обумовлений необхідністю компенсації коливань в процесі заготівлі ресурсів. Вони виконують буферну функцію, а поповнюються тільки тоді коли їх рівень падає нижче нормативних обсягів.

Інколи страхові запаси можуть бути мінімізовані (наприклад, при використанні систем управління виробництвом «канбан» і «JIT») або повністю ліквідовані (наприклад, коли даний вид матеріально - технічного ресурсу дуже специфічний або дорогий).

Різновидом страхових запасів є матеріальні резерви. Матеріальні резерви створюються, як правило, в економічних системах з великою кількістю об'єктів виробничо-економічних відносин. Вони призначені для використання матеріальних ресурсів в особливих обставинах, не передбачених прогнозами (стихійні лиха; різкі коливання кон'юнктури ринку; необхідність пріоритетного розвитку певних галузей, регіонів).

Особливості і фактори утворення страхових запасів вносять значні труднощі в процес їх визначення (нормування). Наукове обґрунтування величини(норм) страхових запасів потребує глибокого вивчення причин, які визначають необхідність створення цих запасів.

Для захисту від всіх випадкових відхилень в процесі постачання і споживання ресурсів підприємство може створювати великий страховий запас, однак це приведе і до негативних наслідків - високим витратам на створення і утримування такого запасу. Створення невеликого страхового запасу приводить до невеликих витрат на його утримання але такий запас, з високою імовірністю, може привести до відсутності в той чи інший момент певного ресурсу на складі, а це приводить до великих втрат від його дефіциту. Тобто головним фактором при визначенні величини страхового запасу є економічний фактор(критерій) - мінімальні сумарні витрати: а) на створення і утримання такого запасу; б) пов'язані з дефіцитом ресурсу у випадках коли цей ресурс буде відсутній на складі. Таким чином при визначенні величини страхового запасу ми маємо справу з оптимізаційною задачею. Однак слід зазначити, що при розрахунку оптимальної величини страхового запасу необхідно враховувати і закономірності розподілу випадкових величин потреби в ресурсах, імовірнісний характер обсягів постачання і їх строків, а в деяких випадках і інших випадкових факторів. Це викликає серйозні складності при розрахунку оптимальної величини страхових запасів для кожного конкретного підприємства.

Відносно простіше є визначення величини страхового запасу коли враховується тільки одна випадкова величина. В якості такої випадкової величини може бути - величина потреби між двома суміжними поставками; величина інтервалу між моментом замовлення і моментом поставки; величина однієї партії поставки. Розглянемо найбільш простий випадок, коли є тільки одна випадкова величина - величина потреби між двома суміжними поставками. В такому випадку оптимальний рівень величини страхового запасу повинен бути таким, щоб імовірність виникнення дефіциту, тобто коефіцієнт ризику відсутності ресурсу на складі (р), повинна дорівнювати:

(3.5)

де - вартість зберігання і утримування одиниці ресурсу на складі на протязі року;

- збитки від відсутності (дефіциту) одиниці ресурсу.

Отже, розмір страхового запасу повинен бути таким, щоб імовірність того, що його розмір буде недостатнім для покриття різниці між розміром чергової партії поставки і величиною потреби між двома суміжними поставками, дорівнювала (р). Щоб визначити розмір страхового запасу необхідно знати характер розподілення випадкової величини потреби між двома суміжними поставками.

В нашому випаду розглядаються автомобілі марки КамАЗ 5511.

Технічна характеристика автомобіля Neoplan N316:

- Габаритні розміри, мм Д/Ш/В: 7570 / 2320 / 2900;

- Повна маса, кг. - 22200;

- Шини - 10,00R20 (280R508);

- Двигун: КамАЗ-74006.10, мощность 162 кВт (220 л.с.);

- Максимальна швидкість руху, км/год - 90.

Кількість автомобілів в автопарку 85 авт.

Норма витрат палива для КамАЗ 5511 становить 28 л./100 км.

Розмір загальної партії замовлення палива на 2 роки становить q_опт=2242980 л. Максимальна і мінімальна величина потреб палива В_max=2243000л, B_min= 2242980 л.

Розрахунковий рівень страхового запасу за нормальним законом розподілу потреб в ньому:

Р_стр= t_1-pЧу = 1,15Ч2380=2737 л

При розподілі випадкової величини потреби між двома суміжними поставками по закону Пуассона розмір страхового запасу розраховується по формулі:

Р_стр= t_1-pЧvq, (3.6)

де q - оптимальний розмір партії поставки

При рівномірному законі розподілу випадкової величини потреби між двома суміжними поставками розмір страхового запасу розраховується по формулі:

Р_стр = (1/2-p)(B_max-B_min) (3.7)

де, B_max - максимальна величина випадкової змінної;

B_min- мінімальна величина випадкової змінної.

б) Рівень страхового запасу за законом Пуассона:

Р_стр = t_1-pЧ= 1,15 Ч 1051,2 = 1209 л.