Курсовая работа (т): Регулювання права власності на товари та послуги

Основна відмінність між знаками для товарів та послуг і сертифікаційними знаками полягає в тому, що перші можуть бути використані тільки певними підприємствами, у тому числі і членами асоціації, яка володіє колективним знаком, тоді як останній може використовуватися будь-якою особою, що дотримують певні стандарти.

Найчастіше виникає необхідність сертифікації тоді, коли наш товар перетинає кордон: з України чи в Україну. При перетині кордону сертифікат вимагає митна служба країни, у яку ввозять товар. При тому це має бути сертифікат тієї країни, в яку ввозять товар [35.с. 1].

Особливої актуальності набула сертифікація продукції у зв'язку з тенденцією підсилення законодавства у галузі забезпечення безпеки продукції побутового призначення, охорони здоров'я споживачів та навколишнього середовища. Саме в цій галузі держава законодавчо зобов'язує виробників використовувати сертифікацію. Прикладом може бути добре розвинена в західних країнах сертифікація побутового електро - та газообладнання, виробів електронної техніки. Видаються спеціальні нормативні акти, що стосуються безпеки окремих видів товарів, та більш загальні - щодо захисту прав споживачів.

Сертифікаційні знаки можуть використовуватися разом з індивідуальним товарним знаком виготовлювача конкретного товару. Використовуваний як сертифікаційний знак ярлик буде свідченням того, що продукти компанії задовольняють конкретним стандартам, передбаченим для цілей використання сертифікаційного знака.

Якщо звернутися до міжнародного досвіду, то побачимо, що у багатьох країнах відповідальність за дотримання правил із сертифікації ґрунтується принципі гарантії, що даються системою сертифікації, які не повинні знімати з виробника відповідальність за випуск виробів відповідно до тих вимог, що були об'єктом сертифікації.

У деяких системах сертифікації в контракті спеціально зазначають, що організація із сертифікації не несе відповідальності за характеристики виробів, за винятком тих, за якими проведена сертифікація. Наразі ми намагаємося запозичити вказані норми та ввести їх до нашого законодавства, більш чутко окреслюючи дане положення. В Україні введено обов’язкову сертифікацію деяких товарів та послуг через те, що товари які ввозяться з країн ЄС, не завжди відповідають стандартам.

Нетрадиційні знаки для товарів та послуг

Як вже було визначено, знаком для товарів та послуг або торговельною маркою називають будь-який знак, що існує для ідентифікації виробника товару чи послуги та сприяє їх розрізненню споживачами. Хоча у більшості випадків у ролі торговельної марки виступають слова та зображувальні елементи, слід розуміти, що даними видами перелік знаків для товарів та послуг не обмежується. У зв’язку з цим за доцільне вважається охарактеризувати нетрадиційні знаки для товарів та послуг.

Знаки-кольори. В законодавствах багатьох країн (які є членами Паризької конвенції про охорону прав промислової власності) прописана норма, що дозволяє реєструвати колір як знак для товарів/ послуг. Не винятком в цьому процесі виступає і Україна. Так, зокрема, стаття 5 п. 2. відзначає, що об'єктом знака можуть бути кольори та комбінації кольорів. Проте, не до кінця зрозумілим є механізм розгляду таких заявок. Для подання заявки на реєстрацію кольору в якості знака для товарів та послуг, необхідно вказати у заяві конкретний колір або кольори, надати кольорове зображення знака у вигляді кольорового квадрата 8х8 см. або при поєднанні кольорів - розділити квадрат на рівні частини (прямокутники) та представити їх у «прапорному» вигляді. Проте, виникає величезна кількість спорів та суперечок при практичному застосуванні вказаної норми [17.с. 1].

Однак, зареєструвати колір можливо за наступних умов:

•        колір, що реєструється, є нехарактерним для певного виду продукції, упакування;

•        колір використовується компанією, як розрізняльна ознака на ринку та сформувався у свідомості споживачів;

•        тривале використання кольору у рекламі;

•        звуження витребування правової охорони кольору відносно конкретного товару або послуги.

Заявки на реєстрацію кольорів у якості знаків для товарів та послуг є досить поодинокими в Україні, тому заклад експертизи, що розглядає такі позначення, має невеликий досвід у роботі із ними. Насправді, це означає, що заявники можуть використати цей факт собі на користь.

Об’ємні або тривимірні знаки. Найчастіше об'ємний знак торговельної марки повторює форму самого виробу або його упаковки, що характеризується тримірністю. Проте знак може не лише повторювати предмет, а й бути новим. Найбільш поширеними об'ємними знаками для товарів є оригінальні упаковки, наприклад, флакони для парфумів або пляшки для спиртних напоїв. Деякі науковці наголошують на те, що об'ємні знаки торговельної марки наближаються до промислових зразків. Проте між ними є істотні відмінності. Об'ємний товарний знак має своїм призначенням вирізняти товари одного виробника від таких самих товарів іншого виробника. Промисловий зразок є результатом творчої діяльності людини у галузі художнього конструювання.

Голографічні знаки. Голограма - зареєстрована у голографії на фотопластинці інтерференційна картина, яка утворена двома когерентними пучками світла: один іде від джерела (опорний пучок) і віддзеркалюється від об'єкта, освітленого тим же джерелом (предметний пучок) [21.с. 2].

Голографічні захисні елементи:

•        виготовляють у формі знаків (етикеток, наклейок тощо);

•        як правило, мають багатошарову структуру, яка містить крім носія зображення шари іншого функціонального призначення (захисний, клейовий тощо);

•        наносяться на об'єкт захисту способом, що забезпечує зберігання його під час експлуатації цього об'єкта та руйнування голографічного захисного елемента в разі вчинення спроби відділення від об'єкта.

З метою ускладнення підробки в зображення голографічного захисного елемента вводять спеціальні елементи, позначки, знаки або символи, у тому числі приховані чи закодовані. Для цього використовують оптичні ефекти, що змінюють вид, масштаб чи кольорові гами зображення при зміні умов чи способу їх освітлення або спостереження, та елементи, виготовлені з використанням інших технологічних прийомів [8.с. 2].

Наразі в Україні гостро стоїть питання щодо друку голограм на бланках документів суворої звітності. З приводу цього питання Кабмін прийняв постанову №86, що, як вважають правник, дозволяє говорити про можливе руйнування однієї з найбільших корупційних схем в Україні - друку голограм на бланках документів суворої звітності, які виробляє приватний консорціум ЄДАПС. До переліку голограм, що підлягають скасуванню, входять десятки видів документів, зокрема: права водія і реєстраційні документи на машину; візи для в’їзду в Україну; дипломи й атестати; контрольні марки на аудіовізуальні твори, програми, бази даних; ліцензії; національний знак відповідності; документи на реєстрацію медичної техніки і товарів; нотаріальні бланки.

Звукові знаки. Звукова торгівельна марка - нетрадиційний вид торгової марки, де звук виступає комерційним позначенням для унікальної ідентифікації товару або послуги. Найхарактернішим прикладом даного виду торгівельної марки може бути звук ввімкнення телефону NOKIA.

В Українському законодавстві, для реєстрації звуку в якості знака для товарів та послуг, необхідно його графічне вираження, аудіо примірник. При неможливості вираження звуку у нотному виконанні, можлива реєстрація звуку за наявності сонограми - графіку частот хвиль. У 2004 році, в Україні вперше подано заявку на звукову торгову марку - таким чином власники ТМ «Грізлі» захистили характерний звук хрусту своїх сухариків [12.с. 2].

Сьогодні кількість незареєстрованих звукових торгових марок в Україні - величезна. Проаналізуйте, приміром, звукові іміджеві аудіо фрагменти наших радіостанцій або ролики компаній, що використовуються у рекламних акціях. Деякі із них стали широковідомими та, на мою думку, потребують захисту в якості знаків для товарів та послуг.

Нюхові знаки. Досліджуючи дані вчених-фізіологів, доходимо висновку, що серед сенсорних відчуттів, найбільший вплив на пам'ять людини має нюх. Цей факт став не лише причиною розгляду запахів як знаків для товарів та послуг, а й фактором широкого поширення інструменту аромамаркетингу. Також, серед маркетингових консультантів поширена думка, що використання сенсорних відчуттів сприяє формуванню умовних рефлексів у споживачів - асоціацію з товаром чи послугою.

Використання нетрадиційних торговельних марок на території України регулюється законодавством. Так, згідно до «Положення про Державний реєстр свідоцтв України на знаки для товарів і послуг» в Україні можна зареєструвати наступні види торговельних марок: словесні, зображувальні, об’ємні, голографічні, знаки-кольори, звукові та світлові знаки. Тобто, такі торговельні знаки як рух, запах, смак, матеріал чи вчинок офіційно реєстрації не підлягають. Проте, існують інші способи їх захисту. Наприклад, рух чи вчинок можна зареєструвати як світлове зображення (відеоряд). Також можна використати положення статті 6 quinquies «Паризької конвенції про охорону промислової власності» та зареєструвати товарний знак в іншій країні Союзу (місця проживання чи громадянства заявника).

2.3    Особливості та переваги процедури реєстрації торгівельної марки. Момент виникнення права власності на знак для товарів та послуг

Як показує практика, процедура реєстрації торговельної марки в Україні займає 2-2,5 роки. Однак такий тривалий термін не впливає на використання знака, тому що строк дії виключних прав починається від дати подання заявки. У результаті реєстрації власник знака одержує охоронний документ, що підтверджує його виключні права - Свідоцтво на знак для товарів і послуг. Реєстрацію знаків в Україні здійснює Державний департамент інтелектуальної власності. Заявки на реєстрацію знаків подаються в Український інститут промислової власності (Укрпатент), що є структурним підрозділом Департаменту.

Згідно діючого законодавства, однією з основних вимог щодо заявки є вимога єдності, згідно з якою кожна заявка має стосуватися тільки одного товарного знака. Заявка складається українською мовою і має містити:

•        заяву про реєстрацію товарного знака, яка подається за формою, доданою до Правил. Така заява містить визначену кількість розділів, позначених відповідним кодом для ідентифікації бібліографічних даних. Порядок заповнення кожного розділу регламентований Правилами. Так, встановлено стандарти зазначення назви та адреси заявника, пріоритету, даних щодо зображення знака, для якого запитується охорона. Заява обов’язково підписується заявником або його представником за дорученням;

•        зображення позначення, що заявляється (10 відбитків розміром 8 см на 8 см, якщо заявляється кольоровий товарний знак; або 5 відбитків такого ж розміру, якщо товарний знак є чорно-білим, або заявляється без зазначення кольору);

•        перелік товарів і послуг, для яких заявник просить зареєструвати товарний знак, згрупованих за міжнародною класифікацією товарів і послуг для реєстрації товарних знаків. На сьогоднішній день діє восьма редакція міжнародної класифікації;

•        документ про сплату збору за подання заявки (в тому числі за експертизу), оформлений відповідно до вимог Положення про порядок сплати зборів за дії, пов’язані з охороною прав на об’єкти інтелектуальної власності, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 22 травня 2001 р. №543 (далі - Положення про збори). Згідно з Положенням про збори, збір за подання заявки складає 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за 3 класи товарів та послуг відповідно до міжнародної класифікації. За кожний додатковий клас більше 3-х, до суми збору додається ще 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

•        документи, що підтверджують право заявника на використання у заявленому позначенні елементів, про які йдеться у п. 1 ст. 6 Закону про товарні знаки (державні герби, прапори та емблеми, офіційні назви держав, емблеми, скорочені або повні найменування міжнародних міжурядових організацій, офіційні контрольні, гарантійні та пробірні клейма, печатки, нагороди та інші відзнаки);

•        довіреність на ім'я представника, якщо заявка подається через такого [26.с. 3].

Якщо заявку подано до Установи не в повному складі, то вона може бути доповнена протягом 2 місяців від дати одержання заявником повідомлення Установи. Якщо протягом зазначеного строку заявка не буде приведена у відповідність з вимогами закону, то датою подання заявки вважатиметься дата одержання Установою повністю оформленої відповідно до вимог закону заявки. Якщо цього не буде зроблено, заявка вважається неподаною, про що заявникові надсилається повідомлення.

Подання заявки на реєстрацію знаку для товарів та послуг, це лише перший крок у складній системі для отримання на неї права власності. Наступним кроком набуття прав на товарний знак є експертиза заявки на знак, яку здійснює вповноважений Департаментом державний заклад. На даний момент експертиза здійснюється Державним підприємством «Український інститут промислової власності».

Законом передбачені формальна та кваліфікаційна експертизи. Формальна експертиза заявки проводиться після встановлення дати її подання та за наявності документа про сплату збору за подання заявки. Під час формальної експертизи заявка перевіряється на наявність матеріалів, з яких вона складається, та на їх відповідність вимогам Закону про товарні знаки.

У випадку позитивного результату формальної експертизи проводиться кваліфікаційна експертиза заявки, завданням якої є перевірка відповідності заявленого позначення умовам надання правової охорони. Встановлюється, чи не належить заявлений товарний знак до позначень порнографічного характеру, чи не містить антидержавних, расистських гасел, емблем та найменувань екстремістських організацій, нецензурних слів та виразів тощо [27.с. 7].

Крім того, слід перевірити, чи не відтворює заявлене позначення положення п. 5 ст. 6 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг». Під час кваліфікаційної експертизи заявки Департамент має право вимагати від заявника подання додаткових матеріалів, без яких проведення експертизи неможливе.

Якщо кваліфікаційна експертиза заявки встановить, що заявлене позначення відповідає умовам надання правової охорони, заявнику надсилається рішення про реєстрацію товарного знака. В іншому випадку надсилається рішення про відхилення заявки.

Протягом усієї процедури проведення експертизи заявник має право з власної ініціативи чи на запрошення закладу експертизи брати участь у розгляді питань, що виникли під час проведення експертизи, а також з власної ініціативи вносити до заявки виправлення та уточнення. Такі виправлення та уточнення не враховуються, якщо вони надійшли до закладу експертизи після одержання заявником рішення про реєстрацію товарного знака або про відхилення заявки. Заявник також має право подати до закладу експертизи додаткові матеріали, які не мають виходити за межі розкритої в заявці суті позначення або зазначеного в ній переліку товарів і послуг. В іншому випадку такі матеріали не враховуються і можуть бути оформлені заявником лише як самостійна заявка.

Після прийняття рішення про реєстрацію торговельної марки Установа у своєму офіційному бюлетені публікує відомості про видачу свідоцтва. Така публікація можлива лише за наявності документа про сплату збору за видачу свідоцтва. Якщо ж такого документа немає і протягом 3 місяців від дати надходження до заявника рішення про видачу свідоцтва він не надійде до Установи, публікація не проводиться, а заявка вважається відкликаною.

Свідоцтво на торговельну марку діє 10 років з дати подання заявки, і може бути продовжений в установленому законодавством порядку на необмежену кількість десятирічних періодів. Свідоцтво має вигляд вказаний у Додатку Б.

Будь-яке рішення Установи за заявкою на знак може бути оскаржене заявником протягом 3 місяців від дати одержання рішення. Рішення може бути оскаржене до Апеляційної палати Установи. Скарга має бути розглянута Апеляційною палатою протягом 4 місяців від дати ЇЇ одержання. Скарга розглядається у межах мотивів, викладених у ній.