Дипломная (вкр): Проектування пункту технічного обслуговування вагонів на сортувальній станції

1.5 Потреба вагонів у ремонті

Кількість вагонів, що підлягають капітальному ремонту розраховується за формулою [1,c.7]:

                                                                       (1.10)

де  - коефіцієнт циклічності ремонту, зворотний міжремонтному

періоду в роках, F1=0,1;

 - кількість нових вагонів, включених в інвентарний парк за

міжремонтний період, =20;

- кількість вагонів, уперше підлягають капітальному ремонту в

плановому році, =180.

 вагонів.

Кількість вагонів, що підлягають деповському ремонту розраховуємо за формулою [1,c.7]

                                                                             (1.11)

де  - коефіцієнт враховуючий постачання нових вагонів, а також наявність вагонів, що пройшли капітальний ремонт у попередні роки, =0,5

 вагонів.

1.6 Робота сортувальної станції

Утримування вагонів у технічно справному стані є основою всією експлуатаційною роботою вагонного господарства. Для цього на великих сортувальних станціях організуються ПТО вагонів, на яких проводиться робота з виявлення й усунення всіх несправностей на вагонах для забезпечення схоронності вантажів і проходження вагонів без відчеплення до місця призначення.

Сортувальна станція складається з парку прибуття, сортувального парку і парку відправлення.

На коліях парку прибуття проводиться технічний огляд вагонів у поїздах, що прибувають для розформування. Пред'явлення поїздів до огляду здійснюється оператором ПТО парку прибуття по парковому двосторонньому радіозв'язку. Оглядачі, що оглядають поїзд сходу, при виявленні несправностей чи їхніх ознак, за допомогою переносної радіостанції повідомляють про них оператору парку, називаючи номер вагона. Оператор, по двосторонньому зв'язку, повідомляє дані про отримані несправності оглядачам інших бригад для більш уважного огляду несправних вагонів.

У процесі огляду оглядачі наносять на вагони у встановлених місцях чіткі крейдові розмітки, відповідно до класифікатора несправностей, і по переносній радіостанції повідомляють оператору дані відповідно до коду - номер шляху, інвентарний номер вагона, сторону складу (права чи ліва), найменування робіт і їхня кількість. Оператор одержав дані, готує дефектну відомість на вагони, у яких виявлені несправності, і до розпуску складу з гірки по телетайпу передає їх у вузловий обчислювальний центр.

На вагони потребуючі поточного відчіпного ремонту, наноситься крейдова розмітка з указівкою номера шляху сортувального парку, куди повинні надходити такі вагони. На вагони повинні виписуватися повідомлення форми ВУ - 23М. На кінцевому брусі, першого з групи, вагона крейдою наноситься позначка про дату часу початку огляду, а на брусі останнього вагона - дата і час закінчення огляду. На ушкоджені вагони, що прибули з інших станцій і вимагають поточного відчіпного ремонту, оглядачі виписують повідомлення форми ВУ - 23М і оформляють акти довільної форми. Ці документи відправляються оператору ПТО.

При формуванні потягу, ЕОМ в автоматичному режимі вибирає з інформаційної пам'яті вагони несправності, що мають, і по закінченню формування складу, за 15 - 20 хвилин до його виставляння в парк відправлення, по телетайпу видає наряд, на обсяг ремонтних робіт у робоче приміщення ремонтних груп парку відправлення, а також оператору парку відправлення для планування роботи і контролю за обробкою складу. В наряді вказується порядковий номер вагона в складі, його інвентарний номер, код ремонтної групи, сторона вагона, з яким знаходиться ця несправність. Час простою складу під технічним обслуговуванням - 15 хвилин.

У сортувальному парку оглядач проводить огляд вагонів і оформлення ушкоджень у випадках їхнього виникнення в процесі розпуску із сортувальної гірки. При виявленні несправностей, що вимагають відчеплення вагона, і які усуваються без відчеплення від складу, оглядач за допомогою переносної радіостанції повідомляє оператору парку відправлення, називаючи номер шляху сортувального парку, інвентарний номер вагона, код ремонтної роботи, сторону складу, обсяг виконуваних робіт і орієнтоване місце розташування вагона в складі (хвіст, голова, середина).

У парку, суміжно зі шляхами механізованого парку поточного відчіпного ремонту, виділяються два шляхи для усунення несправностей вагонів, з оформленням і видачею на них повідомлення ВУ - 23М. При розпуску складу з гірки, вагони з розміткою несправностей, що вимагають відчіпного ремонту направляються на один зі спеціалізованих шляхів ремонту вагонів, на другому шляху в цей час виробляється ремонт раніше накопичених вагонів. Ремонт виконується ремонтною бригадою за допомогою ремонтних установок і інших засобів технічного оснащення.

Порядок заїзду гіркового локомотива на спеціалізований шлях, і подачі на гірку для повторного розпуску відремонтованих вагонів, визначається комплексним робочим технологічним процесом ПТО і ТРА станції.

Контроль технічного стану і ремонту вагонів у парку відправлення здійснюється комплексними бригадами відповідно до типового технологічного процесу. Ремонтні роботи в парку оправлення виконуються на підставі наряду (дефектної відомості) станції, що надходить з обчислювального центра, на телетайп, що знаходиться в робочому приміщенні ремонтних груп і оператора цього парку.

При наявності інформації про ушкодження вагонів і про несправності виявлених оглядачами при перебуванні складу в сортувальному парку, оператор коректує наряд. Після одержання наряду, оператор переконується в прийнятті його до виконання оглядачами. Бригада ремонтників приступає до усунення зазначених в наряді несправностей заздалегідь підготувавши запасні частини, механізми й інструменти. При наявності в складі чи його окремих групах великого обсягу ремонту оператор, одержавши розпорядження старшого оглядача (майстра), дає вказівку по двосторонньому радіозв'язку іншим ремонтним групам про надання допомоги в ремонті цього складу.

Вагони, включені до складу без огляду в парку прибуття, відчіплюються від складу по окремій вказівці чи оглядаються і ремонтуються у встановленому порядку.

У парку відправлення проводиться контрольний огляд і повний іспит гальм відповідно до вимог типового технологічного процесу технічного обслуговування вантажних вагонів. Така технологія дозволяє скоротити час перебування складів у сортувальному парку і парку відправлення.

1.6.1 Розрахунок робочої сили для парку прибуття

Кількість бригад парку прибуття розраховується за формулою [21c.8]

R=aп                                                                                    (1.12)

де aп- коефіцієнт, що враховує переробку (розбирання) вагонів, приймаємо aп=0,8;= åBi -середньодобова кількість прибуваючих на станцію поїздів;

 - тривалість обробки складу в парку прибуття,  =15 хв і в парку відправлення =30 хв;

Т -тривалість робочих змін на ПТО, Т=1260=720 хв.

Тоді:

                                                                                 (1.13)

 вагонів.

.

Приймаємо дві бригади.

Явочна кількість працівників однієї бригади парку прибуття розраховується за формулою [1,c.8]

                                                                              (1.14)

де 1,14 - коефіцієнт, що враховує непродуктивні переходи бригад;

Н1 - трудомісткість технічного обслуговування одного вагона в парку прибуття, Н1=2,12 чол-хв.

 чоловік.

Приймаємо 10 чоловік.

1.6.2 Розрахунок робочої сили для парку відправлення

Число комплексних бригад парку відправлення визначається за формулою [1,c.8]

                                                                                      (1.15)

де Т2 - тривалість обробки потягу в парку відправлення, Т2=30 хв;

 - середньодобова кількість прибуваючих на станцію поїздів =169.

.

Приймаємо 4 бригади.

Явочна кількість працівників однієї бригади парку відправлення розраховується за формулою [1,c.8]

 ,                                                                              (1.16)

де  - трудомісткість технічного обслуговування одного вагона в парку відправлення, =4 чол-хв [1,с.9];

 чоловік.

Приймаємо 9 чоловік.

Зводимо загальну кількість робітників ПТО в таблицю 1.2

Таблиця 1.2 - Загальна кількість робітників ПТО.

1.7 Розрахунок потреби в стиснутому повітрі і розрахунок повітропроводу

Продуктивність компресорної установки для забезпечення стисненим повітрям поїзду при одночасному іспиті гальм, визначаємо в такій послідовності [1,с.9 - 11]

Розраховується витрата повітря, м3, на нагромадження гальмової мережі усіх вагонів одного випробовуваного складу за формулою [1,с.10]:

 ,                                                                              (1.17)

де  загальний обсяг гальмової мережі вантажного поїзду, м3 , ,

 - середній обсяг гальмової мережі чотиривісного вантажного вагона,

=0,106м3;

 - найбільша кількість вагонів у поїзді, =61 вагонів;

- зарядний тиск, =0,55 МПа;

- атмосферний тиск, =0,1 МПа.

.

Визначаємо витрати повітря, м3, на нагромадження в гальмовій магістралі вантажного поїзду в період зарядки й іспиту гальм за формулою:

                                                                              (1.18)

де  - середній темп падіння тиску повітря в магістралі потягу через витоки, МПа/хв;

 - час зарядки й іспиту гальм, =15 хв.

 .

Обчислюємо обсяг повітря, м3, на випробування гальмів складу:

 ,                                                                       (1.19)

де  - тиск у гальмовій магістралі загальмованого рухомого складу,

 =0,37МПа.

.

Установлюємо витрату повітря, м3, на один випробовуваний склад за формулою:

 ,                                                                                    (1.20)

 .

Визначаємо обсяг додаткових повітрозбірників для випробування гальм одного рухомого складу з умови, що при виключеному компресорі можна зробити зарядку й випробування гальм складу за рахунок зниження тиску в повітрозбірниках із  МПа до МПа.

Цю умову можна виразити рівнянням [1,с.10]:

 ,                                                              (1.21)

де обсяг додаткових повітрозбірників, м3;

 - граничний тиск у мережі і повітрозбірників, МПа;

зниження тиску в стаціонарному трубопроводі в результаті витоків через його не щільності, МПа.

З рівності обсяг додаткових повітрозбірників буде дорівнювати:

 ,                                                                        (1.22)

 .

Визначаємо витрати повітря на наповнення витоків у стаціонарному трубопроводі в період іспиту гальм одного складу за формулою:

 ,                                                                                 (1.23)

 .

Загальна витрата повітря на випробування гальм одного рухомого складу з урахуванням витоків у стаціонарному трубопроводі визначається за формулою:

                                                                                    (1.24)