Дипломная (вкр): Проектування пункту технічного обслуговування вагонів на сортувальній станції
Рд=Рст·Кдв
де kдв - коефіцієнт вертикальної динаміки.
де
- довірча ймовірність
-
параметр розподілу, що визначається по емпіричним даним;
- середнє
значення коефіцієнту вертикальної динаміки;
де
- коефіцієнт, що залежить від підресореності маси;
-
коефіцієнт, що залежить від осності візка;
-
статичний прогин ресорного підвішування.
Рд=372,12·0,458=170,431кН
Вертикальна динамічна добавка від поздовжньої сили інерції кузова, що
виникає при ударі в автозчеп, визначається за формулою:
де 
- поздовжнє зусилля, що діє на вагон;
-
сила ваги кузова;
-
сила ваги вагона;
-
база вагона;
-
кількість паралельно навантажених деталей в візку або групі візків, що
знаходяться під одним кінцем вагону.
Тоді сила, що діє на надресорну балку становитиме:
Р=372,12+170,431+16,544=599,095кН
Згинальний момент в перерерізі
І-І (Рисунок 4.1) буде дорівнювати:
де 
- половина відстані між опорами балки.
Згинальний момент в перерізі ІІ-ІІ становитиме:
де 
- відстань від опори до площини перерізу ІІ-ІІ
Рисунок 2.5-Епюра згинальних моментів надресорної балки
з’єднувальної
Максимальні напруження в над ресорній балці виникають в
перерізі І-І (рисунок 4.2) і становлять:
Оскільки,
, де 
для
сталі 20ФЛ, то міцність надресорної балки забезпечена.
2.18 Відділення по ремонту автозцепки
Основним призначенням відділення є ремонт і комплектовка автозчеплень і поглинальних апаратів.
Програма ремонту відділення визначається проектною програмою ремонту депо і 14% від загальної кількості вагонів відчіпного поточного ремонту по одному автозчепленню.
Звідси
N
= 6006·2+0,14·6006 =12853 автозчеплень.
З
огляду на 5% негідних автозчеплень,
що поступають в ремонт, маємо:
= 12853
-(0,05·12853) = 12210 автозчеплень.
Перш ніж надійти в ремонт автозчіпний пристрій очищається від бруду та старої фарби. Для ремонту автозчеплень передбачають потоково-конвеєрну лінію. Керує роботою дільниці майстер.
Визначимо фронт роботи потокової лінії дільниці по ремонту автозчеплень за формулою [2,с.19]:
авт = 
де tкр - час у ремонті одного авто зчіпного пристрою, tкр=1,65 год (за даними базового депо);
Fріч - річний фонд часу, Fріч = 2002 год;
тзм - число змін, тзм = 2.
Тоді:
Fавт = 
Такт
роботи конвеэра визначаэться за формулою [2,с.15]
Ч = 
де
- час пересування, =1 хв.;
-
кількість технологічних позицій, =5.
Ч = 
20 хв=0,33 год.
Визначимо проектний ритм за формулою [7,с.19]:
Rпркмпл
= 
Rпркмпл
= 
Визначимо проектну потужність КМПЛ за формулою [2,с.25]:
Ν = 
Ν = 
Приймаємо потокову лінію з 6 технологічними позиціями.
Ширина дільниці 24 м довжина 36 м.
Площа дільниці з ремонту автозчепу 864 м2.
Явочна кількість робітників, що необхідна для виконання програми ремонту, визначається по формулі (2.52), з огляду на те, що Н=2,7 люд-год (на основі даних базового депо).
Rяв = 12210
2,5/ (20021,12·2) = 6,8≈7 чол.
Облікову
кількість робітників визначаємосп = 7 1,1 = 7,7 чол.
Остаточно приймаємо 8 чоловіка.
Розподіляємо
робітників по професіях і складаємо таблицю 2.13, устаткування відділення
автозчеплення подано в таблиці 2.14.
Таблиця 2.13- Штатна відомість робочих відділення автозчеплення
|
Професія |
Кількість чоловік |
|
1 Майстер |
1 |
|
2 Бригадир |
1 |
|
3 Слюсар |
2 |
|
4 Електрозварювач |
1 |
|
5 Стругальник |
1 |
|
6 Дефектоскопіст |
1 |
|
7 Підсобний робітник |
1 |
|
РАЗОМ |
8 |
Таблиця 2.14 - Устаткування відділення автозчеплення
|
Найменування устаткування |
Кількість |
Площа, м2 |
|
Кран-балка Q = 1т |
1 |
- |
|
Конвейєр з ремонту автозчеплень |
1 |
95 |
|
Фрезерний верстат |
1 |
6 |
|
Стругальний верстат |
1 |
5 |
|
Стенд ремонту поглинаючих апаратів |
1 |
8 |
|
Стелаж для деталей автозчеплень |
1 |
6 |
|
Верстат слюсарний |
1 |
6 |
|
Стелаж для пристосувань |
1 |
4 |
|
Настільний свердлильний верстат |
1 |
4 |
|
Стелаж для інструмента |
1 |
3,5 |
|
Пресс для зняття поглинаючих апаратів |
1 |
3,5 |
|
Нагрівальна піч |
1 |
3,5 |
|
Гідропрес для правки хвостовика |
1 |
3,5 |
|
Установка для наплавлення |
2 |
8 |
|
Верстат заточувальний |
1 |
4 |
|
РАЗОМ |
161 |
160 |
Визначаємо площу відділення по ремонту автозчіплювального устрою з урахуванням проїздів і проходів за формулою (2.37):
Sавт = 1605,4 = 864 м2.
