г) центральна вимірювальна
лабораторія разом із контрольно-вимірю вальними постами в цехах і на дільницях
виконує всю поточну роботу з організації контролю та управління якістю
виробництва на робочих місцях.
Рис. Узагальнена схема
організаційної структури відділу технічного контролю (ВТК) на підприємстві: БТК
- бюро технічного контролю
Слід зазначити, що при організації масового виробництва однорідної продукції суцільний контроль якості замінюється вибірковим, який проводять з використан ням статистичних методів.
Сутність статистичних методів управління якістю полягає у тому, що на основі перевірки обмеженої кількості виробів і відповідних розрахунків (за допомогою математичної статистики) робиться висновок про якість великої партії продукції. Цей метод забезпечує економічність, надійність та профілактичність контролю якості.
Статистичний контроль поділяється на
попереджувальний і приймальний.
Висновки
Контроль, як правило, асоціюється із владою, командуванням, “піймати”, “поліпшити”, “схопити”. Таке подання про контроль веде убік від головного змісту контролю.
У самому загальному виді контроль означає процес порівняння (зіставлення) фактично досягнутих результатів із запланованими.
Деякі організації створили цілі системи контролю. Їхні функції складаються в посередництві між планами й діяльністю, тобто система контролю забезпечує зворотний зв'язок між очікуваннями, певними первісними планами менеджменту, і реальними показниками діяльності організації. І той, хто має сучасні й точні системи контролю, має більше шансів вижити. Для менеджменту характерно велика кількість не тільки різних видів планів, але й видів і систем контролю. Всі системи контролю завжди базувалися на ідеї зворотного зв'язку, а саме: вони зіставляють реальні досягнення із прогнозними даними. У результаті встановлюються відхилення для того, щоб або виправити негативні впливи, або підсилити дія, якщо результати позитивні.
Остаточна мета контролю полягає в тому, щоб обслуговувати різні плани й мети менеджменту.
В основу створення всіх систем контролю повинні бути покладені наступні основні вимоги-критерії: Ефективність контролю, ефект впливу на людей, виконання завдань контролю, визначення границь контролю.
Розрізняють наступні види контролю:
. Попередній контроль. Він здійснюється до фактичного початку робіт. Основними коштами здійснення попереднього контролю є реалізація певних правил, процедур і ліній поводження.
У процесі попереднього контролю можна виявити й передбачати відхилення від стандартів у різні моменти. Він має різновиди: діагностичний і терапевтичний.
Діагностичний контроль включає такі категорії, як вимірники, еталони, що попереджають сигнали й т.п., що вказують на те, що в організації щось не в порядку.
Терапевтичний контроль дозволяє не тільки виявити відхилення від нормативів, але й вжити виправних заходів.
. Поточний контроль. Він здійснюється в ході проведення робіт. Найчастіше його об'єкт - співробітники, а сам він є прерогативою їхнього безпосереднього начальника. Він дозволяє виключити відхилення від намічених планів і інструкцій.
. Заключний контроль. Ціль такого контролю - допомогти запобігти помилкам у майбутньому. У рамках заключного контролю зворотний зв'язок використається після того, як робота виконана (при поточному - у процесі її виконання).
Хоча заключний контроль здійснюється занадто пізно, щоб відреагувати на проблеми в момент їхнього виникнення, він, по-перше, дає керівництву інформацію для планування у випадку, якщо аналогічні роботи пропонується проводити в майбутньому, по-друге, сприяє мотивації.
Контроль хоча й важливий, але може бути досить дорогим. Тому рішення про те, який тип контролю застосувати, вимагає ретельного обмірковування. У зв'язку із цим при організації й поводженні контролю варто враховувати ряд факторів і дати відповідь на наступні питання:
• Чи розуміють співробітники мету організації?
• Чи спроектована система контролю так, щоб забезпечити істотні, а не тривіальні виміри?
• Чи представляє діюча система контролю менеджерам інформацію, на основі якої можна діяти в розумних тимчасових рамках?
Безсумнівно, що в майбутніх контрольних системах будуть використані нові пристосування й нові досягнення, однак базис, на якому вони створюються, залишиться тим же.
Функція контролю не є кінцевим пунктом усього процесу керування організацією. На практиці такого кінцевого пункту не існує взагалі, тому що кожна управлінська функція спонукувана інший. Виникає свого роду поступовий круговий рух. Наприклад, інформація, отримана в процесі контролю, може використатися на етапі планування, організації й мотивації співробітників.
Менеджери високого рівня більшу частину свого робочого часу витрачають на здійснення функцій планування й контролю, а більше низького рівня більше зайняті підбором кадрів, організацією їхньої праці. Однак на всіх рівнях керування вони в певній мері використають і виконують всі чотири функції керування: планування, організації, мотивації й контролю.
Контроль має складну систему цілей. Вони залежать від виду контрольованих параметрів діяльності організації.
У залежності від цілі контролю в практиці менеджменту виділяються наступні його види: експедиторський, диспетчерський, вхідний, фінішний, нормоконтроль, маркетинговий, управлінський, комунікативний.
Існують різні погляди на процес і місце контролю в менеджменті. За призначенням контроль буває лінійний, функціональний, операційний. За часом здійснення контроль поділяють на попередній, поточний і заключний.
Організація процесу контролювання залежить від виду технології виробництва: безперервного (контроль продукції), масового (дискретного) (контроль процесу виробництва), індивідуального (контроль фіксованих умов). Функція контролю забезпечує порівняння даних обліку і надання інформації про величину відхилення облікових даних від планових норм для регулювання контрольованих процесів.
система контроль виробничий ефективний
Список використаних джерел
1. Белінський П. І. Менеджмент виробництва та операцій : Підручник/ П. І. Белінський; Чернівецький нац. ун-т ім. Юрія Федьковича. -К.: Центр навчальної літератури, 2009. -623 с.
. Брігхем Є. Основи фінансового менеджменту : Підручник / Євген Ф. Брігхем,; Пер. з англ. В.Біленький та ін.; Київ. нац. ун-т ім. Т.Г.Шевченка, Кафедра фінансів, грошового обігу та кредиту. -К.: КП "ВАЗАКО": Молодь, 1997. -998 с.
. Василенко В. Менеджмент устойчивогоразвитияпредприятий : Монография/ Валентин Василенко,; Таврический нац. ун-т им. В. И. Вернадского. -К.: Центр учебнойлитературы, 2009. -645 с.
. Голубков Е.П. Маркетинговыеисследования: теория, методология и практика/ Е.П.Голубков. -М.: Финпресс, 1998. -414 с.
. Земляков І. Основи маркетингу : Навчальний посібник/ Ігор Земляков, Ігор Рижий, Василь Савич,; М-во освіти і науки України, Ін-т менеджменту та економіки "Галицька академія". -К.: Центр навчальної літератури, 2004. -352
6. Ладанов И. Практический менеджмент : Пособие для руководителей, менеджеров и предпринимателей: [В 3 ч.]/ ИванЛаданов; Ред. П. И. Сергеюк. М. : НИКА. -1992. - Сер. "Секретысовременногобизнеса") Ч. 1 : Менеджер и менеджмент. -1992. -253 с.
. Лесів Й. Сучасні методи менеджменту, основані на ринковій економіці/ Йосиф Лесів. -Ужгород: Карпати, 2010. -250 с.
. Мартиненко М. Основи менеджменту: Підручник/ Микола Мартиненко,. -К.: Каравела, 2005. -494 с.
. Основи економічної теорії : У 2 кн.: Підручник/ Ю.В.Ніколенко, А.В.Демківський, В.А.Євтушинський та ін.; За ред. Ю.В.Ніколенка. -2-ге вид., перероб. і доп.. -К. : Либідь. -1998. - Кн.2 : Підприємництво, маркетинг, менеджмент-1998. -270 с.
. Осовська Г. Стратегічний менеджмент: теорія та практика : Навчальний посібник/ Галина Осовська, Олександр Фіщук, Ірина Жалінська,. -К.: Кондор, 2003. -190 с.
. Сацков Н. Практический менеджмент: Методы и приемыдеятельностируководителя. - Донецк: Сталкер, 2008. -445 с.
. Сердюк О. Теорія та практика менеджменту : Навчальний посібник/ Олександр Сердюк,; М-во освіти і науки України. -К.: ВД "Професіонал, 2004. -424 с.
. Тарнавська Н. Менеджмент: теорія та практика : Підруч. для вузів/ Наталія Тарнавська, Роман Пушкар. -Тернопіль: ВКФ "Карт-бланш", 1997. -457 с.
. Хміль Ф. Менеджмент : Підручник для студ. вуз./ Федір Хміль,. -К.: Вища школа, 1995. -350 с.
. Хомяков В. Менеджмент підприємства : Навч. посібник/ Володимир Хомяков,. -К.: Кондор, 2010. -431 с.
. Черкасов В. Управленческаядеятельность менеджера: Основыменеджмента : Учеб. для студ. экон. спец. вузов/ Валентин Черкасов, Сергей Платонов, Владимир Третьяк; Отв. ред. А.А.Стативка. -К.: Ваклер, 1998. -467 с.