2.19 Відділення з ремонту розвантажувальних
люків та торцевих дверей 4-х вісного напіввагону
Програма відділення визначається з умови надходження в ремонт 30% дверей та 50 % розвантажувальних люків. Розрахунок проводимо за умови надходження в ремонт 50% критих вагонів з 2 дверми та 50% з 4 дверми.
Nд=6006·4·0,3= 7207шт.
Nд=6006·14·0,2=16816 шт.
Визначимо явочну кількість робітників за чол-год- середня трудомісткість ремонту дверей та люків (на основі базового депо).
,
Приймаємо 4 чоловіка.
Облікова кількість робітників визначаємо
Rоб=4·1,15=4,6,
Приймаємо 5 чоловіка
Штатну відомість віділення по ремонту дверей та завантажувальних люків
4-х вісного напіввагону за носимо до таблиці 2.29.
Таблиця 2.29- Штатна відомість відділення з ремонту дверей та завантажувальних люків 4-х вісного напіввагону
|
Професія |
К-ть чоловік |
|
1 Слюсар |
3 |
|
2 Електрозварювач |
1 |
|
3 Газорізчик |
1 |
|
РАЗОМ |
5 |
Таблиця 2.30 - Перелік устаткування відділення
|
Найменування устаткування |
Кількість |
Займаємо площа, м2 |
|
1. Прес для виправлення деталей |
1 |
15 |
|
2. Прес-ножиці |
1 |
10 |
|
3. Апарат зварювальний |
1 |
4 |
|
4. Верстат слюсарний |
1 |
10 |
|
5. Прес для виправлення люків |
1 |
5 |
|
6. Прес для правлення дверей |
1 |
10 |
|
Разом: |
6 |
54 |
2.20 Зведений розрахунок загальної чисельності працівників депо
Загальну чисельність працівників депо зводимо в таблицю 2.29
Таблиця 2.29 - Загальна чисельність робітників депо.
|
Найменування дільниці |
Явочна кількість робітників |
Списочна кількість робітників |
|
1 Вагоноскладальна дільниця |
35 |
43 |
|
2 Візкове відділення |
10 |
12 |
|
3 Колісно-роликове відділення |
12 |
14 |
|
4 Ресорно-ковальське відділення |
6 |
7 |
|
5 Електрогазозварювальне відділення |
2 |
3 |
|
6 Відділення ремонту автозчеплень |
7 |
8 |
|
7 Автогальмове відділення |
9 |
11 |
|
8 Інструментальне відділення |
11 |
13 |
|
9 Деревообробна дільниця |
8 |
9 |
|
10 Малярське відділення |
6 |
7 |
|
11 Слюсарно-механічне відділення |
14 |
16 |
|
12 Кладова депо |
8 |
8 |
|
13 Транспортне відділення |
10 |
12 |
|
14 Відділення по ремонту дверей та люків |
4 |
5 |
|
РАЗОМ |
142 |
164 |
Чисельність адміністративно-управлінських працівників не повинна перевищувати 4% від загальної чисельності основних виробничих робітників.
чол.
Чисельність інженерно-технічних працівників, включаючи майстрів, повинна бути 6% від основних виробничих робітників.
чол.
Чисельність робітників, що обслуговують устаткування, приймаємо 6%
від кількості основних робітників.
чол.
Чисельність лічильно-конторського персоналу приймаємо в розмірі 2% від основних виробничих робітників.
чол.
Чисельність молодшого обслуговуючого персоналу визначаємо з
розрахунку 2% від основних робітників.
чол.
2.21 Розрахунок санітарно-побутових і службових приміщень
Розрахунок приміщень робимо по сумарній кількості працюючих з обліком 0,3 м2 на одну людину.
Гардеробні визначаємо з розрахунку кількості жінок і чоловіків.
Чоловіки складають 90% від загальної кількості робітників. Звідси маємо:
чол.
Жінки складають 10% від загальної кількості робітників. Звідси маємо
чол.
Визначаємо площу гардеробних для чоловіків
м2.
З урахуванням проходів і місць для перевдягання площу чоловічої гардеробної приймаємо рівної, м2
м2.
Визначаємо площу гардеробної для жінок
м2
З урахуванням проходів і місць перевдягання приймаємо,м2
м2.
Загальна площа гардеробної складе 60 м2.
Душові розміщені в приміщеннях суміжних з гардеробними. Розрахунок душових робимо з розрахунку установки в душових одній лейки на 10 чоловік, розмірами 0,6 м2 з урахуванням проходу через душові однієї зміни.
Чоловічі душові:
Число кабін приймаємо з розрахунку працюючих в одну зміну
м2.
З урахуванням проходів площа чоловічих душових приймаємо, м2
м2.
Жіночі душові:
м2.
З урахуванням проходів площа жіночих душових приймаємо, м2
м2.
Площу туалетних приймаємо з розрахунку 1 кабіна на 25 чоловік для чоловіків і 20 для жінок. Площа однієї кабіни складає 3,5 м2.
Для чоловіків: